Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 16 (670) Задля блага хворого

Ще в древні часи люди, що вміли лікувати хворих, викликали в оточення повагу і страх. Вважалося, що вони володіють таємничими, магічними здібностями. Відтоді багато що змінилося - як медицина та уявлення про неї, так і суспільство загалом. Але нині можна з упевненістю стверджувати, що доки буде існувати людство, доти будуть і лікарі. Адже роль хорошого спеціаліста важко переоцінити в житті кожної, навіть здорової, людини. Чим живе медицина в обласному центрі Закарпаття, “Ужгород” дізнавався з перших уст. Наші співрозмовники - завідувач кафедри хірургії факультету післядипломної освіти УжНУ, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Ужгородської міської ради Богдан Пацкань, головний лікар Ужго-родської міської поліклініки Тетяна Козак та головний лікар центральної міської лікарні Іван Курах.

На шляху реформ

Нині в Україні кошти на медикаментозне забезпечення розподіляються на загальну кількість населення, а не на кількість хворих. Часто лікарям доводиться надавати складну медичну допомогу з мінімальними фінансовими ресурсами. Нерідко медичні заклади не забезпечені найнеобхіднішими медикаментами, інструментами та обладнанням. Пацієнти змушені самостійно купувати найелементарніше: бинт і шприци. Особливо ця проблема є актуальною для міських лікарень. Тут забез-печення державою пацієнта в лікарні становить усього 6 гривень на добу. Зважаючи на те, що іноді хворому в реанімації на добу потрібно не менш ніж 1200 гривень, - ця сума є просто мізерною.

“Ми часто виконуємо свої обов’язки лікаря без достатнього фінансування. Але це не заважає їх виконувати на професійному рівні, - каже завідувач кафедри хірургії факультету післядипломної освіти УжНУ, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Ужгородської міської ради Богдан Пацкань. - Тепер більшість хворих змушені, на жаль, самі себе забезпечувати всім необхідним. Зрозуміло, якщо хвороба важка, то й затрати великі. Найчастіше такі випадки трапляються через недостатність та відсутність профілактичної медицини. Якби хворі зверталися по медичну допомогу вчасно, то таких проблем можна було б уникнути. Часто трапляються такі люди, які не мають ані рідних та друзів, ані копійки за душею. Таким пацієнтам ми допомагаємо, чим можемо, але й таких лікарня не завжди здатна забезпечити в повному обсязі. Якщо найближчим часом ми не доче-каємося ніяких реформ, то нас чекають далеко не найкращі часи”.

Головний лікар Ужгородської міської поліклініки Тетяна Козак зазначає, що держава зробила вже певні кроки щодо реформування медицини в країні загалом. Наразі ці зміни відбулися в Донецькій, Дніпропетровській, Вінницькій областях та в Києві. Суть цієї реформи, яку ще називають “пілотною”, полягає в зосередженні на сімейній медицині. Таким чином потреба у спеціальній медичній допомозі буде зменшуватися внаслідок своєчасного діагностування та профілактики хвороб. Також зроблений великий акцент на первинній санітарно-медичній допомозі та профілактиці. Вже є наказ міністерства охорони здоров’я щодо створення до кінця року центрів медико-санітарної допомоги в місті Ужгороді.

Але внаслідок певних змін у медицині відбувається значне скорочення персоналу. “Тільки за останній рік у нашій лікарні стало на 26 робочих місць менше, каже головний лікар центральної міської лікарні Іван Курах. - Ми готові обслуговувати не лише Ужгород, а й Ужгородський, Перечинський та Великоберезнянський райони. Адже в нашого закладу є надзвичайно потужний колектив, доповнений професорсько-викладацьким складом. Я прихильник централізації медицини і тому вважаю, що створення великих медичних центрів допомогло б використовувати наш професійний потенціал ще більше”.

Найчастіше хворіє серце

Лікар розповідає, що, незважаючи на недостатнє фінансування, він приємно вражений позитивними зрушеннями в роботі відділень травматології, щелепно-лицьової та загальної хірургії. Також значно зріс потенціал відділення судинної неврології та кардіореанімації. Збільшилась кількість та діапазон малоінвазивних втручань. Так, окрім лапароскопічних холецистектомій, проводяться лапароскопічні апендиктомії та герніотомії. А отриманий цього року холедоскоп дозволяє робити ревізію жовчних проток із видаленням конкрементів та пухлин лапароскопічно. Всі ці малоінвазивні операції полегшують післяопераційний період, не кажучи вже про колосальний косметичний ефект.

Враховуючи той факт, що в Ужгороді працюють обласний нейроцентр, кардіодиспансер, обласна лікарня, небагато людей виїжджають лікуватися в Київ або за кордом. Як правило, це вже робиться за власним бажанням. Тетяна Козак каже, що найбільше люди страждають від хвороб серцево-судинної системи. Проте така проблема існує не тільки в нас, а й у всьому світі. Причиною тому є науково-технічний прогрес, велика кількість стресів, шкідливі звички та ожиріння. Ракові захворювання теж дуже часто зустрічаються серед пацієнтів ужгородських лікарень. Щоб уникнути таких проблем, лікар радить щороку проходити повне обстеження у спеціалістів, а також, особливо після 40 років, вимірювати рівень холестерину у крові. Для жінок важливо регулярно перевірятись у мамологів, аби вчасно виявити й діагностувати рак молочної залози. Якщо цю хворобу виявити на ранній стадії, то є більше шансів на одужання. Також сьогодні в місті гостро стоїть проблема туберкульозу. Як підкреслює Тетяна Юріївна, туберкульоз - не тільки медична, а й соціальна проблема. Чим більше відбувається зубожіння населення, тим частіше можна зустріти хворих на туберкульоз. Як правило, в нас на цю недугу хворіють найчастіше безпритульні люди та ромське населення. Але ризик заразитися є в будь-якої людини. За сприятливих умов мікобактерії туберкульозу можуть триматися в повітрі 6-7 годин. Однак дехто з хворих відмовляється лікуватися. Тому тепер жорстко поставлене питання про примусове лікування хворих на туберкульоз.

Допомога має бути не тільки швидкою

Свого часу цетральній міській лікарні допомогли такі країни, як Англія і Данія. Тепер лікарня забезпечена найнеобхіднішим обладнанням, але воно вже потребує заміни на нове. Приміром, два комп’ютерні томографи, які свого часу були привезені - один з Англії, другий з Данії, - вже вичерпують свій ресурс. Також лікарня негайно потребує дихальної та діагностичної апаратури. Зважаючи на те, що в цей медичний заклад доправляють хворих з різними ступенями важкості, вона не може обійтися без необхідного обладнання, яке часто є життєво необхідним.

Лікарі стверджують, що реорганізації потребує також швидка медична допомога. Такому місту, як Ужгород, потрібно не менш ніж 23 машини швидкої допомоги. В тому числі реанімобілі, які повністю оснащені потрібним обладнанням для надання необхідної медичної допомоги. Карета швидкої допомоги має бути в першу чергу не засобом для перевезення хворого в лікарню, а місцем, де хворому нададуть необхідну кваліфіковану медичну допомогу. Тому дуже важливо, щоб лікар швидкої допомоги був також хорошим реаніматологом, який вміє завести серце, зробити штучну вентиляцію легень. Коли хворого доправлять до лікарні, то там вже будуть знати його діагноз.

Насамкінець лікарі попереджають, що будь-яку хворобу легше діагностувати, аніж лікувати. Якщо у вас виникли проблеми зі здоров’ям, краще не зволікайте і негайно зверніться до спеціаліста. Вам обов’язково допоможуть.

Оксана НІРОДА


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS