Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 13 (936) Чим сьогодні живе міське управління Держказначейства

Державне казначейство – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Раніше в системі державної виконавчої влади нічого подібного не було. Держказначейство в нашій країні функціонує з квітня 1995 року на основі Указу Президента України від 27.04.95 № 335/95 «Про Державне казначейство України» і постанови Кабінету Міністрів України від 31.07.95 № 590 «Питання Державного казначейства».

Управління Державної казначейської служби України в місті Ужгороді Закарпатської області нещодавно відзначило 22 річницю від дня створення. Ми поспілкувалися з людиною, яка знає про нього все, адже працює тут від початку його існування. Це начальниця Управління Лілія Гибало. До слова, Лілія Василівна і сама днями святкувала ювілей – 4 квітня їй виповнилося шістдесят.

Основні завдання

Як наголошують тут, основною функцією роботи Управління Казначейства є розрахункове касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів: «До прикладу, якщо говорити про бюджет міста, то всі кошти, які надходять, обліковує Казначейство. Згідно з рішенням сесії міської ради, вони розподіляються між головними розпорядниками коштів. Далі – до розпорядників нижчого рівня: шкіл, лікарень та інших установ, які й витрачають гроші відповідно до кошторисів бюджетних установ». Усі ці етапи відбуваються за допомогою Управління Державного казначейства в Ужгороді, яке постійно здійснює функцію контролю.

Дізнаємося докладніше про роботу установи. «Ми забезпечуємо обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого в Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов’язаннями; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів із дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України тощо», – пояснює пані Лілія.

Основним завданням Управління Державної казначейської служби України в місті Ужгороді є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, що передбачає здійснення через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касового обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів; відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду; безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України; ведення бази даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складання і ведення єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; реєстрацію й облік бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображення їх у звітності про виконання бюджету; організацію і координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності… І в цьому списку завдань ще чимало пунктів.

Не обійтися при описі робочих моментів установи і без статистичних даних. Зокрема, Управління Державної казначейської служби України в місті Ужгороді Закарпатської області обслуговує 26 розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету, 84 розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів і 9 інших клієнтів, яким відкрито 1068 рахунків для обліку грошових коштів та 8776 рахунків для обліку планових показників, відкритих асигнувань, бюджетних зобов’язань і бюджетних фінансових зобов’язань.

Пріоритетні напрямки

Згідно з обліковими даними, працівники Управління за 2017 рік оплатили понад 150000 платіжних документів розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів на загальну суму 1908997038 гривень. Для цього перевірено десятки тисяч підтвердних документів, необхідних для реєстрації бюджетних зобов’язань, і бюджетних фінансових зобов’язань.

При здійсненні попереднього і поточного контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів працівники Управління за 2017 рік склали 10 попереджень на загальну суму 6042113 гривень про неналежне виконання розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів своїх повноважень, а саме – за порушення термінів реєстрації бюджетних зобов’язань, установлених законодавством.

Лілія Гибало додає: «Пріоритетними напрямками діяльності Управління Державної казначейської служби України в місті Ужгороді Закарпатської області на сьогодні є подальше впровадження системи дистанційного обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів із використанням системи “Клієнт Казначейства – Казначейство” і впровадження системи подання електронної звітності клієнтами Управління».

Упродовж кількох попередніх років органи Державної казначейської служби України здійснюють заходи щодо підключення розпорядників бюджетних коштів до системи дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства – Казначейство». За допомогою цієї системи розпорядники коштів здійснюють передачу інформації через мережу Інтернет, яка відразу потрапляє до інформаційних ресурсів органу Казначейства.

«Безумовно, ця система обслуговування має чимало переваг як для клієнтів Казначейства, так і для органів Казначейства. До основних можна зарахувати такі, як: оптимізація витрат розпорядників коштів, прискорення процесу обробки інформації, скорочення часу на казначейське обслуговування, надання можливості клієнтам Казначейства у дистанційному режимі контролювати надходження асигнувань та коштів на рахунки, реєструвати бюджетні зобов’язання і здійснювати видатки», – каже Лілія Василівна.

Тут не можна застигати мізками

Як зазначає пані Лілія, хоч на перший погляд багатьом така робота може здатися нудною і «сухою», насправді вона є доволі цікавою, адже постійно треба щось пізнавати. Зокрема, це стосується внесення частих змін до законодавства. «Тут не можна застигати мізками, як то кажуть. І тепер триває введення новацій – електронна звітність. Тобто вже найближчим часом звіти подаватимуться не на паперових носіях, а на електронних. Постійно працюємо над підвищенням свого рівня», – підкреслює начальниця Міського управління Казначейства.

Нагадаємо, що основна функція АС «Е-Звітність» – це можливість розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і державних цільових фондів здійснити подання до органів Державної казначейської служби України звітності, складеної згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, через мережу Інтернет, із використанням електронно-цифрового підпису. Впровадження АС «Е-Звітність» дозволить забезпечити: автоматизовану перевірку органами Казначейства даних фінансової й бюджетної звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, у тому числі зведеної звітності; віддалений доступ до подання звітності; консолідацію звітності органами Казначейства; виключення паперового обміну звітними даними з органами Казначейства; ведення електронного архіву фінансової та бюджетної звітності; створення єдиної бази нормативно-довідкової інформації; імплементацію єдиних стандартів подачі електронної звітності в органи Казначейства; автоматизований аналіз та перевірку звітності органами Казначейства.

Також, за словами Лілії Гибало, Казначейство полегшує роботу всіх структур. Тут зізнаються, що у процесі виконання функцій попереднього й поточного контролю особливо стежать за правильністю оформлення первинних документів, так що в ревізорів питань і не виникне! Проте остерігаються хакерів.

«Хакерські атаки поширені, тому в нас і встановлений подвійний захист мережі. Зокрема, обмежені й права працівників – наприклад, кожен спеціаліст може скористатися флешкою чи іншим носієм інформації тільки через один-єдиний комп’ютер, виокремлений саме для цього. Пригадую, коли у грудні 2006 року, якраз наприкінці бюджетного періоду, була хакерська атака, – в нашому Управлінні, завдяки тому, що працівники виконували свої функції відповідно до регламенту, система зовсім не була пошкоджена, не зникла жодна інформація – ні стосовно клієнтів, ні власне Казначейства. Не був пошкоджений жодний комп’ютер, тоді як деякі наші колеги з інших областей мали значні проблеми», – розповідає Лілія Василівна.

За 22 роки є що згадати

Ділиться пані Лілія й особистим: «Сама я з Ужгорода, тут минуло дитинство. Завжди мала нахил до точних наук: математики, фізики, хімії… У 1975 році закінчила ЗОШ № 1, почала працювати в комсомолі, а паралельно навчалася на вечірньому відділенні економічного факультету УжДУ. Від 1980 року працювала у відділі економіки Ужгородського міськвиконкому, де пройшла шлях від рядового спеціаліста до начальника відділу… Коли створилося Казначейство, мене рекомендували на посаду начальниці Управління. Починалося все з маленького кабінету, нас тут спочатку працювало семеро… Обслуговували державний бюджет, а з 2000 року – місцевий».

Тепер штат Міського управління Казначейства налічує 26 осіб, кілька з них працюють тут, як і Лілія Василівна, від самого початку. Начальниця установи називає її доброю школою кадрів – після зміни місця роботи працівники добре позиціонують себе і в інших бюджетних установах. Тут навчаються і дисципліни, і специфіки роботи, зокрема з договорами, платіжками тощо. Адже потрібно знати все – від нарахування зарплат до обліку капітального будівництва.

Але працівники установи не лише прагнуть бездоганно виконувати свої функціональні повноваження, а й активно долучаються до творчості. Буденну роботу, пов’язану з постійними розрахунками і веденням документації, компенсує яскраве дозвілля колективу. За ці 22 роки є що згадати: разом садили калину, заклали капсулу часу в стіні Управління Казначейства, брали участь у вишиванні карти України, на флешмобі читали Шевченка… На початку 2017 року приєдналися до створення Казначейського оберегу – карти «Вишивана моя Україна», яка стала справжнім символом єднання українців. Наприкінці 2017 року долучилися ще до однієї Всеукраїнської казначейської акції, започаткованої 23 серпня 2017 року з ініціативи Голови Казначейства Тетяни Слюз і приуроченої до 26 річниці Незалежності України й до Дня Прапора України, – «Об’єднаймо Україну!» – створення найдовшого національного прапора. Метою акції було згуртування не тільки працівників Казначейства, а й усієї України! Всеукраїнська казначейська акція «Об’єднаймо Україну!» завершилася 22 січня 2018 року, в День Соборності України на головній площі Києва – Майдані Незалежності, де дві частини національного синьо-жовтого стяга завдовжки понад один кілометр, до створення якого долучилися казначеї з усіх регіонів нашої країни, з’єдналися в одне цілісне полотно, знаменуючи єдність.

Разом колектив нерідко виїжджав і на природу. «На дозвіллі люблю ходити в ліс по гриби і, здається, всіх уже цим “заразила”. Після вихідних приїжджаємо і ділимося враженнями… А ще – фотографіями, у кого скільки грибів та в кого ось-такий (!) гриб! Люблю подорожувати. Якщо є нагода, швидко збираюся і їду – легка на підйом. А якщо ще й з колегами – це весело. Особливо люблю гори – така краса!» – захоплено мовить пані Лілія.

Про неї колеги відгукуються якнайкраще. Зокрема, відзначають її любов до вишивання, кулінарні здібності, які мали змогу оцінити на корпоративах, добру вдачу, а ще – неабияку любов до роботи. Лілія Василівна насолоджується кожним моментом і наголошує, що коли маєш улюблену справу, то робота – завжди саме задоволення!

Юлія МЕДЮХ


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS