Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 33 (446) Ужгородська санепідемстанція змінила “прописку”

Останні 2 тижні працівники міської санепідемстанції жили “на валізах” — поступово перебиралися з Київської набережної на так званий БАМ, у щойно відремонтоване просторе приміщення на 3-му поверсі одного з корпусів УЦМКЛ, який ужгородці за звичкою називають старим пологовим будинком.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

Головний державний санітарний лікар Ужгорода Василь Петричко розповів цікаву історію, як СЕС потрапила в тепер уже колишню свою будівлю у центрі міста. Виявляється, у 1946-му, коли служба була тільки створена, її розташували на вул. Бо-женка. Але у 1987-му в державі вирішили провести перепис населення, і рішенням партійних органів добротне приміщення передали управлінню статистики. Тоді ж у країні велася антиалкогольна кампанія, і під приводом аварійності на Київській набережній закрили лікеро-горілчаний завод. Його позбулися, а у звільнене дійсно аварійне приміщення… вселили санстанцію. Очевидно, цей варіант розглядався як тимчасовий, бо будівлю так і не передали на баланс СЕС, а значить, ніяких капітальних вкладень у її ремонт робити було неможливо. Втім, так-сяк латаючи дірки за спонсорські кошти, станція “прожила” там ще 20 років.

Сам Василь Ілліч усі три роки, відколи став головним санітарним лікарем, наполегливо домагався нового приміщення для своєї служби на різних рівнях, аж до профільного міністерства. Проте безрезультатно. Старі приміщення кількаразово заливало водою під час дощів, страждало обладнання, але коли минулоріч стеля прогнулася дугою і стала реальною загрозою життю людей, Василь Ілліч черговий раз пішов до мера, тепер уже Сергія Ратушняка, і той пообіцяв допомогти. Приміщення невдовзі знайшлося, його відреконструювали за кошти міського бюджету (вкладено понад 600 тис. грн.), і зараз воно має цілком презентабельний вигляд: навісні стелі, металопластикові вікна й двері, ламінована підлога, новенькі кахлі, сантехніка. Працівники санстанції особливо радіють новосіллю, бо тутешні умови порівняно зі старими – небо і земля. Не кажучи вже про те, що площі тут удвічі більше, є змога вільно розмістити оперативні відділи СЕС.

Утім, ці 500 відремонтованих квадратних метрів Василь Петричко вважає лише першим етапом на шляху виведення СЕС “у люди”. В іншому крилі корпусу службі дали в оренду ще 600 м2, там до кінця року планується завершити ремонт, після чого новосілля справлять лабораторії, котрі наразі знаходяться на Боженка, – і це буде другий етап. Ну а третій – взяти в оренду одноповерховий перехід, де розташувється санітарний пропускник, дезінфекційна камера тощо. Отоді в санепідемстанції вже все буде в комплексі.

Причому Василь Ілліч в обладнанні цих просторів покладається не тільки на міський бюджет: коли приміщення буде передано на баланс СЕС, можна просити допомоги й у Міністерстві охорони здоров’я. Та й сама організація заробляє на платних послугах: якщо в 2004-му було 60 тис. грн. таких надходжень, то тепер – 240 тисяч. За останні три роки не виділили ні копійки централізованих коштів на придбання обладнання, і все ж служба закупила його на 350 тис. грн. Ще на 100 тисяч устаткування, наприклад, для визначення вмісту важких металів, пообіцяв дати мер. З часом вкладені гроші повернуться новими надходженнями до бюджету.

Наразі знайти санепідемстанцію на території УЦМКЛ не так просто – ще нема окремого входу, вивіски, але все це буде найближчим часом. А доти ужгородці можуть відшукати її, орієнтуючись на корпус гінекології та дитячої хірургії, де служба займає 3-й поверх. Ось тільки заходити треба не через центральний вхід, а через перехід справа. Телефони по кабінетах мають встановити протягом тижня, доти ж у СЕС діє “гаряча лінія” за номером: 64-07-31.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS