Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 25 (718) На Закарпатті відзначили День Дунаю

Ужгородська фотовиставка, приурочена до святкування, увійшла до Книги рекордів України

Минулими вихідними в Ужгороді відбулося відкриття виставки “Водна окраса Закарпаття”, присвяченої Дню Дунаю. Експонатами на Пішохідному мосту стали 100 фотографій, які присилали організаторам усі охочі. Виставку зареєстровано в Національному проекті “Книга рекордів України” як найдовшу екологічну експозицію - 144 метри. Диплом про це досягнення міському голові Віктору Погорєлову вручив представник проекту Владислав Лакатош.

Мер міста, який брав участь в урочистому відкритті виставки, зазначив, що мешканці Ужгорода мусять піклуватися про чистоту своєї річки. Місто в цьому напрямку робить чимало, адже Уж - головна його окраса.

Продовженням Дня Дунаю стало очищення річки Боржави у Берегів-ському районі від одного з найбільших сміттєвих заторів. Сміттєві затори на річках - це небезпека і водночас сором для всіх, хто живе на берегах. Останнім часом Європа серйозно взялася за “лікування” цієї недуги людей і води. Для очищення води від сміття різні європейські організації виділяють шалені гроші - і все тому, що наші річки несуть весь непотріб до їхніх країн.

Сміттєві затори на Боржаві (втім, як і на інших річках) - явище нерідкісне. Лише на території села Квасова їх аж п’ять. До розчищення річки взялася місцева громада. Мешканець села пан Золтан розповідає, що це доволі копітка робота, адже спочатку за допомогою трактора витягають гілляки, які, власне, і є причиною скупчення сміття, а потім вручну, сачками виловлюють пляшки. За 15 днів роботи вже зібрали 80 кубічних метрів пластику, 15 тонн скляних пляшок і 5 тонн іншого сміття. Виловлену “здобич” забирають фірми, котрі погодилися її утилізувати.

Торік зафіксували 13 випадків потрапляння сміття з України за кордон. Начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиси Володимир Чіпак розповідає, що порахувати всі затори на Закарпатті і простежити за ними важко. Лише на Боржаві їх 18, а на Латориці - 20. Утилізувати впійманий пластик - не проблема: є багато організацій, готових на це. Та пан Володимир упевнений, що якби в кожному селі була налагоджена система вивезення сміття, то в людей не виникало би потреби скидати все в річку, а відтак - витрачати шалені гроші, щоб це виловити й утилізувати.

Мало хто знає, яку шкоду завдають річкам сміттєві затори. Про це розповів заступник директора Інституту гідробіології Національної академії наук Сергій Афанасьєв. Виявляється, затори на річці - це наче тромби в людському організмі, які закупорюють судини. Вони перешкоджають міграції риб, що пливуть до верхів’я річки для нересту. Крім того, органіка, котра скупчується в заторі, починає гнити - через це погіршується якість води. В результаті - шкода і людям, і всім мешканцям річки. Третя небезпека, що виникає через сміттєві затори, - розмноження шкідливих інвазивних мікроорганізмів, які шкодять аборигенам річки. За словами науковця, тепер катастрофічних наслідків ще нема, але якщо людина не змінить ставлення до річок, то через 20-25 років виправити щось уже буде пізно.

Біду, спричинену на річках людьми, особливо усвідомлюєш, коли бачиш кількаметровий пластиковий “щит” на воді. Та охочих поліпшити ситуацію бракує. Води Ужа теж несуть чимало сміття. Багато непотребу недбалі містяни залишають після себе на берегах річки. Доводиться тільки сподіватися на позитивні результати організованих містом заходів із виховання громади - може, якщо не батьки, то хоча б їхні діти в майбутньому зрозуміють: ріка - це джерело життя, а не стічна канава.

Лілія ГОРВАТ


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS