Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за Лютий 2013



№ 7 (700) Нове життя Богольвару

На черговому засіданні виконавчого комітету Ужгородської міської ради схвалено Програму участі Ужгорода у спільному українсько-польському грантовому проекті “Ярослав - Ужгород: спільна ініціатива для покращення туристичної привабливості історичних міст-побратимів” на 2013-2015 роки. Програмою передбачено здійснення реставрації в Ужгороді пам’ятки архітектури національного значення XVIII століття - будівель “амбару” та винного льоху (”Совине гніздо”, “Богольвар”) по вул. Ф. Ракоці, 2.

Як розповів начальник управління економіки та підприємництва Ужгородської міської ради Михайло Станкович, загальний бюджет грантового проекту, головним партнером Ужгорода в якому виступає міська рада польського міста Ярослава, становить 1 млн. 856 тис. євро. Реалізація проекту для Ужгорода обійдеться у 928 тисяч євро, причому 90% цих коштів надійде у вигляді гранту (понад 835 тис. євро). Партнерська частка Ужгорода в проведенні реставраційних робіт становитиме 92 тисячі євро. Також за рахунок коштів міського бюджету передбачено виготовлення проектно-кошторисної документації. Загальний бюджет заходів Програми для Ужгорода становитиме 1 млн. 400 тис. гривень. Цього року з міськбюджету буде витрачено 600 тисяч гривень, з них 400 тисяч - на виготовлення проектно-кошторисної документації. На 2014 рік бюджетом має бути передбачено 400 тисяч гривень, ще 400 тисяч - у 2015 році. З ініціативи секретаря міської ради Світлани Король у проект рішення при розгляді було внесено пропозицію рекомендувати міській раді передбачити кошти на фінансування в цьому році.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  25/02/13, 12:34


№ 7 (700) У 12-ій школі пам’ятають історію

15 лютого - пам’ятна дата нашої історії. Це День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. У СЗОШ № 12 м. Ужгорода відбулася зустріч з уповноваженим представником державного комітету у справах ветеранів у Закарпатській області Юрієм Беляковим - учасником бойових дій в Афганістані, бойовим офіцером.

Юрій Володимирович розповів школярам про ті далекі часи, коли в мирних українських селах ховали загиблих - хлопців, що виконували свій інтернаціональний обов’язок. Хоч від часу афганської війни минуло багато років, але в пам’яті залишилося все до найменших дрібниць. Забути ті дні неможливо. Лише іноді хочеться… повернути хоч на деякий час ті дні, щоб ще раз відчути, що таке справжня чоловіча дружба, честь, обов’язок.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  25/02/13, 12:32


№ 7 (700) В Ужгороді обговорили інновації у сфері збору твердих побутових відходів

На цьому тижні в обласному центрі відбулася робоча зустріч ужгородського міського голови Віктора Погорєлова, керівника обласної ради Івана Балоги з керівництвом австрійського управління АВЕ Гельмутом Бургером і Єнсом Віттенбергом.

Тема розмови - результати роботи сміттєзбиральної фірми в Ужгороді. Йшлося і про реалізацію австрійського інвестиційного проекту в інших містах Закарпаття. Торкнулися також планів створення нового сміттєзвалища. Віктор Погорєлов зазначив, що ситуація зі збором сміття відтоді, як АВЕ-Ужгород почало свою роботу, суттєво покращилася. “Сьогодні мешканці Ужгорода активно укладають договори на вивезення сміття, - каже Віктор Володимирович. - Не можу не відзначити і якість надання послуг із вивезення відходів. Вона значно покращилася, і ми задоволені, що європейські підходи до розв’язання проблеми збору твердих побутових відходів позитивно відбиваються на буденному житті Ужгорода”. Представники ж АВЕ сповістили, що навесні візьмуться до благоустрою контейнерних майданчиків. За їхніми словами, вже найближчим часом контейнери обладнають мультимедійними екранами, котрі фіксуватимуть, як поводяться мешканці з ТПВ. Також планується відкриття нового офісу фірми та виробничої бази.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  25/02/13, 12:30


№ 7 (700) Олександр Ковач: “Для того, щоб допомагати людям, не обов’язково бути депутатом”.

До функціональних обов’язків заступника міського голови Олександра Ковача належить вирішення питань економіки, підприємництва, торгівлі та захисту прав споживачів, промисловості, інвестицій, інновацій, розвитку і туризму. Як депутат міської ради Олександр Михайлович входить до постійної комісії з питань раціонального використання природних ресурсів. Про себе, депутатську роботу, бачення розвитку міста і багато чого іншого Олександр Ковач розповів кореспонденту “Ужгорода” віч-на-віч.

- Я корінний ужгородець, - починає розмову Олександр Михайлович. - Народився 15 січня 1974 року в обласному центрі, тут і навчався, і “підіймався на ноги”. Дитячі роки проходили досить весело. Завжди був енергійним і завзятим. Міг довго робити одну справу і не відриватися на дрібниці, оскільки з дитинства звик усе доводити до логічного завершення. Змалечку відвідував дитсадочок № 36, згодом перейшов до ЗОШ № 2, де отримав неповну середню освіту.

- Чим захоплювалися в дитинстві?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  25/02/13, 12:29


№ 7 (700) УНІКАЛЬНА ПАМ’ЯТКА ІСТОРІЇ

З правого боку Ужгородського кафедрального собору є вхід до колишнього господарського двору резиденції мукачівських єпископів, прикрашений досить простими коринфськими круглими колонами, із залізними воротами. Ввійшовши на подвір’я, бачимо з лівого боку зовнішньої стіни святилища собору пантеон - крипту (від грецького слова “кріптос” - ховаю). Прибудова до стіни має дві прості півколони, зверху - напис “Воскреснеме”. Залізні ковані двері - мабуть, ще з часів єпископа Андрія Бачинського (ХVІІІ ст.) - прикрашені трьома хрестами. Це вхід до усипальні, де спочивають вічним сном високі достойники Мукачівської греко-католицької єпархії, єпископи, вікарії, папські прелати, ректори і професори Ужгородської богословської семінарії.

Відчинивши двері старим великим кованим ключем, спускаємося в крипту. Над сходами, що ведуть униз, на стіні є дві фрески. На одній зображено, як Ісус Христос воскрешає Лазаря. У нижній і верхній частинах фрески є написи церковно-слов’янською мовою - рядки з Євангелія від Івана: “Лазарю, вийди сюди!” (Ів. 11, 43) та “Хто в мене вірує, навіть коли помре, - житиме” (Ів. 11, 25). Над цією фрескою у колі, обрамленому лавровим вінком, розміщено іншу фреску, що зображує воскреслого Ісуса Христа, який благословляє правицею, а в лівій руці тримає прапорець із хрестом. Обидві фрески виконані десь у 1938-1939 роках академічним єпархіальним художником Йосипом Бокшаєм - у той час, коли він розписував і кафедральний собор.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  25/02/13, 12:29


№ 7 (700) Опитування. Чи доцільним є святкування Дня захисника Вітчизни саме 23 лютого і чи є доречним перехід на контрактну військову службу в Україні, “Ужгород” запитував у містян.

Лідія, 27 років: “Відзначення Дня захисника Вітчизни тоді, коли раніше святкували День радянської армії, вважаю недоцільним, оскільки радянські часи давно минули і сьогодні я сумніваюся, що хтось хотів би повертатися в тодішню державу. Та все ж, хай там як, але шану тим, хто тоді служив, треба віддавати. Перехід на контрактну армію зробить наші війська дійсно професійними, і тоді ми зможемо пишатися нашими воїнами”.

Євген, 18 років: “Якщо ми святкуємо 8-го березня День весни і жінок, то чому не можемо 23-го лютого відзначати справжнє чоловіче свято? Тим паче, що в нас на це є достатньо підстав, адже саме чоловіки є сімейними годувальниками. Що ж стосується переходу Збройних сил на контракт, то думаю, ці дії дуже позитивно проявлять себе на практиці, бо молоді хлопці йтимуть на цей крок свідомо. Їх не змушуватимуть до цього, тож вони виконуватимуть свій обов’язок перед Батьківщиною з превеликим задоволенням, а не тому, що так сказав військовий комісар, який прийшов по їхню душу, коли вони цього не чекали”.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  25/02/13, 12:29


№ 7 (670) № 7 (670) УЖГОРОДСЬКА ДИТЯЧА ШКОЛА МИСТЕЦТВ У ДЕСЯТЦІ НАЙКРАЩИХ В УКРАЇНІ

Директор Ужгородської дитячої школи мистецтв Наталія Громова розповіла, що сьогодні у школі навчаються близько 900 учнів віком від 5 до 15 років. “Школа мистецтв має унікальну можливість розвивати дітей у дуже різноманітних напрямах, тож батькам не потрібно водити їх до різних закладів, щоб дати початкову мистецьку освіту, - її можна здобути в одній школі. У нас діє й підготовчий клас, що дає змогу правильно зорієнтувати батьків стосовно того, в якому напрямку варто розвивати дитину. Тут навчають одразу хореографії, музики та образотворчого мистецтва”, - каже пані Громова.

За її словами, тільки у 2012 році учні школи взяли участь у більш ніж 120 концертах - і в Ужгороді, і в області, і в інших регіонах України та за кордоном. За минулий навчальний рік понад 300 учнів разом з викладачами побували на різноманітних конкурсах. “Наше завдання - дати можливість дітям проявити себе і показати свої вміння. До речі, є талановиті діти, які проявляють себе одразу в кількох видах мистецтва”, - розповідає Наталія Громова.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  25/02/13, 12:28


№ 7 (670) Арт у кафе. Ужгородський варіант

Талановитих та креативних особистостей у нашому місті завжди було вдосталь. Це і молоді музиканти, і скульптори, і живописці, і поети - одним словом, усі, кого величають творчими людьми. Здавалось би, що все дуже просто: маєш талант - твори, покажи себе світу! Але де ж знайти те місце, щоб себе показати? Зрозуміло, що виставку 20-річний художник організувати собі не зможе, а поет його віку навряд чи зуміє видати власну збірку. Ось так багато, можливо, геніальних творів залишається зачитаними на дні народження друга, зіграними на лавці під під’їздом чи намальованими на останньому аркуші лекційного зошита…

В Ужгороді вихід знайшли. Молодий підприємець Дмитро Крестьянінов відкрив у місті “Bьrger Art-Cafe”. Подібні заклади існують у багатьох містах України та за кордоном і вважаються доволі успішним бізнесом, адже, на відміну від звичайних кафе чи ресторанів, тут на відвідувачів постійно чекає щось нове та екстраординарне. Ми зустрілися з Дмитром, щоб більше дізнатися про те, чи має успіх арт-кафе в Ужгороді та як багато творчої молоді у нашому місті.

- Отож, Дмитре, у чому особливість вашого кафе?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  25/02/13, 12:28


№ 7 (700) Степан Молнар: “Заняття спортом - це 90% успіху в будь-якій справі, у тому числі в особистому житті”

Саме спорту він присвятив своє життя. І добився в ньому неабияких успіхів. Про те, де і як розпочинав свою спортивну кар’єру майстер спорту, призер Чемпіонату світу з бойового самбо і водночас начальник відділу фізичної культури та спорту управління у справах культури, спорту, сім’ї та молоді Ужгородської міської ради Степан Молнар, дізнавався журналіст “Ужгорода”.

- З чого розпочалася ваша спортивна кар’єра?

- У семирічному віці батьки записали мене до секції боротьби дзюдо, звідки все й почалося. Перші турніри були дитячими, і детально їх я вже й не згадаю. А от коли мені виповнилося 15 років, змагання стали серйознішими. Вони потребували чималих зусиль, адже суперники стали сильнішими і побороти їх було важче. Тоді, звичайно, з’явився й азарт. Після школи я вступив на навчання до Інституту фізичної культури, що у Львові, і перекваліфікувався на бокс, якому присвятив одинадцять років свого життя. В цьому виді спорту я виконав нормативи кандидата у майстри спорту. Я здобував перемогу на різних турнірах з боксу, серед яких і “Високий замок”, завойовував перші місця на чемпіонатах Міста Лева, їздив на різні всеукраїнські турніри, звідки теж здебільшого повертався з перемогою. Паралельно не раз брав участь у чемпіонатах України з дзюдо і бойового самбо. До речі, стосовно останнього можу сказати, що я вже двократний чемпіон України з цього бойового мистецтва і член збірної України з бойового самбо. Нещодавно також здобув призове місце на світовому чемпіонаті з цього виду спорту.

- Ви не задумувалися над тим, щоб продовжити кар’єру спортсмена у Львові? Чому повернулися до Ужгорода?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  25/02/13, 12:28


№ 7 (700) Михайло Рошко: “Я люблю життя, але не боюся померти”

Недаремно кажуть, що коли людина талановита, то вона талано-вита у всьому. Саме так з упевненістю можна сказати про Михайла Рошка - особу, відому на Закарпатті своєю викладацькою, письмен-ницькою, журналістською та громадською діяльністю. З ним робили вже не одне інтерв’ю, але це якраз та людина, яка завжди має що сказати, вміє зацікавити. Сьогодні Михайло Рошко в рубриці “Суботні зустрічі” - про дитинство, молодість, роботу і життя.

- Михайле Михайловичу, тепер Ви зрілий, успішний чоловік. А цікаво, яким Ви були в дитинстві…

- Я для своїх батьків - пізня і довгоочікувана дитина, тому мені багато чого дозволяли і нічим мене не обтяжували. Обоє працювали, тож я був відданий сам собі і вулиці. Коли був зовсім малим, то, як розповідають, дуже вередував і завжди домагався свого - я ж Лев за гороскопом. Командував мамою, як тільки міг, бо батько завжди багато працював. Але все одно я більше любив його. Тато в мене був водієм автобуса, щоправда зовсім нетиповим. Читав Достоєвського, Шолохова, Толстого, Хемінгуея. Пам’ятаю, як прокидався зранку, а батько, коли не їхав у рейс, уже сидів із журналом “Всесвіт”. Саме він навчив мене читати, а згодом прищепив любов до літератури, зацікавив нею. Літо я проводив у татовому рідному селі - Верхньому Бистрому. Там скотарив із двоюрідним братом, косив. Тоді збиралася вся родина, працювала на полі. Дотепер дуже люблю запах скошеної трави, сіна… А потім повертався додому в Міжгір’я, і там було вже зовсім інше життя - напівміське. З одного боку, я багато читав, любив літературу, а з другого - дружив із хлопчаками, які любили бешкетувати. Ми з ними ходили на турбази на танці, спілкувалися з туристами, пізніше ходили на лижі, що стало моїм захопленням. Читаючи книги, я бачив себе письменником або журналістом. Ніхто не вірив, що це збудеться. Але я ніколи не думав, що стану викладачем. Мені б тоді таке сказали - застрелився б, напевно! (сміється - авт.). Та, зрештою, я викладаю літературу - те, що мені дуже близьке з дитинства. От таке було життя - досить вільне і дуже щасливе.

- А щодо тих мрій, які були в дитинстві, юності. Котрі з них здійснилися, а котрі втратили важливість?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  25/02/13, 12:27




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS