Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 28 (901) ДОСВІД ШВЕДСЬКОГО МІСТА І ПАРАЛЕЛІ З УЖГОРОДОМ: корисні практики закордоння для розвитку обласного центру Закарпаття

Для України досвід розвинутих держав є повчальним. Саме тому влада Ужгорода нерідко контактує із закордонними партнерами – з метою засвоєння корисних практик для розвитку міста.

Нещодавно депутат Ужгородської міської ради Микола Сюсько повернувся зі Швеції, де проводилося двотижневе навчання на тему «Ефективне і сучасне публічне управління». Лекції відбувалися на базі університету в місті Мальме, за підтримки Шведського інституту. У заході взяли участь представники різних країн, зокрема Швеції, Литви, Латвії, країн Східного Партнерства.

Вивчивши ідеї, які можна було б реалізувати саме в обласному центрі Закарпаття, депутат вирішив поділитися ними з читачами газети «Ужгород», а ініціативою – з депутатським корпусом.

«Насамперед хотів би провести паралель між досвідом міста Мальме і нашим Ужгородом. Найважливіше – вдалося вивчити сучасні тенденції розвитку Швеції та одного з найбільших міст – Мальме. Однією з найуспішніших практик, що могла б бути цікавою для нашого обласного центру, є практика виходу міста з кризи. Ми дуже часто кажемо, що Ужгород перебуває в деякій кризі (скрутному економічному становищі), незважаючи на те, що впродовж останніх років, завдяки децентралізації, ми отримали значно більше коштів до міського бюджету. Проте є недостатня кількість ресурсів, аби розв’язати теперішні нагальні проблеми нашого міста – водопостачання, стан доріг, ремонти в об’єктах соціальної сфери тощо», – зауважує Микола Сюсько.

Депутат розповідає, що в середині 90-их років Мальме постало перед досить серйозним викликом. Суднобудівна і текстильна галузі, які відігравали довгий час визначальну роль у розвитку міста, перестали бути конкурентоспроможними, тож заводи закривалися один за одним. У Мальме почали шукати вихід із тієї ситуації. В ході широких дискусій було досягнуто рішення заснувати в місті університет, адже, на думку багатьох мешканців Мальме, «місто знань – місто майбутнього». Це рішення було ухвалене попри те, що за 20 кілометрів від міста є один із найпотужніших університетів Європи – Лундський університет. У Мальме просто знайшли конкурентну перевагу: оскільки університет у Лунді – класичний виш із давніми традиціями, то університет у Мальме – сучасний, із новітніми підходами до навчання. І така ідея виправдала себе – тепер в університеті Мальме навчається 25 тисяч студентів, а сам ВНЗ виконує роль центру тяжіння, навколо якого формуються нові галузі економіки в місті.

Як вважає Микола Сюсько, цей досвід є корисним, бо теперУжгород працює над написанням своєї Стратегії розвитку. «Було б доречно однією зі стратегічних цілей прописати підтримку розвитку освіти в нашому місті, зокрема вищої, тим самим запозичити досвід наших шведських партнерів із міста Мальме», – додає депутат. Адже саме освічені, працьовиті люди мають бути двигуном розвитку і є нашим основним ресурсом.

«Влада – бізнес – університет»

Важливим питанням обговорення також була взаємодія у трикутнику «Влада – бізнес – університет», яка є дуже поширеною в Мальме. Там створено різноманітні організації, проекти, бізнес-центр, що надає допомогу в заснуванні власної справи, інноваційний хаб.

«Ефективно там розвивається і малий бізнес. Це також, як на мене, мало би бути дуже актуальним для Ужгорода. Планую як депутат ініціювати процес створення в нашому місті ефективного бізнесцентру. Нещодавно я ініціював зустріч між працівниками УжНУ і міської ради, під час якої нам вдалося обговорити деякі моменти співпраці. Університет і влада міста нерозривно пов’язані. У міськраді працює багато випускників УжНУ – депутатів із дипломами цього вишу. Найбільшим працедавцем є наша Альма-матер, а тому є природним, що координація та співпраця має відбуватися інтенсивніше», – коментує Микола Сюсько.

При зустрічі обговорили конкретні проекти для співпраці, а також було домовлено далі напрацьовувати спільні проекти, що сприятимуть розвитку міста й університету.

Співпраця з громадськістю

Громадськість і влада в Мальме, та й у Швеції загалом, мають досить тісні контакти. Містяни пишуть проекти, їх реалізовують, міська влада зацікавлена в тому, аби громада брала участь у цьому процесі. Активними в цій сфері є місцеві громадські організації. Депутат знову ж проводить паралель з Ужгородом – нам потрібно підтримувати чинні ГО з добрими ініціативами. «Зокрема, в рамках Громадського бюджету ГО «Барбос» отримала фінансування розміром 300 тисяч гривень на реалізацію проекту з відлову безпритульних тварин. Місту нарешті потрібно закінчити бюрократичні процедури з виділенням цих коштів і допомогти організації ефективно вести свою діяльність, оскільки для влади Ужгорода це буде набагато дешевше, ніж самотужки починати відлов безпритульних тварин і вкладати багато коштів у розв’язання конкретної проблеми», – каже Микола Сюсько.

Розвивається в Мальме і процес діджиталізації, тобто електронної демократії. До прикладу, у Швеції є спеціальний орган, пов’язаний зі збиранням та обробкою всіх офіційних документів органів державної влади. Тобто для мешканців не є проблемою публічне ознайомлення з важливими документами – зареєструвавшись на відповідному сайті, містяни можуть отримати всю необхідну інформацію. Влада Ужгорода теж працює в цьому напрямку, над впровадженням електронної демократії в місті, але цей процес рухається занадто повільно.

Також у Мальме є багато велосипедних доріжок, виконано чимало досліджень про вплив велоспорту в місті. «У Гетеборзі (друге за величиною місто Швеції) я мав можливість на практиці перевірити те, наскільки легко живеться тут велосипедистам. Отже, на те, щоб узяти велосипед, ми потратили 2 хвилини, а стоянки з публічними велосипедами в центральній частині міста є через кожні 5 хвилин. Велодоріжки широкі, зі зрозумілою розміткою та світлофорами; здається, що Швеція – це рай для велосипедистів. В Ужгороді над цим питанням також працює фракція «Самопоміч». Зокрема на минулій сесії було виділено кошти для створення велодоріжок на трьох вулицях міста. Ще корисно було би запозичити досвід закордонних сусідів стосовно безпеки руху пішоходів. У Швеції велику увагу звертають на розміщення пішохідних переходів, тож і в Ужгороді варто подбати про їх облаштування, задля зменшення нещасних випадків на дорогах. Загалом після закінчення цієї програми з’явилося багато нових ідей щодо розвитку нашого міста. Сподіваюся, що корисні практики закордоння з часом вдасться застосувати і в Ужгороді, віднайшовши для реалізації цих ініціатив підтримку в сесійній залі», – зазначає Микола Сюсько.

Літня академія молодих фахівців Шведського інституту (SAYP), яка була організована в університеті Мальме, – двотижнева інтенсивна навчальна програма, розроблена з метою підвищення обізнаності, спроможності та стійкості у практиці управління у країнах Балтії і країнах Східного Партнерства. Водночас основну увагу SAYP приділяє молодим фахівцям, посиленню їхніх індивідуальних можливостей, щоб задовольнити вимоги сучасної структури управління. Учасники змогли також розширити свої власні контактні мережі, обмінятися ідеями, досвідом і проблемами.

Юлія МЕДЮХ


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS