Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 44 (510) Проспект Свободи і надалі гарнішатиме

Символічно відкритий на День міста відремонтований проспект Свободи, схоже, стає ще одним “центром тяжіння” в Ужгороді. Новенькі лавички під ліхтарями тут “окуповують” так само охоче, як на Корзо чи Театральній, гарно вимощеними тротуарами гуляють дідусі-бабусі та батьки з малюками. І хоч 4 жовтня Сергій Ратушняк та головний підрядчик виконаних робіт Павло Маєрчик уже перерізали червону стрічку і з цієї нагоди всі бажаючі могли пригощатися пивом від мера, проспект і надалі вдосконалюватиметься. Що планувалося, як вийшло і що буде — розповідає міський голова Ужгорода.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

У першу чергу увагу ужго-родців привертають оригінальні металеві тваринки, що прилаштувалися на зрізаних на висоті 3 метрів деревах. Це, виявляється, ідея самого мера, ним же і профінансована. Правда, спершу задум був трохи інший — ішлося про об’ємні фігури, вирізані з тієї ж 21-ї зрізаної тополі за ескізами студентів художнього інституту. Але старі дерева (за них, до речі, за поданням начальника обласного управління екології Андрія Погорєлова проти міського голови порушено кримінальну справу) всередині виявилися пустотілими — геть струхлявіли, а два взагалі не трималися купи, тож їх викорчували. 10—12-сантиметрова поверхня, яка залишилася, для такої роботи була недостатньою, тому з’явилися ці фігурки.

— По-перше, була ідея прикрасити місто масштабно, а не просто розпорошити кошти по дрібницях, — каже Сергій Ратушняк, — наприклад, на двох деревах хотіли зробити міст через Сан-Франциско, на якому посередині, звісивши ноги, сидить рибалка з вудочкою, Ейфелеву вежу теж планували десь зобразити. По-друге, центру, який склався історично, хотіли запропонувати альтернативу, щоб їх стало з часом кілька. Ви не можете не визнати, що Боздоський парк, який попередні роки вже геть знелюднів, після оновлення й реконструкції став центром відпочинку, прогулянок і розваг. Третя глобальна ідея — від скульптур добровольців, чорнобильців і репресованих перейти до чогось веселішого. Не треба перетворювати місто на кладовище. Нам потрібне щось життєрадісне. Я зробив замовлення студентам художнього інституту на скульптури жінок та тварин і вклав у це близько 100 тис. доларів власних коштів.

Повертаючись до проспекту, можемо порадувати читачів: там на початку і в кінці ще поставлять по два стрілочні годинники заввишки 4 метри і діаметром 80 см, отож і автомобілісти, і пішоходи бачитимуть, котра година. Побільшає на проспекті Свободи і ковки: те, що вже є зараз, — лише менше четвертини запланованого. Далі реконструкція просуватиметься до транспортного мосту, веселішою зроблять і вул. Л. Толстого. “Кольори я вже підібрав, тож якщо не подобається — до мене претензії, якщо навпаки — мені дякувати”, — каже мер.

Слід зауважити, що проспект оновлювався за режиму максимального “сприяння” з боку обласної влади: і дві кримінальні справи по ходу робіт порушили, і солдатів, які допомагали охороняти територію на час рубки дерев, аби ніхто не постраждав, заарештовували (при цьому ДАІ скеровувати рух тоді відмовлялася, це робив сам міський голова), із погодженням проспекту всіляко зволікали. До речі, погодили його за тиждень до відкриття, а отже, якби місто пішло на поводу в “доброзичливців”, роботи б тільки-тільки розпочиналися. “Мені казали: вегетативний період, не ті дерева, пили заважають людям спати і тому подібні притягнуті за вуха приводи. Так само як із тим болотом, де я хотів побудувати аквапарк. Мені заважають перетворити його на райський куточок для відпочинку всієї області. І цинізм у тому, що у своїх газетах І. Балога твердить, що він за аквапарк, хоча прийняте облрадою кримінальне рішення не відмінив. Якби не затягування часу з боку обласної влади, на березень ми б уже мали “Водний світ”, — обурюється Сергій Ратушняк. — Але я все-таки зроблю його, і міст ще один у нас буде, і пішохідний оновимо — все у нас буде!”.

На зелені насадження на пр. Свободи теж не поскупилися — закупили дорогі 3—4-річні дерева: кипариси, катальпи, сакури, кедри. На хвойні мер просив звернути увагу, бо вони мають гарний вигляд у всі пори року. В нас чудово приживаються і такі субтропічні красені, як аукуба, аквіфоліум, лавровишня, і їх теж треба було посадити. Але локальна спроба — міні-альпійська гірка — виявилася невдалою: буквально за 2—3 дні все розікрали, понищили. Добре, хоч ліхтарі не побили, а вони дорогі. І виконком, і “Міськсвітло” пропонували меру поставити прості й дешеві, але він не погодився: “Такі речі робляться не щороку, а раз на 30 років, тому давайте зробимо гарно, хай і дорожче”. Загалом тільки на тротуарне покриття з бюджету міста пішло понад 2 млн. грн., але на проспект використано й багато спонсорських коштів від бізнесменів. Для порівняння “комплімент” підприємцям, котрі працюють безпосередньо на пр. Свободи: їм запропонували зробити посильний внесок у реконструкцію, перерахувавши 50 грн. за кв. м своєї комерційної площі на рахунок підприємства-підрядчика. На зборах усі начебто погодилися, але з 300 тис. грн., які мали зібрати в підсумку, отримали всього 10,5 тисяч.

Отак. Говорити і критикувати завжди є кому, а зробити добру справу — нікому”.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS