Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 27 (850) ІШТВАН ЦАП: «МІСЬКА ВЛАДА НАРЕШТІ НАМАГАЄТЬСЯ БУТИ БІЛЬШ ВІДКРИТОЮ, ПРОЗОРОЮ І ЗРОЗУМІЛОЮ ДЛЯ МІСТЯН»

Продовжуємо цикл інтерв’ю з посадовцями Ужгородської міської ради щодо здобутків і напрацювань у першому півріччі 2016 року. Нинішня розмова – з першим заступником міського голови Іштваном Цапом.

– Іштване Юліусовичу, ваша посада зобов’язує координувати роботу низки структурних підрозділів міської ради. Як відомо, за ці півроку відбулися певні зміни в роботі деяких відділів і управлінь. Наскільки вони справляються з покладеними на них обов’язками?

– У рамках так званої децентралізації нам передали цілий ряд повноважень, для виконання яких було необхідно терміново створювати структурні підрозділи, котрі би ці функції й узяли на себе. Маються на увазі відділи з реєстрації місця проживання, реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У дуже обмеженому часовому дедлайні нам довелось юридично створити ці структури, наповнити їх фахівцями, безперебійно виконувати їхні функції на відповідному рівні. На мій погляд, ми з цим архіважливим і складним завданням справилися. Тобто містяни не відчули переходу повноважень від міграційної служби, юстиції до міської ради, це відбулось безболісно, безперебійно. Однозначно – не все ідеально на даному етапі, але в принципі, як структурно, так і фахово ми із завданням справилися. Крім того, додаткове навантаження витримав і ЦНАП.

Також було ухвалено рішення щодо створення управління правового забезпечення, замість двох юридичних відділів, які функціонували при виконкомі і департаменті міського господарства. Певен – це було правильним рішенням.

Ще одним цікавим структурним підрозділом, створеним цього року, стала архітектурно-будівельна інспекція, до якої нам вдалося залучити фахових працівників. Очолює інспекцію Олександра Зотова. Проблем у сфері будівництва надзвичайно багато, і ми спробуємо навести порядок, поборовши ту будівельну вакханалію, свідками якої ми стали.

Користуючись нагодою, хотів би подякувати керівникам усіх цих підрозділів за професійний рівень роботи.

– Чого вдалося досягти за півроку, відколи оновився склад керівництва міської ради?

– Мабуть, основним досягненням є результати в контексті налагодження співпраці з громадськими організаціями. Звісно, часом на певні речі погляди в нас різняться, але сам процес налаштування діалогу, готовність до нього свідчать про те, що міська влада нарешті намагається бути більш відкритою, прозорою і зрозумілою для містян. Як приклад, можемо назвати спільну роботу з представниками громадськості щодо розробки положення про вивіски, створення дорадчого органу з питань туризму, проведення відкритого конкурсу на маршрутні перевезення. Активно долучилися до цієї роботи Віталій Грегор, Олександр Пересоляк.

Відзначу також, що ми системно працюємо над наведенням ладу у сфері зовнішньої реклами, з вивісками. Наведу статистичні дані: якщо за весь 2015 рік було погоджено і видано 18 паспортів на вивіски, то тільки за перше півріччя цього року ми вже оформили, видали і поновили понад 200 паспортів. Робота ця не проста, велика за обсягом, але дотримуємось певних уніфікованих підходів, які б дозволили зберегти, зокрема, наші історичні фасади. Дякую, знову ж таки, за підтримку активним містянам Віталію Глаголі, Маріанні Собран, Олегу Олашину, які долучилися до цієї роботи.

Ми досягли вагомих результатів у сфері ефективного і прозорого використання бюджетних коштів. Місто є безперечним лідером стосовно проведення закупівель за бюджетні кошти через систему ProZorro. У перші шість місяців поточного року ми провели відповідні торги на суму понад 1,5 млн. грн. Показник реєстрації міських розпорядників бюджетних коштів на відповідних площадках становить понад 50% при загальнообласному 28%.

Тепер працюємо над логотипом міста. Оголосили відкритий конкурс. Днями була проведена зустріч із групою молодих, креативних містян, які з власної ініціативи, у рамках конкурсу, розробили цілий брендбук міста. Дуже тішить те, що в нас є такі яскраві, патріотичні молоді люди.

На цей час нам також вдалося отриманий у спадок надзвичайно проблемний об’єкт довести практично до завершення реконструкції – вже в найближчому майбутньому відбудеться офіційне відкриття відродженого «Совиного гнізда». Без перебільшення, такого масштабного проекту комплексного оновлення місто не реалізовувало за останні десятиріччя!

І як концентрація усіх цих зусиль – ми почали розробку Стратегії розвитку міста. Місто має чітко визначитися з тим, де воно знаходиться, окреслити свої пріоритети, відповідно розробити цілі і рухатися в певному напрямку. Роботу щодо Стратегії ми так само проводимо в тісній співпраці як із представниками наукового середовища, так і з низкою громадських ініціатив – такими, як «Ужгород-2040», «Кірпічка», Клуб молодих реформаторів. У процесі розробки таких стратегічних проектів ми налаштовані бути максимально відкритими і зрозумілими для мешканців нашого міста. Адже, якщо документ із певним важливим, стратегічним рішенням не отримає громадської легітимізації, він не буде дієвим, це робота на смітник, у шухляду. До речі, такий самий принцип ми сповідуємо і при розробці, зокрема, логотипу міста: якщо продукт не матиме підтримки містян, він не приживеться.

– Ви курируєте й питання транспортної галузі. Який стан справ із цим?

– Вкотре зазначу, що ми завершуємо роботу з GPS-моніторингом. На превеликий жаль, технічна складова виявилася трохи важчою, ніж ми очікували – багато перевізників у попередні роки самостійно придбали ті чи інші GPS-трекери, а тепер їх надзвичайно складно гармонізувати в одну спільну мережу. Проте ми послідовно рухаємось у цьому напрямку і в найближчому майбутньому завершимо цю роботу.

Почали також напрацювання концепції облаштування міських автобусних зупинок, адже абсолютна більшість із них, м’яко кажучи, не пристосована для користувачів громадського транспорту.

– Не так давно анонсувалося, що відбудуться зміни автомобільного руху в центральній частині міста. Коли цього очікувати?

– Центр міста перевантажений транспортом. За нашими підрахунками в середньому щодня містом курсує близько 35-40 тисяч автомобілів. Ще на початку року ми запрошували угорських фахівців, аби вони промоніторили цю проблему. Звичайно, названу кількість транспорту в центрі міста прийняти і розмістити надзвичайно складно. Наша ментальність така, що на авто намагаємось під’їхати ледь не у двері кафе, офісу чи певної будівлі. Тому, мабуть, насамперед, треба змінювати і свої звички. Бо ж якщо розглянути міську піраміду транспорту, то сьогодні на її вершині стоїть приватний, особистий транспорт (автомобілі), далі – громадський, потім – велосипедисти і вже аж тоді – пішоходи. У цивілізованому світі все навпаки: спочатку – пішоходи, далі – велосипедисти, громадський транспорт і на останньому місці – особистий. На мою думку, саме автомобілі треба потихеньку витісняти з центру міста. Цього можна було б досягти, наприклад, запровадженням високої плати за паркування – так, як у всьому світі. На жаль, сьогоднішнє законодавство не дозволяє нам ефективно використовувати такий підхід, оскільки відсутній дієвий механізм притягнення до відповідальності за порушення правил сплати за паркінг.

Враховуючи зазначені обставини, ми намагалися розв’язати цю проблему шляхом зміни транспортної схеми в центрі міста. Однак цю роботу довелося дещо відкласти, призупинити, оскільки в нас орієнтовно з вересня розпочнеться капітальний ремонт вулиць Собранецької, Підгірної і тоді транспортні артерії будуть заблоковані, фактично весь транспортний потік йтиме через вул. Довженка. Тому вносити наразі якісь кардинальні зміни в теперішню транспортну схему в нас немає об’єктивної можливості до закінчення капітального ремонту зазначених вулиць.

– Вже кілька місяців проводяться активні роботи для відродження дитячої залізниці в місті…

– Процес відновлення дитячої залізниці відбувається, в першу чергу, завдяки особистій ініціативі голови ОДА Геннадія Москаля. Але, з огляду на бюрократичні процедури, як і в минулі роки, це питання просувається не настільки швидко, як би хотілося. Звичайно, було би дуже добре відродити дитячу залізницю для міста, тому що це унікальна туристична родзинка. Проте це досить велике навантаження на міський бюджет. Необхідно кілька мільйонів гривень для утримання і відновлення всього обладнання. Натомість доходи, які отримує дитяча залізниця, за попередніми підрахунками, становлять близько 5% від потенційних витрат, тому економічного ефекту від цього об’єкта очікувати не варто. Тим не менше, ми аналізуємо, вивчаємо цей проект і в міру можливостей сприяємо тим роботам, які вже проводяться на дитячій залізниці. При цьому необхідно зазначити, що і на теперішній час цей об’єкт перебуває поза межами нашої юрисдикції.

– А яка ситуація із Замковими сходами, які стали каменем спотикання для громадськості?

– Комісією ми виходили туди, аби зафіксувати стан речей, після чого підготували всі необхідні документи і звернулися до відповідного обласного органу Державної будівельної інспекції, яка на сьогодні уповноважена вживати ті чи інші заходи щодо впливу на порушників у сфері будівництва. Тому все, що могли зробити в межах сьогоднішніх повноважень, ми зробили. Як тільки отримаємо згоду з Києва щодо легалізації нашої архітектурно-будівельної інспекції, відразу будемо вже власними силами наводити там порядок, бо ситуація там не проста. Навіть більше – вона потенційно небезпечна.

– Що стосується підприємництва в місті – який стан справ у цій галузі?

– Звісно, економічна ситуація в країні накладає відбиток і на сферу підприємництва в місті. Ми провели низку зустрічей, орієнтуючись, у першу чергу, на наших промисловців, потужних роботодавців. Вдячні за активну участь і роботу керівнику ужгородського «Турбогазу», голові регіонального відділення роботодавців міста Михайлові Качуру, який активно працює і щодо Стратегії розвитку міста.

У нас є свої цілі й завдання – у них є своє бачення. Тому дуже добре, що ми разом сідаємо за один стіл і напрацьовуємо спільні точки дотику, аби спільними зусиллями допомогти одне одному. Наші інтереси цілком і повністю збігаються – якщо промисловці розвиватимуть свої підприємства, то ми отримуватимемо додаткові кошти в бюджет. Майбутній розвиток міста має бути орієнтований на збільшення робочих місць. Основна стаття доходу нашого бюджету – податок на доходи фізичних осіб. Без збільшення кількості робочих місць росту надходжень до міського бюджету нам не досягти.

Зазначу, що надзвичайно складною і запущеною є проблема нашої промислової зони. В цілому місто вже дійшло до своїх адміністративно-територіальних меж, відповідно – вільної землі в Ужгороді практично немає. Водночас, у нас є величезна промислова зона, де десятки гектарів землі пустують і абсолютно неефективно використовуються з тих чи інших причин, на яких я б тепер не хотів зупинятися. В будь-якому разі з цим треба щось робити і вирішувати питання комплексно. Звичайно, без чіткого діалогу з сьогоднішніми власниками, користувачами земельних ділянок нам спільного рішення не знайти. Тому це питання перебуває на порядку денному, ми намагаємось напрацювати спільне бачення долі промислових зон міста в напрямку: що би там могло бути, як їх розвивати і ефективно використовувати.

– Іштване Юліусовичу, за вашої участі та ініціативи дуже часто відбуваються зустрічі, круглі столи із закордонними партнерами нашого міста. Наскільки це допомагає Ужгороду?

– Мабуть, тут дається взнаки мій досвід роботи в Посольстві України в Угорщині. Треба бути реалістами: самотужки вирішити ті чи інші проблемні питання міста буде неможливо. Тому працюємо в напрямку пошуку та залучення грантових коштів, пільгових кредитних програм для розв’язання актуальних завдань. Ми активно працюємо над відновленням контактів з містами-побратимами, понад те – ми розширюємо наші контакти. Буквально днями я повернувся з Дебрецена, де відбулася плідна зустріч із керівництвом міста, міським головою Ласлом Поппом. Ми визначили перелік проектів, над якими можемо спільно працювати. Думаю, що в найближчі кілька місяців нам вдасться підписати відповідний документ, де будуть сформульовані чіткі засади нашої співпраці. Вчитися, переймати позитивний досвід не соромно, а корисно. Для чого видумувати щось, коли наші партнери готові поділитися своїми напрацюваннями!

– Які завдання ставите перед собою на подальший період?

– У місті за останні десятиріччя накопичилось багато комплексних проблем у сфері земельних відносин, містобудівної документації, громадського транспорту, архітектури, ефективного використання бюджетних коштів. Розв’язувати їх необхідно системно і послідовно, що, у свою чергу, вимагає напрацювання цілого ряду відповідних серйозних документів.

Сьогодні проводиться величезна робота, яка наразі є невидимою для мешканців міста: розробляються програми, проектно-кошторисні документи, відбуваються відповідні експертизи, тендери і т. д. Масштабні роботи безпосередньо в місті розпочнуться вже незабаром. Це стосується, насамперед, капітального ремонту – не банального, звичного латання дірок – низки основних транспортних магістралей міста і центральних площ.

Спілкувалася Ольга ПАЛОШ


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS