Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за 26/07/11



№ 28 (652) “Наші” знову найкращі, або Як “Корпорація друзів” танцювала в Болгарії

Уже другий рік поспіль “Танцювальна корпорація друзів” відвідує фестивалі-конкурси в Болгарії. І щоразу переконує учасників та суддів у своїй майстерності. Минулого року старша група їздила на Перший міжнародний конкурс циркового мистецтва, де виборола всі призові місця в різних номінаціях. А солістка Наталія Височан була визнана найкращою танцівницею. Цього разу перше місце “наші” здобули на конкурсі “Фестивално лято в Обзор”. Це міжнародний фестиваль, який відбувається протягом усього літа, збираючи докупи молодь з багатьох країн, за різноманітними напрямами творчості.

Зокрема, серед танцівників разом із “Корпорацією” за звання найкращих боролися колективи з Росії, Естонії та, звичайно, Болгарії. Ужгородські артисти привезли з собою 10 танців сучасної хореографії: модерн, стилізовані народні танці, бальну хореографію. Виступали у двох вікових групах - до 13 років та 13-16 років. Загалом поїхало більше ніж 30 представників. Як зазначає Наталія Височан, солістка і тренер “DCF”, “рівень учасників, на жаль, був досить низьким. З інших країн достойно виглядали тільки росіяни. І діти це відчували. Також зіпсувала настрій погода. Першого дня, коли ще відчувався азарт, бойовий дух, дощ завадив конкурсу (адже танцювали всі просто неба). Тому ми зробили сольний концерт для літнього табору, де проживали. На жаль, наступні два дні погодні умови не покращилися. До того ж мешкали ми не в самому Обзорі, а в іншому місті, яке розташоване за 30 км… Коли ж, нарешті, діти вийшли на сцену, настрою боротися вже не було. Ми знаємо, як вони можуть танцювати - не так, як тоді танцювали: не викладалися на сто відсотків. Але для молодшої групи це перший досвід виїзду на конкурс за кордон. Для них усе було нове, все цікаве. До того ж ми не тільки працювали, тренувалися, а й відпочивали: відвідували цікаві місця, були на багатьох екскурсіях. Крім цього, ми змогли побачити наших дітей з іншого боку. Виявляється, серед них є і співаки, і актори-пародисти, і будівельники (принаймні з піску діти творили найрізноманітніші фігури). До того ж поводилися вони досить чемно, проявили себе відповідальними й самостійними. Тому враження повезли додому тільки позитивні!”.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/07/11, 12:42


№ 28 (652) “Закарпаття” розпочало новий сезон “Говерлою”

Минулої суботи оновлена ужгородська команда майстрів стартувала в першій лізі 2011/2012 під новою назвою.

Володимир ТАРАСЮК, Ужгород

Здавалося б, нічого в цьому немає надзвичайного. Керівництво клубу має право на зміну назви. Та й чимало команд вдаються до таких кроків - чи то на фарт, чи для популяризації імені спонсора, чи з якихось інших міркувань. Але випадок з ужгородцями - особливий. Адже на Закарпатті футбол - це більше, ніж гра. Виступаючи в чемпіонаті під старою назвою, єдина команда майстрів краю в такий спосіб репрезентувала на всеукраїнській арені не просто область, а цілий регіон. А це - особлива філософія, особливий ментальний фактор. Тому й існують на футбольній карті такі клуби, як “Баварія”, “Прикарпаття”, “Волинь”. Тож саме “Закарпаття” є найбільш виправданою назвою для ужгородського клубу. Сказане підтвердило й опитування на офіційному сайті ФК, якщо не враховувати ще пропонованого варіанту “Верховина”. Назва “Говерла” не знайшла серйозної підтримки. До того ж, асоціюється з однойменним івано-франківським баскетбольним клубом. До речі, з цих міркувань і “Верховина” - не зовсім вдала назва, адже стосується не лише нашої області: навіть селище з такою назвою є на Івано-Франківщині - адміністративний центр Верховинського району.

Врешті-решт, проблему назви потрібно обговорити в широких уболівальницьких колах (якщо ужгородська команда хоче претендувати на звання народної), а не вирішувати кулуарно, одноосібно, хай і на рівні керівництва клубу. Адже через часті зміни назви команда не фіксується в пам’яті, не відображається сповна історичний поступ клубу. “Динамо” й “Шахтар”, можливо, зокрема завдяки тому стали брендами, що їхня назва не мінялася від самого початку. І в Європі є маса прикладів ФК, вік яких вимірюється десятиліттями й десятиліттями, а назва не змінювалася від самого початку. Тут слушно нагадати слова відомого українського поета й філософа ХІХ сторіччя Василя Довговича. Він сказав: “Той має щастя, у кого ім’я переходить у вічність”. А ім’я, а з ним і дух футбольного клубу, переходитиме від покоління до покоління, коли його не змінювати.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  26/07/11, 12:42




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS