Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 46 (919) РОЗРОБКА ПЛАНУ ДІЙ СТАЛОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ І КЛІМАТУ була темою обговорення в Ужгороді

Як розробити план дій, аби до 2030 року місто виконало зобов’язання підвищити енергоефективність і скоротити викиди вуглекислого газу на 30%, що передбачено підписанням Угоди мерів, днями обговорювали в історико-культурному комплексі «Совине Гніздо» під час Громадського форуму за участі представників ГО «Екосфера», Ужгородської міської ради, всіх, хто цікавиться цією темою.

Угода мерів – ініціатива Європейської Комісії, об’єднує європейські муніципалітети. В Україні документ підписали очільники близько 120 міст, серед яких і обласний центр Закарпаття.

У Плані дій сталого енергетичного розвитку і клімату (ПДСЕРК) Ужгорода мають бути враховані всі зобов’язання, визначені Європейським Союзом на період до 2030 року. Виконання положень такого документа відкриє можливості залучення для досягнення визначених цілей коштів із різноманітних міжнародних джерел.

Учасників форуму привітав заступник міського голови Ігор Фартушок. В Ужгороді значна робота проведена для енергоефективності закладів бюджетної сфери. Зокрема, всі вони переведені на індивідуальні котельні, а 4 садочки – ще й на альтернативне паливо (дрова). Запроваджено щоденний моніторинг енерговитрат бюджетних закладів, у десятьох відбувся енергоаудит. Завдяки участі у програмі транскордонного проекту HUSKROUA «Сталий енергетичний освітній демонстраційний центр – Центр SEED» на даху ЗОШ № 5 розмістили сонячні батареї, які дозволяють економити 5-6 тисяч кВт-годин енергії.

Одна з проблем бюджетних закладів Ужгорода – те, що будівлі, у яких вони розміщені, зводили ще в довоєнні та радянські часи і вони апріорі не можуть забезпечити високої енергоефективності, потребують значної модернізації. Крім того, через нестачу коштів роботи для підвищення енергоощадності проводили не комплексно, за визначеним ефективним планом, а лише точково – замінювали вікна і двері, оновлювали фасади чи дахи, а, скажімо, про системи вентиляції та рекуперації і не йшлося.

Основним спікером на форумі був експерт з енергоефективності, член ради ГО «Екоклуб» міста Рівного Дмитро Сакалюк, який брав участь у розробці Плану дій сталого енергетичного розвитку і клімату кількох міст. Пан Дмитро вважає, що Ужгород може стати прикладом щодо формування ефективного ПДСЕРК, бо тут уже чимало робиться в цьому напрямку, проводиться моніторинг енергоефективності, у міській раді працюють фахівці з енергоменеджменту. Для Ужгорода слід розробляти технічні заходи і довготривалі стратегічні рішення з урахуванням вимог європейських партнерів. Зокрема, треба враховувати тенденцію, що найближчими роками у пріоритеті буде використання енергії вітру, сонця, біомаси. Що ж до фінансування, то європейські структури зміщують фокус із бюджетних установ на житло і транспорт та все охочіше надають не гранти, а довгострокові кредити на вигідних умовах, при цьому при кредитуванні часто партнерами виступають і структури, які паралельно надають також гранти.

На думку пана Дмитра, серед переваг Ужгорода – те, що місто дуже зелене, хоча, як і всі інші міста України, воно ще не відповідає нормативам. Дуже позитивно, що в міської влади є чітке і системно-комплексне бачення, як продовжувати роботу з бюджетними установами. Однак вони використовують лише близько 10% енергоресурсів, тоді як основним їх споживачем є житловий сектор, а щодо нього і транспорту стратегія наразі менше окреслюється.

Експерт наголосив, що важливо зробити такі напрацювання, аби витрачати якомога менше бюджетних коштів, натомість подати дієві механізми для залучення фінансів: «На кожну гривню з бюджету повинна надходити щонайменше гривня з інших джерел». Він радить максимально сфокусуватися на механізмах стимулювання. Навів приклади зростання зацікавленості мешканців до енергоощадливих заходів, результативних міських та обласних програм на допомогу ОСББ. Якщо три роки тому, коли запровадили «Теплі кредити», були заявки лише на близько 50% із передбачених коштів, то вже цього року закладених у держбюджеті грошей вистачило лише на 2 місяці. Дуже важливими, підкреслив, будуть пілотні проекти, живі приклади, аби всі зацікавлені могли ознайомитися, як і що саме зроблено, яка від цього користь.

Серед того, що потрібно врахувати при формуванні ПДСЕРК саме для Ужгорода, Дмитро Сакалюк відзначив аспекти вразливості до проявів зміни клімату: теплові стреси (все частіше спостерігаються аномально високі температури і різкі перепади їх різниці); зменшення зелених зон міста.

Під час дискусії, а в ній активну участь узяли представники ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук, Катерина Станкевич, начальниця управління економіки та стратегічного планування Ужгородської міськради Ольга Травіна та багато інших, ішлося також про напрямки щодо скорочення викидів, енергоефективність при утилізації сміття, про концепцію розвитку транспортного забезпечення Ужгорода тощо.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS