Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 38 (398) Приватизація житла цьогоріч завершується. Про продовження її терміну наразі не повідомлялося

Загалом старт приватизації в Україні дав Закон “Про приватизацію державного житлового фонду”, який вступив у дію 19 червня 1992 року. Потім у 2002-му постановою Верховної Ради був продовжений термін використання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду до 31 грудня 2006 р. До кінця року залишилося якихось три з половиною місяці, про відтермінування поки не повідомлялося, отож може статися так, що ми знаходимося на завершальному етапі процесу приватизації житла.

Мирослава Галас, “Ужгород”

У нашому обласному центрі цей процес розпочався з березня 1993-го. Як розповіла завідуюча відділом обліку, розподілу та приватизації житла управління майном міста Ужгородської міської ради Марія Папай, відтоді і до нинішнього дня свідоцтва про право власності на помешкання отримали 23146 чоловік, тобто наразі 88,1% державних квартир, які знаходяться чи знаходилися на балансі міста, уже приватизовані. Ще 3 тисячі чекають своєї черги.

Чому ж їхні господарі зволікають із цим процесом? По-перше, каже Марія Бейлівна, у декого ще жевріє надія покращити свої житлові умови за рахунок держави (хоч і рідко, але такі прецеденти трапляються і в наш час), а в подібних випадках стару квартиру потрібно здати державі. По-друге, розширення на таких самих умовах ще вряди-годи роблять для своїх працівників деякі підприємства. І, зрештою, дехто просто байдуже ставиться до цих, на його думку, формальностей (тим паче, що в нашій країні люблять відстрочувати крайні терміни, як це було при заміні радянських паспортів, отож аргумент “іще встигну” теж залишається сильним). Виселити людину з неприватизованої квартири все одно не можна, а після смерті того, на кого було зареєстроване житло, документи переоформляються на когось із інших зареєстрованих тут домочадців. Щоправда, самотня людина передати у спадок неприватизоване житло не може.

Тим часом приватизоване житло має чимало плюсів, основний з яких — таку нерухомість можна вільно продавати, дарувати, передавати у спадок, закладати під заставу для отримання кредитів тощо. Так, приватизовані квартири на перших поверхах у будинках на пожвавлених магістралях не такі вже й комфортні для проживання, тому господарі “на ура” й за вигідною ціною розпродують їх під різноманітні магазини, салони краси, офіси тощо. За умови нинішніх дуже “кусючих” цін на компослуги у виграші й ті одинокі громадяни, котрі, приватизувавши свої великі квартири, продають їх і купують взамін менші. Економія на оплаті за тепло суттєва, та й виручені за рахунок різниці в площі гроші — добра підмога до скромних пенсій. З іншого ж боку, ті, у кого виникає потреба покращити житлові умови, маючи приватизовану квартиру, теж можуть вирішити це питання самостійно, не чекаючи десятиліттями (та й то найчастіше марно) допомоги від держави.

Втім, люди самі бачать ці вигоди і йдуть приватизовувати житло. Скажімо, минулого року це зробили 933 громадян, за 8 місяців нинішнього — 475. І останнім часом процес дещо активізується. Марія Бейлівна розповідає, що хоч у них прийомними за графіком є лише вівторок і четвер, відвідувачі приходять щодня. Слід підкреслити: приватизація не вимагає якихось особливих коштів. Цілком безоплатно громадянам передається загальна площа в межах санітарної норми — 21 м2 на наймача і кожного члена його родини (звісно, лише тих, котрі мешкають тут) плюс 10 квадратних метрів на сім’ю. За надлишкову площу слід сплатити … 18 коп. за 1 м2. Таку аж надто символічну суму (враховуючи, що по місту ціна продажу сягає навіть 1200 доларів за квадрат) Марія Папай пояснює тим, що індексація житлових чеків так і не пройшла, вони не були випущені на ринок, тому їх вартість залишилася “законсервованою”. До того ж є цілий ряд пільговиків — від інвалідів та учасників війни, багатодітних сімей до людей із трудовим стажем понад 25 років для жінок і понад 30 для чоловіків, — яких держава звільнила навіть від цієї мізерної плати за надлишкову площу. Отож гроші їм доведеться викладати лише за оформлення документації на зразок технічного паспорта квартири (його після проведення необхідних вимірювань видають працівники БТІ) та за деякі довідки. Навіть для громадян із непільгових категорій на все про все, при найбільшій площі квартири, піде максимум сотня гривень.

Однак, є ряд приміщень, які взагалі не підлягають приватизації. Це, зокрема, службові квартири, ті, що перебувають в аварійному стані, а також кімнати в гуртожитках. Усі інші наймачі державного житлового фонду до кінця року ще можуть оформити право власності на свої помешкання. Якщо ж усе-таки вийде чергова постанова Верховної Ради про продовження терміну приватизації, “Ужгород” обов’язково повідомить про це читачів.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS