Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 3 (469) Не поважають самих себе…

Цього тижня представники ужгородської муніципальної поліції зробили журналістам таку собі екскурсію центром міста. Серед усіх “експонатів” особливо цікавим виявився один із прибудинкових дворів на вул. Волошина неподалік римо-католицької церкви. До відома: на території знаходяться кілька фірм та приватні помешкання ужгородців.

Щоб не вдаватися до зайвої лірики, зупинимося лише на сухих фактах. Свого часу власниця однієї з квартир цього сектору (до речі, працівниця санепідемстанції Ужгорода) розпочала у своєму житлі ремонт, а будівельне сміття від нього виносилося прямо в двір. Згодом, коли кілька тижнів гори невивезеної відбитої штукатурки та зламаних цеглин “милували” око сусідів, останні почали викидати на територію й побутові відходи. За словами працівників муніципальної поліції, бували випадки, коли жителі прилеглих квартир прямо на очах у правоохоронців нахабно жбурляли з балконів у двір мішки зі сміттям. А як можна назвати людей, які виливають та висипають непотріб зразу ж біля власної оселі? Немовби весь простір там, за вікном, є для них одним великим смітником. Навряд чи розумна людина, яка поважає себе та оточуючих, може свідомо залишити великий смердючий мішок із сміттям просто посеред свого двору. До того ж більша частина підприємців та жителів цього внутрішнього дворику в центральній частині міста не уклала договір на вивіз відходів. Мало того, дехто з жителів згаданого будинку періодично ходить скаржитися до міської ради, де нарікає владі на відсутність у дворі дитячого майданчика чи належного озеленення. Коментувати не будемо…

Сміття там накопичилося стільки, що за скромними підрахунками відповідних комунальних служб на його вивезення потрібно щонайменше дві тисячі гривень (візьмемо до уваги, що у вузеньку арку вантажівка не заїде, тому ці кубометри доведеться вивозити тачками за кількадесят метрів).

Муніципальна поліція Ужгорода обіцяє в подальшому суворо карати подібних порушників.

А проблема всього навсього в тому, що більшість вважає спільний двір лише громадською власністю, а не екстер’єром власного помешкання.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS