Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 26 (849) Карпатський Вавилон у період Чехословаччини. Через передруки видань тих часів популяризують Ужгородське товариство словаків і клуб ім. Т. Г. Масарика

«Овіяний легендами Ужгород розкинувся на берегах річки Уж. Понад десять століть прошуміло над цим дивним містом і кануло в Лету. Що – легенди, що – правда? Карпатський Вавилон… Це місто завжди було населене багатьма народами…» – І. Ольбрахт (із книжки «Подорож пам’ятними місцями єврейської історії»).

Про наше місто написано багато – хто би сперечався! І на шпальтах газети «Ужгород» часто знаходиться місце для розповідей з життя міста над Ужем упродовж віків – у ті епохи, коли воно підносилося до висот історичної творчості, і тоді, коли страждало під ярмом тоталітарного правління. Історія духовних звершень Ужгорода присутня і в антикварних виданнях, написаних багатьма мовами, зокрема близькими нам чеською та словацькою.

Закарпаття в 1920–1938 роках (Підкарпатська Русь) було складовою першої Чехословацької Республіки, його розвитку приділялась увага, що відображалося й у друкованих виданнях. Майже 20 років поспіль Ужгородське товариство словаків (з 1996 р.) і клуб ім. Т. Г. Масарика (з 1998 р.) активно пропагують культуру національних меншин України – словацьку та чеську, зокрема через передрук літератури про наш регіон часів Чехословацької держави. Лише за останні роки завдяки словацькому осередку в Ужгороді наново народилися такі видання, як «Технічна праця на Підкарпатській Русі» (1933), «Публікація про Підкарпатську Русь» (1932), «Підкарпатська Русь: 1919–1936» та інші.

– Починаючи з 1996 року, ми випустили у світ понад 30 видань, більшість із яких – це передруки з привезених із Чехії та Словаччини, подарованих або позичених антикварних оригіналів книжок. Усі вони стосуються історії Підкарпатської Русі, – розповідає голова Закарпатської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Іван Латко. – Після 1945 року багато книжок, які видавалися в чехословацький період, на території краю було знищено, а отже – і правду про тогочасне життя Закарпаття. За допомогою передруку віднайдених історичних джерел (95% яких на той час виходили чеською мовою) ми відкриваємо для теперішніх читачів факти й амбіційні плани тодішньої Чехословаччини – країни зі сорокамільйонним населенням, нагадуємо про фольклор, етноси, розвиток техніки, тогочасні архітектурні пам’ятки, індустрію тощо.

До прикладу, книжка «Церковні пам’ятки на Підкарпатській Русі» побачила світ у 1929 році у Празі, а перевидана вона в Ужгороді у 2010-му з ініціативи нашого Товариства чехів та словаків і Закарпатської організації Товариства охорони пам’яток історії та культури України. У репринті вміщено понад 270 фотографій церковних пам’яток гірського краю – православних, греко-католицьких, римо-католицьких, євангельських храмів, єврейських синагог, окремих цвинтарних каплиць. У книжці є світлини пам’яток, які вже за різних обставин зникли.

У 2016 році перевидано книжку «Свобода, її виникнення та побудова» за 1933 рік. За словами шеф-редактора Івана Латка, ця книжка є розповіддю про невідомі сторінки нашої історії. Нещодавно вийшли передруки «Ужгород-Uzhorod» (3-е видання), «Молодість Мілана Штефаніка» (з 1924 р.), а ще – збірка пісень, до якої увійшло 77 чеських закарпатських народних пісень. Ці ліричні зворушливі твори про правду, волю, єднання і совість людей – цінне надбання культури слов’ян.

Від 1996 року Ужгородське товариство словаків також випускає двомовний альманах «Наш культурно-історичний календар», у якому щоразу зібрані публікації та праці за минулий рік з історії нашого краю. Словацький календар 2015 цьогоріч уже вийшов (за підтримки Управління у справах словаків, які проживають за кордоном).

Підготувала Вікторія КУЗІВА


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS