Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 28 (951) Людину-легенду, Людину-епоху втратили Ужгород, Закарпаття й Україна

На 97-му році не стало народного артиста, хореографа, почесного громадянина нашого міста Михайла Львовича Суслікова…

Митець родом із Вінниччини, він відомий світові як творець, постановник танців, хореографічних полотен із закарпатським колоритом. Не на ім’я та по батькові, не вчителем називали його сотні вихованців, а Батею – бо йшли до нього як до батька – по розраду і пораду. Він розв’язував різні проблеми своїх учнів, навчав не лише танцювати – жити. Чимало представників кількох поколінь його вихованців стали теж відомими хореографами, створили колективи, працюють із дітьми.

Серед них – і донька Людмила Петрецька, керівниця зразкового дитячого ансамблю «Веселка», який цієї весни відзначив 25-річчя діяльності; і керівниця студії сучасного танцю «Бліц», що є лауреатом міжнародних фестивалів, Олена Камінська.

Понад півстолітня слава – у найвідомішого дітища Михайла Суслікова – ансамблю «Юність Закарпаття». Перша репетиція ансамблю, до котрого відібрали 70 учасників, відбулась у вересні 1961 року. Із «Юністю Закарпаття» Михайло Львович поставив більш ніж сотню танців – крім українських, зокрема закарпатських, також чеські, угорські, словацькі, румунські, аджарські, грузинські, єврейські, циганські. Особливу славу приніс йому танець «Бокораші», на створення якого надихнула хореографа однойменна картина Йосипа Бокшая. «Юність Закарпаття» знали не тільки на теренах СРСР, а й у Канаді, Італії, Франції, Анголі, Угорщині, Румунії, Югославії, Польщі та багатьох інших країнах.

За майже століття свого життя Михайло Львович побував на передовій, поруч із лінією фронту під час Другої світової війни – у складі Запорізького обласного музично-драматичного театру; мав нагоду зовсім зблизька бачити радянського диктатора Йосипа Сталіна, зустрічатися з Микитою Хрущовим, угорським президентом Яношем Кадаром; дружив із художнім керівником, головним диригентом хору імені Григорія Верьовки Анатолієм Авдієвським і видатним хореографом Павлом Вірським; колись танцював у парі зі ще однією гордістю нашого краю – народною артисткою, почесною громадянкою Ужгорода Кларою Балог, із котрою Закарпаття попрощалося трохи більше як місяць тому…

Ужгородський міський голова Богдан Андріїв, депутати, виконком і колектив Ужгородської міської ради висловлюють щире співчуття рідним та близьким, друзям і вихованцям Михайла Львовича.

Батя назавжди залишиться яскравою сторінкою в історії Ужгорода. Колись, у 2007 році, в інтерв’ю газеті «Ужгород» Сусліков сказав: «Так, усі мої танці веселі та оптимістичні. Лише в елементах може прозвучати мінор. Червоною ниткою через них проходить світло, сонце, радість життя. Перемога над злом, над темними силами – ось те, що я хочу показати танцями…».

Вічна пам’ять!


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS