Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за 09/02/09



№ 5 (525) Кредитна лихоманка “агукнулася” під час кризи. Але не все так погано: здебільшого з банками можна домовитися

Останнім часом теленовини, Інтернет і преса дружно виливають на голови українців фінансові страшилки про масові повернення ключів від квартир та автівок, узятих у кредит, за які люди в нинішніх умовах просто не можуть розраху-ватися, або ж, як варіант, їх відбирання банками через суд. Уже й Ужгородом стали гуляти чутки про жінку, котра не могла сплатити кредит, залишилася без даху над головою і в підсумку спробувала звести рахунки з життям. У дійсності, як повідомили в міліції, причини такого кроку — в несправедливому, на думку потерпілої, розподілі майна після розлучення, тож фінустанови тут ні до чого. Однак і без цього тема явно болюча, адже мало не кожна ужгородська родина пов’язала себе позиками, які в період економічної кризи стали тяжкими кайданами.

Чи йдуть назустріч клієнтам у скрутній ситуації розташовані в нашому місті банки, ми вирішили поцікавитися безпосередньо в них. І з’ясувалося, що не такий чорт страшний, як його малюють: якщо ви справді хочете розквитатися з боргом, та через тимчасові проблеми не можете, до цього у більшості закладів поставляться з розумінням і допоможуть знайти вихід.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

Фахівці переконують: рано чи пізно це мало статися. Різке збільшення обсягів кредитів в Україні (за 5 років — у 50 разів), котрі банки щедро видавали направо і наліво, не надто прискіпливо цікавлячись платоспроможністю клієнтів, а ті, у свою чергу, брали, не переймаючись, чим платитимуть у разі найменшого схуднення сімейного бюджету, не могло не спровокувати кризу банківської системи. Проблемні позики, за нещодавно оприлюдненою в “Дзеркалі тижня” інформацією, сягнули майже 10 відсотків, система не витримала, і тепер маємо те, що маємо: заборону на дострокове зняття депозитів, іноді — проблеми з їх видачею навіть коли “час розплати настав”, різке обмеження кредитування і його здорожчання, що заморозило чимало галузей економіки, непрозоре рефінансування банків та купу інших неприємностей. Вийти з цього з найменшими втратами реально тільки знайшовши компроміс між інтересами кредитора і позичальника. Нацбанк, як нам пояснили у прес-службі його Закарпатського регіонального відділення, регулювати такі процеси наразі не вповноважений, але запевнили: комерційні банки самі не зацікавлені у доведенні справи до суду і мають напрацьовані методи пом’якшення кризових явищ. Отож, озброївшись найновішим бізнес-довідником із телефонами цих закладів, ми взялися обдзвонювати їх із запитанням: “Чи йдете ви назустріч клієнтам, котрі з поважних причин не можуть вчасно погашати кредит, а якщо так, то як саме?”

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Країна)  -  09/02/09, 10:54


№ 5 (525) “Шкільний партнер” з’явився у ЗОШ № 5

Починаючи з цього понеділка, про шкільні справи своїх чад, зокрема успішність та відвідування, близько 70 батьків, діти котрих навчаються в ЗОШ № 5, дізнаватимуться за допомогою SMS-повідомлень чи Інтернету. Таку можливість вони отримали завдяки запровадженій у закладі системі “Шкільний партнер”. ЗОШ № 5 першою в Ужгороді, та й на Закарпатті, вирішила апробувати систему, яка, за словами її директора Петра Кіндюха, полегшить життя і вчителів, і учнів, і їхніх батьків.

Олена МАКАРА, “Ужгород”

Суть “Шкільного партнера” полягає в тому, що батьки, котрі приєдналися до проекту (а це справа добровільна), отримують мобільним телефоном щодня чи щотижня (залежно від обраного тарифу) повну інформацію про оцінки та пропуски уроків своєї дитини, тобто таким чином “переглядають” SMS-щоденник. Це дає їм можливість своєчасно та зважено реагувати на негативні моменти в навчальному процесі. Крім цього, скориставшись особистим кодом доступу на сайт системи, вони можуть ознайомитися і з “Електронним журналом” — особистою сторінкою своєї дитини в Інтернеті, де відображаються всі її оцінки та повідомлення від класних керівників, а отже, отримати можливість аналізувати навчальний процес за весь період навчання. До речі, ця інформація є конфіденційною і доступ до неї мають лише батьки. А коштує така послуга (оскільки “Шкільний партнер” працює на комерційній основі і його вартість формується з витрат на забезпечення функціонування системи та оплати праці співробітників школи, які вносять дані про учнів) 15 гривень на місяць при щотижневому тарифі чи 35 гривень — при щоденному.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Новини)  -  09/02/09, 10:54


№ 5 (525) Зірковий калейдоскоп в Ужгороді

Нещодавно Падіюн приймав гостей з різних куточків України: Києва, Запоріжжя, Донецька, Полтави, Таращі, Харкова. Свої високопрофесійні виступи на гала-концерті ужгородцям і гостям міста подарували переможці всеукраїнських та регіональних конкурсів і фестивалів.

Народний вокально-хореографічний ансамбль “Сувенір” Донецького палацу дитячої та юнацької творчості здобув Гран-прі на фестивалі “Натхнення Хортиці” (Запоріжжя), тож отримав можливість показати свою творчість в Ужгороді. Колек-тив підготував хореографічні композиції “Барви України” та “Гуси-лебеді”. “Ми в дорозі три доби, а у вас лише дві, — каже Тамара Ткачова, керівник та засновник ансамблю, — але не жалкуємо, що приїхали. Вчора були на екскурсії, оглянули місто, поспілкувалися з його мешканцями. Люди тут привітні, повітря чисте, настрій чудовий! Наші вихованці знайшли немало нових друзів”.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  09/02/09, 10:53


№ 5 (525) про виконану роботу і витрачені у 2008 році кошти звітує ЖРЕР № 5

У минулому номера нашої газеті вийшов проблемний матеріал про роботу міських ЖРЕРів. Реакцією на нього став звіт, який подав для ужгородців КП ЖРЕР № 5. Це комунальне підпри-ємство утримує 49 багатопо-верхових будинків загальною площею 183175,04 кв. м, які були збудовані протягом 1971—1984 років. Директор ЖРЕРу Анатолій Ковальський минулорічною роботою підприємства задоволений. Навіть передноворічну ніч, його електрики, каже, зустрічали в підвалі житлового будинку № 23 по вул. Заньковецької, де проводили заміну електричного кабелю, а на свято Водохреща у підвалі того ж будинку працювали сантехніки підприємства, котрі заміняли засувки й водопровід.

За кошти, отримані від мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, ЖРЕР № 5 проводить щоденне прибирання прибудинкової території, вивозить листя, гілки і вуличне сміття, а ще тричі на рік займається викошуванням трави. Відповідно, за минулий рік з мікрорайону комунального підприємства було вивезено та зафіксовано на сміттєзвалищі 310 автомашин негабаритних відходів, із коштів квартплати за освітлення місць загального користування та за електроенергію для ліфтів сплачено 75471 грн.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  09/02/09, 10:53


№ 5 (525) Що і де будують в Ужгороді?

Ужгородці завжди цікавилися тим, який вигляд матиме їхнє місто в майбутньому. Мабуть, саме тому постійно телефонують нам, аби розпитати, що планують зводити на тому чи іншому побаченому ними будівельному майданчику. Будівельний бум останніх років дійсно претендує на те, щоб подекуди суттєво змінити обриси міста. Тож для того, аби вдовольнити цікавість найдопитливіших, ми звернулися до головного архітектора Ужгорода Олени Стричик із проханням розповісти про найцікавіші будівельні проекти, які реалізовуються в межах обласного центру.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

Мабуть, найбільшу цікавість городян викликає приміщення колишньої аптеки №1, навколо продажу якої свого часу розгорівся чималий газетний скандал. Ремонт цієї частини історичної будівлі проводиться вже кілька місяців, рівно стільки ж ужгородці сперечаються між собою, що буде на місці аптеки. Одні стверджують, що ресторан, інші — якийсь банк. Головний архітектор міста розповіла: на розі площі Театральної та Корзо знаходитиметься таки банківська установа. І судячи з темпів реконструкції, побачити, яка саме, городяни зможуть вже зовсім скоро.

Власне, далеко не всі будівельні проекти в місті реалізовуються так швидко, як перебудова приміщення колишньої аптеки №1. Більшість із них стали заручниками економічної кризи, а тому тимчасово призупинені або заморожені. Так, поки невідомими залишаються терміни початку будівництва торгово-офісного центру біля “України”. Частину площі Кирила і Мефодія, зайняту колись залізними будками вуличних торговців, уже близько двох років тому обнесли огорожею, та роботи там навіть не починалися. За словами головного архітектора міста, на цьому місці було заплановано реалізувати досить складний проект — зведення 4-поверхової будівлі, перший поверх якої буде у вигляді пасажу з невеличкими магазинчиками обабіч, з 10-поверховою баштою посередині та дворівневою підземною парковкою. Будівництво значно ускладнюється саме через парковку, оскільки під площею прокладено дуже багато комунікацій і мереж, над перенесенням яких проектанти б’ються увесь цей час. Наразі остаточні розрахунки майже завершені, але через фінансову кризу терміни початку будівництва перенесли на невизначений час. Отже, коли скрута минеться, на площі Кирила і Мефодія, ймовірніше за все, виросте сучасний бізнесовий і розважальний центр, в якому поміж інших об’єктів, буде й кінотеатр “мультиплекс”, тобто такий, що складатиметься з кількох кінозалів, матиме численні кав’ярні, боулінг тощо. Видно нову будівлю буде здалеку, адже башта, з якою її висота відповідатиме 14 поверхам, зробить її вищою за сусідній готель “Закарпаття”.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Влада)  -  09/02/09, 10:52


№ 5 (525) Юрій Липчей: “Для того, аби стати хорошим барменом, слід перш за все добре знатися на людях”

До Міжнародного дня бармена, який відзначався вчора, наша газета вирішила запросити на традиційні “Суботні зустрічі” такого представника цієї професії, котрого без перебільшення знало би все місто. Кандидатуру довго підбирати не довелося, всією редакцією одноголосно вигукнули: “Давайте напишемо про ковбоя з “Кактуса”. Дядю Юру, або Юрія Липчея, і справді знає багато городян, бо такий уже він колоритний — наш ужгородський бармен-шериф.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

— Юрію Івановичу, кілька років тому вас підвищили з бармена до адміністратора. Не скучаєте тепер за колишньою роботою?

— Ні, адже й зараз можу спокійно стати за стійку, щоб підмінити когось із колег. Мені це приносить лише задоволення, бо я дуже любив свою роботу — недарма ж пропрацював барменом аж 13 років!

— А пам’ятаєте, як народився ваш “ковбойський” образ?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  09/02/09, 10:51




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS