Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 41 (507) Програма роздільного сортування сміття незабаром стартує Її успішна реалізація залежить від доброї волі ужгородців

Проблема утилізації сміття, якщо й надалі вирішувати її примітивним вивезенням відходів на полігон, у недалекому майбутньому загрожує Ужгороду екологічною катастрофою: звалище в Барвінку майже заповнене, а землі під нове — нема. Відчутно покращити ситуацію може хіба що запровадження роздільного сортування ТПВ, яке в розвинутих країнах скорочує обсяг сміття на 65 відсотків. І зовсім скоро ми випробуємо цей метод у своєму місті.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

Старт — у жовтні

Проект роздільного збирання, вивезення та переробки твердих побутових відходів був підготовлений управлінням з інноваційних впроваджень Ужгородської міської ради ще в 2007-му, і тоді ж він став переможцем Всеукраїнського конкурсу проектів та програм місцевого самоврядування. Відтак 500 тис. грн. на його реалізацію виділено з Державного бюджету, 625 тисяч — із міського, ще 250 тисяч забезпечать організації-партнери — Регіональне молодіжне екологічне об’єднання “Екосфера” та КШЕП. Проект втілюватиметься у життя за підтримки Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України.

Як розповів начальник управління інноваційних впроваджень Іван Ванджурак, наразі в нас збиратимуть окремо папір, скло та ПЕТ-пляшки і пластик. Для кожного з них уже в жовтні поставлять окремі контейнери з відповідними написами. 78 спецконтейнерів до Ужгорода вже привезла фірма “Еко-Львів”, яка виграла тендер на їх виготовлення, і це дозволить облаштувати з них 26 майданчиків.

До кінця місяця буде придбано ще 3 мобільні та стаціонарні подрібнювачі гілля та деревини вартістю близько 145 тис. грн., очікується прибуття вантажівки для збору відсортованих відходів (вона обійдеться в 400 тис. грн.) із заднім завантаженням та пресом для стискання вторсировини. Оскільки машина ця буде одна, КШЕП зараз розробляє для неї найефективніший маршрут. Має вже місто і певні домовленості, куди збувати відсортовані ТПВ. Отже, технічні моменти практично вирішені, але в цьому питанні вони — не головне.

Дітей учитимуть поводженню з відходами

Успіх затіяної справи залежить від того, наскільки населення сприйме цю ідею і включиться в її реалізацію. Без доброї волі ужгородців усі хороші наміри влади і серйозні кошти, вкладені в програму, виявляться викинутими на вітер. Тому Іван Ванджурак дуже просить мешканців міста бути патріотами і не лінуватися сортувати сміття, як тільки спецконтейнери з’являться на наших вулицях. Тим більше, що кошти, отримані за вторсировину, повернуться в бюджет Ужгорода і дозволять робити місто кращим.

Звісно, самими проханнями тут не обійтися, людей треба і вчити, як поводитися з відходами. Для цього використовуватимуть рекламно-інформаційні буклети та плакати, біґборди й інформаційні щити. Але особливий акцент у цій програмі робиться на вихованні екологічної свідомості дітей. За словами очільниці РМЕО “Екосфера” Оксани Станкевич, вони розробили шкільний курс із 10 уроків під назвою “Азбука поводження з відходами” та відповідний посібник, і всі учні 6—8 класів вивчатимуть його. Семінари з цього питання проводитимуть і з учителями та працівниками ЖРЕРів, щоб вони передавали інформацію людям. Наприклад, про те, що ПЕТ-пляшки, перж ніж викидати, слід сплющувати, відкрутити кришку, а в контейнер із папером не слід вкидати упаковки від пральних порошків, соків, молочних та інших харчових виробів.

Що це нам дасть?

Сміття — це великі кошти під ногами, каже головний спеціаліст управління інноваційних впроваджень Янош Мезеі, тому його сортування дасть нам не тільки очевидне скорочення обсягів ТПВ, що вивозяться на полігон (а нині це понад 100 тис. тонн щорічно). Зменшивши кількість сміття, ми зменшимо забруднення ґрунтів, підземних та поверхневих вод отруйним фільтратом. Сміттєзвалище — потенційне джерело виникнення та поширення епідемій, воно періодично загоряється і постачає Ужгород та навколишні села їдким димом, що містить канцерогени, та навіть у нетліючому стані отруює повітря газами, котрі виділяються внаслідок різних хімічних реакцій між компонентами сміття. Отже, не даючи йому стрімко розростатися, ми тим самим мінімізуємо ці ризики.

Ще один плюс роздільного сортування, що випливає з вищесказаного, — зменшаться витрати на вивіз змішаних побутових відходів та утримання полігону, подовжиться термін його експлуатації. На додачу ж розділені відходи використовуватимуться у повторному циклі, а місто отримає за це додаткові кошти на покращення благоустрою.

Хтось як альтернативу сортуванню сміття може згадати про сміттєспалювальний завод, про побудову якого в Ужгороді вже давно говориться. Але це — палиця з двома кінцями. З одного боку, відходів стане менше, а з іншого — з’являться токсичні викиди заводу. Враховуючи, що в нас 60—65% днів у році повний штиль і повітря з усім його доважком зависне тут надовго, це не покращило б і так не райдужну екологічну ситуацію. Отже, сортувати сміття, може, й клопітніше, але з усіх точок зору вигідніше.

Інформація ДЛЯ РОЗДУМІВ

• З тонни сміття можна отримати 170 кг біогазу, 210 кг компосту, 300 кг макулатури, скла, тканини, деревини та пластмас.

• Не сортуючи сміття і ховаючи його на полігонах, економіка України щорічно втрачає 3,3 млн. тонн макулатури, 550 тис. т металів, 600 тис. тонн полімерів, 770 тис. тонн скла, 550 тис. т текстилю.

• Папір на звалищі розкладається протягом 2—10 років, консервні банки — майже 100 років, поліетиленові матеріали — 200, пластмаса і ПЕТ-пляшки — 500, а скло — майже 1000 років.

• 14,9% відходів становлять папір та картон, 6,5% — пластик і поліетилен, 8,5% — скло, 3,4% — метил, 46,7% — харчові відходи, і тільки 20,1% відходів не придатні для переробки.

• З ПЕТ-пляшок як вторсировини можна виготовити пластмасові труби, люки, ящики, шифер, крісла для дач і відкритих терас; із макулатури — газети, книжки, журнали; з битого скла — нові пляшки; з жерстяних банок — дроти; харчові відходи, опале листя, обрізки деревини можна використовувати для виробництва компосту або біогазу.

За інформацією Марини Куберки, завідуючої одного з відділів управління з інноваційних впроваджень, окрім того, що роздільне сортування сміття є звичною європейською практикою, нині його вже запровадили в деяких мікрорайонах Києва, у Харкові та Миргороді. На Закарпатті програма такого типу ще не реалізувалася ніде, але чим ми гірші за сусідів з Міхаловце чи Кошице? Кожному слід докласти трохи зусиль, аби Ужгород став чистішим, екологічно благополучнішим, щоб наші діти і внуки не жили в місті, що захлинається власним сміттям.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS