Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за Лютий 2009



№ 6 (526) Афганці й влада обговорили наболіле

У переддень урочистотей, присвячених 20-й річниці виводу військ з Афганістану, керівництво та актив міського товариства ветеранів війни в Афганістані вітали представники міської влади.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

Заступник міського голови Володимир Химинець висловив щирі слова подяки за бойові подвиги воїнів-інтернаціоналістів. За його словами, міська влада намагається сприяти у вирішенні всіх проблем, які зачіпають ветеранів цієї війни та їхні родини, але, на жаль, не завжди вдається подбати про потреби афганців так, як вони на те заслуговують. Наприклад, минулоріч родинам ветеранів війни в Афганістані з державної субвенції було виділено 8 квартир, але через економічну кризу довелося призупинити зведення багатоквартирного будинку, призначеного саме для родин ветеранів. Також 13-м афганцям минулого року виділили земельні ділянки, але відповідних заяв значно більше, тож цьогоріч міська влада робитиме все можливе для їх задоволення. Присутній на зустрічі заступник начальника управління праці та соціального захисту населення Костянтин Яворський відзвітував про те, що всі державні програми щодо цієї категорії населення працюють і забезпечені майже стовідсотково, хоч цьогоріч міська влада не змогла виділити з бюджету традиційні 2 тисячі гривень для утримання організації. Також керівникам осередку нагадали, що інваліди-афганці та їхні вдови мають право на державну допомогу, але чомусь по неї не звертаються. Так, написавши відповідні заяви, вони можуть розраховувати на безкоштовний ремонт помешкання, або заміну вікон, дверей, каналізаційної мережі, підлоги, газової плити чи колонки-водонагрівача.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  18/02/09, 10:29


№ 6 (526) Кожен другий призер міських олімпіад підтвердив свій статус на обласному етапі

Щойно завершився ІІІ (обласний) етап Всеукраїнських учнівських олімпіад, ми вирішили поцікавитися в освітян успіхами юних ужгородців, котрі в складі 18 предметних команд відстоювали честь нашого міста.

Олена МАКАРА, “Ужгород”

— Цьогоріч наші олімпіадники вибороли 112 призових місць: 16 перших, 42 других і 54 третіх, — повідомила Валентина Кирик, головний спеціаліст відділу шкіл та дошкільних закладів управління освіти Ужгородської міської ради. — Таким чином, майже кожен другий призер міських олімпіад підтвердив свій статус на обласних. А в авангарді за кількістю переможців знов-таки лідери міського рейтингу гімназія і лінгвістична гімназія — відповідно 32 та 20 призерів.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  18/02/09, 10:29


№ 6 (526) “Мобільні” злодії активізувалися, тож варто бути обережними

Останнім часом крадії мобільних телефонів дуже активізувалися, і до міського управління міліції щодня надходять із цього приводу по 2—3 звернення.

Так, у вівторок мобілка зникла у 18-річної юнки в диско-барі, а вже за годину з такою ж скаргою прийшла в МУ ГУМВС 25-річна дівчина. Правда, в неї апарат поцупили в маршрутці №20 (і це не перший такий випадок на рейсі).

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Випадок)  -  18/02/09, 10:28


№ 6 (526) “Чиста земля” — урок-вистава для всіх

П’ятикласники ЗОШ № 3 першими в Україні через інсценізацію показали, як треба користуватися контейнерами для сортування сміття, що недавно з’явилися в нашому місті.

На цей показовий урок прийшли не лише вчителі з інших шкіл та батьки, тут були присутні й представники міської влади і РМЕО “Екосфера”. Останні повідомили, що за підтримки управління освіти разом з учителями провели ряд семінарів, до яких залучалися й різні верстви населення, ЖРЕРи міста та управління міськвиконкому. Всі вони були ознайомлені з різними методиками зі світової практики із сортування сміття, одним словом, репрезентувався новий проект. Цю інновацію було вирішено запровадити в шкільних закладах, і учні 5-Б класу ЗОШ № 3, ознайомившись з навчально-методичним посібником (за авторською програмою з природоохоронної освіти “Школа у природі”), вирішили поставити надруковану тут виставу на тему поводження з побутовими відходами. 11-класники переклали п’єсу на російську мову, а викладач російської мови й літератури Олександра Шмакова з групою 5-класників зробили постановку. Костюми дітям допомогли виготовити батьки, і результат вийшов вражаючим: дівчинка-ромашка, -незабудка, - сонечко. Особливо ефектний вигляд мали “бляшанка”, “пластикова пляшка”, “цело-фановий пакет”, “огризок яблука” та “склянка”. Свої ролі діти виконували без запинки та майже професійно, адже мали вже досвід, побувавши з виставою в деяких шкільких закладах. (До речі, найближчим часом вони виступлять у Падіюні та в театрі ляльок). У нагороду, окрім оплесків, школярі отримали ще й торт від міської влади.

Любов ДЕЯК

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  18/02/09, 10:28


№ 6 (526) Безробітних більшає, і така тенденція триватиме

Цього тижня про стан ринку праці на Закарпатті журналістам розповідав керівник обласного Центру зайнятості. Зокрема він поінформував, що порівняно з минулорічним періодом безробітних краян у нас стало на 6 тисяч більше. Враховуючи специфіку муніципальної газети, ми вирішили дізнатися: а яка зараз ситуація в Ужгороді? Буквально місяць тому ця тема порушувалася на шпальтах нашої газети, але ж із того часу вже й законодавство встигло помінятися…

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

Отже, як повідомили в міському Центрі зайнятості, станом на 1 лютого 2009 року на обліку в них перебувало 1113 незайнятих громадян (1 січня було 936), у тому числі 571 службовець, 413 робітників, 39 осіб, які не мають професії, 90 осіб, котрі займали місця, що не потребують спеціальної підготовки. На вільні та новостворені робочі місця завдяки службі зайнятості протягом минулого місяця працевлаштовано 71 людину, середня тривалість укомплектування вакансій — 7 календарних днів.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  18/02/09, 10:27


№ 6 (526) Із нелегальним гральним бізнесом борються, але для ефективного результату потрібні зміни в законодавстві

Протягом останніх років у нашій державі в кафе та магазинах, на вокзалах, у барах і навіть на ринках з’явилися різноманітні ігрові автомати. Автор цих рядків свого часу бачив, як деякі бабусі, продавши свій крам, намагалися зірвати куш в “однорукого бандита”. Все, як правило, завершувалося тим, що, заплативши останні гроші за автобус, засмучені старенькі поверталися додому з порожніми кишенями. З одного боку, в ігровому бізнесі крутяться шалені гроші, а з іншого — через нього зламано чимало доль, розбито багато сімей, люди залишаються без засобів до існування. Щоб запобігти цьому злу, працівники органів внутрішніх справ перевіряють законність роботи ігрового бізнесу.

Так, під час перевірки одного з товариств виявлено 7 ігрових автоматів без відповідних ліцензій та патентів. В іншому ТОВ працівники ДСБЕЗ ГУМВС виявили та задокументували роботу 6 “одноруких бандитів”, котрі не мали дозволу міськвиконкому. За аналогічне порушення було припинено роботу 8 ігрових автоматів у самісінькому центрі міста. Не змогли показати дозвіл міськвиконкому і в одному з барів, де знаходилося аж 10 “одноруких грабіжників”. Неподалік залізничного вокзалу та сама ситуація з 9 ігровими автоматами. Нелегальним виявився й бізнес власника 6 автоматів в одному з мікрорайонів та 8-ми — у центрі міста. За всіма фактами складено адмінпротоколи, котрі направлено до суду.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  18/02/09, 10:27


№ 6 (526) Артур Шейдик: “На жаль, Україна не вважає війну в Афганістані, яку програли політики, а не солдати, своєю…”

Цими днями всі держави, які колись були республіками СРСР, відзначають 20-ту, ювілейну річницю виведення радянських військ із Афганістану. У 1989-му завершилася афганська війна, яка тривала майже 10 років. У ній брали участь понад 160 тисяч військовослужбовців з України. 3280 синів та дочок української землі загинуло, близько 4 тисяч стали інвалідами. Як би не змінювалася з часом політична точка зору на війну в Афганістані, ніхто не сумнівається, що наші воїни чесно й самовіддано виконували свій військовий обов’язок і заслуговують на суспільні визнання та повагу. Щороку 15 лютого наші ветерани тієї війни збираються разом, щоб згадати про тих, хто загинув у кривавій “інтернаціональній” різні, та вшанувати живих воїнів-“афганців”. У нашій області діє Закарпатський осередок Всеукраїнської організації ветеранів війни в Афганістані, який очолює нещодавно обраний голова Артур Шейдик. Артур Іванович — досить аскетична людина, котра не любить говорити про себе та своє життя, але він усе-таки погодився поділитися з нами спогадами тих часів та розповісти про діяльність організації.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  18/02/09, 10:26


№ 6 (526) День Святого Валентина в житті відомих ужгородських пар

ЕММА та ОЛЕГ ЗАЙЦЕВИ — кохання театральне

Театральне не тому, що несправжнє, а тому, що крім одне одного та своїх дітей, ці ужгородці найбільше у світі люблять театр. Нещодавно Олег Зайцев став начальником своєї дружини — очолив Закарпатський український музично-драматичний театр, в якому Емма працює головним художником. Тепер Олег Дмитрович жартує, що до всіх колег ставиться однаково, але до однієї з підлеглих має особливі почуття. Чи важко, питаю, двом творчим особистям не лише жити, а й працювати разом. Зайцеви стверджують: ніколи навіть не думали про те, що їхнє захоплення театром може якось вплинути на особисте життя. Головною ознакою свого кохання вони однозначно вважають двох доньок — 17-річну Анастасію та майже 2-річну Амалію. А познайомилися Олег та Емма Зайцеви приблизно 20 років тому, коли у вересні 1989-го Емма влаштувалася на роботу до Рівненського театру, де вже кілька місяців працював художником з освітлення вчорашній студент Одеського театрального училища Олег Зайцев. Через рік молода пара гуляла на власному весіллі. Тепер розповідають, що через роботу не сварилися, бо завжди виконували різні обов’язки. Лише в Ужгороді як режисер і художник почали працювати над одним проектом, але й тоді не мали жодних проблем, оскільки виявилося, що мислить подружжя дуже схоже. Зараз, коли відома в Ужгороді пара бачиться не лише вдома, а й на роботі, творчі задуми обговорювати значно комфортніше. Еммі більше не потрібно стояти у приймальні директора театру, очікуючи прийому. Тепер із керівником можна вільно поспілкуватися за сніданком і вечерею, що робить роботу значно приємнішою.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  18/02/09, 10:26


№ 6 (526) ХУДОЖНИКИ — МУЗЕЮ

Традиція дарувати твори мистецтва музеям існувала з часів їх формування. Згадаємо Павла Філонова, який свідомо не продавав свої роботи, щоб передати 300 творів музеям радянської держави, Вазарелі, котрий подарував Будапештській національній галереї свою колекцію, Пікассо заповів музею 1000 своїх творів, Фернандо Ботеро передав місту 170 власних картин і 20 скульптур та 114 картин інших авторів (серед яких Пікассо, Ренуар, Моне, Шагал), Девід Хокні — музею Тейт у Лондоні найкраще та найбільше своє полотно (4,6 х 12 м). Список можна значно продовжити.

Радує те, що наш музей не є винятком у цьому плані. Перша робота, яка як подарунок потрапила до музею в час його формування, був загадковий, романтичний, оповитий таємничістю “Портрет А.С.” Адальберта Ерделі. Пізніше Ігор Грабар передає музею колекцію своїх живописних та графічних творів. Протягом років ця традиція підтримувалася закарпатськими митцями.

І от нещодавно з ініціативи Закарпатської організації Спілки художників України до 60-річчя музею було подаровано колекцію робіт. Згодом до цієї акції приєдналися Товариство художників-угорців, що проживають на Закарпатті, імені І. Ревеса та інші творчі спілки. Виставка, організована з подарунків, вийшла різноплановою, багатожанровою та цікавою. Оскільки єдину її концепцію з багатьох причин визначити неможливо, а критичних зауважень, зважаючи на народну мудрість про дарованого коня, бути не може, пропонуємо оглядову екскурсію для ознайомлення з авторами та їхніми творами.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  18/02/09, 10:25


№ 6 (526) Марія Славік-Бабидорич: “На іншому місці себе не уявляю”

Спілкування з нинішньою гостею „Суботніх зустрічей” учергове зміцнило моє переконання, що кожна людина по-своєму унікальна. Зокрема „родзинка” Марії Славік-Бабидорич у тому, що вона, напевно, чи не єдина в Ужгороді, колись так і не зумівши віддати перевагу чомусь одному, вже понад 20 років поєднує роботу в медицині й освіті: працює лікарем неврологічної бригади на міській станції швидкої медичної допомоги й водночас викладає ОБЖ, основи здоров’я та медико-санітарну підготовку в НВК “Гармонія”. На власному прикладі Марія Михайлівна довела, що можна бути однаково успішною в різних напрямах — про це свідчать її вища лікарська та перша вчительська категорії. А крім того, мати від такого поєднання відчуття зреалізованості, а отже, й задоволення.

Олена МАКАРА, “Ужгород”

— Маріє Михайлівно, то що ж було першим: медицина чи школа?

— Медицина. З нею в моєму житті пов’язано 37 років. А в школі я 20 літ. До речі, в тій, де колись навчалася сама з 5 класу. Початкову ж закінчила в Оноківцях.

— Ви звідти родом?

— Ні, з Перечинщини, з присілка Завбуч, що неподалік Тур’ї-Пасіки. Батьки побудувалися в Оноківцях, і ще до того, як мені йти в 1-й клас, ми туди переїхали. Та оскільки в той час там була лише початкова школа, в восьмирічну доводилося ходити в сусідні Доманинці. З ними згодом пов’язала й своє життя. А до того були навчання в Берегівському медучилищі, робота медсестрою в інфекційному відділенні обласної лікарні та навчання на вечірньому факультеті на відділенні біології.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  18/02/09, 10:24




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS