Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 32 (905) В УЖГОРОДІ НИНІ ПЕРЕБУВАЄ ІКОНА, З ЯКОЮ В ПЕРІОД МАЙДАНУ СТАЛОСЯ ДИВО

Перед Днем незалежності України в обласному центрі Закарпаття стартувала благодійна виставка-продаж під назвою «Для бійців від митців». Захід є всеукраїнським.

Картини та ікони вже побували у п’ятьох українських містах. В Ужгороді – шоста за рахунком виставка: кілька було у Львові, а також Червонограді та Києві. За вторговані раніше гроші волонтери купили захисникам тепловізор і втілюють добрі задуми далі, проводячи такі заходи і в інших містах.

Зокрема, на благодійній виставці-продажі в Ужгороді понад 60 митців представили близько сотні робіт: ікони, живопис та графіку. До організації заходу причетний і Рух підтримки закарпатських військових.

Серед різноманіття ікон є та, з якою, кажуть, під час Майдану сталася дивовижна історія – напередодні кривавих подій ікона «Богородиця Одигітрія-Захисниця» розкололася. Багато хто трактує це як знак.

Один з організаторів акції «Для бійців від митців» іконописець Сергій Колодка, відповідальний за експозицію, розповідає:

«Хотілося б якнайшвидше назбирати кошти для армії. Найгірше – люди потрохи вже починають звикати до того, що відбувається. Коли ми проводили таку виставку-продаж у Києві, цю ікону нам принесли з музею Майдану. Саме на головній площі столиці вона й була у той період. А коли почалися криваві події, дошка-основа тріснула – добре було видно наскрізну щілину. У цій іконі важлива не власне художня цінність, а щось більше».

Узимку 2014 року, коли були перші криваві жертви – Сергій Нігоян і Михайло Жизневський, – киянин-іконописець Вадим Ткач приніс цю ікону на Майдан. На сцені вона пробула до 17 лютого. Зняли її з причини, що на морозі дошка розбухла, на ній з’явилася помітна наскрізна тріщина. Дивним чином це сталося саме 17 лютого – перед розстрілами. Ікону зняли зі сцени, і вже наступного дня почалося протистояння між силовиками та протестувальниками. Тобто майже весь Майдан вона там пробула, до початку завершального етапу Революції гідності.

Технічно появу тієї тріщини на щільно склеєних дощечках, поєднаних додатковими планками по периметру, автор пояснює тим, що на морозі дерево в ширину розширюється більше, ніж уздовж. Однак, дивується Вадим Ткач, поперечна планка не мала би цього допустити.

Проте вся дивовижа цієї історії – ще й у передумовах появи ікони на майдані Незалежності. 2004 року фотографію з цим зображенням принесли до Києво-Печерської Лаври. Там розповіли, що та ікона ще часів правління сина Ярослава Мудрого Святослава, котрий був князем Чернігівським. Вона потрапила до Київської Русі з Греції – 1047 року її привезла зі собою грецька принцеса Анна, з якою одружився Святослав. Це ікона Одигітрія, що означає «та, яка дивиться перед собою». Після Чернігова, через родинні зв’язки, образ опинився у Смоленську – тому ікона й була названа Смоленською. У 2004 році її взяли на реставрацію, сфотографували, і на світлині вона постала в новому вигляді: з’явився шолом давньоруський, кольчуга, в руці хрест, а на оці сльоза. У маленького Ісуса замість сувою – книга Євангеліє.

«Це далеке знамення, щоб люди готувалися до якихось випробувань», – каже Вадим Ткач. Він трактує, що на початку подій у Києві, в період Помаранчевої революції, боротьби за свою державність це означало Божу підтримку у протистоянні за свою церкву і державу. До слова, фотографія перебуває у церкві Різдва Христового на Подолі в Києві.

Як розповідає Вадим Ткач, через деякий час, 2006 року, на митниці зупинили подібну ікону XVI століття. «Я для себе зробив висновок, що в XVI столітті Богородиця в такому образі вже являлася, змістивши події. Цей факт є дуже цікавим», – додає він. Невдовзі, 2008 року, іконописець Вадим Ткач намалював «Богородицю Одигітрію-Захисницю», взявши за основу зображення тієї світлини.

Історія на межі вигадки і дива захоплює всіх, кому довелося побачити цю ікону. Тепер так пощастило й ужгородцям. Важлива присутність цього образа під час традиційної світанкової «Молитва за Україну» із Закарпатським народним хором у День незалежності на площі Народній. Сюди ж перенесено й інші ікони з виставки «Для бійців від митців». Тож містяни сподіваються на благословення «Захисниці», адже вірять – спільна молитва має велику силу, як і єдність українців. А дива трапляються там, де в них вірять, важливо – вміти їх помічати.

Юлія МЕДЮХ


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS