Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 24 (698) Стану юристом або лікарем. Ужгородські школярі визначаються з вибором професії

Є запитання, які дорослі люблять ставити дітям. Наприклад: “Ким ти хочеш стати, коли виростеш?”. “Космонавтом!” - відповідала переважна більшість дітлахів тридцять років тому. Сьогодні малеча відповідає на це запитання інакше: “Лікаркою, поліцейським, моделлю, бізнесменом”.

Дівчатам - цікава робота, ХЛОПЦЯМ - ВЕЛИКА ЗАРПЛАТА

Покоління сучасних школярів - це справжня “піонерія” професійної діяльності в умовах ринку праці, який швидко змінюється. Адже щороку з’являється близько 500 нових професій. Удвічі більше, майже 1000, щороку застаріває, відмирає. Якщо відомий казковий герой перед “каменем вибору” був ознайомлений із трьома можливостями подальшого розвитку подій - оженитися, втратити коня або мати проблеми з власним здоров’ям, - сучасним школярам, випускникам навчальних закладів дуже складно зробити свій власний професійний вибір, бо й кількість можливих виборів постійно змінюється, і подальші альтернативи професійної діяльності є дещо нечіткими.

Протягом березня - квітня 2012 року шкільні психологи провели опитування старшокласників - учнів 10 - 11-х класів з метою виявлення їхніх професійних намірів. В опитуванні взяли участь 521 дівчина і 459 хлопців таких навчальних закладів міста Ужгорода: ЗОШ №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 15, 19, авторського навчально-виховного комплексу, ліцеїв “Інтелект” та “Лідер”, гімназії, угорськомовної та лінгвістичної гімназій, НВК “Гармонія”, НВК “Ужгородський економічний ліцей”.

Після закінчення школи 71% дівчат і 67% хлопців планують вступити до вищого навчального закладу, 20% дівчат і 21% хлопців - поєднувати роботу з навчанням, 6% дівчат і 4% хлопців - вступити до професійно-технічного училища, технікуму, 1% дівчат і хлопців - піти працювати, а 2% дівчат і 7% хлопців не знають, чим будуть займатися після закінчення школи.

Обираючи професію, більшість дівчат орієнтується переважно на цікаву змістовну роботу і на відповідність роботи своїм здібностям; більшість хлопців орієнтується у своєму виборі переважно на хорошу заробітну плату; такий показник, як корисність професії суспільству, для сучасної молоді не є важливим у виборі професії.

Художники - непрестижні

У виборі професії 9% дівчат і 15% хлопців орієнтуються на престижність професії. На думку дівчат, найпрестижнішими сьогодні є професії лікаря (43% опитаних вказали на цю професію), юриста (36%), перекладача (25%), митника (25%), підприємця (21%), економіста (19%).

На думку хлопців, найпрестижнішими є професії юриста (35%), лікаря (30%), митника (28%), підприємця (27%), програміста (25%), банкіра (21%).

Найменш престижними професіями старшокласники вважають професії техпрацівника, прибиральника, двірника, художника, вчителя, військового, продавця, кухаря, офіціанта, сантехніка, перукаря, слюсаря, столяра, касира.

Для 15% дівчат і 9% хлопців у професійному виборі важливою є реальна можливість працевлаштування. Безумовно, фактором успіху в пошуку роботи є її актуальність на ринку праці. Ось, наприклад, у 1995 - 1998 роках у всіх вищих навчальних закладах почав стрімко зростати попит на економічні та юридичні спеціальності. Потім популярними стали журналісти, маркетологи та рекламісти. І що ж бачимо тепер? Від кризи потерпіли першими саме юристи, менеджери, фінансисти, маркетологи тощо. На відміну від них, технічні (робочі) спеціальності, спеціалісти медичного профілю будуть залишатися актуальними за будь-яких умов. Буде попит і на водіїв, ремонтників, перукарів, учителів, медсестер, лікарів, фахівців сільськогосподарського профілю, комп’ютерників. Інше питання, наскільки добре оплачуваними є ці спеціальності. На жаль, не завжди добре. Але потреба є постійною, тому така спеціалізація - надійна.

Половина опитаних старшокласників вважають, що існує поділ професій на жіночі та чоловічі, називаючи при цьому жіночі професії: майстер манікюру, швачка, перукар, косметолог, домогосподарка, вихователь у дитячому садку, стюардеса, продавець, бібліотекар, психолог, вчитель, модель, бухгалтер. До чоловічих учні зараховують такі професії: міліціонер, будівельник, шахтар, військовий, сантехнік, охоронець, священик, слюсар, коваль, вантажник, пілот, програміст, інженер.

54% дівчат і 77% хлопців переконані, що дівчат передусім треба готувати до ролі матері та господині, а хлопців - до тих професій, які б давали змогу матеріально забезпечити сім’ю.

У рідній країні мало перспектив

У процесі соціальних змін у суспільстві відбулися певні зміни на ринку праці. Сьогодні на ньому є попит і на жінок, і на чоловіків, вони можуть виконувати як однакову, так і різну роботу. У сучасному світі, коли джерелом забезпечення життєвих потреб в основному є розумова праця, немає суттєвої різниці, хто займається певним видом діяльності. Фізична праця, яка за традицією була суто чоловічою, посідає все меншу частку в структурі ринку праці.

Подолання стереотипного ставлення до праці уможливлює виконання певного виду роботи як чоловіком, так і жінкою. Іншими словами, доглядати дітей, прибирати, шити модний одяг, здійснювати наукові відкриття, керувати великою корпорацією може будь-яка людина, незалежно від її біологічної статі.

Нині все частіше на перший план виходять професійні якості людини. Це дає чоловікам і жінкам рівні можливості в отриманні прибутків та забезпеченні сім’ї. Старе й дискримінаційне щодо жінок гасло, за яким чоловіки працюють, а жінки мусять залишатися вдома, сьогодні втратило свою актуальність, так само, як і вислів: “Світ жінки - дім, а дім чоловіка - світ”. Активне включення жінок у виробничу й підприємницьку галузі приводить до зростання кількості фінансово незалежних від чоловіків жінок. Чоловіки в особі висококваліфікованих фахівців із числа жінок отримують і гідних конкурентів, і гідних партнерів. Отже, поділ праці на “жіночу” та “чоловічу” на сучасному ринку праці все частіше стає умовністю, а вільний доступ до будь-якої професії жінок і чоловіків сприяє досягненню рівності. Таким чином, у рівності у правах та обов’язках жінок і чоловіків міститься величезний додатковий резерв економічного поступу України.

Цікавими і водночас сумними є думки старшокласників щодо майбутнього працевлаштування, адже, мріючи про роботу за кордоном (46% дівчат і 51% хлопців), вони впевнені, що в рідній країні дуже мало перспектив для професійної самоактуалізації, для професійного зростання.

Хочу, можу, потрібно!

Близько 70% опитаних самі вирішують, яку професію обрати, 20% - обирають за порадою батьків, 5% - за порадою вчителів, психологів, 2% - за порадою друзів, 2% - за порадою спеціалістів центру зайнятості, 1% - відповідно до сімейної традиції.

Для правильного вибору професії старшокласникам необхідно зорієнтуватися у трьох речах:

• Визначити свої професійні інтереси, мотиви, потреби і бажання, бажання не тільки отримувати результат, а й брати участь у самому процесі. Це умовно об’єднується у вираз “Я хочу”.

• Оцінити здібності, тобто такі індивідуально-психологічні особливості, від яких залежить можливість успішного оволодіння вибраною діяльністю. Такі здібності умовно виражають словами “Я можу”.

• Дізнатися, які професії користуються попитом у роботодавців, з якими професіями можна знайти собі роботу. Іншими словами, з’ясувати, що на сьогодні “Потрібно”.

У разі можливості сумістити “Хочу”, “Можу” і “Потрібно” можна спрогнозувати, що професійний вибір буде вдалим. Отже, завдання старшокласників полягає в тому, щоб знайти професію, яка є цікавою і привабливою для них, відповідає їхнім здібностям та має попит на ринку праці.

І наостанок - рекомендація батькам, чиї діти стоять на порозі професійного вибору. Будьте поряд зі своїми дітьми, радьте, діліться своїм досвідом і думками, але не нав’язуйте своїх думок і переконань! Дозвольте своїм дітям зробити свій вибір.

Валентина ШЕВЧУК, завідувачка центру практичної психології та соціальної роботи управління освіти Ужгородської міської ради


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS