Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за 13/01/10



№ 52 (572) Сергій Ратушняк: “Я ніколи не займався словоблудством. Я працював, і мої справи кожен виборець може побачити”

Журналісти сайту “Трибуна” взяли велике інтерв’ю в мера Ужгорода Сергія Ратушняка. Пропонуємо читачам частину з нього, яка стосується боротьби з корупцією, відповідальності за передвиборні обіцянки тощо.

- Сергію Миколайовичу, серед двох основних проблем сьогоднішньої України ви назвали злодійство і корупцію. Дійсно, корупція стала природною ланкою взаємин у цій державі, і вже навіть здається, що перемогти її не можна. Як президент Ратушняк має намір боротися з цією проблемою?

- Президент Ющенко знищив суспільні інститути і правоохоронні органи. Вони, звичайно, активно знищувалися і при Кравчукові, і при Кучмі, але при Ющенкові настільки усе дегенерувало, що в нас уже немає корупції. У нас корупцією називається саме життя, це слова-синоніми. Тому, на жаль, терапевтичним лікуванням проблему корупції в Україні не вирішиш. Потрібна операція. Піночет і Лукашенко впоралися з цим завданням.

- У вас є бачення того, які реформи потрібно провести в прокуратурі, судах, МВС, СБУ і т. д.?

- Правоохоронні органи, безумовно, потрібно реформувати. У мене, приміром, виникає резонне питання: а що зробила Служба безпеки для проштовхування українських товарів на зовнішні ринки і для їхнього захисту на внутрішньому? Що зробила для захисту інтелектуальної власності, для запобігання проникненню в Україну кримінальних елементів та збоченців з усього світу? А це ж і є функції Служби безпеки - захист українських товарів, наших державних інтересів. Я хочу побачити, що з цього зроблено! Нині це комерційна служба, в якій багато хто заробляє гроші, займаючись криміналом. Чимало прикладів такої ж роботи прокуратури, міліції, митниці, екологів, Держкомзему тощо. І найбільший жах - судова влада. Безкарна і безмежна в беззаконні. Суддя повинен мати право на вибір двох шляхів: гідне життя або гільйотина.

Що стосується питання боротьби з корупцією, з якого ми почали, то хочу акцентувати: тривалим лікуванням, яким є реформування, тут уже не допоможеш. Потрібна операція, а краще - спецоперація. У буквальному значенні слова.

- Тобто?

- Що потрібно зробити в першу чергу? Зі старої обойми професіоналів - Радченко, Смешко, Горбулін і так далі - створюємо групу “СМЕРШ”, скажімо, у складі ста чоловік. Вони протягом трьох місяців повинні зібрати, систематизувати всю інформацію про реальний стан справ: чим володіють сьогодні керівна, вища, середня і нижня ланки СБУ, прокуратури, МВС і судів. Особняки, вілли, ресторани, рахунки, оформлені на підставних осіб та родичів, - весь список. Упевнений, ці досьє є і зараз, але вони заховані в сейфах у правоохоронних органах.

Так от, я хочу запропонувати всім корупціонерам на підставі зібраної спецгрупою інформації негайно сплатити в бюджет тридцять відсотків податків на все їхнє майно і власність. Це раз. Довічно позбавити права працювати в державних органах - це два. Якщо корупціонер відмовляється добровільно платити податок - порушувати кримінальні справи і відбирати в силовому порядку.

Я хочу, щоб ви зрозуміли всю глибину прірви, в яку скотилася українська державна влада взагалі і правоохоронна система зокрема. Той же суддя Цицак може прийняти будь-яке рішення. Може вирішити, що квартира ваша заставлена ще при княгині Ользі, і відібрати її. Може вирішити, що, за анонімними даними, ви громадянин Африки, і зняти вас із виборчих перегонів…

І куратори всієї цієї ідеології відомі - Балога та Стрижак. Ви вдумайтеся: Конституційний суд очолює людина, яка давала розстрільні статті тим, хто за радянської влади боровся за незалежність України! Важко придумати більше блюзнірство і наругу над новою незалежною країною. І паралельно ця людина курирує призначення цицаків, малиничів тощо. Через нього і Балогу з Петьовкою налагоджений потік збору від п’ятдесяти до вісімдесяти тисяч доларів за призначення юриста “з вулиці” рядовим суддею. Таких призначень за час правління Балоги-Ющенка пройшло 2200. Сто десять мільйонів доларів готівкою! А в деклараціях - бомжі і Ющенко, і Балога.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини, Країна)  -  13/01/10, 12:41


№ 52 (572) Микола Оніщук: “Громадяни мають володіти повною інформацією щодо своїх виборчих прав”

Про вибори, виборчі права громадян та роботу Міністерства юстиції у цей відповідальний період розповів головний правник України Микола Оніщук.

- Як ви оцінюєте демократичні перетворення в країні і виборче законодавство в цілому?

- Вибори та демократія як суспільні явища невід’ємні одне від одного: вибори є умовою становлення демократії, її ключовим виміром і деякою мірою її результатом.

Попри певну недосконалість чинного виборчого законодавства, Україна в останні роки досягла значного поступу в проведенні прозорих і демократичних виборів. 2006 року спостерігачі від Євросоюзу, Ради Європи та ОБСЄ майже одноголосно заявили, що парламентські вибори відбулися в нас чесно і відкрито.

На належному рівні пройшли і позачергові вибори до парламенту 2007 року, що були визнані Парламентською асамблеєю Ради Європи як демократичний механізм урегулювання політичної ситуації. Відтак Україна поступово долає негативний імідж, який утворився у 2004 році, коли президентські вибори були визнані сфальсифікованими.

- Які, на вашу думку, зміни потрібно внести у виборче законодавство?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини, Країна)  -  13/01/10, 12:40


№ 52 (572) Трибуна депутата. Віктор Феєр: “Робимо Все, щоб ужгородці в своєму рідному місті почувалися затишно та комфортно”

Фракцію Партії регіонів в Ужгородській міській раді завжди вирізняла згуртованість та націленість на кінцевий результат. Депутати-регіонали чи не найактивніші в сесійній залі: з усіх без винятку питань життєдіяльності міста вони мають власну позицію і готові її до останнього відстоювати на благо громади.

Оскільки наприкінці року здебільшого прийнято підбивати підсумки роботи, поділитися враженнями діяльності Ужгородської міськради V скликання ми попросили голову фракції Партії регіонів Віктора Феєра.

- Чим запам’ятається депутатам із фракції Партії регіонів Ужгородської міськради 2009 рік?

- Рік, що минув, видався надзвичайно важким і водночас насиченим на події. Переконаний: депутатський корпус Ужгородської міськради зробив усе можливе, аби під час економічної кризи ужгородці в своєму рідному місті почувалися затишно та комфортно. Приємно відзначити, що не останню роль у цьому відіграли й депутати з фракції Партії регіонів. Вони були чи не найдисциплінованішими в міськраді V скликання, взявши участь у 84 пленарних засіданнях. Регіонали брали активну участь у роботі міської ради: розробці, підготовці та прийнятті рішень, що стосуються життєдіяльності громадян. Кожен із депутатів нашої фракції не “відсиджувався на задвірках”, а активно відстоював інтереси виборців як під час сесійних засідань, так і працюючи в комісіях. Варто також відзначити: регіонали у своїй роботі завжди шукають компромісу з депутатами з інших фракцій та міським головою. Міська рада на відміну від обласної ради чи парламенту - не заполітизована. До прикладу, наша фракція не “завалює” питання тільки тому, що його ініціювали БЮТ чи “Наша Україна”. І навпаки. Головний критерій - користь для громади. Ми розуміємо: лише консолідовано можна приймати рішення на благо нашого улюбленого міста.

- Чи вдалося міським депутатам реалізувати все задумане?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини)  -  13/01/10, 12:40


№ 52 (572) Світ захоплень. Ялинкове диво Тетяни Теличко. Її колекція новорічних прикрас нараховує понад півтори тисячі іграшок

На початку цього року мені довелося брати інтерв’ю у викладачки Ужгородського державного музичного училища ім. Д. Задора Тетяни Теличко. Й оскільки тоді ще тривали Новорічно-Різдвяні свята, побачила її незвичайну, майже під стелю, розлогу ялинку, увішану сотнями іграшок, намистом і прапорцями. “Боже, як у дитинстві!” - вихопилося в мене. Звісно, захотілося більше про все дізнатися, і виявилося, що для Тетяни Юріївни прикрашання новорічного деревця - не данина звичаю, воно давно перетворилося на ритуальне дійство, а іграшки в їхній родині дбайливо зберігаються і передаються з покоління в покоління як реліквія. Нині їх у сімейній колекції - понад півтори тисячі.

Олена МАКАРА, “Ужгород”

- На нашій ялинці зустрічаються кілька поколінь іграшок: бабусині, мамині, батьків Віктора Федоровича, частина - подруги моєї мами й мої. І до кожної я ставлюся як до живої істоти, - розповідає пані Тетяна, - коли беру їх до рук, думаю: “Вони пам’ятають…”. Багато з них знаю з дитинства і можу розповісти, коли і де вони були придбані, з якого приводу.

Колекцію почала збирати бабуся Тетяни Юріївни. “Коли напередодні Новоріччя ми діставали коробки з іграшки, бабуся починала пригадувати, що до революції були скляні, ватні та картонні іграшки - ті, які купували. Проте дуже багато прикрас робили вдома з кольорового паперу, вати та яєць, наприклад, Дідів Морозів, балерин, - розповідає вона. - Торік на мукачівському базарі я знайшла двох Дідів Морозів, які повністю повторили сюжет і манеру тих, про які розповідала бабуся. Виходить, іграшкові традиції збереглися”. На жаль, із бабусиних залишилося зовсім небагато іграшок: 2 картонні - коник та слоненя, 2 горішки й чайник (і хоч вони уже добряче позначені часом, проте займають на новорічному деревці в Теличків почесне місце). Решта прикрас просто не збереглася: якісь зіпсувалися, а велику частину довелося знищити в роки, коли радянська влада під час антирелігійної кампанії у 1927 році ввела на ялинки табу, вважаючи її шкідливим пережитком. У “без’ялинкове” десятиріччя за новорічне деревце були гілки, прикрашені саморобними іграшками з паперу, яблуками та пряниками. Щоправда, і їх ховали. Новий рік, а водночас і все, пов’язане з ним, реабілітували в середині 30-х (цьому передував виступ П. Постишева, радянського і партійного діяча, у газеті “Правда”), “і бабуся постійно повторювала: “Дай, Боже, Постишеву здоров’я, що ялинку дозволили”.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Новини)  -  13/01/10, 12:39


№ 52 (572) Подвижник нашої культури

У народі кажуть: “Праця - людині окраса”. Бо всі матеріальні і духовні надбання людства за всіх часів створювалися тільки людською працею та людським розумом. До певної міри це стосується і такої важливої та невід’ємної сфери духовності, як культура і мистецтво, де талант митця тільки в поєднанні з натхненною працею, як правило, приносить бажані результати. Саме до таких невтомних подвижників належить і наш ювіляр - директор Ужгородського коледжу культури і мистецтв, декан Ужгородського факультету Київського національного університету культури і мистецтв, доцент, заслужений працівник культури України Михайло Миколайович Митровка. Практично майже немає такої ділянки в цій обширній сфері духовності, до котрої не доклав би своїх старань цей трудолюбивий та завзятий чоловік, котрий кінцем року, напередодні Новорічних свят, відзначає славний 70-річний ювілей.

Одначе, спостерігаючи за його енергійною працею у двох мистецьких навчальних закладах та щоденною невгамовною метушнею і молодечою вдачею, і на гадку не приходить, що йому вже … 70. Бо належить до категорії людей, діяльність, темперамент яких визначається не віковою планкою, а якимись особливими внутрішніми імпульсами, потаємними порухами душі, котрі постійно випромінюють потужну енергетику. Його справедливо відносять до славної когорти відомих діячів культури і мистецтва Срібної Землі, котрі своїм талантом і натхненним дерзанням примножують її багатющий духовний потенціал. Великою його заслугою є, зокрема, вагомий особистий внесок у підготовку і виховання кадрів середньої та вищої кваліфікації для установ культури, мистецтва, туризму та інших галузей. Адже виховання здібної молоді - особливо благородна місія, котрій він присвятив кращі роки своєї трудової стежини життя.

Народився ювіляр у багатодітній сім’ї села Кибляри на Ужгородщині. Ця дивовижна місцина дала нашому краєві багатьох ентузіастів культурно-мистецького розвою, освіти, науки. Тож не дивно, що саме в Киблярах у 20-ті роки минулого століття зусиллями ентузіастів місцевого товариства “Просвіта” було засновано спочатку жіночий, а згодом і мішаний 63-членний хор. Полонила муза і юне серце маленького Михайлика Митровки, котрий із перших років шкільної науки з великою насолодою співав в учнівському хорі Киблярської семирічки, де його турботливими наставниками в царині музики і хорового співу були досвідчені педагоги Золтан Жофчак та Степан Грабар. Любов до музики і педагогічної справи згодом привела юнака в стіни Мукачівського педагогічного училища, після закінчення якого (1957 р.) він упродовж двох років працює вчителем співів Чорноголівської середньої школи на Великоберезнянщині. Та молодий педагог постійно відчував потребу оволодіти спеціальною музичною освітою і в 1959 році стає студентом диригентсько-хорового відділення Ужгородського музичного училища (клас Івана Сопка).

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Новини)  -  13/01/10, 12:39


№ 51 (571) Мій друг ПАНТОМІША

Пам’ятаєте, як вулицями Ужгорода йшла строката і галаслива карнавальна кавалькада? Клоуни й міми, артисти цирку і музиканти з барабанами, пискавками, тріскачками та іншими шумовими інструментами, дорослі й діти з різнокольоровими повітряними кульками і смішними плакатами, ужгородці та гості міста. Колона розтяглася в довжелезну ходу та рухалася від спорткомплексу “Юність” по проспекту і автомобільному мосту через Уж і далі по Ленінградській набережній до Театральної площі. Це був початок-пролог Міжнародного фестивалю пантоміми “Театральна площа-96″.

Лев ЛУЦКЕР

Фестивальні виступи проходили всюди: в театрах, на площах і в скверах нашого казкового міста, на набережних і навіть у вітринах магазинів та кафе. А в дворі Будинку медиків було організоване імпровізоване дійство, натхнене картинами Саші Сидорука, за участю ужгородських мімів, чудового ізраїльського артиста Офера Блюма та солістів хору “Кантус”. Запам’ятався дуже барвистий нічний показ моди Вікторії Гресь у сквері на площі Ш. Петефі. У пасажі, просто на стінах, залишали свої автографи й добрі побажання ужгородцям, зізнавалися в коханні нашому дивовижному місту всі учасники фестивалю.

На фестиваль приїхали колективи з Угорщини та Югославії, міми з Англії та Ізраїлю (Джон Лонг і Офер Блюм), чудовий дует “Перекотиполе” і група “Мімігранти” із Санкт-Петербурга, жіноча комік-група “Жарт” із Києва і ще багато дуже цікавих і талановитих артистів цього жанру. І, звичайно, своє мистецтво продемонстрували господарі-ужгородці - Театр пантоміми “Жест”, який показав чудовий спектакль “Корни”, пластичну імпровізацію на музику Лорі Андерсон. Творцем і керівником театру був Михайло Мільмейстер, який придумав і організував усе це фестивальне дійство. Він був його душею і серцем, обдаровував усіх нас своєю енергією й радістю творця, хоча лише близькі люди знали, чого це коштувало йому, коли “вищесидячих” начальників доводилося переконувати, випрошувати в них хоч якоїсь підтримки - як фінансової, так і моральної. Нині Міша з теплотою згадує Любов Кажоцину, котра, на відміну від багатьох інших, тоді взялася допомагати йому в організації фестивалю. У цілому ж начальство його не розуміло, вважаючи дивакуватою людиною, а він жив новими проектами, новими ідеями. І все ж зміг подолати всі бюрократичні бар’єри, і … свято відбулося. У цьому весь Мільмейстер - наполегливий і пристрасний у досягненні своєї мети. Міша, Михайло Петрович Мільмейстер, мій добрий і давній друг ПАНТОМІША.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Новини, Країна)  -  13/01/10, 12:38


№ 52 (572) До підсумків року. 10 спортивних акцентів

Час проводжати старий рік. А, до речі, яким він був? Версія нашої редакції у вигляді 10 найголовніших акцентів.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Новини)  -  13/01/10, 12:37




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS