Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 2 (626) Нам пишуть. Щоб пасажир був задоволений

Гадаю, всі ужгородці та гості міста погодяться зі мною в тому, що останнім часом в обласному центрі значно поліпшилося транспортне обслуговування населення. Ще б пак! Замість не пристосованих для пасажирських перевезень маршруток, в яких люди горбились й оббивали один одному коліна, на лінії вийшли нові комфортабельні машини, зменшився інтервал руху, з’явилися нові маршрути.

Це говорить про те, що міська влада (позаяк із збільшенням кількості населення та розширенням Ужгорода зростає потреба в міських та позаміських перевезеннях) усерйоз узялася за розв’язання транспортної проблеми в обласному центрі. І полягає вона насамперед у вдосконаленні всього господарського механізму: збільшенні кількості рухомого складу на лініях, підвищенні його комфортності, продовженні часу роботи на лініях, підвищенні культури обслуговування пасажирів тощо.

В умовах постійно зростаючого рівня автомобілізації Ужгорода й зниження пропускної здатності багатьох його вулиць особливої актуальності набувають створення пріоритетних умов для руху автобусів, збільшення випуску їх на лінії, розширення транспортної мережі єдиного, на відміну від багатьох інших обласних центрів, громадського транспорту.

Для ужгородських умов потрібні автобуси, в яких могли б поміститися 100 і більше пасажирів із мінімальним інтервалом руху, що дозволило б поліпшити умови їх перевезення в години пік. Рухомий склад повинен бути обладнаний мікрофонами як для забезпечення повного збору виручки, так і для оголошення зупинок. Зрозуміло, що ні про яку роботу радіо та магнітофонів не може йтися. До речі, про виручку. Важливою умовою скорочення її втрат - це введення абонентських книжок та місячних квитків. Адже зрозуміло: чим більше пасажирів придбає ці проїзні документи, тим більший прибуток одержить перевізник.

На всіх без винятку зупинках повинні висіти графіки руху автобусів із зазначенням початку і закінчення роботи. Пасажири пільгових категорій, у т. ч. пенсіонери, повинні знати, в яких автобусах для них пільговий проїзд.

І чи не найголовніше. Як відомо, рівень транспортного обслуговування визначається значною мірою ефективністю системи контролю й управління рухом. Поодинокі рейди громадських контролерів, як то кажуть, погоди тут не зроблять. Ще за радянських часів у багатьох містах добре зарекомендували себе автоматизовані системи управління рухом АСУ “Рейс”. За їх допомогою в автоматичному режимі можна легко визначити місцезнаходження кожної одиниці рухомого складу на тому чи іншому маршруті, обсяги пасажиропотоків, забезпечити зв’язок кожного водія за допомогою екрана дисплея і радіо з диспетчерським пунктом, надати водієві рекомендації про режим руху, умови роботи рухомого складу на лінії. Іншими словами, ця система є ефективним засобом попередження водія про небезпеку на маршруті, його зміну, зумовлену закриттям окремих ділянок дороги у зв’язку з ремонтними роботами, шляхи їх об’їзду…

Усе це плюс профілактичні заходи, спрямовані на попередження аварійності, порушення правил дорожнього руху, зміцнення лінійно-транспортної дисципліни, повинно стати основою генеральної схеми комплексного розвитку міського пасажирського транспорту на відповідний період. Як людина, причетна до розв’язання транспортної проблеми (свого часу був начальником організаційно-інструкторського відділу виконкому Ужгородської міської ради, депутатом міськради), вважаю, що цей документ має бути затверджений рішенням сесії міськради, а за його реалізацією встановлений жорсткий контроль. Тільки за такої умови, на мою думку, можна розраховувати на поліпшення транспортного обслуговування городян та гостей обласного центру й говорити про Ужгород як про європейське місто.

Василь ЦЕБРИК, член Національної спілки журналістів України


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS