Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 35 (958) На жаль, діалогу щодо набережної Незалежності не вийшло і цього разу…

З ініціативи міського голови Богдана Андріїва в Ужгородській міській раді в середу відбулася чергова зустріч щодо капітального ремонту набережної Незалежності, на яку запрошували всіх охочих.

Питання, що вже кілька тижнів жваво обговорюється, зібрало у великій залі міської ради представників громади, керівництво міста, депутатів – Верхо-вної Ради, Закарпатської обласної та Ужгородської міської рад, колишніх кері-вників міста й області, журналістів, архітекторів, митців, керівника фірми-підрядника, яка виграла тендер на проведення робіт.

На початку зустрічі Богдан Андріїв укотре розповів про заплановані в рамках капітального ремонту роботи на набережній Незалежності: на тротуарі між липами замінити бруківку радянської доби, встановити нові лавиці, сміттєві урни, світильники, зняти старий асфальт на проїжджій частині і покласти новий. У проекті нема жодного слова про видалення дерев чи заміну старої чеської бруківки. Проект капітального ремонту пройшов державну експертизу, прове-дено тендерні закупівлі через систему ProZorro, визначено переможця торгів, із яким, відповідно до чинного законодавства, укладено договір на виконання ро-біт. Усі процедури дотримані, наголосив міський голова.

Богдан Андріїв підкреслив, що також виступає за повний громадський контроль робіт, які проводитимуться на набережній, на всіх без винятку етапах; підрядникові запропонував укласти трудові угоди й офіційно долучити когось від громадськості, фахівців-біологів, істориків, якщо хтось зголоситься. Запро-понував, крім того, дати можливість підрядникові викласти 10-20 метрів нової бруківки, запросити всіх охочих оглянути – і вже тоді казати, чи влаштовує як-ість робіт; поставити кілька бордюрів – і теж на місці вирішувати: залишати старі чи ставити нові.

Під час зустрічі свої думки також висловили народний депутат України Роберт Горват, міський голова Ужгорода 1990–1994 років Еміл Ландовський, голова Закарпатської ОДА 2010–2014 років Олександр Ледида, дипломат, професор УжНУ Ален Панов, депутати Ужгородської міської ради Микола Сю-сько і Віктор Щадей, керівник фірми-підрядника Ігор Петрик, активісти: пред-ставниця спільнот SaveNabka та Uzhgorod Modernizm Ліна Дегтярьова, пред-ставниця ГО «Форза» Наталія Волошин, юристка Наталія Майстренко, пись-менниця Людмила Загоруйко, історик Володимир Гуцул, керівник Закарпатсь-кої обласної організації партії «Народний корпус» Роман Усенко та інші.

На жаль, діалогу не вийшло і цього разу, що вчергове підтвердило на-справді небажання групи активістів, які виступають проти робіт на набережній, конструктивно вирішити питання: відкинули і пропозиції міського голови до-лучатися до контролю за роботами, й ініціативу Роберта Горвата, який сказав, що готовий бути рефері, куратором і гарантом робіт на набережній, апелювати до правоохоронних органів, щоб усі аспекти робіт детально перевірили, радив створити робочу групу, яка б за столом переговорів за кілька днів зняла всі пи-тання.

Однак представники громадськості, виступивши, посеред зустрічі демон-стративно покинули залу.

Роберт Горват, у свою чергу, запропонував, що до кінця дня спробує все-таки домовитися про конструктивну співпрацю з громадськими активістами, а інакше – міська влада, вичерпавши всі можливості для налагодження змістов-ного діалогу, матиме повне моральне право проводити роботи на набережній Незалежності.

До вашої уваги – витяги з виступів окремих спікерів.

Під час зустрічі у міській раді народний депутат України Роберт Горват сказав, що став заручником ситуації, яка склалася довкола набережної Незале-жності. Він нагадав, що лобіював виділення коштів на проекти міста, і тепер йому боляче дивитися на те, що відбувається.

«Я лише уявляю посмішки сусідів у парламенті, які радітимуть, якщо кошти в нас не освоєні. Ремонт цієї набережної – прощання з СРСР», – заявив Роберт Горват. За його словами, потрібен конструктивний діалог із деталями: яка саме бруківка, скільки коштує доставка тощо.

«Щодо старійшин міста – неповага до них неприпустима. Є люди, які будували і будуватимуть місто, які лобіювали і лобіюватимуть виділення кош-тів. Ми жили при різних епохах, ніхто не винен, що є так, як є. Але ця набереж-на для мене – “совок”», – відзначив нардеп. І додав, що готовий бути рефері, гарантом, курувати: «Готовий відповісти перед громадою за те, що буде зроб-лено цим проектом. Площа Петефі вже нагадує мені Краків, Львів. Давайте ру-хатися до виконання проекту!».

• • •

Під час зустрічі з громадою Ужгорода голова Закарпатської ОДА 2010–2014 років Олександр Ледида стосовно причини виникнення проблеми висло-вив припущення, що з розробленим проектом реконструкції набережної люди не ознайомилися. Почалася критика. Проте Олександр Ледида акцентував на основному, на його думку: зазвичай громада може розраховувати тільки на той бюджет, який збирає, і в його рамках працювати; але коли з’являються додат-кові кошти, а в цьому разі йдеться про 21 мільйон гривень субвенції з Держав-ного бюджету, то їх гріх не використати. Якщо ж ці кошти не освоїти до 31 грудня 2018 року, вони автоматично повернуться до Держбюджету – і більше розраховувати на них марно.

«Віддати 21 мільйон гривень – це неправильно! Так, у мене в самого є питання до міського голови, може, я з чимось і не згідний, але це не означає, що треба зараз віддати ці гроші і втратити шанс відремонтувати набережну», – вважає Олександр Ледида.

Він звернув увагу присутніх громадян, депутатів, бізнесменів і на те, що частина активістів покинула зал засідань, тож постає питання: про який діалог громадськості й влади може йти мова?

«Конструктивна розмова буде тоді, коли йтиметься про конкретні пунк-ти – що в них добре чи погано. Але, судячи з того, як усі організовано вийшли, я не вірю, що вони хочуть щось вирішувати. Виходить, серед них є люди, які прийшли просто “зарубати” питання».

Олександр Ледида пропонує все-таки зібрати істориків, біологів, архіте-кторів, експертів, представників громадськості, а відтак ставити проект на стіл і розглядати по пунктах.

• • •

Потім виступив Ален Панов, дипломат, юрист, професор, завідувач ка-федри міжнародних відносин факультету міжнародних економічних відносин УжНУ.

– Я не розумію, що ми тут робимо. Я прийшов сюди тому, що я, ужго-родець, почав останнім часом незручно почуватися у своєму місті. Сподівався, що справді сьогодні будемо тут обговорювати ремонт набережної, проект, але через 5 хвилин зрозумів, що почалася чергова брудна політична виборча кам-панія. Шокований, що в нас тут, на такому рівні може звучати настільки брута-льна вулична лайка! Прикро, що люди, які називають себе громадськими пат-ріотами, хочуть приватизувати моє право на волевиявлення.

Ми всі кажемо, що хочемо жити в нормальній державі. За фахом я пос-тійно цікавлюся, як це відбувається у Європі. Є ж механізми! Хочу запитати: люди, де ви були на попередніх виборах? Чому не йдете працювати і показува-ти свої можливості? Демократія – не 25 людей, які прийшли і вийшли за коман-дою «фас», це не право сильного, не сходка, не Сицилія. Надворі ж 21-ше сто-ліття! Займатися самоуправством – це не демократія.

Ми тут побачили, що домовлятися ніхто не хоче, а хоче тільки сказати свою думку; і найстрашніше – що це ще й не його думка. Вражає величезний рівень агресії. Є предмет – робота міської влади, і є контроль за цією роботою. Не думаю, що 25 осіб можуть представляти 117 тисяч мешканців Ужгорода. Є порядок, визначений Конституцією. Немає права діяти «бо мені ся любить – чи ні». Цей цирк дає позначку всім нам: ми всі хворі і живемо у хворому суспільс-тві; кожен, хто тут говорить, повинен себе бодай запитати, чи має право він так говорити.

Сьогодні тут була публічна «порка» мера і всіх присутніх людьми, які, я вважаю, роблять це не безкоштовно. Підрядникові, який знає всі деталі проек-ту, навіть не дають слова! – резюмував Ален Панов.

• • •

Ігор Петрик, керівник ТОВ «КБК», підрядної організації, яка виграла тендер на проведення капремонту набережної, наголосив, що вся інформація про підприємство, яка гуляє Інтернетом, мовляв, отримали на виконання робо-ти 300 мільйонів гривень, про ціну бруківки для ремонту набережної Незалеж-ності не відповідає дійсності і що готовий представити всі документи. Зазначив, що до ціни бруківки компанія-продавець додає ціну доставки, завантаження-виваження.

Роботи на набережній компанія планує проводити в 4 етапи, на ділянках працюватимуть по 4-6 працівників. «Якщо негайно розпочати, – сказав Ігор Петрик, – то всі 4,5 тисячі квадратних метрів можемо встигнути зробити. Мож-ливо, якщо не встигнемо, буде втрачено мільйон-півтора, бо не буде завершено монтаж бруківки. Але ці роботи можна буде доробити в наступному році і знайти на них кошти в міському бюджеті».

Ігор Петрик також нагадав слова керівника обласної організації партії Національний корпус Романа Усенка, про те, що вчора вони знесли на набере-жній паркан, який огороджував місце робіт.

«Людина щойно зізналася в злочині. Ми вчора написали заяву, але полі-ція зараз тут стоїть і не реагує. Будь ласка, я прошу, щоб закон був один для всіх» – сказав Ігор Петрик.

• • •

Міський голова Ужгорода в 1990-1994 роках Еміл Ландовський надзви-чайно обурився тим, як говорять про Раду старійшин міста в соціальних мере-жах, скільки бруду на них виливається.

«Ми в 1990-91 роках у цьому залі робили все, щоб Україна на регіона-льному рівні відбулася, ми ризикували життям, а тепер приходять і кажуть нам, чого ви сюди прийшли, чого нам, молодим, заважаєте. Рада старійшин – це люди, які краще знають проблеми міста. І приходимо ми не для того, щоб ке-рувати, диктувати умови, ми радимо», – наголосив Еміл Федорович.

• • •

Ярослав Шафарь, голова благодійного фонду «Карітас Закарпаття», за-значив, що говорить не від себе, не від імені фахівців чи політиків.

«Роботи на набережній почали прямо навпроти нашого офісу і я слухаю людей, особливо мам із візочками, людей з інвалідністю. Так-от, вони кажуть, що набережною неможливо ні пройти, ні проїхати, вона в аварійному стані. Нинішня бруківка на набережній не нагадує європейські міста, а нагадує війсь-кові частини – плац. Ще одна неприпустима річ – вчорашня акція зі знесення паркану. Якщо герої – хай ідуть захищати країну, а не лякають тут».

• • •

Роберт Левицький, підприємець, голова Закарпатської федерації водних видів спорту:

– У нашій Федерації близько 2 тисяч спортсменів – і плавців, і ватерполі-стів, близько 50 тренерів. Як у підприємця у мене працює 127 працівників. Те-ма набережної останнім часом активно обговорюється, і я не чув, що хтось хо-че, аби набережна залишилася такою, як зараз.

Завдання міської влади – робити місто комфортним, а набережна нині не є комфортною, тому однозначно потрібно щось робити. Це питання треба ви-рішувати конструктивно і єдина слушна пропозиція – створити робочу групу, яка узгодить всі питання.

Сьогодні з боку противників робіт на набережній я не почув гострі пи-тання, але якщо вони є – треба створити робочу групу і за 3-4 дні зняти ці пи-тання.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS