Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за 11/11/09



№ 44 (564) Грипуємо: без паніки, але й не легковажачи

На вулицях Ужгорода все частіше зустрічаються люди в масках, а на роботі та вдома тільки й розмов, що про грип. У дорослих проскакують панічні нотки: ліки з аптек просто-таки змели, взялися активно скуповувати продукти, якими рекомендує лікувати застуду народна медицина, і ті відразу підскочили в ціні. Безтурботно-задоволені хіба що діти, котрим зненацька випало аж три тижні позачергових карантинних канікул. Та й то не зовсім, бо ж батьки не дозволяють “тусуватися” з друзями. Теленовини нагадують вісті з фронту - на Західній Україні щодня більше хворих і навіть померлих від ускладнень, а уряд нагадує воєнний штаб. Яка на цьому тлі ситуація в нашому місті -журналістам розповідали заступник міського голови, він же голова надзвичайної протиепідемічної та протиепізоотичної комісії Федір Апшай і головний державний санітарний лікар Ужгорода Василь Петричко.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

Отже, станом на четвер в Ужгороді епідеміологічний поріг було перевищено в п’ять разів. Захворіло 2 745 чоловік, серед них 1761 дитина та 22 вагітні жінки. У перерахунку на 10 тисяч населення виходить 215 осіб. За час введення карантину госпіталізовано 138 громадян, у тому числі 65 дітей. На жаль, є одна жертва грипу - 30 жовтня від ускладнення, пневмонії, помер чоловік, котрий звернувся до лікарів аж на 7-й день хвороби.

У місті затверджено комплексний план протиепідемічних заходів, зокрема до 22 листопада припинено роботу всіх освітніх закладів, відмінено масові заходи, впроваджено масковий режим у закладах та на об’єктах, де можливе скупчення людей, належним чином профінансовано і підготовлено до збільшення кількості пацієнтів медичні установи. Останні забезпечені і масками, і ліками, зокрема й майже легендарним “Таміфлю”. Загалом на допомогу хворим на грип та ГРВІ мобілізували 700 медичних працівників. Вони збиваються з ніг, обслуговуючи численні виклики до пацієнтів додому, тож у понеділок на засіданні надзвичайної протиепідемічної комісії власників таксомоторних фірм попросили за потреби довозити дільничних на таксі безкоштовно. Ті погодилися.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини, Країна)  -  11/11/09, 11:56


№ 44 (564) Чому “під шумок” не підзаробити? У розпал епідемії грипу зросли ціни на лимони, часник і мед

Людина людині - ворог. До такого сумного висновку підштовхує цінова ситуація, що виникла останніми днями на ринках і в торговельних закладах. З кожним днем кількість хворих на грип та ГРВІ збільшується. А лікуватися - проблематично. Не секрет, що в аптеках уже протягом двох тижнів не знайдеш необхідних і, скажімо так, найбільш “ходових” засобів захисту.

Прямо при вході на дверях написано: “Амізону, арбідолу, масок… немає”. Коли буде і за якою ціною - нікому не відомо. Що ж робити? Перше, що спадає на думку, - убезпечуватися народними методами. Іду в супермаркет “Сільпо” (це було у вівторок), аби придбати натуральні вітаміни. Лимони щойно завезли, але ціни не знають, хоча продавець повідомила: будуть недешеві, десь по 28 грн. за кілограм. Вирушаю на “п’яний” базар, бо він найближче. Там, на щастя, цей фрукт по 20 грн. Згадала ще про один надійний засіб захисту - часник. Коли глянула на ціну - не повірила своїм очам: за кілька днів із 20 грн./кг вона підскочила до 40! Виходить, продавці, користуючись попитом, самі завищують ціни. А чом би й ні? Адже така чудова нагода підзаробити! Проте вони навіть не думають, що так само можуть стати заручниками епідемії. До речі, у середу лимони в “Сільпо” оцінили на 25 грн. 99 коп. і на ціннику зазначили, що ціна перевірена! Тож не здивуюся, якщо через кілька днів на ринках теж зросте їхня вартість.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Новини)  -  11/11/09, 11:55


№ 44 (564) Ужгород знову може стати піонером у запровадженні нових джерел освітлення

Чому знову? Бо в далекому 1972-му в Ужгороді з’явилися 50 перших натрієвих світильників, котрі були найпрогресивнішим і якісно новим джерелом освітлення. А в Києві таких на той час встановили всього 20. Нині ж маємо шанс першими в Україні широко запровадити енергоощадні й довговічні світлодіодні лампи. Один революційний світильник уже з’явився минулого тижня на вул. Уральській, позад поштамту, поблизу кав’ярні “Куба”. Про це журналістам у прес-клубі “Нове Закарпаття” розповідали екс-директор КП “Міськсвітло” Наум Рєпкін, його нинішній керівник Сергій Чорний та генеральний директор компанії “Ungvar Energy” Світлана Долінай.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

Наразі в місті є приблизно 5 тисяч світлоточок, і десь 2 тисячі з них - це лампи розжарення, з якими треба попрощатися в першу чергу. Вони завдають значних збитків бюджету: служать усього 2 тижні, а електроенергію споживають по-максимуму. Тому щойно започаткований проект “Ужгород - місто майбутнього” - якраз те, що нам потрібно. У його рамках приватна компанія “Унгвар енерджі” за сприяння міської влади починає революцію в освітленні ужгородських вулиць. Технічні випробування першого світильника нового покоління, про який згадувалося вище, проходили минулого четверга, в них брав особисту участь мер Сергій Ратушняк, навпочіпки спостерігаючи за показниками пристроїв, і залишився цілком задоволеним. Світлодіод механічно міцний і виключно надійний, його термін служби сягає 100 тисяч годин, що майже у 100 разів більше, ніж у лампи розжарення, і в 5-10 разів більше, ніж у газорозрядної (приблизно 25 років експлуатації при добовій 10-годинній роботі). До того ж світлодіод - низьковольтний електропристрій, а тому безпечний. Він дає якісне біле світло з високою контрастністю (в 400 разів вищою порівняно з газорозрядною лампою), а енергії споживає утричі менше. Світлодіодні світильники є екологічно чистими та не потребують спеціального обслуговування й утилізації, не створюють загрози перевантаження електромереж у момент включення. Світ активно переходить на них, зокрема Канада, США, Китай тепер ілюмінують свої вулиці світлодіодами. На пострадянському просторі подібні проекти починають реалізувати в кількох містах Росії, а відтак наш маленький Ужгород відкриє шлях прогресу в Україну.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Влада, Новини)  -  11/11/09, 11:54


№ 44 (564) Хочете мати Європу за порогом - платіть за вивезення сміття, закликає директор КШЕПу

Ужгородський КШЕП традиційно займався ремонтом та експлуатацією доріг, проте останні 2 роки йому додатково доручили вивезення сміття, а потім передали й функції двох ЖРЕРів. Схоже, з покладеними на нього завданнями він справляється краще за інших, бо зараз до КШЕПу приєднують КП “Уж”, котре досі теж займалося вивезенням ТПВ, та до його роботи виникали претензії (відразу зауважимо: переукладати договори абонентам останнього не потрібно). Про досягнення і проблеми комунального шляхово-експлуатаційного підприємства у прес-клубі “Нове Закарпаття” журналістам розповідав його директор Іван Довбак.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

Про тонкощі роботи Іван Михайлович знає досконально, бо працює тут 19 літ - спершу головним інженером, а останні 3 роки - керівником. Попри всі труднощі, він зумів зберегти колектив з 250 чоловік і завдяки підтримці міської влади та новоствореного департаменту міського господарства останнім часом активізував свою роботу. Серед того, чим можна похвалитися, - великий обсяг доріг, відремонтованих цьогоріч. Хоча це тільки перший етап, бо там роботи непочатий край: основа більшості наших магістралей закладалася ще за чехів, тож, зрозуміло, не відповідає сучасному навантаженню. Міняти їх повністю - надзвичайно дороге задоволення. Навіть ремонт влітає у копієчку: за квадратний метр - від 90 до 220 грн. Отже, це питання впирається виключно в кошти. На жаль, саме через їх нестачу (податок із транспортних засобів не надійшов у стовідсотковому обсязі, бо ужгородці його не сплатили повністю) довелося відкласти на 2010 рік заплановані на поточний подальше оновлення пр. Свободи, ремонт пл. Ш. Петефі, вул. Л. Толстого. А загалом наступного року в центрі уваги КШЕПу стануть тротуари.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Новини)  -  11/11/09, 11:54


№ 44 (564) Ірина Столярова: “Таміфлю” в медичних закладах міста є в достатній кількості, але в аптеках цей препарат не шукайте”

Паніка - це стрес, який не найкращим чином впливає на опірні сили організму, а викликає паніку надмірний ажіотаж, помножений на невідомість і невизначеність. Розмірковуючи так, ми звернулися за детальною інформацією щодо всіх “навкологрипових” питань ужгородського ґатунку до в. о. начальника відділу охорони здоров’я міськради Ірини Столярової й отримали вичерпні відповіді. Сподіваємося, вони допоможуть городянам у доброму здоров’ї перечекати епідемію.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

Як тільки захворюваність на ГРВІ в Ужгороді стала зростати, була зібрана надзвичайна протиепідемічна і протиепізоотична комісія, котра 30 жовтня вранці затвердила та ввела в дію комплексний план профілактичних і протиепідемічних заходів. Рішенням комісії створили оперативний штаб, який засідає щодня о 3-й годині пообіді або в міській СЕС, або в міськраді, й відстежує ситуацію в динаміці. До штабу входять головний лікар санепідемстанції, зав. епідеміологічним відділенням СЕС, головний лікар обласної інфекційної лікарні та головні лікарі всіх медичних закладів міста, головлікар дезінфекційної станції та начальник управління ветеринарної медицини Ужгорода і, звісно, в. о. начальника відділу охорони здоров’я міськради. Якщо потрібно залучати в певний процес якісь додаткові служби, їх теж запрошують на засідання штабу.

- Ірино Михайлівно, які найсвіжіші новини з медичного фронту?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Соціум, Новини)  -  11/11/09, 11:53


№ 44 (564) “Школа безпеки”: знати, щоб передбачити, передбачити, щоб діяти

Ті, хто ріс за часів Радянського Союзу, добре пам’ятають “Зірницю”, на якій виросло не одне покоління тодішніх школярів.”Зарница”, “Зарница”, любимая наша игра”, - дружно виспівували юні піонери, виходячи на старти улюбленої гри, в якій, розбившись на команди, вони змагалися з різних військово-прикладних видів спорту. А цікавості їй надавало те, що все відбувалося у формі військових навчань. “Зірниця” була складовою патріотичного виховання і водночас частиною системи початкової військової підготовки школярів.

Нові часи висунули й нові пріоритети. Звісно, патріотична спрямованість виховання не втратила актуальності. Проте в нинішньому світі важливо вміти адекватно поводитися в екстремальних ситуаціях; кожна людина повинна володіти елементарними навичками порятунку свого життя. І цю можливість надає “Школа безпеки”.

Олена МАКАРА, “Ужгород”

Всеукраїнський громадський дитячий рух “Школа безпеки” діє в Україні 10 років, з квітня 1999 року, під патронатом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Основним у своїй діяльності він бачить об’єднання зусиль суспільства у розв’язанні проблем безпеки та виживання дітей України в умовах дії шкідливих і небезпечних факторів природного, техногенного, соціально-економічного, криміногенного і медико-біологічного характеру. А пріоритетними завданнями є: популяризація та пропаганда серед дітей і молоді здорового й безпечного способу життя. формування у них свідомого та відповідального ставлення до питань особистої й колективної безпеки, здобуття ними практичних навичок та умінь поведінки в екстремальних ситуаціях, поліпшення морально-психологічного стану і фізичного розвитку підростаючого покоління.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Соціум)  -  11/11/09, 11:53


№ 44 (564) Тібор Зомбор: “І цей період переживемо”

Газета “Ужгород” надає шпальти для висвітлення своєї позиції з наболілих питань депутатам різних фракцій. Нині слово взяв Тібор Зомбор, депутат Ужгородської міської ради від фракції “Народна”.

- Нещодавно пройшов з’їзд Народної партії. Які завдання він окреслив для партійних організацій?

- Настільки масштабне зібрання членів Народної партії проводилося вперше. До столиці з’їхалося понад 10 тисяч представників з усіх міст та регіонів.

Розглядалося два основні питання: про запровадження відкритих списків на виборах депутатів місцевих рад та висування кандидата на посаду Президента України від Народної партії. Виходячи з рішення з’їзду, завдання нашої партійної організації на даному етапі - організація та забезпечення проведення виборів на виборчих дільницях міста. Позиція нашої політичної сили така: результати голосування на виборчій дільниці мають стати головним критерієм, який визначає місце кожного нашого активіста у виборчому списку кандидатів у депутати. Тому виконком міської партійної організації провів попередню роботу із закріплення відповідальних за кожну виборчу дільницю міста з депутатів-”народників”.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Соціум)  -  11/11/09, 11:52


№ 44 (564) Степан Ґіґа - файний і щедрий хлоп. Щоправда, його недавній благодійний концерт з точки зору якості - нікудишній

Позаминулого тижня в обласному муздрамтеатрі народний артист України Степан Ґіґа, а також його “заслужена” донька Квітослава, син Степан дали благодійний концерт. Як відомо, виручені від продажу квитків кошти підуть на реставрацію унікальної архітектурної перлини міста - Хрестовоздвиженського кафедрального собору. Їй-Богу, родина зробила надзвичайно (!) благородну справу. Але іронічну посмішку в мене завжди викликали й викликають епітети в публікаціях про співаків. Уся преса, як зіпсована платівка, безперервно твердить про “золотий голос” Ґіґи, а заодно, звісно, й про непересічні таланти дітей. Овва!

Відразу зауважу, що ніколи не був прихильником творчості ні Ґіґи, ні тим паче Івана Поповича: просто тішуся, навіть трохи пишаюся, що обидва наші земляки (нагадаю цікаву деталь: перший родом із Білок, другий - з Осою Іршавського району) багаті, доволі високо піднялися в українському шоу-бізнесі, принаймні спокійно можуть собі дозволити час від часу організовувати благодійні акції. Натомість голоси їхні абсолютно, перепрошую, посередні (щоправда, якщо порівнювати з Михайлом Поплавським, то справді академічні).

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Соціум)  -  11/11/09, 11:51


№ 44 (564) Ужгородський “Лікар Айболить”. Із іменем Дмитра Снігурського пов’язані організація, розвиток і здобутки неврології та нейрохірургії Закарпаття

Цю людину знало багато ужгородців - його харизма була неперевершеною. Особисто бачив та чув, коли він проходив містом, діти й дорослі озиралися та називали його “лікарем Айболитом”. Мова про Дмитра Снігурського - талановитого лікаря, педагога, Почесного громадянина Ужгорода. 8 листопада йому виповнилося б 90 років…

- Дмитро Олександрович - лікар-невролог, заслужений лікар України, колишній завідувач неврологічного відділення Ужгородської обласної лікарні, обласний невролог Закарпатського облздороввідділу, голова обласного наукового Товариства невропатологів і психіатрів, викладач медичного факультету Ужгородського державного університету. Його ім’я зовсім нещодавно ще було у всіх на устах: про нього розповідали один одному вдячні хворі, про нього говорили студенти, завзято переказуючи зміст заняття, проведеного Д. Снігурським, ніяковіли молоді лікарі від похвали свого вчителя після вдало проведеного клінічного розбору, - розповідає його племінник, завідувач відділу Інституту електронної фізики НАН України, доктор наук, Олександр Снігурський. - Але чимало ужгородців перш за все знають і пам’ятають його як прекрасного лікаря, безмежно закоханого у свою справу. Він прожив довге, часами важке, але щасливе життя, пройшовши всю війну, закінчивши два вузи, створивши неврологічну службу Закарпаття, виховавши цілу плеяду молодих лікарів.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  11/11/09, 11:51


№ 43 (563) 65-ту річницю визволення Ужгорода відзначили урочистим мітингом та покладанням квітів до Вічного вогню

Цього тижня ветерани Великої Вітчизняної війни та громадськість краю відзначали поважну дату - 65-ту річницю визволення Закарпаття від фашистських загарбників. У всіх куточках області пройшли мітинги-реквієми та покладання квітів до пам’ятників загиблим воїнам-визволителям. Не став винятком і Ужгород, де вшанування солдатів 4 Українського фронту, котрі 27 жовтня звільнили наше місто, розтяглося на 2 дні.

Спершу планувалося, що квіти на Пагорб Слави понесе і Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, котра мала того дня відвідати Ужгород. Та з невідомих причин візит прем’єрки зірвався, тож урочисті заходи з нагоди відзначення 65-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників проходили скромно й без зайвої метушні. Трохи попсував ветеранам настрій проливний дощ, який припинився на час проходження колони від Поштової площі до Пагорба Слави і знов розпочався під час мітингу-реквієму.

На жаль, самих ветеранів на таких урочистостях з кожним роком стає дедалі менше. У всьому Ужгородському районі залишилося лише 37 очевидців тих героїчних подій, більшість із них настільки старенькі й хворі, що просто не мали сил та здоров’я, аби відвідати урочистості на Пагорбі Слави. І все ж усі слова на мітингу були направлені їм - тим, хто у важку хвилину став на захист Батьківщини і не дозволив фашистським військам захопити рідну землю. Заступник міського голови Ужгорода Володимир Химинець щиро подякував усім ветеранам від імені міської влади і пообіцяв й надалі турбуватися про життя та здоров’я наших героїв. Привітати ветеранів приїхав і російський гість, колишній очільник Тюмені, двічі віце-губернатор Тюменської області, а нині депутат Держдуми Росії Сергій Сметанюк (котрий, до речі, у 80-х роках деякий час жив в Ужгороді, бо проходив тут навчальну практику) - після покладання квітів він провів зустріч із ветеранами Великої Вітчизняної війни та учасниками бойових дій в Афганістані.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини, Країна)  -  11/11/09, 10:10




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS