Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 48 (692) Дороге задоволення. За тиждень в Ужгороді склали 90 протоколів за куріння у невстановлених місцях

Згідно з ухваленим у травні Законом “Про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів”, з 16 грудня забороняється тютюнопаління, куріння електронних сигарет і кальянів у громадських місцях. Заборона діє у ліфтах і таксофонах, у приміщеннях і на території закладів охорони здоров’я та навчальних закладів. Також не дозволяється палити на дитячих майданчиках, у приміщеннях і на території спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, у під’їздах житлових будинків, у підземних переходах, у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів. Куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства, об’єктів культурного призначення і органів державної влади та органів місцевого самоврядування теж набуває статусу “табу”. Штрафуватимуть і за паління тютюну в інших державних установах і на стаціонарних зупинках маршрутних транспортних засобів. У разі порушення цієї заборони власникам закладів доведеться сплатити штраф у розмірі від однієї до десяти тисяч гривень.

В Ужгороді на повну заборону куріння у громадських місцях відреагували оперативно. Зокрема працівниками міськвідділу міліції в період з 9-го по 17 грудня за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях, згідно зі статтею № 175/1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складено 90 протоколів. З них 47 протоколів склали представники служби дільничних інспекторів міліції, а 43 - патрульна служба міліції Ужгорода. Ці протоколи розглядатимуться на адмінкомісії Ужгородської міської ради, яка і вирішить міру покарання.

“Взагалі до заборони куріння в громадських місцях, зокрема в ресторанних закладах, ставлюся цілком позитивно, - каже депутат Ужгородської міської ради і місцевий ресторатор Ярослав Шафарь. - Цей досвід є європейським, і він дійсно направлений на збереження здоров’я людей - як курців, так і тих, хто дихає тютюновим димом. Але момент для того, щоб заборонити куріння у громадських місцях, на мою думку, обрано дуже невдало. Набагато краще було би вводити цей закон влітку, коли погодні умови дозволяють виходити покурити на терасу ресторану чи бару. Тоді курцям було б не так болісно відучуватися від цієї згубної звички. Що ж стосується прогнозів відвідуваності і прибутків від ресторанного бізнесу, то ця заборона, звісно, спершу дещо зменшить наплив відвідувачів, та гадаю, це явище не буде довготривалим. Потім люди звикнуть, і все стане знову на свої місця”.

Стосовно відповідальності за куріння у громадських місцях Ярослав Шафарь вважає, що штраф у 1000 гривень змушує людину дещо замислитися над тим, чи варто порушувати закон: “Якби штрафні санкції були незначними, то й результат був би непомітним, - упевнений бізнесмен. - Люди просто не звертали б уваги. Якби ж максимальний штраф перевищував десять тисяч, то на цьому б уже заробляли юристи і, звичайно, з’явився би привід оскаржити законопроект. А так, мені здається, все якраз у нормі”.

• • •

Що думають про заборону куріння в громадських місцях пересічні мешканці, “Ужгород” дізнавався на вулицях обласного центру.

Ольга, 53 роки: “В барах і ресторанах можна було й не забороняти куріння. Ми вже забороняли продаж алкоголю після 22:00, сьогодні діє в Україні заборона на продаж алкогольних напоїв неповнолітнім. Та хіба на практиці все так, як у законі? Ні! Тож гадаю, варто звернути більше уваги саме на тих, хто курить на вулицях міста. Коли йде гарний парубок або дівчина з цигаркою в зубах, це виглядає зовсім не гарно. Ще жахливіше, коли курять вагітні жінки. Відомо ж, тютюнопаління згубно впливає на організм людини, як курця, так і тих, хто поряд”.

Микола, 70 років: “За все своє життя, я спробував покурити тільки раз, у семирічному віці. Я був на пасовищі зі стадом корів. Увагу до цигарок привернули старші хлопці, які курили самокрутки. Мені стало цікаво, і я захотів спробувати: накрутив у газету сухе листя верби і вільхи, припалив і спробував. Тоді мало не помер від кашлю, ледве доповз до річки, куди занурив голову - стало легше. Це був перший і останній раз. Відтоді - хай там що! - цигарки в роті не мав жодного разу. Тому вважаю закон про заборону куріння в громадських місцях правильним. Прийшовши повечеряти до ресторану, я не маю бажання вдихати задимлене повітря - я хочу відпочити. Нехай ресторатори облаштують для курців місця надворі, де дим розвіюється. Те ж саме - на зупинках таксі: відійди на кілька метрів і кури, а не дими на мене”.

Яна, 21 рік: “До цієї заборони куріння в громадських місцях і закладах харчування ставлюся цілком позитивно. Хто хоче, нехай курить вдома. А взагалі, потрібно кидати курити. Я за здоровий спосіб життя”.

Сергій: “Моє ставлення до заборони куріння, звісно ж, незадовільне, оскільки я вважаю, що маю право сам обирати, що і коли мені робити. Обмежувати ж мій особистий вибір - неправильно. Україна - демократична держава, а закони на кшталт цього підривають її авторитет як держави, де влада належить народу”.

Аліна, 16 років: “До цього закону в такій його інтерпретації ставлюся негативно, оскільки доречніше було б заборонити куріння на вулицях України. У ресторанних же закладах потрібно зробити так, щоб кожен міг обрати, як йому відпочивати. Повинні бути обладнані кімнати для курців і тих, хто не курить, і встановлені витяжки”.

Марта: “Як курили - так і будуть курити. Ніякі закони це не вирішать. Заборона куріння тільки вкотре вдарить по кишені звичайного українця. Хто має гроші - буде курити і платити, а хто їх не має - буде курити і працювати на благо держави. Звичайно, деякий відсоток українців, може, й кине цю звичку, але кількість таких українців буде просто мізерною”.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS