Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 45 (868) МІСЬКИЙ ГОЛОВА УЖГОРОДА БОГДАН АНДРІЇВ: РІК НА ПОСАДІ

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю міського голови, яке він цього тижня дав журналістові місцевого інтернет-ресурсу. Мова, в основному, йтиме про поточні та капітальні ремонти вулиць у місті. Саме на ці роботи (окрім фінансування захищених статей) у 2016 році пішло чи не найбільше видатків бюджету обласного центру – майже 46 мільйонів гривень.

– Де зробили хороші дороги в Ужгороді цього року?

– Вулиця Баб’яка – капітальний ремонт; вулиці Лодія, Івана Ірлявського (колишня Сидоряка), Жатковича, Барвінкова, ділянка Підгірної. Зроблено першу ділянку Собранецької (від Митної до Гойди). «Водоканал» прокладає на вулиці каналізаційної мережі, щоб ми почали асфальтувати і цього року змогли завершити капітальний ремонт дорожнього покриття Собранецької. Якщо дозволить погода, встановлюватимемо нову бруківку на тротуарах з обох боків вулиці.

Та показовою вулицею, яку вдалося зробити в Ужгороді цього року, для міського голови є вулиця Перемоги (Капушанська) – на ділянці від проспекту Свободи до площі Петефі.

«Гарна вулиця, гарна бруківка, посаджені дерева», – відзначає Богдан Андріїв, порівнюючи вулицю Перемоги з відремонтованою Швабською. – Окрім покриття, замінено систему водовідведення, встановлено бруківку. У майбутньому маємо робити так усі вулиці. До речі, такий підхід використали вже і на Підгірній та Собранецькій».

– Чому так затягнувся ремонт Підгірної? Ви задоволені його якістю?

– Щоб розуміли ужгородці, підрядній організації найлегше робити вулицю, на якій нема люків, мереж, тобто – просто зняли фрезою шар асфальту, вирівняли і приступили до виконання робіт. А Підгірна – одна з найскладніших вулиць, не пам’ятаю, коли її востаннє й ремонтували! Там старе, ще зроблене чехами водовідведення, врізки води в будинки – на різних рівнях, як і входи до приватних помешкань. Було багато дискусій із мешканцями – у когось ворота відчинялися не в той бік, хтось заїжджає машиною…

Коли провели роботи із заміни водопровідної мережі, було вирішено залишити вулицю на місяць для природного ущільнення ґрунту, аби трохи машини її «укатали». Іншого шляху немає. Зробили якісно. Якщо через деякий час буде усадка, що теоретично допускається, треба буде цей шматок вирізати за рахунок компанії, яка проводила ці роботи, і весною закласти.

– Скільки підрядників тепер проводять ремонти доріг в Ужгороді?

– Шестеро. Це КП «КШЕП», ТОВ «Укршляхбуд», ТОВ «КБК», ПП «Авант», ТОВ «Сем Білдінг», ТОВ «ШБУ-58».

– Реконструкція площі Петефі відкладається. Чому за рік місто не могло розробити бодай проект?

– Перша частина проекту з перекладання бруківки на ділянці від пішохідного мосту до автостоянки (тротуари та пішохідна зона) – готова. Це капітальний ремонт. А взагалі ми хочемо викласти бруківкою всю площу Петефі. Це реконструкція. Для того, щоб її провести, треба оголосити конкурс терміном на 4 місяці на найкращий проект. Конкурс оголошено, за зиму хочемо пройти експертизу, щоб весною почати роботи.

– Одним із ваших досягнень у 2016 році є старт масштабної реконструкції історичного центру міста. Скільки коштів з бюджету міста пішло на реконструкцію фасадів на площі Петефі?

– Реконструкція історичного центру включає в себе капітальний ремонт фасадів і покрівель. На капремонт покрівель фінансування становило понад 8,1 млн гривень. До переліку цього року ввійшли будівлі на Театральній – №№ 3, 4, 9, 11, 13, 15, 17 і Петефі – №№ 1, 9, 12, 13. На капремонт фасадів цих будинків виділено понад 7,4 млн гривень.

– Де проводитимуть роботи наступного року?

– Щодо 2017 року, то маємо намір продовжити ремонт фасадів будинків: на Православній набережній – № 2, на вулиці Корзо – №№ 4, 14, 17, 18, 20, на Волошина – № 12, на площі Петефі – № 2; зробити капремонт покрівель: на Петефі – №№ 2, 3, 5, 38, Корзо – №№ 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 23, Волошина – №№ 1, 3, 12, 22, 24, Духновича – № 19, Православній набережній – № 2 і площі Корятовича – №№ 2 та 4. Звісно, перелік неповний, залежно від надходжень до бюджету будемо список розширювати.

– У якому році вдасться реалізувати всю цю програму?

– На втілення піде кілька років.

– Якщо в центрі міста роботи ведуться, то на периферії є досить багато нерозв’язаних проблем – невідремонтовані дороги, тротуари, каналізація. Коштів нема чи вони погано освоюються?

– Коштів, на жаль, бракує. Та й зробити все відразу неможливо. На наступний рік ми вже маємо бюджетних запитів десь на 50 мільйонів. У першу чергу ремонтуватимемо водовідведення в багатоквартирній житловій забудові 70-80-их років минулого століття.

Цього року пріоритетним завданням було проведення комплексу робіт у центрі міста, разом із тим виконані масштабні роботи і на віддалених від центру об’єктах, зокрема на вулицях Болотинській, Стародоманинській, Садовій, Жатковича, Барвінковій, Івана Ірлявського, Глінки тощо. Роботи триватимуть і далі. Вже замовлено проектно-кошторисну документацію на капремонти вулиць Тлехаса, Мусоргського, Франка, Добролюбова, Гленца, Львівської, Сливки, Малокам’яної, Чорновола, Січових стрільців, Антонівської, Разіна, Шишкіна, Єрмака, Некрасова, Борканюка. І цей список ще не остаточний.

– За вашої каденції в Ужгороді проводиться, мабуть, найактивніша робота з обрізування зелених насаджень. Деякі фахівці та активісти кажуть, що так обрізати дерева не можна…

– Так, була хвиля критики. І, я погоджуюся, ця критика була об’єктивною. Щоби зняти всі ці питання, ми запросили до співпраці фахівців біологічного факультету УжНУ.

– За рік роботи – як оцінюєте за п’ятибальною шкалою роботу всіх підзвітних вам служб міста?

– Думаю, на тверду «трійку». Хотів би підбити підсумки роботи за рік десь у 20-их числах грудня, коли повністю завершимо всі роботи.

– Ужгородці цього року скаржилися на перебої з водопостачанням, які намагалося в аварійному режимі владнати КП «Водоканал». Нещодавно ж містян попередили про ймовірність подачі води за графіком через заборгованість підприємства. Чи задоволені ви роботою керівництва «Водоканалу»?

– Знову ж таки, за п’ятибальною шкалою оцінюю роботу цього підрозділу на «трійку» – в силу об’єктивних причин. Щодо попередження про перехід на погодинне водопостачання, то це було зроблено, аби спонукати недобросовісну частину мешканців міста, які боргують за воду, здійснити оплату. Щоб вирішити питання, були проведені переговори з керівництвом Обленерго і Водоканалу.

Звичайно, не може бути й мови про повернення до графіка – вода подаватиметься в повному обсязі. Ми подали всі необхідні документи з обґрунтуванням для отримання кредиту у 25 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку, папери тепер перебувають на погодженні в Міністерстві фінансів. Якщо кредит вдасться отримати, ми зможемо провести модернізацію систем водопостачання в Ужгороді, аби звести до мінімуму втрати води, які сьогодні становлять 30-40%.

– ЖРЕРи в Ужгороді залишилися монополістами у сфері надання комунальних послуг. Невже ОСББ обирають саме їх, а не управляючі компанії?

– Це психологічний фактор. Люди, особливо старшого покоління, якось більше довіряють ЖРЕРу, ніж приватному товариству. Знаєте, ОСББ – це хороша практика. Але найкраще працює ОСББ у новозбудованих будинках, де всі справно сплачують кошти за квадратні метри житлової площі, які після зборів співвласників акумулюються на ті чи інші цілі. А в старих будинках, де проблем на сотні тисяч гривень, мешканці думають, що перейдуть в ОСББ – і все одразу стане новеньким та відремонтованим.

– Ви казали, що у 2016 році будете розв’язувати проблему з вуличним освітленням в Ужгороді шляхом залучення кредитних коштів. Чому віддалені від центру вулиці міста досі в темряві?

– Капремонт вуличного освітлення здійснюється за кошти міського бюджету, кредитних коштів на реалізацію проекту місто не залучило. Щодо віддалених вулиць, то цього року відновлено освітлення вулиць Нікітіна, Болотинської, Дворжака, Стефаника, Гранітної, Антонівської, Андрія Палая (колишньої Тельмана), Вишні, Айвазовського, Чехова, Дмитра Георгієва (колишньої Котовського), Рилєєва, Філатова, Володимирської, Баб’яка, Гагаріна, Докучаєва, Легоцького, Грибоєдова, Університетської, провулків Підвального і Музейного, Горянської вулиці та провулка, Федора Потушняка (колишньої Благоєва), Дунаєвського, Кошицької вулиці і провулка. За всього бажання – охопити протягом одного року всі вулиці неможливо. Працюємо.

– Незважаючи на підвищення вартості проїзду у громадському транспорті, перевізники так і не виконали всіх зобов’язань, зокрема стосовно дотримання графіка руху та заміни автопарку. Якщо вони знову попросять підвищити вартість проїзду, мерія піде їм назустріч?

– Тепер працює 154 автобуси, в кожному з яких встановлено навігацію. Вчора ввечері, близько 10 години, їдучи додому, бачив, що на кінцевій зупинці Чорновола стояло два автобуси. Проблеми в тому, що кожного дня близько 20 тисяч мешканців Ужгорода безплатно користуються громадським транспортом. Це все лягає на плечі міського бюджету і перевізників, яким ми тепер компенсовуємо лише 40% їхніх витрат на перевезення пільгових категорій громадян.

Сьогодні я дав доручення опрацювати питання щодо можливості створення комунального підприємства, яке обслуговуватиме транспортні маршрути в місті. Бо при ситуації, коли пільги не монетаризовані, нас звинувачують у тому, що лобіюємо чиїсь інтереси. Створимо комунальне підприємство, купимо певну кількість великих автобусів, які будуть перевозити ці категорії громадян.

Щодо питання підвищення вартості проїзду, з яким можуть звернутися перевізники, то підставою для перерахунку вартості може стати підвищення на 10% одного з чинників, які впливають на вартість перевезення.

– Як реагуєте на критику у ЗМІ?

– Реагую добре. Єдине, що сприймаю болісно, – необ’єктивну критику. Хай ті, у кого є претензії, сядуть за стіл разом із фахівцями – і ми обговоримо, чи ця критика є справедливою, чи ні. А так, у Фейсбуку просто писати, аби писати… Не розумію цього.

– Які проекти Ужгородська мерія запланувала втілити у 2017 році?

– Тепер на експертизі проекти з добудови корпусу дитсадка і ЗОШ № 8, аби збільшити кількість дітей, які там навчатимуться. Також ми ухвалили рішення збудувати школу і садочок на території «Зеленгоспу», що на вулиці Франка. Наступного року сподіваємося отримати кредитні кошти на реконструкцію Водоканалу і на модернізацію утеплення освітніх та медичних закладів міста.

– П’ять років достатньо, щоб заслужити довіру ужгородців?

– Думаю, достатньо.

Андрій Андрусяк, фото – Паша Товтин


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS