Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 3 (416) трибуна депутата. Павло Федака: “По 100 доларів з кожного ужгородця — і енергетична проблема в місті була б вирішена”

Продовжуємо знайомити читачів з обранцями громади в органах місцевого самоврядування. Нині фракцію БЮТ в Ужгородській міській раді представляє один із її депутатів, голова міської організації ВО “Батьківщина” Павло Федака.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

— Розкажіть трохи про найбільшу фракцію міської ради, Павле Павловичу.

— До фракції БЮТ входить 17 чоловік, її очолює Василь Цірик. До речі, для багатьох наша першість була шоком: ще за 2 тижні до виборів соцопитування на всіх рівнях виводило в лідери “Нашу Україну”, і вона була абсолютно впевнена у своїй перемозі. Власне, по області так воно й сталося, а ось ужгородці з великим відривом віддали свої симпатії БЮТу. І в підсумку ми отримали в міській раді не просто найбільшу фракцію, а й найбільш потужну інтелектуально: у нас ви-йшов дуже вдалий сплав молодості й досвіду. Так, № 1 у списку — заслужений художник України Степан Шолтес, і в той же час у рядах БЮТівців — наймолодший депутат міської ради Андрій Риба. Маємо багато професіоналів своєї справи: Марію Бадиду, котра керує ДПІ в м. Ужгороді і є однією з найвпливовіших у місті й області жінок, Василя Цірика — директора СП “Влад”, який минулоріч переміг у Всеукраїнському конкурсі в номінації “Кращий роботодавець”. Є у нас і кілька кандидатів наук. Словом, потужна фракція й оптимальний склад, який тільки можна було отримати на виборах. Наші депутати працюють у 4-х постійних комісіях: Степан Шолтес очолює комісію з питань землекористування, оренди та приватизації землі, архітектури й містобудування, Марія Бадида — бюджетну. Я в комісії з питань законності, правопорядку, регламенту та депутатської етики, а Олег Лукша — з економічного розвитку міста.

— Ви якось користуєтеся тим, що ваша фракція — найбільша?

— Ні, бо більшість у міській раді — це 26 голосів, і наших 17-ти для прийняття рішення не вистачає, мусимо знаходити спільну мову з іншими фракціями. Хоча на перших порах, правда, було тертя з “Нашою Україною”, яка пропонувала нам укласти коаліційну угоду (в той час у Києві вона підписана не була, а в облраді “нашоукраїнці” взагалі створили більшість із “регіоналами”). Ми тоді не пішли на це, керуючись інтересами ужгородської громади. Зараз, як бачимо, “Наша Україна” знайшла порозуміння з мером щодо більшості питань, і депутатський корпус сконсолідувався. Впевнений, для міста це краще, бо воно зараз у складній ситуації.

— І в чому, на вашу думку, полягають основні проблеми?

— Бюджет Ужгорода на минулий рік був свідомо завищений. Рада попереднього скликання затвердила його у розмірі 180 млн. грн., знаючи, що реально могло надійти не більше 150—160 млн., як це закладено зараз. Така маленька хитрість дала можливість Віктору Погорєлову за 3 місяці, якраз під вибори, використати значну частину грошей, а що залишилося нам — усі бачили. На нову владу посипалися звинувачення, що вона не справляється з вивезенням сміття, комунальними проблемами, а їх треба було розглядати в зазначеному контексті. Зрештою, поступово ситуація стала налагоджуватися. Ми створили нове комунальне підприємство “Уж” (хоч “Наша Україна” свого часу активно виступала проти), закупили нову техніку, і зараз ця проблема майже знята — місто набагато чистіше, ніж було влітку. Ну не було сенсу давати гроші старому “Комунтрансу” — на ньому висіли значні борги, які відразу “з’їли” б будь-які вливання. Правда, неплатежі і зараз становлять значну загрозу санітарному благополуччю міста, однак будемо сподіватися, що з ними впорається муніципальна міліція.

Інша велика проблема Ужгорода — енергетична. Ми прийняли рішення про побудову ряду міні-котелень, сподіваючись заощадити за рахунок мінімізації енергозатрат: порівняйте 30—40-відсотковий ККД старих котелень і 90% — нових. Але ціна на газ стрімко росте, поглинаючи всю економію. Скажімо, у бюджет закладалося 680 грн. за 1000 кубів, а вже зараз, на початку року, маємо 960. Вихід один — треба переходити на інші джерела енергії. Ще під час виборів наш штаб висунув ідею поставити в місті 2 електростанції — вище і нижче Ужгорода. Науковці підрахували, що це дало б можливість отримувати дешеву електроенергію — по 7—8 коп. за кВт — і її вигідніше було б використовувати для опалення, як газ. Мер підтримує таку ініціативу, однак для побудови цих ГЕС треба приблизно 10 млн. доларів. Грубо кажучи, по 100 доларів з кожного ужгородця — і енергетична проблема була б вирішена. Це не так і багато, враховуючи, скільки ми зараз платимо за газ, однак, на жаль, поки що грошей нема. Є ще варіант електрогенеруючих вітряків, та місто не має для них вільних земель, тому треба знаходити спільну мову з районною владою.

— Чому ви не розповідаєте про надану партійцями спонсорську допомогу, адже знаю, що вона була?

— Ми порадилися і вирішили, що не будемо на цьому наголошувати. Люди, яким ми допомогли, подякували нам, і цього достатньо. Хоча ті ж 7 майданчиків з тренажерами, профінансовані нами спільно з “народниками” та міським головою, так оперативно — чи не першими в Україні (слід сказати, що є відповідна державна програма щодо спортмайданчиків) — встановлені завдяки особистим зв’язкам нашого депутата Ігоря Барана як із виробниками, так і з Міністерством сім’ї молоді та спорту. Будемо сподіватися, що тепер наші діти, замість курити по кутках чи, не дай Боже, вживати наркотики, займатимуться фізичною культурою і ростимуть повноцінними громадянами України.

— Які плани фракції на майбутнє?

— Ми домагаємося, щоб усі рішення приймалися прозоро, в тому числі щодо земельних питань, у сфері житлово-комунального господарства. До речі, цієї п’ятниці на сесії з ініціативи БЮТу було прийнято рішення про створення тимчасової контрольної комісії з обґрунтованості підвищення тарифів за житлово-комунальні послуги. Зараз наша фракція ініціює проведення аукціонів із продажу земель. Хоча, якщо чесно, в місті вже й продавати нічого — попередня влада у цьому плані попрацювала дуже потужно: у лютому—березні 2006 р. розпродали й пороздавали все, що могли — і землю, і нерухомість…

— А виручені на аукціонах гроші ви куди б воліли скерувати?

— Наша фракція свого часу висувала ініціативу встановити 15-відсоткову надбавку до зарплати працівникам освіти, медицини, спорту, культури. На жаль, з огляду на економічну ситуацію вона не була врахована, але якби у місті раптом з’явилися “зайві” гроші, ми воліли б їх скерувати у це русло. Бо, погодьтеся, 600 грн. зарплати для людей таких важливих професій, коли за комунпослуги нині треба віддати 400 грн., — це смішно і гірко.

І, безперечно, хотілося б направити якість кошти на вирішення питання, яким я роками переймаюся, — збереження наших культурних надбань. Але це проблема не лише фінансова. В Ужгороді взято на облік 24 пам’ятки архітектури і будівництва, 98 — культури і мистецтва, 10 — археології. Десятки об’єктів потребують дослідження і взяття на облік через загрозу знищення. Ви подивіться на історичний центр міста. Там старі будівлі перебудовуються, фасади викладаються невластивою цій частині Ужгорода сучасною плиткою…

— А з якими проблемами до вас звертаються виборці?

— Найчастіше — з особистими. Просять допомогти у вирішенні якихось побутових питань, скаржаться на чиновників, на високі тарифи. Намагаємося допомогти, хоча повноваження депутатів досить обмежені.

— Повернімося до політики. Останні події у Верховній Раді на вас якось проектуються?

— Звичайно. У БЮТі досить жорстка партійна дисципліна, і ми витримуємо у своїх діях лінію центрального керівництва партії. Хоч закон про імперативний мандат, за який проголосувала Верховна Рада, ще не вступив у дію, робота в цьому напрямі ведеться, і в багатьох місцевих радах по Україні будуть зроблені відповідні висновки. Бо, наприклад, у Київській міськраді у БЮТу було 44 депутати, а потім 21 із них поповнив чужі лави. До таких підхід буде жорстким. На щастя, у нас у місті подібних проблем нема, фракція монолітна.

До речі, Юлія Тимошенко вже працює над новими списками. Готуємося до нових виборів (як відомо, БЮТ у Верховній Раді добивається перевиборів на всіх рівнях). Кандидатів підбирають дуже ретельно, на місце у списку навіть буде оголошено конкурс. Ясно, що перевага надаватиметься членам партії, котрі довели свою спроможність відстоювати її інтереси, але братимемо й позапартійних.

— А як щодо звинувачень у зраді помаранчевих ідеалів, які лунають на адресу БЮТ з боку “Нашої України”?

— Я, як людина, котра була одним із керівників Ужгородського штабу Віктора Ющенка у 2004 році, можу заявити, що Блок Юлії Тимошенко відкидає будь-які претензії з боку “Нашої України”. Це не ми, а “Наша Україна” голосувала за політичну реформу, яка позбавила Президента повноважень. Це не ми, а партія “Наша Україна” на чолі з Президентом розвалювала помаранчеву команду, відправляючи у відставку перший помаранчевий уряд. Це не ми, а “Наша Україна” вела підпільні переговори з Партією регіонів про створення широкої коаліції у парламенті. Це не ми, а Президент з “Нашою Україною” підписували з Януковичем Меморандум, Універсал і вносили його кандидатуру на посаду прем’єр-міністра. Це “Наша Україна” ледь не на паперті випрошувала собі посади в уряді Януковича.

Хоча, звичайно, ми не відкидаємо можливості об’єднання всіх патріотичних сил задля копіткої праці на благо українського народу і виступаємо за те, щоб політична реформа, яка породила хаос у владі, була скасована.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS