Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 27 (850) У 90% УЖГОРОДСЬКИХ ЛІФТІВ ЗАВЕРШУЄТЬСЯ ТЕРМІН ЕКСПЛУАТАЦІЇ – необхідна їх заміна або капремонт

Ліфтове господарство в Ужгороді складається з майже півтисячі витягів, які обслуговують два підприємства. Одне з них – КП «Ужгородліфт». Про стан справ у цьому комунальному підприємстві розмовляємо з його директором Сергієм Сорокою.

– Пане Сергію, розкажіть про роботу вашого підприємства. Скільки взагалі ліфтів міста ви обслуговуєте?

– «Ужгородліфт» виконує технічне обслуговування, ремонт ужгородських витягів, за потреби – капітальний або їх заміну. У нас 38 працівників: семеро – в апараті управління і 31 робітник. На сьогодні ми обслуговуємо близько 300 ліфтів, хоч загалом в Ужгороді їх є десь півтисячі. Решту ліфтів обслуговує одне приватне підприємство, яке функціонує в місті.

Під нашим контролем – і житловий фонд, і відомчий, до якого належать лікарні, підприємства, готелі і т. ін. У житловому фонді на обслуговуванні маємо 286 витягів, серед них є й такі, що не працюють, – їх, здається, вісім. Декотрі з них були розкрадені ще в 90-их роках, тому потребують повної заміни, бо відновити їхню роботу навіть капітальним ремонтом уже неможливо.

135 «житлових» ліфтів – чехословацького виробництва, які морально й фізично застаріли. За кордоном такі ліфти майже всі замінені на нові, модернізовані, а в нас вони все ще працюють. Уже й запчастин до них не випускають, тому нам з кожним місяцем і роком стає дедалі важче роздобути якусь деталь на ці витяги.

– На початку року були замінені два ліфти на вулиці Минайській. Чи маєте в планах провести ще десь заміну?

– Що стосується цих двох ліфтів, то вони довго не працювали – простояли сім років. Торік на їхню заміну було передбачено півтора мільйона гривень, та й мешканці будинку долучилися співфінансуванням. Ми придбали турецькі витяги, ввели їх в експлуатацію. Вони працюють, але вже зламано дві кнопки… Тому принагідно наголошу: з новими ліфтами треба обережніше поводитися. До слова, сьогодні заміна одного ліфта коштує близько 600-700 тисяч гривень. За півроку ми змогли відремонтувати всього 4 ліфти – у будинках 38 і 46 на вул. Легоцького.

Заміна застарілих витягів є пріоритетним напрямом роботи КП «Ужгородліфт», бо після капремонту експлуатація ліфтів продовжується лише на чотири роки. Це практично біг на місці…

В ідеалі потрібна постійна планова заміна ужгородських ліфтів, по 5-10 штук на рік. Однак, як завжди, проблема в коштах. З міського бюджету торік на капремонт міських витягів було виділено 2,5 млн. грн., цього року – 100 тисяч. Треба шукати якийсь вихід зі ситуації, бо інакше за три-чотири роки матимемо глобальну проблему: у всіх ліфтах завершиться термін експлуатації і вони будуть зупинені.

– Як часто звертаються ужгородці до вашої аварійної служби?

– Аварійна служба в нас працює цілодобово, мешканці телефонують часто, є випадки, коли на день буває і по 30 викликів. Зокрема, під час спеки чи сильних морозів стається більше збоїв у роботі ліфтів, бо метеоумови сильно впливають на обладнання.

Окремо хочу наголосити на тому, що станом на сьогодні мешканці міста боргують за обслуговування ліфтів 3,5 млн. грн. Буває, що лише з одного під’їзду нам боргують 25-30 тисяч. За ці гроші можна би було придбати чималу кількість запчастин. І саме тому підприємство гарантує лише безпечну роботу витягів, але аж ніяк не безперебійну…

– Як боретеся з цією заборгованістю?

– Попередженнями. Аби подати на одного мешканця до суду, нам потрібно заплатити 650 гривень мита. Коли вирішуємо: чи виплатити працівникам зарплату і купити запчастини, щоб ліфт працював, чи подати на десятьох мешканців до суду, – звісно, обираємо перше. Хоча у 2010–2011 рр. «Ужгородліфт» масово подавав на боржників до суду. Відтоді приблизно півсотні незакритих проваджень перебуває у виконавчій службі – рішення суду є, а кошти від людей так і не надходять…

Нині ж активніше створюються ОСББ, ми укладаємо договори на обслуговування з юридичними особами – тому, якщо виникатимуть заборгованості, просто відключатимемо їм ліфти.

Ми не практикуємо вимикати витяги через несплату, але якщо, до прикладу, в них потрібно замінити зношені троси і при цьому тамтешні мешканці мають значну заборгованість, то ми ці ліфти просто вимикаємо. Тоді ліфт буде вимкненим, доки мешканці не сплатять належне – принаймні в тому обсязі, щоб можна було придбати запчастини.

Така ситуація на вул. Челюскінців, 4, де у двох під’їздах вимкнені витяги через несплату. Мешканці першого під’їзду вже зібрали кошти і сплатили «Ужгородліфту» 3 тисячі, а в другому під’їзді – жодних рухів до погашення заборгованості, проте його мешканці постійно телефонують у різні інстанції та скаржаться, що ми нічого не робимо, аби ліфт працював.

– Як відомо, мешканці других поверхів так само неохоче сплачують за обслуговування ліфтів, бо ж багато хто з них витягами справді не користується…

– З приводу цього маємо постійні конфлікти, але існує Постанова Кабінету Міністрів № 869, де чітко вказано, що плата за технічне обслуговування ліфта є платою за утримання будинку і прибудинкової території. Ліфт є інженерною спорудою, тобто всі мешканці, згідно з нашим законодавством, пропорційно мають оплачувати і цю послугу. Ми лише виконуємо закон України, і якщо не будемо нараховувати другому поверху за користування витягом, то порушимо закон. Як правило, основна заборгованість – якраз від мешканців другого і третього поверхів.

– Знаємо про досить-таки складну ситуацію з ліфтом у міській лікарні – він часто дає збої в роботі. Який тепер стан справ?

– Цієї зими у міській лікарні ліфт був замінений на новий, білоруського виробництва. Однак він часто ламається, для його огляду приїжджали вже навіть спеціалісти з Вишгорода. Виявилося, що на самому початку виробник ліфта встановив неякісні декотрі деталі дверей. Тепер ми їх замінили, витяг запрацював суттєво краще, але він все одно не дуже надійний, є, так би мовити, досить ніжним. Ми постійно реагуємо на виклики стосовно цього ліфта, це ще один наш головний біль. Та все-таки сподіваємося, що з часом його робота налагодиться.

– Який ліфт можете виокремити як найдавніший у нашому місті?

– Найстаріший ліфт, звичайно, в ОДА – «патерностер», який їздить по замкненому колу, з 1936 року. Його обслуговує інше підприємство. А «наші» найстаріші витяги – в будинках 3 і 7 на вул. Заньковецької, їм близько 40 років. До слова, у 16-поверхівці також старі сорокарічні ліфти, їх там чотири, але на два накладено заборону експлуатації.

– Звідки отримуєте запчастини?

– Багато з них самі виготовляємо, бо маємо свою майстерню, певні запчастини адаптуємо, аби підходили до наших ліфтів. На витяги радянського виробництва запчастини купуємо в Україні, частину – в Білорусі. Найскладніше, повторюся, з ліфтами чехословацького виробництва.

– Кілька років тому на слуху була тема: система електронного розрахунку за користування ліфтом. Вона не прижилася в Ужгороді?

– Так звана система електронного допуску, або карткова система розрахунку за ліфт працює в місті вже чотири роки, нею користуються мешканці будинку 9 на вулиці Міцкевича, буд. 44 на вул. Легоцького, буд. 46 на проспекті Свободи (в цілому п’ять витягів). Є плюси й мінуси цієї форми плати за ліфт як для мешканців, так і для нас. Багато хто цікавиться цією системою, бажає її встановити, але укладати договір з «Ужгородліфтом» вони так і не приходять. Для запровадження карткової системи розрахунку в ліфті встановлюється спеціальний карткоприймач, куди люди перед проїздом вставляють картку, чип. Сама картка колись коштувала 8 гривень, тепер – 28 грн. На свій розсуд мешканець кожної квартири чи власник картки купує собі певну кількість поїздок: 50, 100, 200 чи 1000. Для поповнення картки треба приїхати до нас на підприємство. На цей час одна поїздка коштує 32 копійки, тож за 100 поїздок сплачується 32 грн., а хто і як їх витрачатиме – особиста справа кожного.

Розмовляла Ольга ПАЛОШ


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS