Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 41 (734) Свято. День захисниці Ужгорода

У понеділок православні і греко-католики відсвяткували Покрову Пресвятої Богородиці

Покрова Пресвятої Богородиці є одним із найбільших християнських свят і належить до особливо шанованих в Україні. Культ Богоматері як покровительки нашого народу існує від княжих часів, а місто Ужгород завжди перебувало під захистом, покровом Святої Богородиці.

14-го жовтня у Свято-Покровському храмі, що в Ужгороді на Православній набережній, відбулися святкові богослужіння, які провів Високопреосвященніший Феодор, архієпископ Мукачівський і Ужгородський. Настоятелем храму є протоієрей Миколай Кабаці. На службу прийшло багато православних вірників. Служіння проводилися і в одному з найдавніших християнських храмів Ужгорода й Закарпаття загалом – Горянській ротонді Покрови Пресвятої Богородиці. Минулого року сюди перенесли копію Чудотворної ікони Божої Матері з Папської базиліки Санта Марія Манджоре (місто Рим).

На свято Покрови Пресвятої Богородиці побожні віряни зі сердечною любов’ю величають Пресвяту Діву Марію, Небесну Царицю й заступницю всіх християн, прохаючи її захисту і допомоги.

Приводом до встановлення цього свята стало видіння св. Андрія Юродивого, коли Царгород, столицю Візантії, оточили вороги. У храмі Пресвятої Богородиці, де зберігалися її риза та покров, правилася всеношна. Переляканий народ, охоплений жахом невідомості і страхом перед нападниками, ущерть заповнив храм. Серед людей були і св. Андрій з учнем Єпіфаном, які щиро молилися про спасіння народу від вражих орд. Коли відправа закінчувалася, перед св. Андрієм явилася Богородиця, що йшла, осяяна світлом, до царських врат, у супроводі св. Івана Хрестителя й Івана Богослова. Мати Божа зупинилася над престолом, стала на коліна й ревно молилася та проливала сльози. Тоді встала і, знявши з голови хустку (покрову), покрила присутніх, показавши, що бере народ під свою опіку і вбереже його від нещастя та ворогів. Коли Божі слуги розповіли про це присутнім у церкві людям, вони сповнилися радістю та надією на опіку Божої Матері й розійшлися по домівках. Чутка про цю подію швидко розійшлася по світу. Від тієї хустки-покрови празник і дістав свою назву.

Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні. В українських селах і до сьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. До початку жовтня закінчуються всі найважливіші сільські роботи на землі, в тому числі сівба озимих. Настає найблагодатніша пора для вечорниць і весільних гулянь – починаються весільні осінні тижні.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS