Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 36 (396) Фестиваль “Sziget-2006”: цьогорічні враження

Нинішнє літо було для угорської столиці Будапешта багатим на події. Один за одним у цьому напрочуд гарному місті проходили свята, що привертали увагу численних туристів з усього світу: це і чемпіонат Європи з плавання, і традиційна вже “Формула-1”, ну і, нарешті, чотирнадцятий за рахунком фестиваль “Sziget”. Мабуть, не варто розповідати читачам нашої газети, що це за дійство — бодай раз, але ви про нього обов’язково чули. Не втримаємося і ми. Отже, чому варто було поїхати на цьогорічний “Sziget” і що нового можна було там побачити — читайте далі.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, Олексій МЕГЕЛА, “Ужгород”

Дмитро ТАБАШОВ, Будапешт (фото)

Розпочнемо з нового: цьогоріч організатори фестивалю вирішили остаточно заплутати відвідувачів, запропонувавши для продажу два види тижневих вхідних квитків: 120 євро коштував квиток, що давав право проживати на острові цілий тиждень (розмістити в кемпінгу палатку, користуватися душовими тощо), а трохи дешевше — 99 — для місцевих жителів чи туристів, що на ніч покидали територію “Szigeta”. Одноденний квиток мав фіксовану ціну — 6 тис. форинтів (24 євро). По закінченні фестивалю організатори зізналися журналістам, що нововведення не виправдало покладених на нього сподівань, адже за рахунок того, що більшість придбала собі тижневий квиток без права проживання на острові (що було для них значно вигідніше), різко скоротилася кількість проданих одноденних квитків (не більше 20 тисяч на добу).

Взагалі-то, з власних спостережень та зі слів організаторів скажемо, що на “Szigetі” все з кожним роком збільшується. Ростуть ціни: угорське пиво не найкращої якості продавалося цьогоріч уже за 350 форинтів — це 8,5 гривень за банку, звичайний гірос коштував близько 600 форинтів (14,5 гривень), одяг, взуття та різноманітні сувеніри й прикраси також були далеко не дешевими). Але це зрозуміло, бо росте й кількість іноземців (переважно німців, голландців, австрійців, багато цьогоріч було й росіян з українцями), котрі не шкодують грошей для хорошого, а для переважної більшості тамтешньої молоді ще й досить дешевого, відпочинку. До речі, про молодь. Багато хто відзначає, що виріс і середній вік відвідувачів фестивалю. Як це для нас не дивно, але “Sziget” перестав бути місцем тусовки неповнолітніх: зараз значна кількість відвідувачів острову — це люди, котрим далеко за 30. Мабуть, саме це є запорукою своєрідного, але дуже толерантного настрою фестивалю, де жодного разу ще не доводилося бачити бійок, тотальної пиятики чи вияву агресії, які так притаманні нашим масовим заходам. А можливо, річ у музиці. Тій, яку дорослі пам’ятають ще з років своєї “зеленої” юності і яку нарешті може послухати наживо.

Вважається, що більшість відвідувачів “Szigetа” приїздить до Будапешта не на концерти, а просто добряче погуляти. Розваг на острові справді вистачає, та все ж музика, на мою думку, є з них основною. Цьогоріч програма фестивалю була досить цікавою та насиченою, принаймні будь-хто міг знайти собі щось до душі. У перший день, 9 серпня, на найбільших сценах для острв’ян грали Therapy?, Franz Ferdinand, Robert Plant (чомусь на другорядній сцені), Cradle Of Filth та навіть українські Mad Heads XL. Другий день відзначився виступами Ministry, Jovanotti, легендарного Goran Bregovic та Sick Of It All. Відлуння лондонських терактів 11 серпня дійшло й до “Szigetа”: саме через закриті аеропорти на фестиваль не змогли потрапити англійські гурти Gomez та Coldcut, тож третього концертного дня цікавими були хіба Scissor Sisters. Одним із наймасовіших днів на фестивалі була субота. Саме тоді на так званій “великій” сцені виступали Radiohead, а в наметі Hammer-World —Fear Factory. Виступи зірокових гуртів справді сподобалися, навіть незважаючи на запізнення (на “Szigetі” зазвичай усі концерти починаються точно в зазна-чений час) і дрібні проблеми зі звуком. Наступного дня організатори фестивалю, мабуть, вирішили дати відпочинок усім меломанам і подали “на вечерю” лише одну зірку — гурт The Rasmus. Зате передостаннього, крім The Gathering та російського Leningrad, відбувся виступ, згодом визнаний найвдалішим, — гурт Placebo і справді проводжали зі сцени бурхливими оваціями. Найбільшим же розчаруванням став легендарний панківський гурт Exploited. Кажуть, такого ганебного виступу (нікому не відомі одноманітні пісні, абсолютно гидке звучання, вокал схожий на спів півня) від лілововолосих ветеранів не чекали навіть їхні фани. А от останній день порадував, мабуть, усіх: увечері для острів’ян, котрі вже фактично сиділи на своїх пакунках, грали Iggy and The Stooges, Gogol Bordello, Prodigy та Morbid Angel.

Тим, кому не дуже подобалося штовхатися у натовпах на концертах (а й таких, повірте, на “Szigetі” чимало), фестиваль і цього разу запропонував безліч інших розваг: від спор-тивних (волейбол, американський футбол, теніс, пінг-понг, дартс, навіть футбол на ходулях та сумо) до релігійних (острів цього літа був переповнений наметами, мабуть, усіх існуючих релігійних спрямувань). Проведені угорськими ЗМІ опитування свідчать, що найбільшою популярністю користувалася зовсім не головна сцена “Szigetа”, а імпровізоване афро-латинське поселення, де з ранку до ночі ритмічно гриміли барабани, темношкірі “поселенці” на замовлення заплітали косички та дреди або вчили танцювати африканські й латиноамериканські танці; де працював міні-ринок, на якому можна було купити різні симпатичні сувеніри та одяг; навкруги розташовані кальянні намети у східному стилі, а щовечора проводився гучний карнавал. Полюбили жителі “Szigetа” і сцену світової музики, звідки звучала виключно фолкова музика, і невеличкий осередок крішнаїтів, котрі не лише розважали острів’ян музикою й танцями, а й смачно годували їх вегетаріанською їжею за символічну платню. Саме в останньому наметі ми й зустріли земляків з Ужгорода, хлопців, котрі майже без грошей примудрилися жити на острові цілий тиждень. Перед їхніми талантом і винахідливістю хочеться зняти капелюха: купивши квиток лише на один день, ужгородці зайшли на “Sziget” і… намалювали собі точнісінькі копії тижневих наручних перепусток (фото)! Порадували хлопці. Наші, як то кажуть, точно ніде не пропадуть! До речі, організатори фестивалю також відзначили, що, незважаючи на посилені перевірки при переході на острів (на територію не дозволяли вносити їжу, будь-які пляшки з рідиною, навіть парасольки), близько 5% усіх відвідувачів “Szigetа” опинилися тут нелегально.

І наостанок хочеться висловити думку багатьох колег-журналістів, котрі були акредитовані на фестивалі. Приємно здивовані чудовою організацією дійства, вони щиро дивувалися тому, як їх залишили без будь-якої інформації. При отриманні квитка ніхто їм не повідомив, якими є умови присутності на прес-конференціях, де вони проходять і за яким розкладом, коли дозволяється фотографувати виступи зірок і куди потрібно звертатися, щоб отримати дозвіл на зйомку. Маємо надію, що наступного року і в цій сфері організація буде на найвищому рівні. А “Ужгород” і надалі обов’язково інформуватиме читачів уже про наступний, п’ятнадцятий “Sziget”. Наступного року там і зустрінемося.

Цікаво. По завершенні фестивалю організатори рахували не лише прибутки, а й кількість сміття, вивезеного з острова. Всього за тиждень зі смітників прибрали 8 тонн пластикових та бляшаних відходів, 2 тонни скла та кілька сотень кілограмів паперу. Порівняно з минулим роком, кажуть організатори “Szigetа”, показники зростають і в цій сфері.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS