Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 1 (414) Піон деревоподібний та стокротки піддалися на провокації

Цьогоріч зима видалася напрочуд теплою. Її і зимою не назвеш. Швидше — пізня осінь чи рання весна. Таку погоду синоптики обіцяють принаймні ще на два наступні тижні. Вже навіть підсніжники зацвіли, на деревах з’явилися бруньки. Щоб побачити це, не обов’язково йти до лісу: в нашому ботанічному саду також прокинулися деякі представники флори.

Любов ДЕЯК, “Ужгород”

Ботанічний сад Ужгородського національного університету було створено згідно з рішенням УжДУ від 28 листопада 1948 року. Під нього відвели 4,5 га на правому березі Ужа біля вулиці Ольбрахта. У лютому 1946-го розпочалося формування штату й розчищення території (тут був старий фруктово-горіховий сад) та закладання наукових колекцій рослин, а згодом експозиційних і колекційних ділянок.

Протягом наступних років нала-годжується робота з іншими ботанічними садами, починається активне надходження насіннєвого та посадкового матеріалу. Згодом відкриваються лабораторії з мобілізації, інтродукції й акліматизації рослин, де було задіяно спеціалістів-біологів; укладаються договори щодо озеленення ужгородських парків, скверів та вулиць. Ботанічний сад по праву стає окрасою міста, про що свідчать численні екскурсії й окремі відвідувачі не лише з області й України, а й колишнього Радянського Союзу та зарубіжжя. Весь цей період ботсад очолюють відомі біологи та селекціонери, котрі роблять вагомий внесок у формування та становлення господарства. У 90-ті роки, коли країну охопила криза, почали занепадати всі державні структури, така ж доля не оминула й ботанічний сад: припиняється обмін насінневим та посадковим матеріалом, скорочується штат, закриваються лабораторії. Разом з політичним ударом сад переживає ще й погодні негаразди: осінній паводок 1998 року знищує колекційні ділянки багаторічників та розсадники, а сильні снігопади руйнують тепличні приміщення площею понад 300 кв.м. Та колектив працює далі й наполегливо відновлює господарство.

З 2000 року призначається новий директор — старший викладач біофаку УжНУ Дмитро Сойма, котрий господарює й зараз. Під його керівництвом розпочинаються активні роботи з приведення в належний стан території, впорядковується дендропарк, проводиться капітальний ремонт оранжереї, що сприяє поповненню колекцій тропічних рослин. Введено в експлуатацію нову сучасну теплицю на 180 кв.м з газовим опаленням, закладаються тераси. Відновлюються також зв’язки з ботанічними садами по обміну насінневим матеріалом. Їх географія сягає далеко за межі України: Росія, Італія, Німеччина, Японія, США, Франція, Чехія та інші країни світу.

Нині в штаті ботанічного саду 21 працівник. Є відділи тропічних та субтропічних рослин, інтродукції та акліматизації, декоративного квітництва, природної флори і дендрології та ландшафтного дизайну й зеленого будівництва.

Усе починається з насінини

Лише за минулий рік ботсад отримав 393 пакети з насінням. Такий обмін здійснюється за міжнародною системою (безкоштовне пересилання), згідно зі спеціалізованими каталогами “Index seminum”. За словами директора ботсаду, в каталозі подається перелік найменувань рослин (латиною), які господарство може запропонувати. “Якщо ми отримуємо пакети із насінням, — розповідає Дмитро Юрійович, — одразу реєструємо їх у журналі, але не відриваємо, поки вміст не пройде спеціальної перевірки на наявність різних паразитів. Цим займається Держінспекція з карантину рослин по Закарпатській області. Лише після перевірки, на основі штампу “карантинних організмів не виявлено” ми можемо висівати насіння. Перш ніж замовляти той чи інший вид, вивчаємо умови, при яких рослина може прижитися. Якщо можна так сказати, метою роботи ботанічного саду є поповнення колекії такими видами, які важко приживаються, тобто експериментуємо”.

Коли з’являються перші паростки

Насіння проросло, вибилися перші паростки, але це ще не означає, що рослина буде жити. Тож зараз лише починається робота з її адаптування і збереження. Цей процес, залежно від виду, може тривати тижнями, місяцями, а то й роками. У теплицях в ящиках при відповідній температурі та вологості за ними доглядають. Коли ж рослина вже вкоренилася, її висаджують у відкритий ґрунт. Ботанічний сад повністю озеленяє території університету та навчальні корпуси. Разом із тим сад є базою для проходження практики студентів біологічного факультету. А матеріал тут багатий: лише в закритих приміщеннях є близько 500 видів рослин, кількість яких щороку збільшується. Так, минулоріч тут з’явилося ще 279 одиниць.

Екзотика все-таки вражає

Здавалося б, що нас вже нічим не здивуєш. Проте щире захоплення викликають “мешканці” оранжереї: височенна пальма, на якій не перший рік зав’язуються плоди, розкішний благородний лавр, олива (теж плодоносить), мушмула, мирт та вражаючих розмірів агава японська, що живуть поряд. А ось за останні 15 років вперше зацвіла ніжна орхідея. Тут вона прописалася в 13 своїх видах. Серед соковитих алое та кактусів у невеликій водоймі з ліліями дрімають рибки. Під відкритим небом розташувалися магнолії та тюльпанове дерево, вічнозелений падуб гостролистий, мамонтове дерево та туї, лавровишня і біота.

• • •

Зараз ботанічний сад відпочиває — всі рослини чекають весни. Лише піон деревоподібний не згоден з календарем, і його пагінці вкрилися соковитими бруньками. Мабуть, щоб йому не було нудно в цій ролі, його підтримали й стокротки (маргаритки), що зацвіли рясним килимом. Природа вносить свої корективи, і ми не можемо прогнозувати, як поводитимуться ці рослини через місяць-два. Час покаже. А поки що запасемося терпінням, щоб дочекатися повного пробудження всіх унікальних жителів ботанічного саду, і прийдемо помилуватися ними та посидіти на лавицях у затишних оновлених куточках.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS