Газета ужгородської міської ради і виконкому

№ 6 (578) Лебідь-одинак на Ужі

Зимовий Ужгород уже традиційно асоціюється в городян із прильотом лебедів, котрі зазвичай розташовуються однією чи кількома родинами у водах Ужа поміж пішохідним і великим транспортним мостами. Цього ж тижня під пішохідним мостом оселився самотній лебідь, який здебільшого одиноко стоїть на кризі, сховавши голову під крило, та лише іноді плаває в компанії диких качок, підбираючи їжу, кинуту стурбованими городянами.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

На жаль, кілька останніх років лебеді оминали Ужгород, хоч орнітологи запевняють: це зовсім не означає, що вони не з’являлися в іншій частині Закарпаття (зокрема, їх бачили на Тисі в районі Берегова). Ці благородні птахи прилітають до нас із сусідніх країн - Угорщини, Словаччини, Польщі, - коли тамтешні місця їхньої зимівлі замерзають. Цікаво, що в останні 20 років у нас бачили лише лебедів-шипунів, тоді як документи чехословацької доби твердять про часті візити їхніх родичів кликунів (відрізняються від шипунів тим, що вміють ґелґотати і мають жовтий дзьоб). На жаль, закарпатці не завжди гостинно ставляться до білосніжних птахів, доказом чого є всім відома історія кількарічної давнини, коли браконьєри застрелили двох лебедів біля Оріховського озера.

Наразі ж усіх городян цікавить причина самотності цьогорічного гостя (чи гості). В орнітологів, зокрема, є кілька припущень. Перше: наш лебідь ще зовсім молоденький, тож поки просто не знайшов собі пару. Поживши на Ужі кілька тижнів, птах обов’язково полетить на свою батьківщину до Європи і, можливо, повернеться наступної зими вже в парі. Ймовірно також, що лебідь утратив свою пару, тож перечекає в нас зиму і полетить шукати нового партнера. А остання версія припускає, що наш птах хворий (недарма ж у нього дещо кволий вигляд), зграя залишила його на кілька тижнів, аби той набрався сил, а повертаючись назад, обов’язково забере його з собою. Орнітологи твердять, що непокоїтися за благородного гостя не слід: він легко здатен себе зігріти та прогодувати водоростями, водяними комахами і рибою. Головне - не давати йому багато хліба, адже його травна система не пристосована до такої їжі й він може почуватися гірше.

Якщо ж ужгородці не занапастять одинокого лебедя, не намагатимуться його упіймати чи підстрелити, птах обов’язково одужає чи дозріє для подальшого перельоту. Наразі ж городяни та гості міста мають унікальну можливість милуватися його красою, допоки одного весняного дня він не полетить далі, шукаючи пару для продовження свого благородного роду.


Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS