Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 41 (507) Руслана Писанка: “Телебачення без інтриг не буває!”

У неділю, 21 вересня, для ужгородських театралів було свято: до нас приїздив Російський незалежний театр із виставою “За двома зайцями” з Русланою Писанкою в головній ролі. Свою Проню Прокопівну Руся геть осучаснила, повкладала в її уста чимало “крилатих висловів” від яскравих представників російського й українського шоу-бізнесу, та й режисер вніс корективи до п’єси Старицького. Але глядачам, схоже, сподобалось. У драмтеатрі був якщо не аншлаг, то принаймні майже повний зал. Враховуючи вартість квитків — від 40 до 100 грн. — це зовсім непогано. А після вистави велика в усіх розуміннях киянка, котра стала своєю у Москві, у гримерці розповіла журналістові про власне життя у рамках телебачення й театру, і не тільки. За що окреме спасибі організаторові гастролей Петрові Ониськові, якого в Ужгороді ще добре пам’ятають як Піта-радіожурналіста.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

“Театр зараз — моє життя”

Оскільки ми в театрі, то спершу про нього. Руслана каже, що в них зараз великий тур, і це не частина її життя, а всі сто відсотків. Але він закінчиться, і буде щось інше. Минулого року, наприклад, пріоритетними стали зйомки в серіалах, художніх фільмах, а зараз дуже багато важить театр. “Це добре, що в моєму житті є можливість змінюватися і не займатися постійно одним і тим же”, — впевнена акторка. Хоча зазначає: артист — професія підневільна. Вибирати можеш, тільки якщо ти себе добре зарекомендував, — тоді є багато пропозицій.

За професією Писанка — режисер. Ще коли вчилася, паралельно займаючись акторською роботою, дивилася збоку не тільки на інших, а й на себе. Ця звичка залишилася досі, тому у виставі “За двома зайцями” дуже багато її творчих знахідок, котрі сама називає швидше режисерськими, ніж акторськими.

У цій роботі для неї головне — щоб глядачі були задоволеними. Це — вища оцінка. Тоді те, що вона працювала над собою, переживала, десь уночі не спала, має сенс. “Хтось пішов очищений, інший над чимось замислився, зрештою, просто отримав позитивні емоції, гарний настрій. Будь-що, аби тільки людина вийшла з театру зміненою на краще. Хоча знайдуться й такі, хто скаже, що щось не так. У кожного артиста в житті траплялося: виходиш на сцену — а публіка не розігрівається. Глядач же буває різний. Я 5 років на сцені, об’їздила Росію, Україну, Прибалтику, отож маю можливість порівнювати. Є міста, в яких городяни часто й охоче ходять до театру, але здивувати чи розворушити їх набагато важче. Москвичі, наприклад, ідуть на виставу з таким настроєм, що нічого видатного вони там не побачать, бо пересичені різними постановками. І якщо таких людей вдається змусити танцювати під нашу дудку, значить, я сама повністю виклалася, видала свої емоції. Коли бачу, що затяті театралки посміхаються, розумію: вони реагують, я достукалася до них. Це дуже важко і дуже важливо”, — зізнається Руслана. Не цурається вона й імпровізацій на сцені. Скажімо, хтось у залі голосно розмовляє, а акторка у відповідь, не виходячи з ролі, звертається до нього, зав’язується діалог. Зазвичай це подобається публіці. А взагалі Руся виходить на сцену не з думкою про глядача, а з гарним настроєм. Бо хіба можна, скажімо, розказати гарний анекдот, будучи похмурим? Повинна жевріти іскорка, якою хочеться поділитися.

“Інтриги на українському телебаченні

— це ще квіточки…”

Утім, славу, широку популярність і любов українців Руслана Писанка завоювала все-таки не на театральних підмостках. Усе це їй дало телебачення, для початку — “Погода” на “Інтері”. Вона стала не просто її ведучою, а обличчям телеканалу. Успіх “Погоди” вбачає у тому, що говорила спокійно, тихенько і вкрадливо, та ще й фактуру мала незвичну для ТБ — відразу запам’ятовується.

Звісно, від ведучої вимагається добре поставлене грамотне мовлення, і за свою щиру українську Руся досі вдячна Олександру Завальському. Адже сама вона — російськомовна, але викладач у виші переконав її, що українську треба знати досконало: “Він учив і довбав нас так, що ми не знали, куди від нього діватися. Але те зерно, котре він посадив тут (вказує на голову — Авт.) — проросло”. Отож, коли її взяли у “Погоду” — зателефонувала Завальському і подякувала за науку. Зате він, коли зустрів її якось у місті, замість “Добрий день” випалив: “Не Сідней, а Сідней” (з наголосом на першому складі). За вимовою дуже стежив, що прищепив і своїй учениці. Руслана каже: коли чує по телебаченню виступи деяких наших політиків або ж недолугу рекламу, думає: “Невже вам бракує грошей узяти кілька уроків української мови і навчитися нормально говорити?”.

Проте з “Інтеру” Писанка тоді пішла. На запитання, чи до цього її не підштовхнули інтриги, спершу відповідає, що не хотіла б про це говорити у пресі, а потім ділиться гірким досвідом: “Без інтриг на телебаченні обійтися неможливо. Це я хочу сказати тим, хто збирається туди йти. Пам’ятайте: або ви їх, або вони — вас. Особисто я завжди займала нейтральну позицію. За це одні поважали, інші боялися, бо розуміли: за нейтралами така сила, що вони не зможуть робити свої чорні справи. Тому мене стали потроху виживати: почали ходити по кабінетах, нашіптувати щось керівництву. Ніхто не казав мені: “Іди”, але відчувала, що хмари згущуються. Так склалося, що Бозя почув мої молитви, і я отримала запрошення на московське НТВ. Погодилася, хоча фактично купувала кота в мішку. Діяла за аналогією до принципу: “Якщо відчуваєш, що чоловік хоче тебе кинути — кинь його перша”. Звісно, почувши про мій перехід, колеги, котрі самі нишком виштовхували мене з каналу, ахнули: “Ой, куди ти, ти ж наше обличчя!”. Але я для себе це вже вирішила. Якби не Москва, знайшлося б щось інше. Наприклад, замислювалася над тим, щоб поїхати на вищі режисерські курси, адже певний період не займалася основною професією, а за цей час з’явилися нові технології, отож треба було ввійти у той світ. Думала, візьму творчу відпустку, займуся цим. Та пропозиція від НТВ повернула мене в інше русло”.

У Білокам’яній Писанка стала співведучою проекту “Страна советов”, автором якого був Лев Новоженов. Працювати з ним виявилося нелегко, у нього складний характер, але, слід віддати належне, — прямий і чесний. Згодом керівництво каналу поставило Руслану до відома, що вестиме передачу сама, а пізніше — з Валерієм Меладзе. З останнім почувалася дуже комфортно. Загалом музично-розважальна “Страна советов” щодня виходила в ефір протягом півтора року. А закрилася після приходу нового продюсера. У Росії, каже Писанка, новий продюсер приступає до роботи із фразою: “Все, что вы делали до этого, — фигня. Закрыть всех, убрать, выгнать! Я сделаю новое телевидение!” І починається… Тоді закрили і Савіка Шустера, а “Страна советов”, до речі, протрималася найдовше. Правда, через 9 місяців і самого продюсера-революціонера “пішли”, але закриті проекти не повернулися — розійшлися по інших каналах.

У процесі роботи на російському телебачені виявилося, що київські інтриги були ще квіточками порівняно з їхніми. Там — у кубі й квадраті разом. Причину Руслана Писанка вбачає у тому, що в Москві більше грошей, і, претендуючи на них, люди готові рвати один одного. Кандидатів багато, телебачення ж не гумове, от і конкуренція між бажаючими потрапити на голубий екран шалена: іде змагання, хто кого. Правда, наша Руся і там не зрадила собі — займала нейтральну позицію і була над інтригами, хоча взяти участь у “партизанських іграх” їй пропонували. Вона ж відрізала: “Товарищи, я не собираюсь никого подставлять”. Власну думку відверто говорила продюсеру, за що, вважає, і постраждала: “Їм потрібні люди, котрі прогнуться, проспівають солодку пісеньку, попідтакують. Але я не переживала, що залишуся без роботи. Мене відразу запросили в інший проект, там побачили — ще один запропонували, і так 4—5 набралося. Та ще 5—6, від яких я відмовилася. Так що треба йти вперед, нікого не боятися і ніколи не підлаштовуватися під тих, хто тебе не любить”, — підсумовує Писанка.

Зараз вона дивиться ТБ не як звичайний глядач, а чисто з інформаційною метою — дізнатися, де яка програма, хто ведучий, чия ліцензія і т. д. А цьогоріч у новому сезоні (він у телевізійників починається восени) Руслана знову з’явилася на телеканалі “Інтер”: разом із Володимиром Зеленським веде музично-розважальну програму “Службовий роман”.

Відпочинок у Києві

виявився кращим,

ніж на курорті

Руслана Писанка має в руках кілька професій — і телеведуча, і режисер, і артистка театру й кіно, треба — і заспіває, і затанцює, отож різноманітних пропозицій має багато. Відповідно й роботи чимало, і графік страшенно напружений: проекти накладаються один на один, тільки й устигай пересідати з літака на літак. Каже, навіть вдихнути повітря ніколи. Пропрацювавши в такому режимі кілька років, тепер Руслана вирішила поставити собі позначки: тут — робота, а тут — відпочинок. І заради останнього зараз може відмовитися навіть від якоїсь цікавої пропозиції (раніше не погоджувалася тільки на нецікаві їй проекти). У підсумку цьогорічного серпня артистка влаштувала собі канікули і провела їх у Києві: “Я 5 років не була вдома, накопичилося багато проблем, які слід вирішити, хотіла привести до порядку й свої архіви, зрештою, просто поспілкуватися з рідними (у Києві живуть батьки Руслани, брат із сім’єю), друзями, побудувати плани на майбутнє. Адже часом треба зробити зупинку”.

При цьому відпочила Писанка навіть краще, ніж на курорті, де купа людей, усі починають смикати знаменитість, хочуть сфотографуватися, отримати автограф. “Я ж щодня ходила на масаж, у басейн, на різні жіночі процедури — для обличчя, тіла і т. д. У Києві сіла собі в машину, вдень зайшла до фітнес-центру, де є все, а ввечері вийшла звідти. І ніхто там не дивиться, Писанка ти чи ні. І в той же час я можу вирішувати свої проблеми, призначати важливі зустрічі, просто мати особисте життя. Це дуже важливо, тому вирішила зробити собі таку віддушину. Взагалі я часто роблю те, що не є традиційним”, — сміється Руся.

Про епатаж, якого сама не очікувала

Один із таких нетрадиційних її кроків — згода знятися оголеною у Катерини Рождественської в образі богині краси з картини Рубенса “Туалет Венери” (Донька поета Роберта Рождественського — майстер фотопортретів за мотивами картин світознаних майстрів, у неї знялися зокрема і наші Наташа Корольова та Богдан Ступка). Отримавши пропозицію, Руслана навіть не думала, що це вийде саме так. Зателефонувала подрузі, відомій московській телеведучій, а та: “Ты что! Нельзя отказываться, надо идти!” Погодилася, знаючи, що у Катерини є смак, вона не зробить погано. Готову роботу бачила на фото у журналі, однак коли прийшла на відкриття виставки у Центр Церетелі у Москві, спершу була трохи шокована: “Заходжу в зал, а там просто на торці висить такий ду-у-уже великий портрет. Десь 1,5 на 3 метри. Перша моя реакція: “Боже, який жах, я пішла звідси”. Але Катерина заспокоїла її, подарувавши оберемок троянд, і зізналася: сама не думала, що це викличе такий ажіотаж. А він був: чоловіки зупинялися біля портрета, охали і мугикали. Словом, Руслана зрозуміла, що роботу оцінили і сприйняли гарно, тому залишилася: поспілкувалася із зірковими знайомими, котрих за час роботи на російському телебаченні набралося багато. “Було дуже кумедно, коли через місяць після цього я потрапила на російську тусовку і зі мною та-а-к усі здоровкалися…” — сміється Писанка.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS