Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за Вересень 2011



№ 36 (660) У затишній родинній атмосфері танцювальний гурт “Писанка” відзначив своє 20-річчя концертом

У середу в залі обласного театру ляльок “Бавка” зібралися колишні учасники, прихильники творчості й друзі танцювального гурту Ужгородського центру культури та дозвілля “Писанка” - аби поспілкуватись і пригадати найяскравіші моменти його творчої біографії.

Найчастіше ансамбль складався зі студентів і випускників Ужгородського училища культури - нині коледжу культури і мистецтв. Танцювальний колектив у час свого створення був хореографічною ланкою вокально-хореографічного ансамблю, проте з часом виокремився. Засновником “Писанки” був нині покійний викладач училища культури Олександр Хижун, який зумів не тільки запалити своєю ідеєю студентів і колег-викладачів, а й задати особливий стиль роботи, якого й нині дотримуються писанківці. У репертуарі гурту більшість хореографічних постановок належить саме Олександрові Миколайовичу. З того часу, як із “Писанки” виокремилася танцювальна група, з колективом співпрацювали солісти-вокалісти: народна артистка України Марія Зубанич, Оксана Славна і Рената Штіфель. Закарпатська народна пісня стала колоритним доповненням ансамблю. Нині співає у колективі Олександра Талабіра.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  29/09/11, 09:11


№ 36 (660) “Кантус” привітав Ужгород своїм ювілейним концертом

Минуло вже 25 років з часу першого виступу відомого камерного хору. З того часу змінювався його склад, репертуар, статус… Але незмінним і беззаперечним залишається головне - краса та професійність виконання. Підтвердженням цього є постійні концерти “Кантуса” в Україні та за її межами. І, звісно, любов слухачів.

Саме тому в неділю ужгородці так поспішали до Обласного художнього музею ім. Й. Бокшая. Там камерний хор одночасно святкував ювілей і вітав рідне місто зі святом. Ще до початку виступу великий зал був ущерть заповнений глядачами - окрім розставлених крісел, вони зайняли й підвіконня, й увесь простір біля дверей та картин, а решті охочих взагалі не вдалося потрапити до зали.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  29/09/11, 09:11


№ 36 (659) Місто з минулим. Місто з майбутнім. Віктор Погорєлов напередодні Дня народження міста розмірковує про сьогодення і перспективи Ужгорода

“Хочемо, аби наші гості відчули себе у Європі”

…Свій день народження кожна людина святкує щороку, і так само з містом - ми, підбиваючи певні підсумки й визначаючи плани на майбутнє, відзначаємо його річницю. Відзначаємо, знаючи, наскільки давнім є наше місто - перші поселення в ньому сягають часів, давніших за тисячу років… Відзначаємо, знаючи, що перед Другою світовою війною в місті проживало близько 20 тисяч населення, а нині Ужгород - уже понад 120-тисячне місто. Це - серйозна динаміка для європейського міста, і хочу наголосити, що все, що було зроблене в Ужгороді до сих пір, залишилося в місті - і позитивне, і негативне… Нині до чергової річниці міста підходимо з певними проблемами: проблемами у теплопостачанні - триває системне реформування цієї галузі; проблемами з надходженнями до бюджету, адже живемо в умовах фінансової кризи, яка зачепила і наше місто… Ці проблеми важким тягарем лежать на наших плечах. Утім, ми святкуватимемо День Ужгорода. Визначили ряд заходів і триває серйозне прибирання центральної частини міста - відчищаємо, причепурюємо… Робимо все для того, аби й ужгородці, і гості, яких запрошуємо на День міста, добре почувалися й одержали тільки позитивні враження. Дуже хочемо, щоб делегації міст-побратимів, погостю-вавши у нас, відчули себе у Європі - не лише щодо історії міста чи його архітектури, але й щодо людських взаємин.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  21/09/11, 09:29


№ 35 (659) Міський голова закликав громадських активістів до співпраці

Із учасниками акції, яка мала мету наголосити на потребі збереження і відновлення історичного обличчя Ужгорода, зустрівся Віктор Погорєлов. Ініціативна група передала мерові петицію з підписами городян, яка містить вимоги визначення історичного центру Ужгорода охоронною зоною. Міський голова зауважив, що підтримує цілі небайдужих ужгородців, й акцентував, що так само мріє бачити Ужгород доглянутим європейським містом. Відтак закликав учасників акції, котрі зібралися перед мерією й переймаються архітектурою, долучитися до активних дій - до прикладу, докласти рук до облаштування куточків у центрі міста, як-от альпінарію, поблизу жупанату тощо.

У коментарі телеканалу “1+1″ мер, відповідаючи на запитання про те, чи поставив він свій підпис під петицією, сказав: “За ці речі я поставив свій підпис під рішеннями виконкому та сесії міської ради - документами, котрі й регулюють ці питання, і вважаю це більш значущим. Думка міської влади і громади - одна. Але ми нині живемо в такому правовому режимі, що потрібні більш суворі дії до тих, хто не бажає дотримуватися правил. Чимало людей, котрі в історичному центрі зробили те, проти чого ви виступаєте, мають дозволи на вивіски чи то реконструкції, і ми зараз чекаємо, доки строк дозволів збіжить, аби поставити нові вимоги. Адже просто так все ламати - означає діяти не в правовому полі, а ми маємо працювати лише в ньому”. Віктор Погорєлов зазначив, що міська влада переглядає механізм врегулювання архітектурних справ, наприклад, жорсткіше контролюватиме встановлення вивісок в історичному центрі. Так, як уже повідомлялося, міський голова має намір разом з головним архітектором міста Олександром Шебою розробити нові підходи щодо рішення цієї проблеми, адже потрібен дієвий механізм збереження і відновлення історичного обличчя Ужгорода. Водночас місто працює над підготовкою до затвердження Генплану - документ, зокрема, визначатиме зони, в котрих заборонена забудова, як-от сквери.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  21/09/11, 09:28


№ 35 (659) Перший мер міста мріяв відкрити музей Ужгорода

З цього святкового номера “Ужгород” започатковує рубрику “Великі ужгородці”, присвячену Дню міста. Не секрет, що багато імен патріотів Ужгорода, котрі все життя працювали задля його розвитку або своїми талантами прославили його, за роки були незаслужено забуті. Тож ми пропонуємо згадати людей, яких по праву можна назвати великими ужгородцями, і запрошуємо усіх мешканців міста висловити в листах свою думку стосовно того, хто і чому має заслужено називатися великим ужгородцем. А починаємо ми рубрику зі спогадів про першого повоєнного мера Ужгорода, краєзнавця і публіциста Петра Сову.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

Він ніколи не виходив з дому без краватки або елегантного мете-лика, а його друзями були найіменитіші закарпатці, серед яких ху-дожники Адальберт Ерделі й Андрій Коцка, біолог Олександр Грабар, юрист Сергій Стасєв, керівник Закарпатського народного хору Петро Милославський, родини Гошовських, Пелехів, Черніїв, Лугових. Він майже 20 років працював у міській управі, завідуючи комунальним господарством міста, особисто тримав на контролі зведення району Галагов, переймався благочинністю і розвитком освіти, а ще - мріяв одного дня заснувати музей Ужгорода.

“Жовтуха - найкраща хвороба на світі, бо через неї я не потрапив на війну”

Донька цієї видатної людини Світлана Совіна розповідає, що народився Петро Сова 11 липня 1894 року в селі Гайтовка Шаришського комітату на Пряшівщині (нині це територія Словаччини). Його батько був греко-католицьким священиком, котрий одружився на дівчині Анні, на 10 років молодшій за нього. У цій родині з’явилися на світ 2 хлопчики: Петро і Михайло. Петро змалечку проявляв неабиякі здібності до навчання, зокрема, дуже добре володів не лише рідною русинською, а й словацькою і угорською мовами (пізніше він опанував також латину, грецьку та російську мови). Хлопчик досить рано покинув батьківську хату: вже у десятилітньому віці він вступив у гімназію міста Бардейов, звідки перейшов вчитися до Пряшівської гімназії, яку закінчив у 1913 році. Будучи вже старим, Петро Петрович згадував, що під час навчання у гімназії, задля економії, жив у місцевого органіста, котрому щоранку мав допомагати роздувати міхи музичного інструмента. Завершивши навчання з відмінними оцінками, Петро Сова вирішив здобути вищу освіту, обравши для себе фах юриста. У тому ж таки 1913 році він приїхав до Будапешта, де вступив на юридичний факультет Будапештського університету. У ті часи в Угорщині якраз починав активізуватися антигабсбурзький рух, до якого долучився і Петро Сова. На думку його до-ньки, причиною антимонархістської налаштованості Петра Сови було усвідомлення того, що Австро-Угорщина провадила неприйнятну для слов’янського населення монархії політику, вважаючи слов’ян (словаків, русинів тощо) нижчим народом та всіляко їх гноблячи. Членство Петра Сови в антигабсбурзькому гуртку тривало менше року: за участь у забороненій студентській організації його заарештували, виключили з університету і посадили у в’язницю міста Пейч. Ситуації, в якій опинився майбутній мер Ужгорода, можна було тільки поспівчувати, адже якби на суді його визнали зрадником батьківщини, то на нього чекали б або довгі роки у в’язниці, або навіть показова страта.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  21/09/11, 09:28


№ 35 (659) Побратими Ужгорода зустрінуться у День міста

У минулому номері нашої газети ми почали розповідь про міста-побратими Ужгорода, з якими нас пов’язують бажання дружити і прагнення набувати нового досвіду. Партнерство між містами - важливий інструмент для успішного розвитку будь-якого населеного пункту. Розуміючи це, міська влада Ужгорода намагається повернути втрачені та зав’язати нові побратимські відносини, відродивши хорошу традицію запрошувати на святкування Дня міста делегації з міст-побратимів.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

Орел

Керівництво російського міста Орла також отримало запрошення відвідати Ужгород у день його свята. Засноване це давнє місто було ще 1566 року як фортеця для захисту південних кордонів Московського царства від нападів кримських татар. Від середини XVII століття Орел став центром хлібної заготівлі, деякий час навіть входив до складу Київської губернії. Важким періодом його історії була Друга світова війна. Місто звільнили в результаті важкої битви на Орловсько-Курській дузі. З цим містом тісно пов’язані імена багатьох відомих людей, особливо багато серед них письменників (зокрема, там жили І. Тургенєв, І. Бунін, М. Пришвін).

Нині центр Орловської області, розташований на берегах рік Оки та Орлика, є великим промисловим центром і важливим залізничним вузлом. Орел населяє близько 346 тисяч мешканців. Найбільшою гордістю міста є старовинні церкви, які дивом вціліли під час воєн: церква Миколи на Пісках (1775 рік), церква Михаїла Архангела (1722) тощо. А на мальовничих кручах у міському парку збереглися цікаві альтанки-ротонди, що входять до складу архітектурної пам’ятки “Дворянське гніздо”, відомої також під назвою “Тургенєвський бережок”. На жаль, дружні зв’язки з Орлом, започатковані ще 2001 року з ініціативи обласної влади, якось не склалися: його керівництво жодного разу не відгукнулося на запрошення взяти участь у відзначенні Дня Ужгорода і ніколи не запрошувало представників нашого міста до себе.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  21/09/11, 09:28


№ 35 (659) Ужгород шукає свій символ. Оголошується конкурс на логотип міста

З чим асоціюється Ужгород? Якою має бути візуалізація “ідеального образу” міста - так би мовити, мрії про нього? Навколо якої ідеї може згуртуватися міська громада? До Дня міста Ужгород ставить отакі, дещо романтичні, запитання і оголошує конкурс на свій логотип.

Бренд міста має бути новим, альтернативним гербові, символом Ужгорода. А ще впізнаваним, промовистим та акумулювати в собі ідею міста - якість, що властива Ужгороду і вирізняє його з-поміж усіх інших міст.

Конкурс оголошується до Дня міста і не ставить собі за мету якнайшвидше отримати готовий бренд-логотип: спершу слід згуртувати людей - патріотів Ужгорода, отримати “критичну масу” ідей, концепцій та їх візуальних втілень, детально обдумати різні варіанти, обговорити їх у колах фахівців і, звісно, громадськості й відтак обрати найкращий варіант. Той, котрий дійсно став би новим символом Ужгорода та ніс би світові послання про наше, направду особливе, місто. Тож конкурс оголошується з метою вже у новому, 2012-му році використовувати розроблений логотип; утім, триватиме він доти, доки не буде обраний справді гідний варіант.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  21/09/11, 09:27


№ 36 (660) В Ужгороді четверо нових почесних громадян та три десятки лауреатів почесної відзнаки міської ради

На черговій VIII сесії Ужгородської міської ради VI скликання депутати вирішили надати звання “Почесний громадянин міста” чотирьом особам. Почесним громадянином Ужгорода, здобувши у рейтинговому голосуванні найбільше голосів, став словак Габріел Доріч - доктор права, заступник керуючого справами виконкому м. Міхаловце (Словацька Республіка), давній “товариш” Ужгорода, ініціатор побратимських проектів.

Звання надали й Юрієві Васильовичу Ільницькому - колишньому першому та другому секретареві Ужгородського міськкому Компартії України, першому секретарю Закарпатського обкому Компартії України, депутату Верховної Ради УРСР VI, VII, VIII, IX, X скликань. А також - Степанові Семберу, колишньому Ужгородському міському голові, кандидату економічних наук, директору Закарпатського регіонального центру соціально-економічних та гуманітарних досліджень НАН України, завідувачу кафедри банківської справи економічного факультету ДВНЗ “УжНУ”, Відміннику народної освіти.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  21/09/11, 09:27


№ 34 (658) Ужгородські побратими зустрінуться у День міста

Традиція встановлювати дружні взаємини між містами різних держав зародилася в часи Другої світової війни і з тих пір розповсюдилась по цілому світу. Дружити містами, як виявилося, не лише цікаво, а й корисно: культурний, освітній, спортивний, господарський обмін завжди спонукав до розвитку міст, набуття досвіду та нових можливостей. Такий зв’язок між містами стали називати побратимським, іноземці ж на свій лад переінакшили, називаючи міста-побратими “sister cities”, тобто міста-сестри.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

Ужгород після Другої світової війни також долучився до традиції побратимства, однак наразі відомо тільки, що в радянські часи наше місто офіційно “дружило” зі словацьким Міхаловце. Після 1991 року міжнародна співпраця Ужгорода з представництвами іноземних міст активізувалася - цьому неабияк сприяв і той факт, що прикордонне Закарпаття нарешті мало змогу зазирнути за кордон. Найпершим містом-побратимом Ужгорода з часів незалежності України став угорський Сомботгей, з яким ужгородська делегація підписала договір про співпрацю в 1991 році. Нині, як розповідає начальник відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Вікторія Тарахонич, Ужгород може похвалитися побратимськими зв’язками з 19 містами: Сомботгей (Угорщина), Корвалліс (США), Дармштадт (Німеччина), Ніредьгаза (Угорщина), Ческа Ліпа (Чехія), Орел (Росія), Міхаловце (Словаччина), Бекешчаба (Угорщина), Ярослав (Польща), Горсенс (Данія), Кошице (Словаччина), Москва (Росія), Каяни (Фінляндія), Кросно (Польща), Улцинь (Чорногорія), Сату-Маре (Румунія), Іглава (Чехія), Трогір (Хорватія) і Шарошпоток (Угорщина).

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  14/09/11, 09:28


№ 34 (658) На засіданні виконкому вирішили відновити роботу груп продовженого дня

На засіданні міськвиконкому цієї середи затвердили мережу навчальних закладів - усього їх у місті є 50, зокрема, 3 школи, де провадиться навчання мовою нацменшин, і 7 загальноосвітніх навчальних закладів нового типу, а також 8 навчально-виховних комплексів типу “дошкільний заклад - школа” та 21 дитсадок.

Цьогоріч кількість учнів збільшилася на 339 дітей, тобто майже на 8%, у місті сформовано 504 класи, де всього навчаються 13 083 юних ужгородців.

Цього навчального року в місті відновлено роботу груп продовженого дня, нині їх 70. Як зазначив Віктор Погорєлов, міська влада, виконуючи цей пункт своєї передвиборчої програми, відшуковуватиме для роботи груп усі можливі ресурси.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  14/09/11, 09:28




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS