Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 43 (786) Перейшли на зимовий час…

Минулої неділі, 26 жовтня, ми перевели стрілки годинників на годину назад і таким чином перейшли на зимовий час.

Дискусії про доцільність щорічної зміни часу навесні й восени тривають уже давно. З одного боку такі часові зсуви призводять до зміни режиму сну й активності, що впливає на роботу організму, бо доводиться адаптовуватись і підлаштовуватися під новий режим. З другого боку це дозволяє наблизити розпорядок дня до сонячного часу, коли активність людського організму збігається зі світловим днем.

Трохи історії

Переведення годинників в Україні вперше відбулося ще за часів УНР, Законом якої передбачався перехід на годину назад і запроваджувався середньоєвропейський час. Із захопленням території України більшовиками став діяти московський час. Поясний час на території України, що входила до складу СРСР, запроваджено 1924 року. Від червня 1930 р. в СРСР було введено декретний час, тож і в підрадянській частині України – УРСР цілорічно став чинним час третього поясу. З приєднанням західних територій України до СРСР у воєнні роки в них також було запроваджено час третього поясу.

У період окупації території України нацистською Німеччиною тут офіційно, як і на всій окупованій частині Європи, запровадили берлінський, тобто середньоєвропейський час. Після закінчення окупації знову став діяти декретний час. У повоєнний період, аж до 80-х років, на території України ніяких переведень стрілок годинника не відбувалося – цілорічно декретний час на одну годину випереджав поясний. А в 1981 р. в СРСР було вперше введено літній час. На початку 90-х років декретний час було скасовано – стандартний час прирівнювався до поясного. На території Закарпаття в той період діяв середньоєвропейський час. Від 1996 року порядок обчислення часу регулювався відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

У 2011 р. часове питання набуло чималого розголосу. Тоді Верховна Рада ухвалила Постанову «Про зміну порядку обчислення часу на території України», згідно з якою було скасовано повернення на зимовий час, тобто вирішено залишити постійним літній час. Це рішення парламенту викликало неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Вчені, Міністерство надзичайних ситуацій, кілька обласних рад, мешканці західного регіону, зважаючи на географічне положення, негативно відгукнулися на переведення України в новий часовий пояс. Не залишились осторонь і депутати Ужгородської міської ради, які на пленарному засіданні ухвалили рішення рекомендувати починати роботу шкіл, дитсадків, підприємств, установ та організацій в обласному центрі на годину пізніше, що мало б нейтралізувати негативні наслідки рішення ВР. Та вже в листопаді на сайті Кабінету Міністрів було опубліковано Проект Закону України «Про порядок обчислення часу на території України», згідно з яким встановлювався зимовий час протягом цілого року. Проте наприкінці січня 2012 року Кабмін ухвалив рішення рекомендувати ще раз перейти на літній час – щоб не створювати незручностей під час проведення влітку в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу.

Очікувалося, що, починаючи з 2013 року, Україна припинить щорічну практику переведення стрілок годинників, адже відповідний законопроект був внесений на розгляд парламенту. Однак попри все було вирішено і надалі переходити на літній час.

Більше сну та цікавих занять

Після переведення годин, як зауважує багато людей, виникають труднощі в адаптації до нового режиму дня, що провокує погане самопочуття. Медики вже давно помітили негативний вплив стрибків часу на організм людини, хоча багато що залежить від стану здоров’я.

«Фахівці різних країн світу, вивчаючи це питання, подали беззаперечні, науково підтверджені докази, що всі спроби переводити стрілки годинників дуже негативно впливають на здоров’я людей, особливо на вагітних, дітей дошкільного і шкільного віку та осіб зі серцево-судинними захворюваннями. Люди найбільше страждають через невідповідність між часом годинника й астрономічним часом, який властивий біоритмам організму», – зазначає лікар-рефлексотерапевт Наталія Краус.

На думку лікаря, закарпатцям, зокрема ужгородцям, як місцевий, тобто астрономічний час, найбільше підходить середньоєвропейський: «В Україні є три часові пояси. Ужгород фактично належить до першого часового поясу, а від Мукачева в бік сходу розпочинається другий часовий пояс, Луганська ж область належить до третього. Людина повинна жити у повній синхронізації з біоритмами природи». За словами пані Наталії, якщо під час переходу з одного часу на інший школярі недосипають, то це може спричинити емоційні розлади, невмотивовану агресію, плаксивість і вплинути на фізичний розвиток та успішність у навчанні. У дорослих же може розвинутися синдром хронічної втоми.

Переведення стрілок годинника є короткотривалим стресом для організму, тож це позначається і на психологічному стані людини. Аби чим швидше підлаштуватися до зміни годин, не варто нехтувати відпочинком, слід уникати перевтоми. «У цей період можуть виникнути депресії через брак сонячного світла, яскравих кольорів, адже день стає коротшим і більша частина доби темна. Щоб полегшити пристосування до нового режиму, за можливості, треба старатися спати, доки хочеться. А на вечір придумувати цікаві заняття для всієї сім’ї, якусь гру чи перегляд кінофільму, щоб не настільки відчувалося, що надворі темрява», – радить психолог-практик Надія Добош.

Спеціалісти стверджують, що за півтора-два тижні організм звикає до часових змін і самопочуття нормалізується. Чи будемо ж навесні знову переводити годинники на годину вперед, чи, можливо, залишимось у зимовому часі, наразі не відомо. А поки що не забудьте, що в неділю о 4-ій годині ранку стрілки годинників переводяться на годину назад, і дозвольте собі поспати хоч на 60 хвилин довше.

Ольга ПАЛОШ

Різниця в часі зі сусідніми країнами:

Словаччина — +1 година цілорічно

Угорщина — +1 година цілорічно

Польща — +1 година цілорічно

Румунія — однаково цілорічно

Молдова — однаково цілорічно

Росія — - 2 години (1 влітку)

Білорусь — - 1 година (однаково влітку)

Громадська думка. – Як ви ставитеся до переходу на зимовий час і як адаптовуєтесь? – із таким запитанням наші журналісти звернулись до ужгородців.

Ольга, керівник прес-служби:

– Позитивно ставлюся. Мені тепер здається, що я встаю вночі, – коли йду вранці на роботу, нічого не бачу під ногами. Тому дуже чекаю, коли вже будемо переводити годинники на годину пізніше. До зимового часу мені звикнути легше, ніж до літнього. Для адаптування потрібно 2-3 доби.

Василь, охоронець:

– Для мене немає різниці у зміні годин. До нового часу звикаю одразу і добре переношу цей період. Під час літнього переходу все ж важче.

Оля, секретар:

– Позитивно. За моїми біоритмами я краще адаптовуюсь до зимового часу, ніж до літнього.

Тарас, працівник банку:

– Добре. Одна година часу на зимовий період позитивно відбивається на організмі людини. На мою думку, ми живемо в такому часовому поясі, що години треба переводити.

Вікторія і Флоріна, студентки:

– Ставимося нормально, але все одно буде трохи важко звикати до зимового часу. Для адаптації треба близько двох тижнів.

Перехожих розпитувала Ольга ПАЛОШ


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS