Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 20 (694) На шляху інтеграції

Минулого тижня в Ужгороді за участі провідних спеціалістів з охорони здоров’я пройшло обговорення стратегії розвитку медичної галузі в регіоні. Враховуючи непросту ситуацію з її фінансуванням, було вирішено розпочати процедуру створення медичних центрів другого рівня, котрі об’єднували б Ужгород та Ужгородський район. На черзі - інтеграція й інших ближніх районів - Перечинщини та Вели-коберезнянщини. Мета - об’єднання зусиль і ресурсів заради надання ефективної медич-ної допомоги та створення умов для ком-фортного обслуговування мешканців. Про сьогодення і майбутнє нашої медицини - у розмові з ужгородським міським головою Віктором Погорєловим, начальником обласного управління охорони здоров’я Романом Шніцером, начальником відділу охорони здоров’я Ужгородської міської ради Іваном Ковачем і головним лікарем Ужгородської міської клінічної лікарні Іваном Курахом.

Ужгородський міський голова Віктор ПОГОРЄЛОВ вважає інтеграцію медицини Ужгорода і району дуже актуальною:

“Саме завдяки процесу об’єднання можна надати мешканцям як міста, так і ближніх населених пунктів якісну медичну допомогу, покращити обслуговування. Слід зауважити: міські медичні заклади і так обслуговують і жителів Ужгородщини, і інших ближніх районів, як-от Перечинського і Березнянського, і нині мова про те, аби ці адміністративні одиниці відповідно й спрямовували фінансування. Це допоможе міській медицині, яка має відповідні ресурси, а об’єднання дозволить оптимально використовувати всі можливості міської медичної бази, належно її утримувати. Вважаю, що початок предметної роботи над такою “медичною інтеграцією” - важливий крок, який на часі і який принесе жителям відчутну користь”.

Роман Шніцер, начальник управління охорони здоров’я ОДА:

“Ужгород та Ужгородський район - компактна територія, де розвинута як первинна, так і вторинна та третинна медична допомога. Але водночас координація роботи майже відсутня. Ужгород формувався як потужна клінічна база (УЦМКЛ, міська дитяча клінічна лікарня, перинатальний центр), тут завжди була передова медицина. І фактично під це соціальне замовлення склався цілий пул провідних лікарів Закарпатської області. Водночас в Ужгородському районі нині де-юре є дві районні лікарні, а де-факто закладу надання медичної допомоги другого рівня немає. Мешканці району йдуть на прийом до спеціалістів міста Ужгорода, на стаціонарне лікування - в УЦМКЛ. Тож якщо ці всі структури об’єднати, то матимемо дуже хороший приклад, як може працювати регіональна медицина.

Пропонуємо зробити цю справу радикально і весь другий рівень надання медичної допомоги для жителів Ужгородського району, а також трансферт на лікування хворих передати місту. Натомість у Чопі, місті обласного підпорядкування, буде створено міську лікарню, що є логічним, і, окрім того, там, а також у Середньому - центри первинної медико-санітарної допомоги, де буде забезпечено амбулаторно-поліклінічну та консультативну допомогу першого рівня.

Що ж до поліклініки № 2 в місті Ужгороді, то з липня там почнеться прийом жителів Ужгородського району. Таке рішення було прийняте на спільній нараді, його підтримали присутні на ній представники громадськості, керівники міста і району, управління охорони здоров’я. А загалом навколо цього питання спостерігається надмірна політизація. Гадаю, не слід керуватися політичним замовленням, а думати про людей”.

Начальник відділу охорони здоров’я Ужгородської міської ради Іван КОВАЧ:

“Існує формульний розрахунок, який доведений до нас Міністерством фінансів, на основі кількості мешканців міста Ужгорода, і тільки прописаних мешканців Ужгорода. Також є близько 3500 таких мешканців, яких обслуговує залізнична лікарня. Хоч вони лікуються і у нас, на ці 3500 з лишнім громадян нам зменшене фінансування. На мою думку, формульний розрахунок не є правильним, адже медицина не є повністю прогнозована галузь (кількість ліжко-днів у майбутньому році всіх медзакладів міста, спектр хвороб, витрати на кожного хворого тощо). Тому ми не можемо розрахувати точно, скільки коштів буде витрачено в наступному році. В галузі освіти це робиться набагато легше: скільки діток навчається у школах, стільки й фінансується. Більше того, у нас обслуговуються мешканці інших районів: згідно з Бюджетним кодексом, ми не мали би їх приймати, а згідно з Конституцією - зобов’язані. Ось і приймаємо мешканців інших районів, адже медицина Ужгорода на вищому рівні порівняно з районними лікарнями”.

Іван Іванович показав зведення пацієнтів стаціонару ужгородських лікарень: “Дивіться, всього на лікуванні 611 пацієнтів: місто Ужгород - 429, Ужгородський район - 101, інші райони - 81″. На думку Івана Ковача, районні лікарні не зацікавлені у покращенні технічної бази, професійного рівня, тому що фінансування залишатиметься незмінним. “Гроші мають розраховуватися за тим, як дана лікарня працює, за фактом, за кількістю пацієнтів, за якістю надання медичних послуг. Це стане потужним стимулом для розвитку лікарень, а також це одна з передумов до створення страхової медицини. Без страхової медицини не можна говорити про реформи у галузі. Потрібно виховати людину так, щоб вона дбала про своє здоров’я, - каже Іван Ковач. - Загалом на місто і район припадає 7 лікарень. Дуже багато робіт дублюється: адміністративні роботи, господарські тощо. Тому й існує ініціатива з боку районів і міста про можливе об’єднання.

Що б дало для Ужгорода це об’єднання? Можна було б раціональніше розмістити посади, обладнання і краще розподілити гроші. У будь-якому разі, район повинен залишити собі первинну медичну допомогу. Вторинна допомога значно краща в Ужгороді, і ми готової допомагати і надалі при відповідному рішенні Ужгородської міської та районної рад. Ми повинні вивчати європейський досвід, первинна допомога на високому рівні у районах потрібна людям”.

Іван Курах, головний лікар УЦМКЛ, член виконкому Ужгородської міської ради:

“Створення медичного центру другого рівня на базі Ужгорода - це вимога часу. Нині - чого приховувати - люди з районів, насамперед Ужгородського, Перечинського та Великоберезнянського, їдуть по медичну допомогу в обласний центр. Воно і зрозуміло, бо саме тут створена потужна база. Ми приймаємо хворих, які до нас звернулися, відмовити нікому не маємо ні морального, ні юридичного права. Утім, кошти, як відомо, на їхнє лікування отримують райони, тоді як оплата має проводитися медзакладам за кількістю пролікованих, як це є за кордоном.

Не хочу применшувати роль районів. Сам там починав, знаю, як їм важко. Вони не можуть собі дозволити тримати цілодобово кардіолога, невропатолога, рентгенолога, хірурга тощо, в них слабке матеріально-технічне оснащення, тому не готові до надання ургентної стаціонарної допомоги хворим. А в нас така можливість є - маємо відповідну базу і фахових спеціалістів. При УЦМКЛ працюють торакальне, щелепно-лицьове відді-лення обласної лікарні, судинна неврологія, кардіореанімація, 10 університетських кафедр, поряд - перинатальний центр, інфекційна лікарня, тобто тут сконцентровані фактично всі служби, що дозволяє надавати повноцінну медичну допомогу. Проте наші можливості не затребувані сповна. Тому бачиться доречним створення на нашій базі потужної лікарні другого рівня, де б надавалася невідкладна стаціонарна допомога мешканцям Ужгорода та Ужгородського району, а в перспективі можна подумати і про Перечинський та Великоберезнянський. Наприклад, у Данії, яка посідає 3-тє місце у світі за рівнем надання меддопомоги, пішли шляхом укрупнення лікарень. Звісно, довелося закрити дрібні й малоефективні, однак при цьому там створено сильну сімейну медицину і потужну службу “швидкої допомоги”. Так має бути і в нас. Це дозволить уникнули розпорошення коштів між багатьма медзакладами, а отже, й ефективніше їх використовувати, від чого в кінцевому підсумку виграють і медики, і їхні пацієнти.

Це все реально, просто треба відсунути амбіції, виключити політичну складову, закотити рукави і працювати. І починати слід уже зараз”.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS