Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 23 (946) Про реформування медичної галузі Ужгорода та останні здо-бутки йшлося на прес-конференції у міській раді

Начальник відділу охорони здоров’я Ужгородської міської ради, головні лікарі медичних закладів або їхні заступники цього тижня відповідали на запи-тання, які цікавили журналістів.

Насамперед коротко зі ситуацією в медичній галузі обласного центру За-карпаття ознайомив начальник відділу охорони здоров’я міськради Василь Решетар. Він зазначив, що тепер не простий для медицини час: триває рефор-мування первинної ланки – сімейної медицини. Для цього треба було багато зробити і в державі загалом, і безпосередньо в Ужгороді, починаючи з таких банальних, здавалося б, речей, як забезпечення кожному лікареві можливості відсилати до єдиної Національної служби здоров’я угоди, котрі укладають уж-городці. Потрібно було закупити ноутбуки, забезпечити всі амбулаторії якіс-ним під’єднанням до Інтернету. Усе, що залежало від міської ради для вхо-дження «первинки» в реформу, зроблено. До Національної служби здоров’я надіслано вже близько 16 тисяч декларацій – на тлі України це непоганий ре-зультат. Із дев’ятьох міських амбулаторій у сімох лікарі тепер працюють в аб-солютно інших, кращих умовах, і це не порівняти з тим, що мали ще два роки тому. Ужгородці вже могли переконатися, що всюди – зручні меблі, сучасне обладнання. Для фінансування первинної ланки ухвалено міську програму, яка передбачає на 5 років 4 мільйони гривень, і це без ремонтів – на них кошти йшли окремо.

Дуже багато зроблено й у стаціонарних закладах, аби підготувати їх до реформи. Це ІІ рівень допомоги – вони вступлять у реформу у 2020 році, але щоб бути конкурентоспроможними, повинні мати кваліфікований персонал, су-часну апаратуру і нормальні умови для роботи й лікування пацієнтів. Це і зро-била міська влада за два роки: палати центральної міської лікарні на «БАМі» відремонтовані; завершується капітальний ремонт дитячої лікарні, який прохо-див у кілька етапів. Медики радіють, бо таких умов ніколи не було. До того ж заклади забезпечені справді дорогою сучасною апаратурою – вона матиме осо-бливе значення, коли держава почне платити за послуги. До прикладу, торік на придбання медичного обладнання з міського бюджету виділили 26 мільйонів гривень.

Головна лікарка Центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяна Козак сказала, що не можна навіть порівнювати умов, у яких амбулаторії пер-винної медико-санітарної допомоги починали працювати 2014 року, з тим, що є тепер. У п’ятьох амбулаторіях уже зроблено капремонт, у двох він триває; ще одну або відремонтують, або шукатимуть для неї інше приміщення.

Закуплено 134 одиниці комп’ютерної техніки, кожен лікар має ноутбук, на кожен кабінет є принтер. Наблизили сімейного лікаря до пацієнта, створено паліативну бригаду, медики постійно проходять тренінги, навчання. Тепер ко-жен лікар і медсестра в амбулаторіях уміють працювати зі системою ведення електронної карти пацієнта, кожен лікар має індивідуальне автоматизоване ро-боче місце. Сімейні амбулаторії забезпечені кваліфікованими кадрами. Є споді-вання, що держава, як і передбачається, забезпечить сімейним лікарям хорошу зарплату.

Заступник головного лікаря Ужгородської міської центральної клінічної лікарні Володимир Шпонтак навів порівняння: у 2016 році на медикаменти бу-ло виділено близько 5,2 мільйона гривень, а цього року – 17,2 мільйона. Роз-чинами, перев’язувальним матеріалом, шприцами, ліками для надання невід-кладної допомоги забезпечені. На 4 мільйони гривень цього року ліків уже за-куплено, ще на 3 мільйони готується тендер. Можна сказати, що ужгородці практично забезпечені ліками, як того вимагає Постанова № 180 (нею затвер-джено Положення про застосування Національного переліку основних лікарсь-ких засобів під час організації процесу забезпечення населення лікарськими за-собами в закладах і установах охорони здоров’я, що повністю або частково фі-нансуються з державного та місцевих бюджетів).

Із відділень лікарні потребує капітального ремонту лише одне – можливо, візьмуться до нього ще цього року. Харчування хворих у стаціонарі теж суттє-во поліпшилося: якщо 2016 року на харчування було виділено 802 тисячі гри-вень, то тепер – більш ніж утричі більше. Це становить 26,5 гривні на кожного пацієнта, тоді як недавно було тільки близько 5 гривень. Закуплено багато устаткування.

Заступниця головного лікаря міського пологового будинку Вікторія Пан-тьо наголосила, що Ужгородський пологовий виконує функції обласного за-кладу – сюди скеровують жінок із найскладнішими патологіями, зі супутніми захворюваннями, які навіть не пов’язані з вагітністю, але позначаються на її пе-ребігу. Крім того, оскільки обласна дитяча лікарня – в Мукачеві, у пологовому будинку Ужгорода діє потужний центр дитячої реанімації, де дуже дороге уста-ткування, сучасні методи допомоги.

Заступник головного лікаря міської дитячої лікарні, завідувач реаніма-ційного відділення Юрій Небесник розповів, що працює в цьому закладі з пер-шого дня – від 17 грудня 1983 року, тож може стверджувати, що таких умов, як є тепер, – і для роботи, і для маленьких пацієнтів – ніколи не було. Упро-довж попередніх двох років робили поетапно ремонти, за місяць-другий заве-ршать останній – на І поверсі. Необхідні медикаменти є, на харчування малень-ких пацієнтів виділяють 30-32 гривні на день. За два роки закуплено багато апаратури, приліжкові монітори для стеження за станом дітей тощо.

Відповідаючи на запитання журналістів про програму «Доступні ліки», Тетяна Козак повідомила, що тепер такі ліки передбачені для 3 видів захворю-вань, але є сподівання, що за кілька років будуть так надаватися всі препарати для амбулаторного лікування. Наразі обсяги «доступних ліків» в Ужгороді – на суму близько 288 тисяч щомісяця, програма виконується. Від 22 травня введе-но електронний рецепт. Сімейні лікарі готові до такої новації, це дуже зручно для пацієнтів. Затримка наразі тільки за аптеками.

Що стосується ситуації з захворюваністю на кір, то в Ужгороді фіксують лише поодинокі випадки, вакцини достатньо і для календарних щеплень, і для тих, що робляться тепер, поза плановим календарем. Батьки активізувалися, приходять на щеплення, однак у соціумі має бути 95% тих, хто пройшов вакци-націю, щоб уникнути масових спалахів цього захворювання.

Василь Решетар відповів на запитання про лікування в Ужгороді мешкан-ців інших міст і районів. За його словами, досі за це платив тільки Ужгородсь-кий район, але й від нього тепер надходить значно менше відшкодування. Сума за лікування пацієнтів – мешканців Ужгородщини зменшилась утричі, але за-клади надають усю необхідну медичну допомогу – як ургентну, так і планову. Тому міський бюджет втрачає – чим далі, тим більше. Цього року станом на травень використали більше грошей, ніж виділили з бюджету району на цілий рік.

І трохи цифр:

Видатки на медичну галузь в Ужгороді по загальному фонду:

2016 рік – понад 103,3 мільйона гривень,

2017 рік – понад 164 мільйони гривень,

2018 рік – майже 207 мільйонів гривень.

Міські цільові медичні програми, які фінансуються з міського бюджету:

2016 рік – 4 мільйони гривень,

2017 рік – 12,8 мільйона гривень,

2018 рік – 16,7 мільйона гривень.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS