Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за Листопад 2012



№ 44 (688) Запрошуємо на божоле!

Уже за тиждень смак божественного напою зможуть відчути ужгородці та гості міста. Відійти від буденних справ їм допоможе свято молодого вина, яке відбудеться в підвалах “Совиного гнізда” на вулиці Ракоці 1-2 грудня.

До участі у свят-куванні запрошуються винороби з усіх куточків Закарпаття. На цей час про бажання презентувати публіці свої зразки молодого вина повідомили 45 виноробів із Виноградівщини, Мукачівщини, Берегівщини, Ужгородщини. Крім широкого асортименту вин, відвідувачам пропонуватимуть мед, різноманітну продукцію бджільництва. Також охочі зможуть придбати сувеніри на згадку про фест молодого вина. На ужгородське божоле зголосилися приїхати і почесні гості - члени винного лицарського ордену Св. Венцела.

“Родзинкою свята стане закладання “Винної капсули часу” - ми вперше спробуємо молоде вино - переможця закласти на зберігання до наступного фестивалю. Пляшка закоркується і зберігатиметься у винному підвалі. Ця процедура стане символом і головною ро- дзинкою цьогорічного свята молодого вина”, - розповідає начальник управління у справах культури, молоді, сім’ї та спорту Євген Бобров.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/11/12, 15:45


№ 44 (688) Виконком. Сезонні тераси, котрі не використовуються, слід демонтувати

На черговому засіданні виконкому було ухвалено рішення про видачу підтверджень торговельної діяльності на тимчасові об’єкти торгівлі. Під час розгляду цього питання міський голова звернув увагу присутніх на сезонні тераси, підмостки яких залишаються після припинення сезонної торгівлі недемонтованими, а дозволи - анульовані, податок на землю не оплачується.

Заступник міського голови, керуюча справами виконкому Даніелла Геворкян запропонувала попередньо направляти до власників таких терас комісію з працівників відділів торгівлі, муніципальної поліції та ДМГ, які б наголошували на необхідності повного демонтажу терас. У разі нереагування - власника притягати до адміністративної відповідальності за порушення правил благоустрою міста Ужгорода й ухвалювати рішення про примусовий демонтаж тераси.

За неналежне проведення відновлювальних робіт штрафуватимуть

На засіданні виконкому розглядалося питання про надання дозволу на проведення земляних робіт комунальному підприємству “Водоканал”. Міський голова оцінив як незадовільну роботу “Водоканалу” з відновлення дорожнього покриття після проведення ремонтних робіт на вулиці Кошицькій, де постійно вибиває бруківку.

Принагідно Віктор Погорєлов зазначив, що на всіх фізичних і юридичних осіб за неналежне проведення відновлювальних робіт накладатиметься максимальний штраф до 1800 гривень, а також стягуватиметься відшкодування, сума якого буде вираховуватися відповідно до завданої шкоди місту, повідомляє прес-служба Ужгородської міської ради.

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/11/12, 15:44


№ 44 (688) Більше 450 кубів опалого листя й відходів вивезено після міського суботника

16-17 листопада в Ужгороді тривало прибирання міста. Напередодні заходу розпорядження про проведення санітарних днів було підписане міським головою Ужгорода Віктором Погорєловим.

Керуючись цим документом, участь у суботнику взяли всі структурні підрозділи Ужгородської міської ради та комунальні підприємства міста. Їхнім представникам було доручено прибрати сміття з закріплених територій, провести санітарну очистку від опалого листя та сміття міських скверів, набережних і центральних вулиць. Комунальні підприємства залучили також мешканців житлових районів до прибирання прибудинкових територій.

Як повідомили “Ужгороду” у відділі благоустрою Ужгородської міської ради, вивозили сміття представники трьох комунальних підприємств - КШЕПу, “Агроміксу” і КП “Ужгородський комбінат комунальних підприємств”: “Першочергово вивозилося сміття, запаковане в чорні поліетиленові пакети, а вже згодом було прибрано і решту відходів. Одним із пунктів розпорядження було залучення до проведення санітарного дня освітніх і медичних закладів міста, котрі добре попрацювали впродовж двох днів”.

Іннеса МАНЗУЛИЧ

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/11/12, 15:44


№ 44 (688) Бережись автомобіля!

Запитання стосовно ситуації, що склалася у місті із пішохідними та паркувальними зонами, - до заступника міського голови і керуючої справами міськвиконкому Ужгородської міської ради Даніели Геворкян:

- Якою сьогодні є транспортна ситуація в місті?

- Будь-який громадянин може помітити, що наше місто перенасичене транспортними засобами. Мешканці Ужгорода мають у власності чимало легкових та вантажних авто. Не секрет, що часто паркуються вони як на пішохідних, так і на зелених зонах Ужгорода. Нашим завданням є зробити так, щоб комфортно було і пішоходам, і водіям. Оскільки центральна частина міста є популярною серед туристів і городян, котрі тут проводять вільний від роботи час, розпочати вирішили саме звідси. Працювати ж нам слід одразу в кількох напрямках, і перш за все треба збільшувати площі пішохідних зон. На сьогодні мова йде про розширення такої зони на площі Ш. Петефі. Якщо кілька років тому цією площею можна було вільно гуляти, то сьогодні це просто неможливо зробити - вона є величезним паркінгом. Як альтернатива паркінгу на площі Петефі нині владою міста розглядається питання облаштування паркувальних місць по вул. Швабській. Варто продумати і плани облагородження пішохідної зони, яка вивільниться після перекриття руху. Зокрема, потрібно буде замінити морально й фізично застарілу бруківку на площі, відремонтувати фасади, встановити додаткові лавиці й урни для сміття. Наголошу: ми зобов’язані повернути площі її колишнє обличчя, бо це - місце прогулянок ужгородців та гостей міста, місце для гарних і мальовничих терас, а не для автостоянок. Крім того, владу турбує заїзд у пішохідну і центральну частини міста вантажного та негабаритного транспорту, каміонів, котрі завозять товари в магазини й супермаркети. Водії цих авто дозволяють собі заїжджати на пішохідні зони, де розташовані відповідні магазини, коли їм заманеться. Буває, що вантажівки розвантажуються, перекриваючи магістральну автодорогу в години пік, чим створюють неабиякі незручності як для пішоходів, так і для автомобілістів (це фото зроблене цього тижня на вул. Швабській - величезний каміон приблизно з 17-ої до 18-ої години практично перегородив дорогу, коли розвантажувався товар для супермаркету). Звісно, що ми не можемо зовсім обмежити їм рух до торгових точок, та все ж наполегливо просимо розвантажувати товар тоді, коли на вулицях міста менше людей, до прикладу вночі чи рано-вранці.

- Але ж автомобілям доведеться десь паркуватися…

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/11/12, 15:44


№ 44 (688) В Ужгородській міській раді обговорили плани будівництва нового цвинтаря

Під час засідання міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов наголосив на екстреності вирішення цього питання: “Ще два місяці - і ми не матимемо де ховати померлих. З приводу ж підготовки території під кладовище, яке б числилося на балансі в Ужгороді, мова йшла давно, та вирішувати це питання починаємо тепер. Над цим проектом ми працювали протягом усього року. Всі погодження щодо облаштування на ділянці місця для поховань є, і сьогодні ми можемо взятися до роботи”.

За словами головного архітек-тора міста Олександра Шеби, цвинтар розміститься на ділянці між об’їзною дорогою й заїздом на вантажний термінал Ужгородської митниці: “Між цими двома дорогами є ділянка лісу, де основну площу займають самосіви. Вона найкраще підходить для розміщення такого об’єкта, як цвинтар. Кладовище буде розраховане на 20 тисяч поховань. Його загальна площа становитиме до 10 гектарів. Близько 5 гектарів буде виділено на захисну смугу. Дороги, алеї та будівлі займуть 2,4 га. На розробленому нами проекті окреслено всі санітарно-захисні зони, будівлі громадського призначення та житлові масиви. Проект детального планування розроблявся ліцензованим проектантом, тож у принципі на етапі розгляду пропозиції облаштування кладовища саме на тому місці значних зауважень не було, хоч ділянка досить складна. Надзвичайно складним є її рельєф, і на рекультивацію знадобляться великі зусилля. Та оскільки широкого вибору в нас немає, будемо працювати з тим, що маємо”.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/11/12, 15:44


№ 44 (688) Єдиний на Закарпатті лауреат стипендії Президента України - учень лінгвістичної гімназії ім. Т. Г. Шевченка

Учень 10-А класу лінгвістичної гімназії ім. Т. Г. Шевченка Ужгородської міської ради Віктор Студеняк 26-го жовтня 2012 року був нагороджений Президентською стипендією за І місце у Всеукраїнській олімпіаді з німецької мови. Він став єдиним переможцем від Закарпатської області серед 200 нагороджених, а досягнення учня було високо оцінене відомими науковцями, академіками, які привітали Віктора і побажали йому тримати цей рівень досягнення протягом багатьох років.

Ще з 5 класу Віктор полюбив німецьку мову. Його мета - навчання в Німеччині. Цілеспрямований, обдарований, старанний гімназист посідав призові місця у міських та обласних олімпіадах: у 8 класі - ІІ місце ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з німецької мови; у 9 класі - І місце ІІІ етапу. У 2012-му він здобув І місце на ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з німецької мови.

Цьогоріч Віктор посів також перше місце на обласному конкурсі - захисті науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України в секції “Німецька мова”. Темою його дослідження була актуальна проблема сьогодення: “Відновлювані енергії. Біогаз” (науковий керівник - учителька німецької мови лінгвістичної гімназії Т. Б. Сібукова.). Цю тему Віктор обрав тому, що охорона довкілля була оголошена темою року в рамках Міжнародного проекту “Школи: партнери майбутнього”, учасником якого вже четвертий рік поспіль є Ужгородська гімназія ім. Т. Г. Шевченка.

Любов до вивчення німецької мови хлопцеві прищепили вчителі О. Ю. Крегул і Л. П. Трокай. Його досягнення підтверджені сертифікатами Інституту Гете в Україні. Уже в 7 класі він склав іспит на рівень А1, згодом - В1 і В2, а вже в 9 класі - на найвищий рівень володіння німецькою мовою, згідно з євростандартами, С1.

У липні 2012 року Віктор був єдиним представником України на Міжнародній олімпіаді з німецької мови у Франкфурті-на-Майні серед 100 учасників із 50 країн світу, де отримав стипендію для обдарованих учнів, котрі мають вагомі досягнення не лише з гуманітарних, а й з природничих дисциплін - хімії та фізики.

Німецьку мову він вважає складною, цікавою, яка потребує логічного мислення. Девізом для Віктора є слова Марка Твена: “Для англійської мови достатньо одного тижня на вивчення, для французької - одного року, а для німецької - навіть життя не достатньо, щоб її вивчити”. Його життєве кредо: “Перфекціонізувати свої знання”.

Лінгвістична гімназія ім. Т. Г. Шевченка пишається Віктором Студеняком - одним з найкращих своїх гімназистів, який продовжує родинні традиції, започатковані його батьком - Ігорем Петровичем - випускником ЗОШ № 1 1977 року, золотим медалістом, а нині доктором фізико-математичних наук, професором, завідувачем кафедри прикладної фізики УжНУ.

Тож бажаємо Віктору подальших успіхів у навчанні та нових досягнень.

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/11/12, 15:43


№ 44 (688) Сергій Тимко: “У НАШОМУ ЛІЦЕЇ - ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ”

Ужгородський машинобудівний ліцей уже більш ніж 40 років готує кваліфікованих спеціалістів робітничих професій. Про численні здобутки, життя та плани навчального закладу нам розповів його директор Сергій Тимко.

- Пане Сергію, розкажіть, будь ласка, трошки про історію вашого навчального закладу.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/11/12, 15:43


№ 44 (688) Михайло Мегеш: “Лінгвістична гімназія Ужгорода тримає марку”

Із 60-ти років життя - сорок в освітній сфері. Саме таким є здобуток людини, котра між роботою й особистим життям ставить зовсім непомітні межі. Для нього робота є життям, а життя - роботою. Це людина, яку варто брати за приклад. Нею є директор Ужгородської лінгвістичної гімназії, депутат Ужгородської міської ради Михайло Мегеш. “Ужгород” завів з ним розмову віч-на-віч.

До школи привели вчителі

- Михайле Михайловичу, розкажіть про своє життя.

- Я корінний ужгородець, народився тут у 1952-му. Батько на той час працював у обласному відділі освіти, а мама була бухгалтером у школі. У 1959 році вступив на навчання в середню школу № 1 ім. Т. Г. Шевченка. Мушу сказати, що потяг до гуманітарних наук я відчував у собі з ранніх років: любив писати твори й оповідання, до того ж вдавалося це мені на “відмінно”. Чого не можу сказати про точні науки - математика, на жаль, йшла не дуже. Мабуть, тому після закінчення 10 класу я і вступив на англійське відділення факультету романо-германської філології Ужгородського державного університету. Треба відмітити, що велику роль у виборі відіграли мої вчителі - вони заохочували вивчати і любити предмет, який викладали. Коли в нашій школі ввели поглиблене вивчення англійської мови, я був у другому класі. А в сьомому ми почали вчити історію англійською мовою. Вивчали й англійську літературу, яку я полюбив найбільше. Улюбленими вчителями були Катерина Ердевді, Софія Абрашкевич, Лідія Ткачова. Ці люди просто змушували, в доброму розумінні цього слова, любити предмети і відчувати їх так, як відчували вони. На той час наш заклад був єдиним спеціалізованим закладом, де іспити складалися іноземною мовою, і, чесно кажучи, мені подобалася така система вивчення предметів. Через це я, мабуть, і вирішив обрати факультет романо-германської філології. Коли був студентом, то потрапив сюди, до рідної школи, на практику. Тут тривалий час був лаборантом, а вже згодом мене перевели на роботу до Малодобронської восьмирічної школи, де я працював учителем англійської мови близько двох років. Потім були товариство “Знання” і райком партії, де завідував питаннями освіти. Та все ж, змінивши кілька місць роботи, я завжди розмірковував над тим, аби повернутися сюди, до своєї школи. Хотів працювати на її благо. І ось у 1980 році моя мрія втілилася в життя - я знову потрапив сюди. У 1987 році трудовим колективом був обраний директором, з-поміж п’яти претендентів на цю посаду.

- Яке місце роботи вам запам’яталося найбільше?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/11/12, 15:43


№ 44 (688) Ужгородська церква Св. Георгія

На вулиці Августина Волошина в Ужгороді (колишня вулиця Велика, Cоляна і Ракоці) з лівого боку стоїть імпозантна будівля римо-католицької церкви Св. Георгія. У попередньому номері газети “Ужгород”, від 10 листопада 2012 року, йшлося про першу римо-католицьку церкву Св. Георгія, яка містилася на території Ужгородського замку (була заснована в XIV столітті; пов`язана з родиною графів Другетів, котрі володіли Ужгородським замком та Ужанською домінією; знищена під час пожежі в Ужгородському замку в 1728 р.). Історія сучасної церкви Св. Георгія сягає теж давніх часів.

Поширення католицької віри в Ужгороді було дещо призупинене в 60-х роках XVI століття - у зв’язку з появою нової реформатської віри, проголошеної в 1517 році монахом-августинцем Мартином Лютером. Багато ужгородських католиків прийняли тоді нове віровчення - кальвінізм, у тому числі й Дєрдь (Юрій) ІІІ Другет. Проте згодом він, під впливом кардинала Петера Пазманя, повернувся до католицької віри. У 1613 році для боротьби з поширенням реформації Дєрдь Другет заснував у Гуменному (Словаччина) Єзуїтську колегію. Цю колегію в 1640 році перевів до Ужгорода його син Іоанн (Х) Другет, який був вседержавним суддею та Ужанським жупаном, володарем комітату Унг. 31-го липня 1640 року в Ужгород прибули 24 монахи-єзуїти, які розпочали, за сприяння Іоанна Другета, будівництво семикласної колегії, монастиря і церкви. Після його смерті церква і колегія єзуїтів були завершені завдяки його вдові Анні Якушич-Другет. З часом у руках єзуїтів зосередились значні майнові багатства - колегія, села Концово, Велика Кам’яниця і Гута на Ужгородщині. Треба зауважити, що в податкових описах міста за 1629-ий і 1631-ий роки в Ужгороді не було римо-католицької парафії, хоча в місті мешкало близько 1200 осіб, з яких значна частина була католиками. Пізніше, вже в 1668 році, в описі значиться католицький парафіяльний будинок на вул. Капітульній (колишній Замковій). У 1679 році Ужгород зазнав спустошення від військ Імре Текелі, понищені були і єзуїтська колегія, і церква єзуїтів, і невеликий римо-католицький храм, збудований у 1651 р. Перед здачею міста австрійським військам тодішній комендант Ужгорода Ференц Голомбоші, колишній вихованець колегії, переслідуючи католиків, фізично їх знищив. Спустошення зазнали єзуїтська колегія, церква і римо-католицька парафія. У 1685-1689 роках в Ужгородському замку розміщувався австрійський гарнізон, вояки якого пограбували крипту - усипальню Другетів. Навчання в Ужгородській єзуїтській колегії було відновлене щойно в 1694 році. У 1705 році Ужгородський католицький костел знову потрапив до реформатів, а єзуїти в 1708 році перебралися до Польщі та Австрії і повернулися в місто тільки в 1711 році.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/11/12, 15:42


№ 44 (688) В Ужгороді відкрили пам’ятник Ігнацу Рошковичу

19-го листопада Ужгород поповнився ще однією принадою - на центральній площі міста відкрили пам’ятник всесвітньо відомому художникові, маляру-монументалісту і портретистові Ігнацу Рошковичу.

Краєзнавець Людвіг Філіп розповідає, що славу Ігнацу Рошковичу принесли розписи інтер’єрів храмів у Снині, Левочі, Пряшеві, Медзилабірцях (Словаччина), Кечкеметі (Угорщина), соборі Св. Стефана і церкві Йожефвароша в Будапешті. “Також він розписував іконостаси в Успенському храмі Мукачева, у Преображенському храмі в Ужгороді, храмі у Великій Копані Виноградівського району, - каже Людвіг Людвігович. - Для Ужгородського, а також Пряшівського кафедральних соборів він виготовив Плащаниці”.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/11/12, 15:42




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS