Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за 14/01/13



№ 1 (694) Цьогорічний бюджет Ужгорода - понад 444 мільйони гривень

Напередодні Нового року перед депутатами Ужгородської міської ради постало серйозне завдання, від якого залежатиме життєдіяльність обласного центру весь наступний рік: затвердження міського бюджету на 2013-ий.

Як розповіла секретар Ужгородської міської ради Світлана Король, видатки міського бюджету Ужгорода на 2013-й планувалися на основі Бюджетного кодексу та Закону України про Державний бюджет. І, звичайно, із врахуванням запровадження нового розміру мінімальної заробітної плати, яка з 1 січня становитиме 1147 гривень, а з 1 грудня - 1218 гривень. Прогнозний розрахунок дохідної частини бюджету міста був проведений із врахуванням аналізу тенденцій минулих років, змін у податковому законодавстві та формульних розрахунків Мінфіну.

Фінансовий рік буде досить напруженим: доведеться оптимізувати в усіх галузях, які фінансуються з міського бюджету. Це пов’язано з тим, що 93,3 відсотка видатків бюджету становлять так звані “захищені статті”. Якщо ж говорити мовою цифр, то обсяг видатків загального та спеціального фондів бюджету-2013 становить 444 млн. 757,8 тис. грн., у тому числі видатки загального фонду без трансфертів затверджено в сумі 265 млн. 185,9 тис. грн, спеціального фонду - 63 млн. 866,1 тис. грн., із них бюджету розвитку 43 млн. 567,5 тис. грн. Для порівняння, торік бюджет міста був затверджений в обсязі 400 мільйонів 853 тисячі гривень.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  14/01/13, 14:36


№ 1 (694) Про готовність служб міста до екстремальних ситуацій говорили у міській раді

10-го січня відбулося позачергове засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міськвиконкому.

Начальник відділу оборонної та мобілізаційної роботи Віктор Панасенко зазначив про можливість виникнення надзвичайних ситуацій у місті через сильні снігопади, вказав на необхідність повної готовності всіх комунальних служб до їх ліквідації.

Начальник управління житлово-комунального господарства Іван Зелінський доповів, що роботи з розчищення транспортних шляхів у місті, тротуарів, мостів та автобусних стоянок розпочалися, як тільки в цьому виникла потреба. Про ситуацію на своїх територіях розповіли керівники ужгородських ЖРЕРів.

На засіданні були присутні начальник відділу освіти Мар’ян Комарницький і головний лікар Ужгородської дитячої лікарні Ігор Рошко - вони теж доповіли про прибирання на їхніх територіях.

Ужгородський міський голова Віктор Погорєлов звернувся до всіх мешканців міста з проханням прибрати від снігу прилеглі до приватних будинків території. Контролювати це буде муніципальна поліція. Також він попросив містян паркувати авто на узбіччі доріг так, щоб вони не заважали розчищенню шляхів, і не ставити транспортні засоби під старі дерева, бо вони можуть обвалитися.

Представники МНС повідомили про готовність техніки до ліквідації надзвичайних ситуацій, що можуть статися.

Лілія ГОРВАТ

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  14/01/13, 14:36


№ 1 (694) Робота виконкому триває

У середу відбулося перше засідання виконавчого комітету Ужгородської міської ради у новому році. Членами виконкому були ухвалені рішення про видачу підтверджень торгівельної діяльності, про погодження цілодобового режиму роботи тощо.

У зв’язку з надходженням обґрун-тованих скарг мешканців будинку на вул. 8 Березня на діяльність розміщеного в їхньому багатоквартирному будинку магазину АВС “Рукавичка”, котрий, працюючи в нічний час, систематично порушує громадський спокій, було ухвалено протокольне рішення про перевірку цього закладу.

Віктор Погорелов наголосив на необхідності частішого проведення рейдів муніципальної поліції, служби у справах дітей разом із працівниками правоохоронних органів для перевірки закладів із цілодобовим режимом роботи на дотримання правил торгівлі, інформує прес-служба Ужгородської міської ради.

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  14/01/13, 14:36


№ 1 (694) Канікули у школах продовжили

Вчора в Ужгородській міській раді пройшла спільна нарада спеціалістів у галузі медицини й освіти та представників санепідемстанції під головуванням Віктора Погорєлова.

Члени комісії радилися, чи варто продовжувати канікули у школах з огляду на те, що кількість епідеміологічних захворювань, у порівнянні з даними минулого тижня, має тенденцію до збільшення. У результаті обговорення міський голова підписав розпорядження продовжити канікули по 18 січня. “Такі заходи допоможуть запобігти поширенню захворювань у дітей шкільного віку. І хоча рівня епідеміологічного порогу не досягнуто, - думаю, нам слід бути обачнішими”, - зазначив Віктор Погорєлов.

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  14/01/13, 14:36


№ 1 (694) ДІД МОРОЗ ПРИВІЗ ПОДАРУНКИ В УЖГОРОДСЬКУ МІСЬКУ ДИТЯЧУ ЛІКАРНЮ

З подарунками та добрими побажаннями прийшов Дід Мороз до діток, що лікуються в Ужгородській міській дитячій лікарні.

Медичний персонал за-кладу і благодійники подбали про те, щоб малеча й підлітки, котрі на Новорічно-Різдвяні свята потрапили до лікарні, змогли відчути справжню атмосферу зимового дива. 72 маленькі пацієнти отримали солодощі та побажання найшвидшого одужання від Діда Мороза й лікарів.

За словами головного лікаря міської дитячої лікарні Ігоря Рошка, ця новорічна традиція існує давно і щороку до доброчинної акції підключається все більше меценатів. Протягом Новорічно-Різдвяних свят дітворі дарують гостинці навіть по кілька разів.

Щасливі дитячі очі, сміх, веселі новорічні вірші, прикрашені ялинки на кожному поверсі у всіх відділеннях - прості складові святкового настрою, який, на переконання медиків, допомагає швидше одужати маленьким пацієнтам.

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  14/01/13, 14:35


№ 1 (694) Ужгородці колядували на Театральній

У другий день Різдва Христового ужгородці мали нагоду поколядувати на Театральній площі, де відбувся міський фестиваль-огляд учнівських вертепів “Дивная новина”.

У фестивалі взяло участь 11 колективів з різних шкіл Ужгорода і району, серед них були учні НВК “Гармонія” (керівник - Світлана Шеньо), НВК “Веселка” (Анжеліка Пірич), ЗОШ № 6 ім. В. Гренджі-Донського (Вікторія Ковач), ЗОШ № 7 (Тамара Орос), ЗОШ № 8 (Світлана Фріцко, Вікторія Якубик), СШ № 3 (Людмила Бевзюк). Виступ кожного гурту - ціле театралізоване дійство, де маленькі, але дуже талановиті актори, перевтілені в різних різдвяних героїв, виконували вертепну виставу. Без сумніву, тут вкладено багато сил та енергії не лише художніх керівників, а й дітей. Учителька ЗОШ № 6 ім. В. Гренджі-Донського Світлана Дудко зізнається, що взяти участь у такому фестивалі було її давньою мрією: “Перед тим як братися до роботи, я перечитала багато теологічної літератури, консультувалася зі священиком, адже поставити вертеп - справа дуже відповідальна, бо тут усе має бути згідно з Біблією. Діти мою ініціативу зустріли з задоволенням, старалися, ходили на репетиції. Батьки теж багато допомогли, завдяки їм ми маємо чудові костюми, які залишаться і наступникам цих дітей. Родичам учнів ідея з вертепом дуже подобається. Кажуть, що разом з дітьми згадали багато колядок. Торік на свята ми навіть у міську раду ходили колядувати, де нас зустріли дуже тепло”.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  14/01/13, 14:35


№ 1 (694) “Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять”

Після проведення конкурсу на вивезення твердих побутових відходів з Ужгорода, з метою навести порядок в місті і налагодити процес збору ТПВ, міська влада уклала угоду з ТОВ “АВЕ Ужгород”. З 1 січня 2013 року фірма почала свою роботу. Як відбуватиметься процес збору ТПВ далі, що пропонує “АВЕ Ужгород” своїм клієнтам і чи підвищуватимуться тарифи на вивезення сміття - у розмові з керівником товариства Сергієм Воробцем.

- Якою була перша реакція мешканців Ужгорода на ваш прихід?

- Наше товариство розпочало тут свою роботу за тиждень до того, як ми стали повноцінним надавачем послуг. Угоду укласти з нами можна було вже з 10 грудня 2012 року, та, скажу відверто, реакція з боку мешканців спершу була надто слабкою. Люди, не маючи уявлення про те, ким ми є, якими будуть умови надавання нами послуг і наскільки наша робота відрізнятиметься від роботи минулого розпорядника, тобто КШЕПу, не горіли бажанням переходити на наше обслуговування. За період з 10 грудня до 1 січня було укладено всього 1556 угод із мешканцями міста. Що стосується юридичних осіб, то з ними робота пішла значно краще. Вони набагато легше пішли нам назустріч, пристали на умови, які ми їм запропонували. Мабуть, вагомим чинником у цьому випадку стало саме те, що керівником відділу збуту є людина, яка свого часу керувала КП “Уж” і яка в цій сфері має вже певний досвід роботи. До того ж, гадаю, юридичні особи ставляться до нашої діяльності зацікавлено - вони б хотіли отримувати послуги вищого рівня, ніж їм пропонують. З ними за останні три тижні року укладено близько 500 угод. Справа підписання договорів з городянами зрушилася з місця вже 1 січня, коли ужгородці на власні очі побачили контейнери, встановлені на вулицях міста. Процес пішов і, сподіваюся, далі все буде тільки краще і краще.

- Якими є відмінності вашої роботи від роботи КШЕПу?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  14/01/13, 14:35


№ 1 (694) Єпископська каплиця Резиденції

У єпископській резиденції, яка є імпозантною історико-архітектурною церковною пам’яткою Ужгорода XVIII століття, є каплиця - унікальний витвір сакрального мистецтва нашого краю. Вона була започаткована єпископом Андрієм Бачинським, з ім’ям якого пов’язаний золотий вік Мукачівської греко-католицької єпархії, розквіт просвітництва, освіти і науки.

Отримавши в 1775 році в дарунок від імператриці Австрії Марії Терезії Ужгородський замок, колишню церкву та колегію єзуїтів, Андрій Бачинський перевів осідок мукачівських єпископів з Мукачева до Ужгорода. Після зведення в Ужгороді греко-католицького кафедрального собору та будинку резиденції єпископів він вирішив облаштувати в резиденції єпископську каплицю з посвятою Успінню Пресвятої Богородиці - мабуть, у пам’ять про колишній успенський кафедральний собор у Мукачеві та з великої любові й шани до Божої Матері. Освячення новозбудованих кафедрального собору, єпископської резиденції та каплиці відбулося в 1780 році в день народження імператриці Марії Терезії - на знак вдячності за її благодійність та підтримку Мукачівської єпархії. Вперше єпископська каплиця Успіння Пресвятої Богородиці була влаштована єпископом Бачинським у великій консисторіальній залі резиденції - у ній проводилося богослужіння з нагоди будівництва осідку мукачівських єпископів та кафедрального собору.

У 1846 р. єпископ Василій Попович перебудував резиденцію єпископів, з’єднавши її з кафедральним собором - каплиця знайшла своє нове місце над секрестією кафедрального собору. При цьому єпископі був виготовлений новий престол каплиці з візантійським балдахином, який тримали чотири стовпи. Вівтар прикрашав образ Успіння Пресвятої Богородиці. На вівтарі було встановлено новий кіот-дарохранительницю. По обидва боки від вівтаря містилися два нові жертовники, а в його нижній частині був образ Таємної Вечері. На вівтарі було шість свічників, на жертовниках - образи Розп’яття та Воскресіння Христового. Цей престол перебував у єпископській каплиці до 1942 р., коли єпископ Олександр Стойка передав його в церкву Різдва Пресвятої Богородиці села Пузняківців Мукачівського району (перенесена зі с. Тур’ї Поляни Перечинського р-ну). Стара церва з тим вівтарем була тут до 1956 р., коли церкву розібрали. Очевидно, знищили і старий вівтар з Ужгородської каплиці Успіння Пресвятої Богородиці.

Єписькопська каплиця резиденції була прикрашена образами та фресками художника Георгія Ревеса. Хоч малював їх побожний художник, та вони не мали високої мистецької значимості. У 1858 р. єпископ Василій Попович доручив єпархіальному художнику Фердинандові Видрі (1815-1879 рр.) прикрасити фресками кафедральний собор, а також зробити нові фрески в єпископській каплиці Успіння Пресвятої Богородиці. Проте через хворобу художника фрески каплиці тоді не оновилися. Тут були образ “Весілля в Кані Галілейській”, образи св. Миколая, св. Івана Предтечі, св. першомученика диякона Стефана, св. великомучениці Варвари, Благовіщення Богородиці, а також два образи ще з часів єпископа Андрія Бачинського - Спаса і Богородиці. Оновлення зазнали вікна каплиці, а мале заднє вікно круглої форми переробили на велике. В такому вигляді єпископська каплиця перебувала до 1927 року.

Її оновлення відбулося в 1927 році з нагоди 150-річного ювілею заснування кафедрального собору - при єпископі Петрі Гебеї. Він доручив єпархіальному художникові Йосипу Бокшаю, академічному митцю, оновити фрески єпископської каплиці. На задній стіні біля сходів, які вели на хори, художник намалював образ апостольського послання - Ісус Христос передає ключі від Царства Небесного св. Петрові; на правій стіні - св. Миколай роздає милостиню людям у Мирі Лікійській; на лівій стіні - св. Іван Золотоустий відправляє святу Літургію. На стелі, поділеній на частини і прикрашеній візантійським орнаментом, Бокшай зобразив Ісуса Христа, який благословляє світ; далі в колі - єпископський герб і базиліка Св. Петра в Римі; нижче - старовинний символ християнства - кошик з хлібом на рибині. Над вівтарем був поміщений символ Отця Небесного з грецькими літерами - трисвятим “АГІОС”. Позаду, на синьому фоні - серафими оточують вівтар. Над входом до каплиці був образ круглої форми, який угорське військо принесло з Росії і передало в каплицю.

Настінні розписи Йосипа Бокшая були для нього першими і ще не досконалими. Саме тому новий єпископ Мукачівської єпархії владика Олександр Стойка дав йому можливість ще раз оновити єпископську каплицю. У 1942 р., з нагоди десятилітнього ювілею єпископства Олександра Стойки, за ескізами Йосипа Бокшая народний різбяр Іван Павлишинець зі села Чаповця Мукачівського району виготовив новий престол, жертовники з прекрасною різьбленою орнаментикою, єпископський герб владики Олександра Стойки. На задній частині престолу був вирізьблений напис щодо його посвяти 10-літтю владичества Олександра Кира. На престолі містився новий кіот-дарохранительниця з образами дванадцяти апостолів, за престолом - семисвічник. Над кіотом був ковчежець (засклений), у якому возносився срібний голуб з коронкою з Найсвятішою Євхаристією. Над усім цим висіла позолочена лампадка з “вічним світлом”. Підлогу встеляли килими з гуцульською орнаментикою, виготовлені монахинями Чину Святого Василія Великого. Йосипом Бокшаєм був розроблений ескіз мозаїчного вікна для каплиці. Вітраж, присвячений Успінню Пресвятої Богородиці, покровительки Мукачівської єпархії, зображував вірників краю в народному вбранні, що прямують до Божої Матері, яка предстоїть перед своїм Сином - Ісусом Христом. У 1942 р. цей вітраж був виготовлений у Будапешті і встановлений у вікні секрестії кафедрального собору.

На стелі Йосипом Бокшаєм були зображені серафими на золотому фоні, у центрі композиції - базиліка Св. Петра в Римі, а ближче до престолу - символічний образ Божества, з написом “АГІОС”. Намальовані були і дерев`яні храми таких сіл, як Ужок, Салдобош (Стеблівка), Плоске, а також Ясінянська Струківська церква. На задній стіні, навпроти вівтаря, був триптих із зображенням у центрі Ісуса Христа в оточенні апостолів, який передає св. Петрові ключі від Царства Небесного. Був там і образ найсвятішого Серця Ісуса на фоні кафедрального собору. На стіні з правого боку від вівтаря - зображення св. Миколая, який роздає милостиню. Зліва від вівтаря - образ св. Івана Золотоустого в оточенні ангелів, який відправляє святу Літургію. Обрамлювали образи прекрасні Бокшаєві орнаменти, підкреслюючи велич фресок.

З каплиці був вихід на бічну частину хорів. Справа від вівтаря було велике вікно з кафедрального собору. Вхід до каплиці був з боку єпископської резиденції, з великого консисторіального залу. Двері гармонійно вписувалися у фон стіни.

З ліквідацією Мукачівської греко-католицької єпархії і передачею резиденції єпископів Православній церкві єпископська каплиця була перетворена на одне з книгосховищ бібліотеки університету. Вона зазнала значних змін. Бічні двері, які вели до каплиці, були замуровані, а нові вели від сходів центрального входу (з правого боку) до примішень читального залу, абонементного відділу бібліотеки. У каплиці було проведено центральне опалення, однак це призвело до часткового знищення деяких розписів Бокшая; значного пошкодження зазнали фрески стелі каплиці зі встановленням протипожежної сигналізації - зрозуміло, що дирекція бібліотеки в основному дбала про умови зберігання книг у книгосховиші. Такий стан каплиці мені довелося побачити у 2003 році, після того як між Преосвященним владикою Міланом і ректором університету професором Володимиром Сливкою в секрестії кафедрального собору відбулися переговори щодо повернення єпископської резиденції, в тому числі й каплиці, греко-католицькій єпархії.

Вже у 2004 р. почалося вивільнення єпископської каплиці. Відбувалася поступова реставрація настінних фресок Йосипа Бокшая. Реставраційні роботи виконувалися силами спеціалістів Львівської академії мистецтв. Велике вікно каплиці позаду вівтаря прикрасив вітраж із зображенням Святого Апостола Петра, було встановлено новий вівтар. І каплиця ожила. Вона знову почала виконувати свої функції. У ній протягом довгого часу молились єпископи і священики Мукачівської єпархії, просячи Господнього благословення для своєї пастви, для рідного краю.

20 лютого 2011 року, в неділю блудного сина, Преосвященний владика Мілан у присутності чис-ленних вірників та священства єпархії освятив відновлену єпископську каплицю й відправив Архієрейську Літургію, щиро дякуючи за цю велику ласку Господу і благодійникам, які долучилися до відродження унікальної святині. У святковій Літургії взяв участь хор Ужгородського кафедрального собору імені Блаженного Теодора, прикрасивши своїм співом Службу Божу. По завершенні Літургії владика Мілан вручив архієрейські грамоти-подяки - за допомогу у відновленні єпископської каплиці і нагородив найактивніших благодійників і меценатів орденом Андрія Бачинського. Оновлена єпископська каплиця була освячена на честь Святого Апостола Христа. Вона буде не лише пам’яткою історії нашої церкви, а й місцем оновлення нашої духовності. Тут будуть хрестити немовлят, вінчати молоді подружжя, відправляти Служби Божі, тут щиро молитимуться до Господа за спасіння наших безсмертних душ, за вічне життя з ласки Божої в уготованому ним для нас Царстві Небесному.

Людвіг ФІЛІП, краєзнавець

(Стаття написана за матеріалами видань Мукачівської греко-католицької єпархії дорадянських часів, спогадами отця Андрія-Йосифа Васкова).

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  14/01/13, 14:35


№ 1 (694) Іван Маснюк: “Життя швидкоплинне, хочеться ще багато чого зробити для Ужгорода…”

Світ мистецтва надзвичайно широкий і багатогранний. Особливе місце, наближене до Бога, посідає в ньому скульптура. Першим скульптором, Творцем усього сущого, був Всевишній, який зліпив Адама і Єву та вдихнув у них життя. З тих прадавніх часів скульптор працює з глиною, уподоблюючись Творцеві.

Іван Дмитрович Маснюк належить до малочисельної когорти скульпторів-творців. Він наділений незбагненним талантом одухотворювати свої роботи, впливати на наші почуття, думки, змінювати цей недосконалий світ на краще. Людина, її духовний всесвіт - у центрі творчості майстра. Його вирізняє позитивне життєствердне гумористично-іронічне сприйняття світу, безмежний оптимізм, волелюбність та віра у свої сили. Від Природи скульптор наділений неприборканим темпераментом, тонким художнім смаком, безмежною фантазією, що знаходить своє матеріальне втілення в його експресіоністичних роботах. Мистецтвознавець Михайло Сирохман у своїй статті про його творчість писав: “Іван Маснюк прийшов зі своїм неповторним стилем, з глибоким власним світом ідей і почуттів, знайденим, вистражданим душею і розумом. Світом живим і бунтівним, бунтівним не стільки самим бунтом, скільки сміливістю й жагою жити повнокровно, говорити на повний голос. В ужгородській скульптурі ще не було творів настільки експресивної форми і настільки глибоких філософськи”.

Іван Маснюк - талановитий педагог, виховав сотні митців, які з вдячністю його згадують, вважають своїм наставником. Нині скульптор у гарній фізичній формі, розквіті духовних сил, сповнений творчих задумів, ідей, планів, які, зважаючи на його енергію і цілеспрямованість, будуть здійснені.

- Іване Дмитровичу, яка подія у Вашому дитинстві стала вирішальною?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  14/01/13, 14:34


№ 1 (694) Такий музичний Ужгород…

Розвиток музичного мистецтва у нашому місті завжди був на високому рівні. Цей факт підтверджується тим, що саме з Ужгородом та Закарпаттям пов’язують імена видатних музикантів, серед яких Костянтин Матезонський, Дезидерій Задор, Юрій Костюк, Євген Станкович. Цей список, звісно, неповний, адже якби тепер згадати всіх, це б зайняло не одну сторінку. Як сказав нещодавно в інтерв’ю “Ужгороду” відомий композитор Віктор Теличко, “життя музиканта - це служіння музі…”. Але ж не лише для музи працюють ці люди. Життя музиканта - це служіння культурі, котра віддячує найбільшим, чим тільки може, - своїм існуванням. Життя музиканта - це служіння людям, котрі захоплюються його творчістю, приходять на концерти, цінують його…

Не тільки народна пісня, а й запальний танець

Заслужений академічний Закар-патський народний хор уже 67 років є скарбницею, в котрій зберігаються пісенно-танцювальні традиції нашого краю. За цей час змінилося чимало керівників хору. Колектив очолювали такі знані диригенти, як Микола Добродєєв, Петро Милославський, Михайло Кречко, Микола Попенко, Орест Щербатий, Петро Сокач, Зеновій Корінець, Михайло Вігула. З 2006 року їхню працю продовжує Наталія Петій-Потапчук. Разом з балетмейстером Кларою Балог вона підтримує той професійний рівень колективу, який колись заклали їхні попередники. Закарпатський обласний хор - це не тільки народна пісня, а й запальний танець, яскраві костюми, захопливе театральне дійство. Репертуар цього колективу не обмежується лише українськими постановками - тут є й угорські, словацькі, румунські, чеські, німецькі народні пісні і танці. За словами художнього керівника хору Наталії Петій-Потапчук, це зумовлено багатонаціональною культурою Закарпаття, адже крім українців, у нашому краї проживає багато представників різних народів.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  14/01/13, 14:34




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS