Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 24 (698) БУДУЄМО УЖГОРОД

Будівництво в нашому місті занедбаною галуззю не назвеш, але й особливого пожвавлення його розвитку як у якісному, так і в кількісному відношенні також не помітно. Нові офіси й адміністративні будівлі час від часу з’являються, однак попит на них спадає. Житло потрібне всім і завжди, але держава забезпечити ним охочих не може, а купити добротну квартиру чи побудувати будинок більшості не дозволяють власні гаманці.

Що тепер будують в Ужгороді? Коли буде затвердже-но генеральний план міста? Де з’являться нові житлові комплекси та як можна отримати житло? Про це у розмові з головним архітектором міста Олександром Шебою, депутатом Ужгородської міської ради, директором ТОВ “Закарпатбуд” Олексієм Кіндратом і начальником відділу обліку, розподілу та приватизації житла Марією Папай.

“Є певні позитивні ознаки, пов’язані з пожвавленням ринку будівництва нерухомості, порівняно з минулим роком, - розповідає начальник управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, головний архітектор міста Олександр Шеба. - Але наслідки кризи все одно впливають, тож темпи зростання будівництва та його обсяги для такого міста, як Ужгород, досить низькі. Це стосується будівництва всіх об’єктів - як житлових, так і комерційних. Не можна сказати, що в місті є будівельний бум. Що стосується інших аспектів, є багато нюансів, пов’язаних із виділенням земельних ділянок у місцях, де не була передбачена генеральним планом чи іншою документацією відповідна забудова, і це відразу породжує скарги, обурення мешканців, судові позови”.

- Що нині в Ужгороді більше будують: житло чи будівлі комерційного призначення?

- Будівництво офісних будівель, офісних центрів, наскільки мені відомо, майже припинилося, оскільки немає серйозного попиту на оренду офісних приміщень. А житло будується, в принципі, як для кризи, досить нормальними темпами. Попит на житло зберігається майже постійно.

- Чи буде й надалі в місті активно розвиватися житлове будівництво?

- Якщо говорити, наприклад, про мікрорайон Боздош, то йому нема куди вже розширюватись. Він замкнутий між вулицями, і всі земельні ділянки там є зайнятими. Не всі забудовані, але будівництво на них заплановане. Є відповідна погоджена документація, тому житлові будівлі там ще з’являться. Наскільки мені відомо, кілька компаній починають будівництво вже в цьому році.

- Чи вистачає ужгородцям землі для забудов?

- Якщо йдеться про індивідуальне житло, то ділянок під індивідуал не вистачає. Що стосується земельних ділянок для якихось серйозних інвестиційних проектів, пов’язаних із будівництвом багатоповерхового житла, то їх у міській власності майже немає. Всі вони перебувають, як правило, в оренді в комерційних структур, які планували цю забудову, але тепер, у зв’язку з кризою або іншими причинами, не здійснюють будівництво.

- Що скажете про якість сучасних будівель і будівель з минулого?

- Якщо порівнювати з радянським періодом, то тепер самі будівлі трохи вищої якості - завдяки наявності нових матеріалів, завдяки індивідуальному підходу до кожної будівлі. Що стосується чеської забудови 20-30-х років, то вона досить якісно була виконана і через 100 років вона показує себе досить непогано, за умови нормального утримання.

Нині багато будівель йдуть на продаж, трохи економиться на матеріалах, але в основному якість будівництва, порівняно з проектами 10-річної чи 20-річної давності, зросла. І майстерність будівельників також.

- Чому знову затримується затвердження генерального плану Ужгорода і з чим це пов’язано?

- Генеральний план готовий. Для затвердження він має пройти експертизу. Тепер ми ще отримали можливість вирішити питання додаткового розміщення кладовища. Тому що наше кладовище в Барвінку підходить до межі і скоро не зможе використовуватися. Кладовище, яке було запропоноване киянами - проектантами генплану, не дуже нам підходить, оскільки там ґрунти з дуже високим рівнем підземних вод. Тому міська рада домовилася з лісгоспом і на розгляді в Кабміні є питання щодо надання ділянки для розміщення кладовища. Це питання вирішиться, і генплан відразу піде на експертизу. Все залежить від оперативності розгляду цієї заяви Кабміном. Попередньо нас проінформували, що це буде близько трьох тижнів. Для нас генеральний план - це робочий документ, і ми краще потягнемо його затвердження, ніж затвердимо сирий документ, у якому буде щось не передбачено і потім зі змінами будуть серйозні проблеми. Подібну помилку ми вже одного разу зробили і, думаю, що краще не робити її знову.

Олексій Кіндрат, депутат Ужгородської міської ради, заслужений будівельник України, голова Асоціації будівельників Закарпаття, генеральний директор ТОВ “Закарпатбуд”

- Олексію Олексійовичу, яким темпом нині розвивається будівництво в Ужгороді? Чи достатній він?

- Однозначно - недостатній. Причина в тому, що, по-перше, Україна тепер на порозі виходу з економічної кризи, але лише на порозі. Фінансово-кредитна система в державі відсутня, відповідно, така ж ситуація і в Закарпатській області, і в місті Ужгороді. Чому відсутня? Тому, що оці відсотки по кредитах, які становлять на сьогодні від 26% до 31%, не дають змоги будівельникам розвивати галузь. Порівняно з роками, коли було економічне піднесення (це 3-5 років тому), на сьогодні темп розвитку будівництва недостатній. Відповідно, тепер лише будують інвестори за свої власні кошти, державна іпотека практично відсутня. Є рішення уряду про іпотеку з відсотками для молодіжного будівництва і для незахищених верств населення, що передбачає надання кредитів громадянам під 3%. Це хороша програма, безумовно. За роки незалежності України це перша реальна програма, за якою починаємо працювати. Але там є певні застереження, які не дозволяють будівельним компаніям брати активну участь у цьому проекті. По-перше, якщо молода людина бажає отримати житло чи працювати за цією програмою, там є відповідні застереження (вимоги) щодо розміру заробітної плати і таке інше. При нинішній економічній ситуації досить важко використати переваги цієї програми і брати активну участь у її реалізації. Однак ще раз наголошую: це перспективна програма. Я вважаю, що до неї будуть внесені відповідні зміни. Ми на правильному шляху.

- Тобто молодь сьогодні в повній мірі не може скористатися умовами програми щодо молодіжного будівництва?

- Хіба завдяки своїм батькам або родичам, які мають змогу допомогти. Якщо є відповідні довідки про розмір зарплатні, тоді ця родина може взяти участь у кредитуванні під 3%. Але на сьогодні багато молодих людей безробітні. Хоча, знову ж таки, відповідні програми передбачені владними структурами і щодо працевлаштування молоді. Тепер на розгляді Верховної Ради є законопроекти щодо стимулювання створення робочих місць, є відповідні задатки, тому що ріст ВВП в Україні зріс на 1,5-2%. І це, зокрема, знову дає надію, що будівельна галузь запрацює. А якщо запрацює будівництво, ми вийдемо з економічної кризи однозначно. Тому я з оптимізмом дивлюся в майбутнє.

- Скажіть, наскільки відрізняється якість і естетичний вигляд сучасних будівель від будівель минулих років.

- Тепер однозначно кращі. За часів радянської влади були сталі норми, нормативи, які не дозволяли талановитим архітекторам повною мірою втілювати свої ідеї, будувати елітне житло або житло бізнес-класу. Тепер така можливість є. Талановитих людей, які професійно займаються архітектурою і будівництвом, усе більше. І нині все залежить від попиту в тому чи іншому регіоні. “Закарпатбуд” побудував у період кризи п’ятиповерхівку. Вона за визначенням є будівлею бізнес-класу. Спроектовані ще три будинки, на 5, 7 і 9 поверхів, але, знову ж таки, виходячи з економічної ситуації, будівництво призупинено. Є проекти, є відведена земля - все є. Повинна запрацювати фінансово-кредитна система в державі. Для того, щоб я побудував будинок, ви повинні купити в мене квартиру. А для того, щоб ви купили квартиру, у вас має бути гідна заробітна плата. І якщо навіть її недостатньо, то банківська система мала би працювати так, щоб ви могли взяти кредит.

- Теперішні ціни на квартири виправдані?

- Питання вартості житла потрібно негайно вирішувати. Молодь має жити в хороших, комфортних умовах. Для цього, відповідно, державні інституції повинні подумати над тим, що за гідну працю має бути гідна заробітна плата, яка б дозволила людині придбати житло. Якщо молода людина бере кредит і може не відчувати тягар, не думати лише про його виплату, то вона буде спокійно влаштовувати своє життя, будувати сім’ю. Це питання дуже важливе. Щодо цін на квартири, то вони у нас невисокі: у період економічної кризи продаємо квартири практично за собівартістю. Ціна квартири - це вираження сьогоднішньої вартості будівельних матеріалів. Ціна житла - це ціна на метал, ціна на енергоносії, ціна на пиломатеріали… Це все і формує числове вираження вартості нової квартири. Яка вона сьогодні - сказати дуже важко, оскільки два роки тому ціна металу становила 6 тисяч, тепер - 9. Ціна енергоносіїв також суттєво змінилася - зросла майже в 1,5 разу. Держава повинна реагувати на ці процеси. Мінрегіонбуд і Мінекономіки визначили ціну за квадратний метр - вона становить 4 200 грн. Та хоч ціна визначена, - немає впливу на виробників будівельної продукції, енергоринок. Чи держава впливає на цінову політику? Важко сказати. В інших європейських державах такі питання врегульовані. Ми європейська держава, що постійно декларуємо. Відповідно, повинні впроваджувати і брати за основу ті законодавчі акти, які вже опрацьовані в Європі. Тоді буде все добре і буде майбутнє у нас.

- Часто будівництво житлових комплексів приватними забудовниками затягується. Від чого це залежить?

- Економічні негаразди, звичайно ж, впливають на ці процеси. Але тут потрібно бути обережним: якщо людина вирішила купити квадратні метри житла у якоїсь фірми, перш за все треба вивчити її історію. Якщо трапляється випадок, коли до своєї роботи поставилися не дуже відповідально і недобудували житло, - не варто зв’язуватися з такими компаніями.

- Приватним будівельним компаніям, які працюють в Ужгороді, у більшій мірі можна довіряти?

- Тим, які працюють у Закарпатській області і в Ужгороді зокрема, безперечно, довіряти можна. У “Закарпатбуд”, наприклад, не було такого випадку недобудови чи якихось форс-мажорних обставин у ставленні до покупців.

- Які найближчі плани ТОВ “Закарпатбуд”?

- Це 5-, 7-, 9-поверхівки в мікрорайоні Боздош. Чекаємо на економічно сприятливі умови, які, сподіваюсь, настануть десь у 2013 році. Ціни на квартири будуть доступні. Дев’ятиповерхівка планується для молодих сімей, студентства. Там будуть одно-, двокімнатні квартири з гарним плануванням. Однозначно, буде ліфтове господарство - панорамні ліфти, енергоощадні системи… Семиповерхівка буде середнього класу, а п’ятиповерхівка - класу “еліт”, з підземним паркінгом, з цілою низкою закладів обслуговування на першому поверсі: банківська установа, хімчистка, перукарня і навіть дитяча кімната. Все спроектовано, чекаємо на сприятливішу економічну ситуацію.

- Що тепер із відносно старими будівлями в Ужгороді? Який їхній стан?

- З чехословацькими будівлями поки що біди нема. Є проблеми, і вони будуть і надалі виникати, у перших будинках КПД. Але це не означає, що вони непридатні для житла, - просто потрібен капітальний ремонт. Є конструкції, які потрібно підсилювати. Щодо тієї ж шістнадцятиповерхівки - стан не критичний, але він може таким стати. За неї потрібно братися. Свого часу “Закарпатбуд” розробив комплекс проектно-архітектурних змін проспекту Свободи, є план реконструкції, зміни дахів, навіть є пропозиція з п’яти поверхів зробити шість, впровадити ліфтове господарство. Все це є, але для цього потрібне відповідне фінансування. Бралися за це вже не один раз, але віз і нині там. Економіка повинна працювати. У Європі під це виділяють великі кошти. У нас - важче. У всіх будівлях, побудованих за часів радянської влади, задля економії тепла необхідно замінити всі віконні блоки, замінити інженерні мережі і, де потрібно, дах. Ну і те, що Ужгород - одне з найперших міст, яке відійшло від централізованого опалення, - це великий позитив. Міська влада, за допомоги облдержадміністрації та відповідних структур, котрі відповідають за технічний стан будівництва, повинна виходити з законодавчою ініціативою і намагатись вирішити це питання перед Урядом. Другий шлях - європейські гранти. От, наприклад, Львів виграв досить великий грант - і майже всі інженерні мережі в історичному центрі змінили. Інші гранти - через ЮНЕСКО, для збереження архітектурних пам’яток. А в нас вони теж є. Потрібно працювати в цьому напрямку. Повинна бути структура, яка би професійно займалася грантами. Це один із реальних варіантів. Ще один шлях - співпраця з містами-побратимами. Думаю, це могло б запрацювати. Потрібно рухатись у цьому напрямку.

Марія Папай, начальник відділу обліку, розподілу та приватизації житла Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради

- Яка загалом ситуація з чергами на квартири?

- Черги на квартири існують. Кожна людина, згідно з чинним Житловим кодексом і Правилами обліку громадян, має право перебувати на квартирному обліку як за місцем роботи одного із членів сім’ї, тобто на підприємстві, яке веде квартирний облік, так і за місцем проживання, а це - при міськвиконкомі.

- Що потрібно для того, щоб стати на квартирний облік?

- Для того, щоб сім’я стала на квартирний облік, треба звернутися до нашого відділу. Людина має бути зареєстрована в місті Ужгороді не менш ніж рік і повинна мати житлову площу, меншу ніж шість квадратних метрів на одного члена сім’ї. Якщо ці дві вимоги виконуються, - ми надаємо пакет документів для взяття родини на облік. Основні документи - це довідка зі ЖРЕРу про склад сім’ї та займані приміщення, якими підтверджується реєстрація в населеному пункті і те, що вона не забезпечена житловою площею за місцем реєстрації. Тобто немає прописки, але є державна реєстрація, яка засвідчує, де людина проживає, тому що кожна особа має бути зареєстрована за місцем проживання. Подається заява до нашого відділу, на квартирний облік сім’я приймається рішенням виконкому. Якщо конкретніше, то необхідна заява, довідка про склад сім’ї та займані приміщення, акт обстеження житлових умов, який заповнюється підприємством, організацією чи установою, де один із членів сім’ї працює, довідка з Інвентар-бюро про наявність або відсутність власності на території конкретного населеного пункту, довідки з місць роботи членів сім’ї, ну і, відповідно, копії паспортів, ідентифікаційних кодів та свідоцтв про народження дітей. На підставі цього пакета документів формується проект рішення щодо прийняття сім’ї на квартирний облік, потім ми вносимо людину-заявника до списку черговості і надаємо повідомлення про те, що людина перебуває на обліку.

- Яка тепер черга і як вона просувається?

- На жаль, черга велика. З часів Радянського Союзу (точніше - з 1984 року) не ухвалений новий Житловий Кодекс, тобто він не змінювався, а тільки доповнювався, і новий Кодекс як був з 1992 року на розгляді Верховної Ради, поки що там і залишається. Тому ми керуємося старим, а він передбачав як державний облік, так і кооперативний квартирний облік. Яка між ними різниця? Відмінність полягає у нормах житлової площі для прийняття на квартирний облік. Для прийняття на державний облік треба мати менший за мінімальний (6 кв. м) розмір житлової площі на одного члена сім’ї, а для прийняття на кооперативний облік достатньо було мати менше ніж 9 кв. м на одного члена сім’ї, тобто це середній розмір житлової площі по Закарпатській області. Кооперативним обліком до сьогодні користуються молоді сім’ї, які, наприклад, при приватизації державного житлового фонду своїми батьками використали частково право і в них є частка власності, незалежно від того, що вони вже створили молоду сім’ю і вона, можливо прописана десь у гуртожитку. БТІ видає відмітки про те, що вони є співвласниками частки квартири своїх батьків. Тоді ці молоді сім’ї користуються кооперативним обліком і, ставши на облік, можуть претендувати на отримання житла за рахунок молодіжного кредиту. Кооперативний облік передбачений і при отриманні кандидатом права на доступне житло. Станом на 1 червня 1544 сім’ї перебувають на державному обліку і 2268 сімей - на кооперативному.

- Скільки можна простояти в черзі?

- Перший - з 1976 року. На жаль, черга просувається тільки завдяки придбанню підприємствами й організаціями своїм працівникам житла на вторинному ринку. Тому ми не можемо сказати, хто перший отримав чи отримає житло: це залежить від того, чи людина працює на підприємстві, яке вирішує покращити житлові умови своїм працівникам. Щодо молодих сімей, то у 2011 році ми зареєстрували право власності на 37-квартирний будинок на Володимирській, який збудований за рахунок Фонду молодіжного житлового будівництва. На початку цього року на вулиці Мальовничій також був зданий 15-квартирний будинок. Там було виділено 12 квартир, 3 - продані фізичним особам. Тобто і за рахунок цього 12 сімей із наших списків також вибули. З 2008 року по сьогодні близько 16 гуртожитків змінили призначення: стали житловими будинками. Таким чином, отримавши житло шляхом приватизації, такі сім’ї також вибули зі списків черговості. По-іншому, на жаль, поки що черга просуватися не може, оскільки участі на паях немає, коштів на безоплатне житлове будівництво в місті також нема.

- Кому надається пріоритет для покращення житлових умов?

- У нас є такі категорії, як громадяни, що мають право на першочергове і позачергове отримання житла. Позачергове право мають кілька категорій громадян, у тому числі - і молоді спеціалісти, які після закінчення вишів були направлені на роботу. На сьогодні громадян, які мають право на позачергове отримання житла, з числа молодих спеціалістів, у нас на обліку 98 сімей. Далі - інваліди Великої Вітчизняної війни та прирівняні до них категорії - це теж позачерговики, у нас 20 сімей. Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи, також користуються правом позачергового отримання житла, їх 34 сім’ї. Всього на обліку - 152 сім’ї. Першочерговики - це ті, хто має певне пільгове право на отримання житла. Це багатодітні сім’ї, одинокі матері, люди, які мають певні хвороби, передбачені переліком Міністерства охорони здоров’я, інваліди загального захворювання, праці, 1-ї та 2-ї групи, інваліди дитинства всіх груп, люди, які живуть у непридатних для проживання будинках, учасники Великої Вітчизняної війни, офіцери запасу, які мають вислугу 20 і більше років. Ці всі категорії виділені в окремі списки. Для того, щоб інформація щодо черговиків була доступною для наших мешканців, у фойє міської ради є списки черговості. Кожен може з ними ознайомитись.

- Чому, все-таки, навіть перебуваючи на квартирному обліку, житло отримати все ж далеко не просто?

- Річ у тому, що 98,7% жител, які є на території міста, приватизовані. Це свідчить про те, що більшість квартир успадковується і ми не маємо на них права. Залишилося буквально 2,3% жител, які не є приватизованими. Це близько 400 квартир. Дуже мало. Однак громадяни все одно звертаються. Навіть сьогодні рішенням виконкому прийняли сім’ю на облік. За минулий рік 50 сімей взято на квартирний облік, у цьому році - вже 36. Майже кожного місяця громадяни звертаються, і це, наголошую, в основному молоді сім’ї. Перша вимога для того, щоби Фонд молодіжного житлового будівництва, який діє і в Ужгороді, на вул. Перемоги, 32а, міг зарахувати молоду людину в кандидати на отримання кредиту, - це наявність нашого повідомлення про те, що молода сім’я або особа перебуває на квартирному обліку і вважається такою, що потребує покращення житлових умов.

- Як Ви вважаєте, що потрібно для вирішення проблеми з просуванням черг на отримання житла?

- Безумовно, фінансування. Програми щодо доступного житла, програми щодо молодіжного будівництва суттєво покращували б ситуацію за умови відповідного передбаченого фінансування. Черга рухалася б, бо зрозуміло, що безоплатного житла вже не буде. Тому необхідне фінансування профільних програм.

Анна Семенюк


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS