Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за 30/12/08



№ 53 (519) Сергій Ратушняк: “Аквапарк, сміття і дороги — ось головні об’єкти для роботи наступного року. Але реалізувати плани буде дуже важко”

Коли, як не перед Новим роком, підбивати підсумки зробленого та будувати плани на майбутнє? Зробити це у масштабах міста журналісти попросили мера Ужгорода Сергія Ратушняка. І якщо підсумками 2008-го він у принципі задоволений, то намітки на 2009-й дещо підкоригувала криза. Але не настільки, щоб впадати у песимізм та, як у тому анекдоті, не тратячи сил, спускатися на дно.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

“Поставлене завдання блокувати всі наші починання”

— Сергію Миколайовичу, референдум відбувся, ужгородці підтримали ідею спорудження аквапарку. А в інвесторів ще не перегоріло бажання будувати?

— Як не дивно, ні. Принаймні не зовсім. Вони по телефону привітали нас із результатами референдуму, і після цієї розмови Юрій Бережник, мій колега по партії в облраді, котрий якраз привів сюди фірму “SAAF”, поїхав до Німеччини обговорювати подальшу співпрацю. Якщо ж із цим інвестором усе-таки не складеться, маючи підтримку ужгородців, легше буде залучати інших. У тих ямах з болотом на Слов’янській набережній з’явиться аквапарк, як би цьому не перешкоджали Балоги з Погорєловими. І дуже добре, що люди прийшли висловити свою позицію, незважаючи на шалену кампанію протидії: це і псевдожурналісти-спостерігачі, і замовні статті в пресі, і спецвипуски із величезними тиражами, на які в опонентів пішло більше грошей, ніж у нас на референдум.

Чому ж вони його так боялися? Річ у тім, що цей клан, перебуваючи при владі з 1998 року, брутально грабував регіон: не видавали людям зарплати, пропонуючи натомість прострочену продукцію “Барви” за завищеними цінами, завозили радіаційний шифер, премікс, туберкульозне м’ясо. Нині вони є монополістами по постачанню “лівого” тютюну й алкоголю, за безцінь прибирають до рук землі й санаторії. Три останні роки Віктор Балога з потурання Президента взагалі знущається з області, тут підконтрольне все, окрім Ужгорода. А Ратушняк перший раз прийшов до влади — залишив по собі найкращий на Закарпатті пологовий будинок, гімназію, перший муніципальний вуз, радіотаксі, завод алкогольної й безалкогольної продукції, Боздоського мосту всього один проліт недобудував. Зараз Ратушняк знайшов інвесторів, хоче зводити ще один міст, аквапарк, буде перерізати стрічки, і все це приноситиме дохід місту, як гіпермаркети “Епіцентр” та “Нова лінія”. Це їх просто бісить. Їхнє завдання — через вибори поставити тут свою людину, а тому треба блокувати роботу і намагатися погіршувати ситуацію в місті.

— А ви будете оскаржувати в суді уточнене рішення облради, яке тепер уже не “розширяє”, а “визначає” всі 73 га Боздоського парку природоохоронною зоною, що, знов-таки, ускладнює будівництво аквапарку?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини, Країна)  -  30/12/08, 10:59


№ 58 (520) Скільки коштуватиме цьогорічний Новий рік?

Приказка “Як рік зустрінеш, так його і проведеш” щороку змушує нас добряче пометушитися перед новорічними святами, бо кому ж хочеться прожити цілий рік бідно, неяскраво чи невесело? От і викладаємося на всі сто, вигадуючи щораз нові сценарії проведення новорічної ночі, а якщо не виходить — теж нічого, благо, погуляти наш народ любить і вміє без жодних обмежень. А як щодо фінансових? Нинішня світова економічна криза завдала відчутного удару по гаманцях наших співгромадян: усе навкруги подорожчало (а те, що подешевшало, звичайному українцеві не по кишені), тож більшості з нас доведеться планувати свято з поправкою на суттєву економію коштів.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

Новорічний стіл

Для тих, хто планує зустріти Новий рік у колі родини, головною у списку передноворічних витрат є графа з переліком необхідних для свята продуктів харчування. На них у нас економити не прийнято, адже новорічний стіл за згаданою приказкою — це ознака того, як ви харчуватиметеся весь наступний рік. Головною умовою сервірування мають бути страви, що подобаються астрономічному знакові наступного року — Бикові (Волові, Корові), тобто багато зелені, овочевих і фруктових салатів, сирних закусок та десертів. Власне, витрати тут залежать лише від вашої платоспроможності й кількості гостей за столом, тож підрахунки вартості новорічного столу будуть індивідуальними для кожної родини. А от щодо відпочинку в ужгородських ресторанах можемо навести дещо конкретніші цифри. Обдзвонивши декілька з них, ми зробили два висновки. Перший — люди таки економлять на проведенні Нового року, бо минулоріч місця в більшості хороших ресторанів були замовлені ще в листопаді, а тепер навіть за тиждень до свята зали напівпорожні. Другий — перед тим, як їхати 31 грудня у ресторан, варто з’ясувати поточний курс долара, адже те, скільки ви заплатите за проведений вечір, залежить саме від вартості цієї валюти на ту годину (за таким принципом працюють, звісно, не всі ресторани, але при замовленні місць радимо поцікавитися цим моментом). Отже, найдешевший варіант ресторанного відпочинку в Ужгороді коштує 300 гривень за новорічну ніч, найдорожчий, знайдений нами, — 1100 гривень (для порівняння: минулоріч майже всі ресторани “з іменем” просили в середньому 100 доларів, або близко 500 гривень, хоч, звичайно, були і vip-варіанти вартістю 400 доларів).

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  30/12/08, 10:59


№ 54 (520) Європейський банк готовий прокредитувати заміну мереж водопостачання в Ужгороді

Днями представники Європейського банку реконструкції та розвитку зустрілися із заступниками ужгородського міського голови. Банк має намір надати Ужгороду кредит на оновлення системи очищення водних стоків. Про це на прес-конференції у ГО “Нове Закарпаття” розповів заступник міського голови Ужгорода Володимир Химинець.

Як сказав Володимир Васильович, свого часу комунальне підприємство “Водоканал м. Ужгорода” розробило проект, який за ініціативи однієї канадсько-української організації було подано на розгляд різних світових фінансових інституцій для співфінансування очистки стічних вод міста. Зараз потужності ужгородських фільтрувальних споруд дозволяють очистити за добу 50 тис. куб. м, а реальна потреба становить 60—100. На їхню реконструкцію, згідно з розробленою проектно-кошторисною документацією, потрібно приблизно 10 мільйонів євро. ЄБРР запропонував місту ці кошти у вигляді кредиту. На робочій нараді представники банку озвучили й умови. Облікова ставка ЄБРР — 4%, плюс ще 6% додаткових (максимально), що в підсумку для Ужгорода може вилитися до 10% річних у євро. Для того, щоб цей кредит був виправданий і місто змогло його “потягнути”, потрібно буде збільшити тариф на водопостачання та водовідведення мінімум удвічі. Внаслідок цього Ужгород отримає сучасну очистку стічних вод, але… за рахунок споживача, котрий, власне, ніяких змін у якості послуг не відчує. І оскільки населення проблемою каналізаційних стоків не надто переймається, представників муніципалітету така пропозиція банку не влаштовує.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Влада)  -  30/12/08, 10:58


№ 58 (520) Виконком. До Нового року 73 малозабезпечених матимуть “автономки” за рахунок міста

Цієї середи на засіданні виконкому розглядалося понад 30 питань. Зокрема вирішили 12 малозабезпеченим ужгородцям безкоштовно встановити електричне автономне опалення, після чого наступних 12 багатоповерхівок можна буде відключити від ЦО. Минулого тижня таке ж рішення прийняли щодо 61 соціально незахищеної родини, тобто до Нового року ще 73 ужгородців матимуть власне тепло.

Обговорювалися також заходи з профілактики сказу в місті, оскільки маємо невтішну статистику: для проведення щеплень з покусами до медиків цьогоріч звернулося 606 громадян. З безпритульними тваринами в Ужгороді почали боротися з минулого року, їх стало менше, але проблема залишається. У 2008-му на відлов бродячих псів з міського бюджету пішло вже понад 100 тисяч гривень, робота в цьому напрямі триватиме й надалі.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Влада)  -  30/12/08, 10:58


№ 54 (520) Кумедні історії з життя ужгородських Дідів Морозів

Новий рік — свято небуденне, тому кожен намагається відзначати його так, аби із задоволенням згадувати увесь рік. Але поки одні відпочивають, інші, тобто Діди Морози, працюють. А оскільки працювати їм через людський чинник доводиться у надскладних умовах, з ними часто трапляються такі історії, що хоч у газетах друкуй. Що ми, власне, і робимо.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

Переплутав зали…

Театральний актор Василь Шершун грає Діда Мороза вже не один десяток років, тож колекцію кумедних випадків зібрав чималеньку. Найсвіжіший трапився буквально минулого року, коли в період проведення передноворічних корпоративів переплутав ресторани. Згадує, запідозрив неладне вже коли побачив значно меншу, аніж прогнозувалося, кількість гостей. Але ще не втративши надію, Василь Васильович розкладав костюм, бороду, паралельно з’ясовуючи, чому корпоратив не сходиться із запланованим у часі, чому гостей менше і як так сталося, що святкує зовсім не та фірма, яка його запрошувала. Аж тут, остаточно всіх заплутавши, нагодився й інший Дід Мороз, котрий заявив, що саме він проводитиме тут корпоративну вечірку. Врешті, піднявши всіх на вуха, Василь Васильович заглянув у свій записник і з жахом зрозумів, що вже давно повинен бути зовсім в іншому ресторані. Згадує, що мчав на таксі через півміста, але встиг таки до своїх гостей. Серед інших веселих історій, пан Шершун пригадує, як одного разу під час веселощів у Діда Мороза зламався посох і гості почали передавати його частинки по колу. Так само сталося і з перукою Василя Васильовича, яка не витримала бурхливих веселощів публіки і спала з голови, а гості не розгубилися і почали по черзі приміряти її, весело витанцьовуючи з “облисілим” Дідом Морозом.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  30/12/08, 10:57


№ 54 (520) Презентаціями двох аудіокниг закінчилася акція “Книжка від Миколая”

Цьогоріч, як відомо, ярмарок “Книжковий Миколай” передав естафету новій акції, яку організатори назвали “Книжка від Миколая”. Відбувалася вона не так масштабно — прихильники літературної справи зібралися минулої п’ятниці у магазині “Кобзар”, де були відзначені видані за рік книжкові новинки.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

Найвдалішою з них визнали монографію Павла Чучки-старшого “Антропонімія Закарпаття”, верстку та художнє оформлення якої виконав, до речі, художній редактор нашої газети Олексій Мегела. Завершенням акції стала презентація двох аудіокниг, виданих мукачівською “Студією Слово”: “Русинського Кобзаря” Павла Чучки-молодшого та “Словацьких народних казок”, начитаних словацькою та українською мовами Людмилою Капральовою та Віктором Добряком.

Павло Чучка розповів, що свою першу аудіокнигу видав ще 2002 року, коли русинський рух лише почав активізовуватися. Тоді він доручив начитку текстів професійним акторам, але результатом не тішився, оскільки актори не змогли передати усіх нюансів авторського слова. Тож цього разу Павло Чучка взявся сам начитати свої твори — розповідає, що у студії, де робився запис аудіокниги, було так холодно, що довелося зігріватися міцними напоями, і тепер на записі чутно, що автор не тільки не оратор, а ще й нетверезий. Видати другу аудіокнигу творець відомих “Вечурок по-баранинськи” вирішив через нещодавні гучні події проголошення Підкарпатської Русі, ідею яких він задумав не просто висміяти, а довести до абсурду — може, тоді проблема етнографічної особливості Закарпаття зникне назавжди.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Новини)  -  30/12/08, 10:56


№ 54 (520) Микола Рішко: “У планах — іти в ногу з життям, а воно продиктує, чим займатися”

Радо представляю читачам нинішнього гостя “Суботніх зустрічей” — відомого журналіста, чий творчий шлях проліг через районну газету Хустщини та обласні “Закарпатську правду” і “Новини Закарпаття”; публіциста, в доробку котрого понад десяток збірок оповідей про сучасників, відзначених рядом літературних премій; активіста Закарпатського обласного товариства інвалідів, чиї активна життєва позиція, вагомий особистий внесок у вирішення питань соціального захисту та реабілітації інвалідів і багаторічна сумлінна праця три тижні тому, з нагоди Міжнародного дня інвалідів, відзначені орденом “За заслуги” ІІІ ступеня, і… мого хрещеного батька в журналістиці, бо саме з його благословення 15 років тому я зробила свої перші кроки на газетярській ниві, — Миколу Васильовича Рішка.

Олена МАКАРА, “Ужгород”

— Як почувається орденоносець?

— Окрилений. Вітають друзі, знайомі. А я скромно червонію від незвички, бо не чекав на такий сюрприз.

— Це ваша перша нагорода такого ґатунку, проте, переконана, далеко не перша загалом. Чи не так?

— Так. Маю кілька медалей за працю, удостоєний премій імені Олекси Борканюка, Ярослава Галана, а також першої журналістської премії Східнословацького краю.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  30/12/08, 10:55




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS