Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 36 (729) За чим туристи їдуть до Ужгорода?

Найпопулярніші місця, які ужгородці показують гостям

Хто знає Ужгород краще за його мешканців? Звісно, ніхто. Проживши тут від народження чи хоча б кілька десятків років, «на автоматі» ходимо знайомими вулицями, вже не придивляємося до пам’ятників, не звертаємо уваги на дивовижні старовинні будівлі. А коли нас щось питають про Ужгородський замок, ми з гордістю аборигена відповідаємо: «Та я там сто разів був!» – хоч і не завжди це правда.

Ужгород – місто з багатою історією та привабливою зовнішністю. Саме тому щороку сюди приїжджають сотні туристів. Хтось самотужки блукає вулицями в надії знайти ті цікавинки, про які начитався перед подорожжю, хтось звертається по допомогу до екскурсовода.

Тетяна Любка – екскурсовод із 4-річним стажем. Стільки легенд та історій про Ужгород, як ця жінка, мало хто знає. «Професія зобов’язує!» – жартує пані Тетяна. Вона розповідає, що найчастіше туристи досить однакові: «Хочуть поблукати Ужгородським замком, побувати в кімнаті тортур, побачити синагогу, Липову алею. Останнім часом просять показати маленькі скульптурки. Вони стали однією з родзинок міста. У більшості випадків це і показуємо. Та на мій подив, бувають гості міста, які знають про нього дуже багато, і запити в них куди оригінальніші. Багато людей приїжджають сюди спеціально до якоїсь події. От, наприклад, нещодавня «Регата» – це, як на мене, хороша розвага. Про неї говорять у багатьох містах України. Знаю про це не лише від туристів, з якими зустрічаюся по роботі, а й від друзів з інших міст».

Пані Тетяна каже, що жодна екскурсія не обходиться без «винних і кавових точок» міста. «Дегустаційний зал, затишні кав’ярні – це те, що туристи не оминають, так само, як замок чи пам’ятник ліхтарнику. А ще багато хто питає, де можна купити меду. В нас на Закарпатті, зокрема в Ужгороді, багато винно-медових фестивалів. Через це в гостей складається враження, що тут – хто не пасічник, той винороб (усміхається – авт.)», – зазначає гід. За її словами, туристів у нашому місті приваблює архітектура доби Чехо-Словацької республіки та Угорської держави; цвітіння сакури весною; кава, солодощі й вино; оповиті історією та міфами вулиці.

А от що запам’ятовується самим туристам в Ужгороді?

«Прибули ми до Ужгорода в суботу, 19 вересня 2009року о 6:05. Надворі ще було темно, але нас надзвичайно вразила краса вокзалу. Було таке відчуття, наче приїхав за кордон. Маючи трохи часу перед виїздом у Невицьке, полазили по вокзалу. В головному приміщенні є фонтан та чималий куток, присвячений пам’яті загиблого Міністра транспорту Георгія Кирпи. Це навіть не просто меморіальна дошка, а цілий міні-музей з особистими речами Кирпи. Як відомо, саме завдяки йому був відновлений залізничний вокзал Ужгорода», – так згадує про своє перше враження від міста користувачка інтернет-ресурсу «notes.if.ua». Далі описує Закарпатський музей архітектури і побуту: «Коли заходиш на територію скансену, здається, ніби перенісся крізь століття в минуле – настільки правдоподібно облаштовані експонати: біля тинів – квіточки, коло хат – оброблені городи, ростуть огірки, кабачки, пасуться вівці! Та не сподобалось те, що зайти можна лише в кілька хаток, і то лише на поріг – більшість хат замкнені…». Авторка встигла відвідати й ботанічний сад: «На африканському кедрі нас вітали дві чудові білочки, майже Чіп і Дейл. Також запам’ятались дерева, схожі на лимони, – плоди в них майже ідеальної круглої форми, здалеку нагадують лимони, але при детальному огляді видно, що поверхня у них не гладенька, а ніби бархатиста. Ростуть ці чудо-дерева по двох кутах на першій клумбі. Пробували зайти далі – все-таки територія 3,8 га, та зайшли в дуже густі нетрі, де вже не було стежок, і дійшли до паркана, за яким гасала туди-сюди дитяча залізниця. Напевно, ходити тут потрібно тільки з гідом».

Користувачка іншого сайту – «frankie.blox.ua» – зазначила: «Ужгородські вулиці завжди повні туристами. Таке собі невеличке євпропеїзоване і щире містечко. Бруківка, площі й атмосфера Старої Європи. Ужгород – місто змішання релігій, культур і справді величних храмів».

На сайті «blog.i.ua» турист, який теж колись побував у нашому місті, розповідає: «Хотіли піти в Ботанічний сад, але він був зачинений: субота, неділя – вихідні, що досить дивно. Така ж тенденція простежується і в багатьох магазинах Ужгорода. Дивно! Магазини на Хрещатику у вихідні навпаки працюють з максимальним прибутком. Взагалі прикольно в такому невеликому місті… Основну частину міста можна обійти за 30-40 хвилин. До речі, про транспорт: трамваїв і тролейбусів у місті нема, автобусів ми теж не бачили – є тільки маршрутки, які відправляються з центральної площі Корятовича в різні боки. Коротше кажучи, дворами ми досить швидко добралися до готелю. А це вже був обідній час, то ми вирішили пообідати на відкритій площадці кафе напроти готелю. Замовили суп і “боб-левеш” із квасолі та по порції кремзликів у горщиках. Все неймовірно смачно!». А потім гість підсумовує: «Взагалі Ужгород – дуже гарне, добре та ввічливе місто, хоча, як на мене, досить маленьке! Одного дня з гарною погодою досить, аби прогулятися по всіх його визначних пам’ятках, хоча це зовсім не означає, що через певний час ти не захочеш приїхати сюди знову! Скоріш навпаки! І ще одне цікаве спостереження: більшість городян розмовляють російською мовою. Дивно та незрозуміло».

Згадали мандрівники у своїх записах набережну, пам’ятник Пушкіну: «Дуже приємно здивувало те, що по всій набережній з проміжком кілька метрів стоять лавочки. Навіть не просто лавочки, а справжні трони, особливо для наших стомлених спин та ший. Місця, щоб посидіти, дуже багато, та ми не спокушаємося, адже не все ще оглянули. Проходимо повз площу Пушкіна, з пам’ятником (кому б ви подумали?) Пушкіну!» (notes.if.ua).

Туристам, зрозуміло, запам’ятовується багато того, чого ми, мешканці міста, просто не помічаємо. Та все ж цікаво: які місця вважають найпривабливішими самі ужгородці? Газета «Ужгород» провела опитування, щоб це з’ясувати.

Мар’яна Ільцо, 22 роки:

«Я переконана, що туристові в нашому місті буде на що подивитися! Чого варті лишень набережна ввечері, коли вона освітлена десятками ліхтарів, пішохідний міст! Якби в мене був гість узимку, то я би влаштувала саме таку романтично-мрійливу прогулянку. Потім, напевно, ми б відвідали концерт знаменитого хору «Кантус» (вони – теж гордість нашого міста). А після цього обов’язково повела б туриста до якоїсь кав’ярні, щоб зігрітися. Ще мені подобається провулок «Гірчичне зерно», маленькі пам’ятнички на березі Ужа…».

Володимир, 56 років:

«Замок – ось що в нас найпривабливіше! У мукачівців – свій, а в нас – свій! У «старе село» всіх туристів водять, пам’ятник Ліхтарнику в центрі показують… Звідки я знаю? Я ж не турист!».

Тетяна Пацкан, 21 рік:

«Ужгород – це місто, що славиться різними ярмарками. Тому, якби була можливість, то друзів з інших міст я би запросила саме на них. До речі, скоро навіть буде нагода – відзначатимемо День міста. Важко так відразу сказати… Напевно, показали б альпінарій, вулиці Корзо, Волошина, Довженка. А на завершення – похід на концерт симфонічного оркестру «Голлівудські саундтреки».

Олександра Туранова, 19 років:

«Спочатку гостя міста я повела би стандартним маршрутом: філармонія, галерея «Ілько», набережна. Ще пішли б до амфітеатру. Там дуже гарно, і фотографії хороші виходять. А потім покажу свої особливі місця. Наприклад, у Новому районі є дах, з якого видно все місто. Ще – 15 поверх 16-поверхівки, Боздоський парк».

Анатолій Везер, 31 рік:

«Можна показати туристові нічне місто. Запросити в хороший ресторан (якщо це буде чарівна туристка). Якихось конкретних місць я не можу назвати. Ужгород взагалі дуже затишне місто. Маленьке, чепурне – напевно, одне з найбільш європейських. За це його туристи і люблять».

Ужгород – справді привабливе для туристів місто. Хоча до Львова з його мільйонами гостей нам далеко, але й ми маємо що показати. Ужгородський музей, набережна Незалежності, храми, скансен, парки і скверики, купа фестивалів – це те, що робить наше місто особливим, неповторним. Сонячний, медово-винний, старенький і затишний – наш Ужгород…

Лілія Горват


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS