Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за Серпень 2014



№ 34 (777) Сучасний Центр для дітей з вадами зору відкрили в Ужгороді

Із-поміж майже 6 тисяч ужгородських дошкільнят вади зору має кожна п’ята дитина. Аби побороти сумну статистику, в Ужгороді презентували проект створення центру тифлопедагогіки для дошкільних навчальних закладів міста.

Центр діятиме на базі ДНЗ № 36, де ужгородські дошкільнята зможуть повністю відновити або стабілізувати функцію зору. Проект реалізується за підтримки і сприяння уряду Словаччини, Словацького агентства з міжнародного розвитку та співробітництва, управління освіти Ужгородської міськради і ГО «Карпатське агентство прав людини «ВЕСТЕД».

«Цим проектом у нашому дитсадочку відновлюється робота з корекції зору. Багато років тому в нас діяли зорові групи, з якими працювали тифлопедагоги. Склалося так, що через певні обставини ці групи закрили і надали під класи. Завдяки цьому проекту ми маємо можливість допомогти дітям з вадами зору, і вони зможуть побачити світ кращим, яскравішим», – зазначила Віра Стан, директор Ужгородського ДНЗ № 36.

Для потреб діток з вадами зору закупили 13 сучасних приладів на суму понад 66 тис. грн. Як працює обладнання, що коригує зір і виявляє недуги, продемонструвала дитячий лікар-офтальмолог Оксана Гичка.

Так кольоротест допомагає тестувати в дитини бінокулярний зір. Синоптофор – найдорожчий прилад (вартістю 44 тис. грн.), який діагностує і лікує косоокість; далеко не кожна приватна медустанова може собі дозволити придбати такий. Неподалік від нього розмістили «Струмочок», призначений для тренування акомодації ока.

У сусідньому кабінеті – лінійка. За словами Оксани Гички, близько 90% дітей, які займаються за допомогою цього приладу, мають позитивні результати. Скіаскопічні лінійки допомагають визначити міопію, далекозорість, астигматизм. Також тут є ціла валіза з пробними лінзами, котрі дозволяють проводити апаратне лікування, підбирати відповідні окуляри для дітей. Амбліопанорама працює зі спеціальними фігурками – це допомагає лікувати ослаблене, так зване «ліниве» око. За допомогою офтальмоскопа лікар оглядає очне дно і виявляє патології. Макулостимулятор знімає втому і підвищує гостроту зору.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна)  -  28/08/14, 08:41


№ 34 (777) Велосипед для прогулянки – безплатно

На базі Ужгородської ЗОШ № 5 відкриють сучасний велотуристичний центр

Уже до наступного літнього туристського сезону в Ужгороді налагодять роботу першого велотуристичного центру. Цей амбітний і дуже сучасний проект став можливим завдяки європейському гранту, наданому Програмою транскордонного співробітництва двом містам-побратимам: польському Кросно й українському Ужгороду.

Головний спеціаліст міського відділу інвестицій, інновацій, розвитку та туризму Ірина Юдіна повідомила, що проектно-кошторисна документація вже готова, тепер вона проходить експертизу, після чого можна буде приступати безпосередньо до робіт над центром.

«Він розміститься на базі ЗОШ № 5. Там є технічні приміщення, які школа майже не використовувала. Ми хочемо реконструювати дві кімнати: одну – для засідань (там може проводити зустрічі ужгородська велоспільнота чи будь-які громадські організації), а другу – робочу. Поруч розташують невеликий павільйон, де зберігатимуться велосипеди і туристичне спорядження. Коли центр відкриють, будь-хто зможе прийти туди і взяти у тимчасове користування велосипед чи туристичне спорядження абсолютно безплатно. Систему застав ми ще остаточно не продумали, але ця послуга точно буде безплатною», – зазначила пані Юдіна.

На втілення проекту Євросоюз виділив 56 тисяч євро. Як розповів заступник міського голови Ярослав Шафарь, за ці кошти реконструюють приміщення, закуплять 20 велосипедів, 10 наметів та 10 туристичних килимків. У рамках проекту в Ужгороді вже встановили 6 велопаркувальних стійок, ще одну – більшу, з дашком – мають установити незабаром. «Партнером проекту є також сільська рада Баранинців. Там будують сучасний стадіон, до якого з Ужгорода ми прокладемо символічний веломаршрут. Сам проект дуже цікавий, він має сприяти розвитку велоруху в нашому місті», – впевнений Ярослав Шафарь.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  27/08/14, 08:28


№ 34 (777) Друге життя «Автомобіліста»

Рятувати стадіон у Новому районі взялися влада і меценати

Стадіон «Автомобіліст» на вулиці Капушанській останніми роками нагадував пустку. Не було там ані нормального поля, ані бігових доріжок, ані елементарних зручностей для спортсменів.

Цим, очевидно, вирішили скористатися недобросовісні забудовники, які нещодавно почали ударними темпами зводити впритул до території стадіону житлові багатоповерхівки. Аби врятувати «Автомобіліст» від зазіхань забудовників, міська влада і меценати вирішили спільно взятися до його відродження.

Зацікавилися проектом підприємці, котрі допомагають розвивати в місті футбол. Хоч як дивно, але Ужгород не має власної футбольної команди – тому ужгородські футболісти змушені грати за ФК «Середнє». Одна з причин відсутності команди полягала в тому, що спортсмени не мали де грати. А якраз «Автомобіліст» може стати чудовим місцем для тренувань команди.

Голова Федерації футболу Ужгорода Віктор Качур повідомив, що проект запланували цікавий і амбітний: з хорошим футбольним полем, обладнаним дренажною і поливною системами, з критою стаціонарною трибуною на 560 посадкових місць, біговими доріжками, волейбольно-баскетбольним майданчиком з акриловим покриттям, спортивним майданчиком з вуличними тренажерами та дитячим ігровим майданчиком.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  27/08/14, 08:26


№ 34 (777) «Я завжди буду українкою!»

Вишита сорочка — «на пару» з притертими джинсами

Мода на українське повертається! Дедалі частіше на вулицях міста, у закладах харчування, нічних клубах місцева молодь з’являється у вишитих сорочках, правда у поєднанні з притертими джинсами. Така тенденція вже увійшла в буденність і зовсім не викликає здивування в тих, хто досі згадував про вишиванку тільки в День незалежності чи з нагоди якогось стилізованого заходу.

Мас-маркет: економно і стильно

Одним із каталізаторів поширення моди по-українськи стали магазини для масового споживача. Останнім часом прилавки місцевих мас-маркетів ущерть заповнені сережками, сумочками, краватками, модними сукнями з національною символікою, віночками. Ба більше, сьогодні у крамницях економкласу можна знайти китайську вишиванку під гуцульською маркою — всього за 150-300 грн. Багато хто погодиться, що це реальна можливість придбати до буденного «прикиду» блузу з принтом маків чи футболку з написом “Я люблю Україну”. Але якщо подивитися на це критично, то сорочки азіатського походження, попри наявність у них елементів етнічної вишивки, все ж далекі від традиційних українських. А коли глянеш на їх вартість, відразу стає зрозуміло, що це саме машинний імпортний виріб.

З другого боку, якщо ціна відповідає якості та купівельній спроможності покупця, то це один з дієвих способів популяризувати національне вбрання.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/08/14, 09:34


№ 33 (776) Ужгородські німці люблять боґрач і працюють від 5-ї ранку

В Ужгороді працює чимало підприємств з іноземними інвестиціями. Щоб дізнаватися, з якими проблемами вони стикаються та як можна допомогти інвесторам розвивати у нас свій бізнес, в. о. міського голови Віктор Щадей і його заступник Ярослав Шафарь започаткували зустрічі з керівниками цих підприємств.

Першим відвідали підприємство «Texwash Gonser Ukraine», котре займається пранням і прасуванням штанів, потім – інше підприємство Gonser Group – «Lugotex», із пошиття штанів. На обох виробництвах працює понад 200 осіб, тут шиють, перуть і прасують штани відомих європейських марок. «Texwash Gonser Ukraine» спеціалізується на штучному зістарюванні джинсів. Для цього новісінькі джинси тут просто-таки піддають тортурам, пропускаючи їх через величезні «пральні машини» з камінцями, які роблять штани потертими.

«Texwash Gonser Ukraine» і «Lugotex» співпрацюють з багатьма відомими виробниками одягу. Працювали тут з «Guess», «Trussardi», «Gerry Weber», «Ascari» та іншими. А менеджерами підприємств є молоде німецьке подружжя Штумпп, яке з 2005 року мешкає в Ужгороді. За ці роки вони вже підлаштувалися працювати за українськими законами і правилами, хоча й зізнаються: спершу було дуже нелегко. Нині Гайнріха та Міхаелу найбільше непокоїть ситуація в Україні: війна і можливі перебої з газом. Від останнього, кажуть, цілком залежить їхній бізнес, адже не буде газу – зупиниться не лише їхнє підприємство, а й кілька інших у виробничому ланцюжку.

Після офіційної частини зустрічі «Ужгород» попросив подружжя розповісти не тільки про підприємство, а й про себе: як їм живеться в Ужгороді та що тут хотілося б їм змінити.

– Пане Гайнріху, чому Ви обрали для роботи саме Ужгород?

– Річ у тім, що наша фірма входить до потужної групи «Ґонсер». Підприємства цієї групи є у всьому світі – від Тунісу до Китаю, від В’єтнаму до Чехії. Щомісяця на них перуть 3 мільйони штанів. Одне з цих підприємств уже 20 років працює у Словаччині, неподалік кордону з Україною. З часом ставало все більше клієнтів, котрі виготовляли продукцію в Україні, але не мали де її прати. Тому 2004 року пан Ґонсер приїхав до Ужгорода, шукаючи тут приміщення. Знайшов те, де нині розміщується підприємство. Воно підходило для нас ідеально, бо була нормальна каналізація й загалом відповідна інфраструктура.

– Я чула, що Ви з Німеччини, а Ваша дружина Міхаела – румунка. Де ви познайомились?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  21/08/14, 09:38


№33 (776) «Ви затіяли Майдан, тож тепер нам допомагайте!»

Переселенці зі Сходу нерідко дивують ужгородців висловлюваннями і діями

Останніми тижнями ужгородці все частіше стали звертати увагу на людей, які привселюдно підтримують дії Росії щодо нашої держави, а іноді, спілкуючись із волонтерами, чиновниками чи простими містянами, й взагалі поводяться нахабно. Мова йде про переселенців зі східних областей.

Всілякі історії про них ми чуємо щодня, але диво: наші люди настільки толерантні, що не хочуть встрявати в суперечки, навіть бояться щось розказувати про їхні вчинки – мовляв, не варто розпалювати ворожнечу, поступово перевиховаємо.

Один ужгородець (назвемо його Юрієм) розповів «Ужгороду», що недавно кілька молодих хлопців розпивали під вікнами багатоповерхівки, в якій він мешкає, спиртні напої. В туалет ходили тут-таки – у під’їзд. Коли Юрій зробив хлопцям зауваження і нагадав, що ми ж у Європу прагнемо, ті відповіли з викликом: «А мы не в Европу хотим, а в Россию!». Інший ужгородець у Боздоському парку чув, як хлопці, задивляючись на дівчат і молодих мам з візочками, казали: «Смотри, какие тут красивые девушки. Вот когда их мужей у нас там перестреляют, мы еще с ними погуляем!». Писали в соцмережах і про бійку, яка зчинилася між переселенцями в одному з міських гуртожитків, і про те, що не так давно вони безсоромно співали в одному з кафе гімн Росії.

Викладач УжНУ Іван Стряпко сам був свідком кількох таких сцен.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  20/08/14, 09:40


№ 33 (776) До Першого вересня – готові!

За два тижні в ужгородських школярів закінчаться літні канікули і сотні дітлахів знову сядуть за парти. Тепер завершуються останні ремонтні та організаційні роботи, щоб заклади освіти і педагогічні колективи були належно підготовані до навчального процесу.

Про зміни, які чекають на учнів та вчителів, і про те, чи готові школи до нового 2014-2015 навчального року, ми розпитали в начальника управління освіти Ужгородської міської ради Оксани Бабунич.

Як повідомила пані Оксана, з 1 вересня скасовано дію двох листів Міністерства: того, що стосувався обмеження у використанні навчально-методичної літератури, і листа, в якому йшлося про заборону використання мобільних телефонів. «Щодо скасування дії першого листа, то це позитивний момент: тепер учитель зможе використовувати все, що вважатиме за потрібне. Щоправда, це не стосується програм і зошитів з друкованою основою – на них має бути гриф Міністерства освіти і науки. Також скасовано обмеження у користуванні мобільними телефонами. Мені здається, це додасть педагогам клопоту, бо багато дітей неуважні, гублять телефони… З другого боку, скасування обмеження знімає відповідальність з учителя за те, чим займається учень під час уроку», – каже Оксана Юріївна.

Ще одне питання, яке освітяни намагаються вирішити з кінця минулого навчального року, – харчування школярів. «З грудня 2011 року вартість харчування для учнів загальноосвітніх навчальних закладів становить 4 гривні 80 копійок на день. Тепер ця сума просто мізерна. Для того, щоб врегулювати проблему, Асоціація керівників шкіл Ужгорода направила листа до Всеукраїнської Асоціації, а ті, у свою чергу, мали звернутися до Кабміну з проханням призупинити дію Постанови уряду, яка наказує нам безплатно харчувати всіх учнів 1–4 класів. Ми просили обмежитися лише школярами пільгової категорії або вихованцями груп продовженого дня. Крім цього, в. о. міського голови Ужгорода Віктор Щадей надіслав листа до ОДА з проханням знизити 30-відсоткову надбавку на продукцію, яку реалізовують підприємці у закладах освіти. Адже коли постанову підписували, підприємці не хотіли обслуговувати навчальні заклади, тож їх треба було якось стимулювати. Тепер такої проблеми нема – тому надбавку варто знизити до 15% на продукти власного виробництва і до 8% на продукти, які підприємець закуповує. І найголовніше – це збільшення грошової норми на харчування до 9 гривень для учнів початкової школи та 10,55 грн. для 5–11 класів. Це питання буде запропоноване на розгляд виконавчого комітету», – розповіла очільниця управління освіти.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини)  -  19/08/14, 09:24


№ 33 (776) Боротьба за житло

Мешканці гуртожитків на Бородіна, Гвардійській, Загорській та Одеській шукають правди в судах

У нашому місті є чимало гуртожитків, мешканці котрих активно відстоюють право на приватизацію помешкань, у яких прожили десятки років. Та чи не найбільша проблема – з тими чотирма, що належить ПАТ «Житлово-побутове підприємство».

«Ужгород» уже писав про один з цих гуртожитків – на вул. Бородіна. Там люди роками шукають порозуміння з власником будівлі й обслуговуючим підприємством, які встановили величезну квартплату, натомість десятиліттями не робили ремонтів, довівши будівлю до вкрай занедбаного стану. І подібні проблеми не лише в цьому будинку.

Заступник начальника юридичного відділу Ужгородської міської ради Наталія Орбан зазначає, що гуртожитки, про котрі йде мова, були зведені у 1970-х роках державним підприємством «Укрбуд». Структурним підрозділом «Укрбуду» на той час був «Закарпатбуд», який у роки приватизації державних підприємств забрав собі ужгородські гуртожитки, хоча відповідної документації чиновники тепер знайти не можуть.

У процесі приватизації «Закарпатбуд» перетворився на ЗАТ «Житлово-побутове підприємство», головою правління якого став Юрій Лизанець. У 1997 році закрите акціонерне товариство звернулося з листом до Ужгородської міської ради. Лише на основі цього листа (інших документів в архівах не збереглося) виконком з невідомих причин дозволив оформити право власності на гуртожитки, з наступною видачею свідоцтва.

«Загалом цих гуртожитків було близько десяти, але нині проблеми є лише з чотирма. До нас звернулися мешканці гуртожитків на вулицях Бородіна, 14, Гвардійській, 15/1, Загорській, 26 та Одеській, 12. Вони просять допомогти їм реалізувати право на приватизацію кімнат у гуртожитку згідно з законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Однак зробити це сьогодні дуже непросто, бо виконком не може скасувати це рішення», – зауважила Наталія Орбан.

Мешканці гуртожитків недарма намагаються узаконити право володіти своїми квартирами і кімнатами, адже тепер будівлі перебувають у приватній власності юридичної особи, яка може будь-якого дня продати приміщення, здати їх в оренду, передати в користування тощо. У людей же часто відсутні ордери на поселення, договори найму чи інші документи, які доводять факт їхнього там проживання. Тому нині родини, в котрих є літні люди і неповнолітні діти, ризикують будь-якої миті опинитися на вулиці.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини)  -  18/08/14, 10:55


№ 32 (775) Із фотоапаратами – всі, та не всі – фотографи. Як обрати майстра весільних світлин?

Весільний сезон у розпалі, і вже багато молодят спланували одну з головних подій у своєму житті: ресторан – замовлено, сукню і костюм – пошито, найкращі музиканти, тамада, а також фотограф уже працюють над сценаріями. Про весільних фотографів якраз і хочеться поговорити – можливо, деякі поради стануть у пригоді молодятам.

Без фотографа урочиста подія не обійдеться точно – він весь день супроводжуватиме головних героїв свята, від нього великою мірою залежить, якою пам’ятатимуть подію наречені, родичі й гості, а ще – якою її колись побачать майбутні діти подружжя. Отже, це відповідальна місія, і до вибору того, хто відобразить весілля на фото, треба поставитися серйозно.

Головна риса фотографа – дружелюбність

А вибирати є з кого! Про професію фотографа навіть ходять анекдоти, мовляв, купив камеру – маєш професію. В Ужгороді людей з камерами багато – от тільки як вирізнити з-поміж них справді добрих фотографів?

Виявляється, знайти майстра, що надасть якісні фотопослуги, не так уже й важко. По-перше, місто наше невелике, тож про добру чи погану репутацію тут дізнаються швидко. По-друге, у розпорядженні молодят є безмежний ресурс – Інтернет, у якому фотографи зазвичай виставляють портфоліо.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  15/08/14, 09:36


№ 32 (775) Насичені канікули “Ужгорода”

Фольклорний ансамбль з нашого міста зривав аплодисменти європейців

Багаті на події та виступи канікули фольклорного ансамблю “Ужгород” почалися ще 30 травня. Тоді ансамбль на запрошення української діаспори Румунії приїхав до Сату-Маре, аби взяти участь у святкуваннях 200-річчя Тараса Шевченка.

Українська громада Сату-Маре організувала конференцію, присвячену цій даті, запросила багатьох відомих науковців, а також жінку – нащадка родини Шевченків.

«Ми вперше зустрілися з українцями Сату-Маре, багато дізналися про їхнє життя, – розповідає керівник ансамблю «Ужгород» Віктор Шостак. – На цій конференції ми співали українські народні пісні і, звісно, пісні на вірші Шевченка. Наступного дня виступали вже на одній з міських площ, біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Погода була холодною й похмурою, дощило. Та тільки ми почали грати й співати (колективу допомагала наша чудова співачка Мирослава Копинець), на площі з’явилися люди, а через 5 хвилин вона була повна слухачів. Таких овацій я давно не чув!».

До слова, цього літа незмінний керівник ансамблю Віктор Шостак відзначився ще й публікацією своєї книжки «Цінності, що виходять за межі часу». В ній музейний працівник і музикант описав усю музичну культуру Закарпаття та різних етнічних груп, які його населяли.

«Вихід цієї книжки – дуже важлива подія мого життя, бо матеріали для неї я збирав понад 35 років. Основою стали польові дослідження, трохи використав архіви Закарпатського краєзнавчого музею, в якому працюю», – розповів автор.
Монографія призначена для широкого кола читачів, однак найбільше буде цікава музикантам, наприклад студентам музичних навчальних закладів. Вона унікальна, бо зібрала описи інструментів, котрі вже зникають з нашого життя.

«Трембіти вже не потрібні вівчарям як сигнальні інструменти – вони для цього мають мобільні телефони. Клепачі, троскотала, навіть цимбали вже скоро стануть лише музейними експонатами. Тому я хотів зберегти інформацію про ці та інші інструменти, бо вірю, що незабаром люди повернуться до народних традицій і шануватимуть їх більше», – каже Віктор Шостак.

Чимало цікавих народних інструментів використовує і очолюваний паном Віктором ансамбль «Ужгород». Цим він і дивує свою публіку.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  14/08/14, 10:15




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS