Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за 29/10/10



№ 42 (614) Сергій Ратушняк: “Я не можу вирішити всі проблеми відразу. Але скажіть, хто зробив для міста більше?”

Оскільки наближається День міста, традиційну вівторкову прес-конференцію міський голова Сергій Ратушняк розпочав саме з цієї теми. Він розповів про ряд добрих новин, із якими Ужгород підходить до відзначення своєї 1117-ї річниці. Хоча, звісно, не обійшлося й без обговорення менш приємних питань.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

ПЕРШУ ЧЕРГУ НОВОГО ПРОСПЕКТУ ВІДКРИЮТЬ ЦІЄЇ СУБОТИ

Утім, що нашому містові саме 1117 - досить спірне питання. Науковці називають різні цифри, а археологічні розкопки, які велися біля Горянської ротонди, каже Сергій Ратушняк, свідчать навіть про 2-тисячну історію - принаймні там були знайдені предмети побуту й людські кістки такого віку. Але повернемося до сьогодення та приємних подій, присвячених загальноміським іменинам. Серед них - освячення нової дерев’яної православної каплички, побудованої за кошти самого Сергія Ратушняка та інших доброчинців (про це читайте на стор. 2), передача приміщень площею 111,6 м2 на вул. Цегольнянській під фару греко-католицькій громаді і, звісно, урочисте відкриття першої черги проспекту на вул. Легоцького, яке відбудеться цієї суботи о 13.00 біля торгового центру “Токіо”. Наразі йдеться про 650 метрів проспекту з парковками, лавочками і ліхтарями, а згодом буде удвічі більше. Станом на вівторок там укладали асфальт і встановили першу лавицю - мер на ній уже фотографувався і спілкувався з ужгородцями. Сергій Миколайович висловив сподівання, що до Дня міста устигнуть також завершити ремонт підвісного мосту. В ході робіт, що ведуться, було стихійно організовано суботник, в якому взяв участь і сам міський голова: обрізали гілки дерев, знімали з перил стару фарбу й наносили нову. Буквально в четвер-п’ятницю планувалося також запустити басейн у гімназії з новими автоматикою та системою очистки, тож діти стовідсотково зможуть навчатися плавання і тренуватися. Відтак у школах Ужгорода нараховуватиметься вже 5 повноцінних басейнів, на відміну від Мукачева, де нема жодного.

Принагідно журналісти поцікавилися долею нового пішохідного моста через Уж від пам’ятника Волошину до Духновича. Мер відповів: проект готовий, інвестор від своїх намірів не відмовився. Уже навіть узято аналіз ґрунту для прокладання стояків. А ще в місті має з’явитися новий багатофункціональний комплекс на площі Б. Хмельницького (навпроти готелю “Ужгород”) - нещодавно там почали прокладати комунікації під будівництво. Ідеться про інвестиції в розмірі 20 мільйонів доларів, а результатом їх вкладення стане двоповерхова будівля з підземним паркінгом, бутіками, кафе, піцеріями та іншими закладами. Ті з них, котрі розташуються на 2-му поверсі, матимуть величезні вікна, через які можна буде милуватися видом на Уж та панорамою старої частини міста. Проект, котрий уже тричі обговорювався фахівцями й громадськістю, розроблено паризькою фірмою, а адаптовано до українських будівельних норм - українсько-польською. Якщо це все матиме вигляд, ужгородці зможуть побачити на бігбордах, що найближчим часом установлять поблизу місця будівництва. До речі, пішохідну доріжку, котра зараз по діагоналі перетинає площу Б. Хмельницького, планують зберегти, причому вона стане такої ширини, щоб нею за потреби могла проїхати “швидка” чи міліцейська машина. За “рошенівський” дитячий майданчик, розташований там, теж переживати не варто: його просто перенесуть на протилежний берег у ротарійський парк на Студентській набережній. Тим, хто спеціально привозив дітей погратися, не велика різниця, куди їхати, а конкретно для малюків із найближчих багатоповерхівок Сергій Ратушняк переконав інвестора поставити окремий майданчик виробництва “Турбогазу” безпосередньо у дворі, утвореному їх кільцем. Більше того, ще один ігровий майданчик з’явиться і в скверику з бюстом Томаша Масарика, тож мікрорайон буде повністю забезпечено місцями відпочинку для дітей.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини)  -  29/10/10, 09:47


№ 42 (614) Наше місто відзначає 1117-річчя

Черговий день народження Ужгорода, як завжди, багатий на святкові події. Вже зранку в різних куточках міста відбуваються різноманітні заходи, які триватимуть до пізнього вечора і завершаться святковим феєрверком. Як і водиться, цього дня іменинник отримає чимало подарунків, найбільш значущими з яких стануть нова площа на розі вул. Заньковецької - Легоцького, провулок “Гірчичне зерно” та пім’ятник ліхтарнику.

Першим о 12.00 урочисто, з масштабним святом і безліччю сюрпризів для дітвори, відкриється пасаж між вулицями Фединця та Корятовича із символічною назвою “Гірчичне зерно”. Іменуючи так своє дітище, його творці прагнули донести думку, що будь-яка маленька, розміром з гірчичне зерно, ідея за належної підтримки може вирости в добру справу, як це сталося з докорінною реконструкцією занедбаного двору. Менш ніж за рік він перетворився на дуже затишний, ба навіть по-домашньому теплий куточок, що так нагадує Ужгород 30-х і де вже залюбки прогулюються туристи та фотографуються молодята. Нині в провулку буде людно, а під завісу святкової програми на розбірній сцені, що за потреби й надалі встановлюватиметься на міні-площі в центрі провулку, виступлять скрипаль Сергій Добош та піаністка Вікторія Алмашій.

О 13-й гостей збиратиме “новий” мікрорайон. Тут на перехресті вулиць Заньковецької та Легоцького відбудеться відкриття нової площі, в рамках якого представлять і нового “мешканця” мікрорайону - уквітчаного ведмедика, котрий напередодні оселився неподалік. Урочистості завершаться святковим концертом та щедрим частуванням бограчем і шашликами.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини)  -  29/10/10, 09:47


№ 42 (614) Факти

У Боздоському парку відкрили капличку святого архангела Михаїла.

Чудова дерев’яна православна капличка з позолоченими куполами з’явилася в Боздоському парку за кошти міського голови Сергія Ратушняка, його заступника Володимира Химинця, директора парку Олександра Черняка, Олега Адамчука, Василя Готри та інших доброчинців.

Цього вівторка на освячення нової культової споруди зібралися всі православні священики міста і в присутності меценатів та вірників провели там перше богослужіння.

Символічно, що з відродженням парку відбувається й відродження духовності через зведення каплички. Архієпископ Феодор подякував усім, хто мав якийсь стосунок до її появи, і благословив благочинників на творення добрих справ у майбутньому.

До речі, на прес-конференції у вівторок, безпосередньо перед відкриттям каплички, Сергій Ратушняк повідомив, що в ній можна буде проводити обряди хрещення, вінчання, причому безкоштовно.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини)  -  29/10/10, 09:46


№ 42 (614) Відзначення До Дня міста

УЖГОРОДСЬКА МІСЬКА РАДА

V сесія V скликання (двадцять п’яте пленарне засідання)

РІШЕННЯ

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини)  -  29/10/10, 09:46


№ 42 (614) Усю країну зібрав Падіюн на грандіозне свято танцю

Минулого тижня місто над Ужем приймало гостей не лише з усіх куточків України, а й із країн близького зарубіжжя - з 15 до 17 жовтня в Ужгородському палаці дітей та юнацтва “Падіюн” проходив ІІ Міжнародний фестиваль-конкурс дитячої та юнацької хореографії “Падіюн-євро-данс”.

Марія РОМАНЧЕНКО, Ужгород

Цьогоріч на святі танцю зібралося понад 600 учасників з 12 областей України. Як розповіли організатори заходу, участь у фестивалі коштувала символічних грошей, тому багато хто зміг дозволити собі таку мандрівку. Конкурс танцю проводився серед учасників віком від 6 до 25 років у різних номінаціях, таких як народний танець (українські народні танці, танці народів світу) та сучасний естрадний, із метою популяризації хореографічного мистецтва. Також за організаторським задумом, “Падіюн-євро-данс” покликаний сприяти становленню і розвитку національної культури шляхом підтримки дитячої та юнацької творчості. До участі у фестивалі-конкурсі були запрошені дитячо-юнацькі аматорські хореографічні колективи, учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів, студенти вишів України, а також хореографічні дитячо-юнацькі аматорські колективи із зарубіжжя.

Протягом трьох днів для учасників фестивалю дирекція Падіюну підготувала насичену програму - окрім безпосередньої участі в конкурсі, діти мали змогу позайматися на майстер-класах від танцювальних колективів “Бліц” і “Танцювальна корпорація друзів”, а також познайомитися з обласним центром.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  29/10/10, 09:45


№ 42 (614) Кафедральний собор відзначив 230-річчя освячення та представив відреставровану єпископську каплицю

15 жовтня Мукачівська греко-католицька єпархія відзначила поважний ювілей. Саме цього дня 230 років тому єпископ Андрій Бачинський освятив Ужгородський кафедральний собор, незадовго до того подарований греко-католицькій громаді австрійською імператрицею Марією-Терезією.

На знак подяки освячення відбувалося саме в день іменин цісарівни, котра, за документальними згадками, всіляко сприяла розбудові греко-католицької церкви краю, багато чого зробила для Кафедрального собору, зокрема подарувала єпископу Бачинському дорогий церковний одяг та церковні предмети, серед яких було й обладнання для єпископського екіпажу. З того часу єпископ започаткував і традицію селитися в резиденції при соборі, котра перервалася після Другої світової війни у зв’язку з гонитвою греко-католицької церкви й передачею резиденції бібліотеці Ужгородського державного університету.

До того, як набути сучасного вигляду, Кафедральний собор оновлювався безліч разів. Так, уже після освячення (а саме 1858 року) єпископ Василь Попович ініціював ґрунтовне оновлення інтер’єру, яке здійснював єпархіальний художник Фердінанд Відра. Радикальні зовнішні зміни були здійснені за часів єпископа Івана Пастелія. Архітектурне вирішення в новокласичному стилі з добудовою перед входом чудового портика з чотирма корінфськими колонами розробив архітектор Ласло Фабрі. Роботи були завершені 1877 року, а наступного на одній із веж установили годинник.

Працював над оздобленням собору і корифей закарпатської школи живопису Йосип Бокшай. У 1939 році він прикрасив плафон монументальним розписом Воздвиження Чесного Хреста, 1942 року виготовив кольорові вітражі на вікні в секрестії та двічі (в 1927 та 1941 роках) розписував єпископську каплицю в резиденції.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Новини)  -  29/10/10, 09:45


№ 42 (614) Ісрафіл Василькін: “Спорт - це мій рятівний круг. Усе, чого я досяг, - завдяки йому”

Наш нинішній гість Ісрафіл Василькін не потребує особливого представлення. Він був одним із тих, хто на початку 80-х минулого століття піднімав ужгородську школу водного поло і вивів її на передові позиції в Україні. Завдяки йому й нині, хай навіть і не на попередньому рівні, підтримується цей вид спорту, а Філ і досі є активним та результативним тренером і гравцем. От і цьогоріч він привіз бронзову медаль з чемпіонату світу з ватерполо серед ветеранів, а наступного разом із ужгородською командою планує поборотися за нагороди на європейських чемпіонатах із плавання в Ялті та водного поло в Гамбурзі. І шістдесят, які зустрів зовсім недавно, не є на заваді його планам - він їх просто не відчуває. А нещодавно Ісрафіл Енверович прийняв пропозицію російських колег і цього вівторка вирушив до нового місця роботи в Сочі, де так само, як і 30 років тому в Ужгороді, створюватиме школу з водного поло. Ми ж під завісу “ужгородського періоду” запросили його на “Суботні зустрічі”.

Олена МАКАРА, “Ужгород”

- Філе, вибачте за можливу безтактність, але як це починати новий період життя в 60?

- По-перше, свій вік я просто не відчуваю, тому і прийняв пропозицію. По-друге, справа, якою займатимуся, мені добре відома, починатиму її вже втретє. Уперше довелося піднімати водне поло в Краснодарському краї в 1973-1979 роках. Тоді, незважаючи на те, що в Туапсе цей вид спорту був популярний, він опинився на дуже низькому рівні. Роботи виявилося невпрогорт, але результат був того вартий - буквально за 3 роки ми виграли Кубок Росії, що стало свого роду сенсацією. Другий захнд пов’язаний з Ужгородом, куди приїхав наприкінці 70-х. Вважаю, наш тренерський склад попрацював продуктивно, ми чесно виконали свою роботу, про яку й досі пам’ятають. Нині третя спроба. Зізнаюся: починати в цьому віці важко, але не тому, що не відчуваю сил. Непросто враз залишити те, чим жив протягом 30 років. Однак їду з легкою душею. Напевно, тому, що моя сім’я завжди розуміла значущість моєї роботи. В нас ніколи не виникало питань: мені це слід робити чи ні, чому я так часто від’їжджаю, чому мало буваю вдома. До того ж я не покидаю остаточно Ужгород, планую навідуватися сюди кожні 3-4 місяці. Тут залишаються мої сім’я, друзі, колеги, спільні проекти. Наступного року в нас маса цікавих змагань: 2 чемпіонати Європи серед ветеранів та спартакіада, - в яких братиму участь. Тож розриву не буде.

- Розкажіть докладніше, чим займатиметеся в Сочі.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  29/10/10, 09:44




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS