Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за 22/12/08



№ 53 (519) Миколай + Дід Мороз = свято, незважаючи на дощ

Пообіді в День Святого Миколая на площі Театральній в Ужгороді могли порозважатися і дорослі, й малі. Першим було приємно поринути в атмосферу найулюбленішого дитячого свята, а другі раділи подарункам, обирали конкурси до душі і, звичайно, тішилися цілою навалою бородатих дідусів із червоними ковпаками та їхніх юних помічників. Навіть дощ не став на заваді.

Цього року організатори залучили до дійства не тільки самого “винуватця” свята, а й його світських колег Дідів Морозів, Ґазду й Ґаздиню, казкових персонажів і навіть інопланетян. Якщо Святий Миколай, як і годиться, статечно привітав дітлашню і закликав бути чемними та слухняними, то всі інші могли жартувати, влаштовувати різноманітні змагання і нагороджувати учасників чесно заробленими призами. Правда, через негоду частину заходів довелося перевести до лялькового театру, куди вмістилося 200 чоловік. Посеред цієї передноворічної метушні було підбито й підсумок конкурсу на найкращу власноруч зроблену іграшку та розписану кулю для тут-таки розміщеної головної ялинки міста (його оголосили Ужгородська міська рада та наш Будинок культури). 20 куль за допомогою драбин відразу повісили на ялинку, а їхні автори отримали солодкі призи.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини)  -  22/12/08, 12:57


№ 53 (519) Коритнянській сільській раді припинять централізоване водопостачання

Таке рішення депутати прийняли на четверговому засіданні сесії міської ради і доручили КП “Водоканал м. Ужгорода” відключити від водопостачання села Коритнянської сільської ради до вирішення питань погашення заборгованості за вже надані послуги, належного облаштування водомірних приладів та розмежування балансової належності мереж між підприємством і сільрадою.

Як пояснив директор Водоканалу Юрій Омельяненко, Коритнянська сільська рада винна за воду 1 млн. 379 тис. грн., а крім того, без погодження з КП та без дотримання проектно-будівельних і санітарних вимог видає дозволи на підключення до водогінних мереж. Сільський голова мотивує свою позицію тим, що свого часу через розширення Минайського водозабору в колодязях його земляків різко знизився рівень води. Але ж, стверджує Юрій Віталійович, для компенсації цього і було прийнято рішення про централізоване водопостачання прилеглих сіл.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  22/12/08, 12:56


№ 53 (519) Діти війни штурмують суд

До редакції зателефонував пенсіонер із проханням, щоб до обласного адміністративного суду на вулиці Загорській, 30 приїхав журналіст і сфотогра-фував, що там робиться. Мовляв, десятки “дітей війни” вимагають 30-відсоткову надбавку до пенсії і щойно мало не задавили ста-реньку жінку. Щоб з’ясувати причину паніки, довелося поговорити не лише із заявни-ками, а й працівниками суду.

За роз’ясненням ми звернулися до керівника апарату Закарпатського обласного адміністративного суду Василя Форкоша. Він пояснив: такий натовп тут уже тижнів зо два, навіть із транспарантами люди приходили. Спочатку самі працівники суду не могли зрозуміти, що викликало ажіотаж, аж потім з’ясувалося: по місту розклеїли листівки, в яких Соціалістична партія пропонує “дітям війни”, цитуємо, “безкоштовні юридичні послуги щодо оформлення необхідних документів для подачі позовної заяви про стягнення соціальної державної допомоги”. Хтось розуміє, що в бюджет кошти для цього не були закладені, а хтось повівся на заклики і подався до суду відвойовувати обіцяне.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Новини, Випадок)  -  22/12/08, 12:56


№ 53 (519) Обласним депутатам варто звільнити місце для тих, хто може дійти згоди

У прес-клубі ГО “Нове Закарпаття” цього тижня із журналістами зустрілися депутати Ужгородської міської ради Олексій Химинець і Павло Федака й депутат Закарпатської обласної ради, секретар комісії з питань законності та правопорядку, секретар фракції БЮТ у Закарпатській ОР Віталій Постолакі. Вони прокоментували минулотижневе звернення депутатів міськради до ВР стосовно розпуску та проведення позачергових виборів до Закарпатської обласної ради. Під час прийняття звернення в сесійній залі Ужгородського міськвиконкому були присутні 44 депутати, “за” проголосувало 38 представників різних політичних сил. Ужгородська міська рада обурена незаконними діями Закарпатської обласної ради, спрямованими на порушення конституційних прав територіальної громади м. Ужгорода. Ці дії останнім часом набули систематичного характеру та ознак політичного замовлення проти громади обласного центру. Про протизаконність дій Закарпатської обласної ради свідчать факти, наведені у зверненні (газета “Ужгород”, № 52 (518) за 13 грудня).

Олексій Химинець констатував факт: на жаль, утворена в обласній раді більшість під час вирішення проблемних питань, що стосуються Закарпаття та, зокрема, нашого міста, або абсо-лютно бездіє, або часто приймає такі рішення, що йдуть урозріз із інтересами краян та ужгородців. Тож можна зробити висновок — ці народні обранці знаходяться під чиїмось впливом або ж залякані. З цього приводу Олексій Васильович навів декілька прикладів. За три останні роки обласна рада не виконала жодного пункту із Стратегії сталого економічного розвитку Закарпаття, не прийняла рішення, спрямованого на контролювання вирубки лісів краю, не зробила ніяких рішучих дій стосовно майбутнього “Преміксу” та подолання екологічних наслідків після закриття Мужіївського золотодобувного заводу тощо. Перераховувати можна ще багато.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Країна)  -  22/12/08, 12:55


№ 53 (519) Ганна Сухар: “Історія нашого управління пишеться з грудня 1990 року”

Цієї неділі Пенсійний фонд України відзначатиме повноліття. Він веде свою історію від створеного 18 років тому Українського республіканського відділення Пенсійного фонду СРСР. За цей час ПФУ утвердився як дієвий орган центральної виконавчої влади, здатний оперативно, ефективно та якісно виконувати покладені на нього повноваження. З 21 грудня 1990 року пишеться й історія управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді, а на той час Ужгородського міського відділу Закарпатського обласного філіалу ПФ. Нинішній начальник управління Ганна Сухар була серед перших його працівників, а 2001-го очолила установу, тож на її очах та за безпосередньою участю відбувалося становлення цього підрозділу Пенсійного фонду. Напередодні свята ми вирішили розпитати в Ганни Михайлівни про минуле і сьогодення підпорядкованої їй структури.

Олена МАКАРА, “Ужгород”

— Ганно Михайлівно, пригадайте перші кроки вашого управління.

— Управління Пенсійного фонду в м. Ужгороді починалося з міського відділу Закарпатського обласного філіалу. І 5 фахівців, котрі стали його першими працівниками, займалися реєстрацією платників — підприємств, установ та організацій усіх форм власності й господарювання Ужгорода (їх на кінець 1991 року нараховувалося 1160) та акумулюванням коштів на виплату пенсій і допомог (надходження від них за перший рік роботи становили 1 млн. 400 тис. крб.).

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  22/12/08, 12:55


№ 53 (519) Кіно і люди, або Чому наші люди не ходять у кіно?

Походи в кінотеатри давно стали для столичної молоді чимось на кшталт обов’язкового атрибуту суботнього чи недільного вечора — там це модно, престижно, і навіть не дуже дорого, якщо брати до уваги рівень київських зарплат. І не важить, що майже в кожного жителя великих українських міст удома є DVD-програвач, який дає змогу в домашньому комфорті переглядати всі новинки світового кінематографу, — людям все одно хочеться гострих відчуттів від якісно продемонстрованого кіно.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

Культура маленьких українських міст у цьому плані дещо відрізняється від столичної. Як не дивно, не жалують кіно своєю увагою й ужгородці. Цей факт викликає подив через те, що поруч із нами кордони з Європою, де походи в кінотеатри вже століття не втрачають великої популярності, та й люди у нас, здавалось би, далекі від провінційного життєвого застою. Колись у місті працювало декілька кінотеатрів: стрічки крутили в Будинку офіцерів, у лекторії на площі Народній, у кінотеатрах “Москва” та “Комсомолець”, районному Будинку культури, був навіть один літній кінотеатр на Слов’янській набережній. Тепер же немає жодного, принаймні юридично, оскільки “Доміон”, єдиний кінотеатр, який працює в місті, хоч і знаходиться в межах Ужгорода, але орендує приміщення будинку культури в районної, а не міської ради. Цей кінокомплекс із залом на 650 місць, рестораном і двома барами відкрився 2003 року. Як розповів нам його директор Василь Дідик, “Доміон” відноситься до кінокомплексу першого і другого екранів, тобто показують там як гучні прем’єри, так і малобюджетні фільми. Власне, ані перші, ані другі не приносять вагомих прибутків, за найбільш оптимістичними підрахунками, подивитися кіно щодня приходить не більше 50 відвідувачів (кількість охочих коливається залежно від кінофільму). Що тільки не вигадувало керівництво “Доміону” для того, аби збільшити потік кіноманів: і 50-відсоткові знижки для студентів, і різноманітні рекламні акції, але бажаних результатів такі заохочувальні заходи не принесли — навіть студенти чомусь зовсім не відреагували на вигідну пропозицію. Причину такої незацікавленості кінопоказами директор “Доміону” назвати не може. Знає тільки, що культура відвідин кінотеатру в Ужгороді настільки низька, що у відкритті ще одного кінокомплексу немає ніякої потреби.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  22/12/08, 12:51


№ 53 (519) Юрій Сегедій: „СЛІДЧИЙ — ЦЕ ТАКА ПРОФЕСІЯ, ДЕ ВЧИТИСЯ ТРЕБА ПОСТІЙНО!”

День міліції традиційно є приводом поспілкуватися з представниками цієї професії. Нині в нас у гостях — 55-річний підполковник міліції у відставці Юрій Сегедій, представник тієї когорти правоохоронців, котрі вийшли з народу і своєю працею вибудовували позитивний імідж служби.

…У середині 70-х років по центральному телебаченню транслювався радянський односерійний фільм „Я – слідчий”. У кінострічці йшлося про те, як досвідчений слідчий московської міліції розслідував та розкривав тяжкі злочини. Методи, які герой кінодетективу застосовував, аби вирішити складні, заплутані питання, до глибини душі вразили, а відтак запам’яталися 13-річному Юрку із села Полянська Гута, що на Перечинщині. Не по літах розвиненого хлопчину настільки захопили гострий розум головного героя, його здатність інтуїтивно передбачати подальший розвиток подій, вгадувати можливі вчинки зловмисника, що він уже тоді твердо вирішує: будь-що стану таким же слідчим. Задля здійснення своєї мрії Юрко почав багато читати. Аби навчитися тонко розумітися на характерах і поведінці людей, зокрема злочинців, не раз перечитував важкий роман Федора Достоєвського „Преступление и наказание”. Відтак, з появою доступної літератури, намагаючись пояснити психічні особливості людини, став вивчати психоаналіз за Фрейдом та роботи Дейла Карнегі.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  22/12/08, 12:51


№ 53 (519) Ужгородська 19-та школа стала “флагманом сучасної освіти України”

Для середної загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів з профільним вивченням предметів № 19 нинішній рік двічі знаменний. Заклад відзначив своє 20-ліття, а нещодавно за підсумками першої Всеукраїнської громадської акції нагороджений відзнакою “Флагман освіти і науки України”, і відомості про нього як одного з кращих в Україні занесені до презентаційно-іміджевого альманаху. Днями директор школи Світлана Ващук повернулася з церемонії урочистого нагородження, яка проходила в Київському будинку вчителя, а ми, у свою чергу, запросили її до розмови, аби докладніше дізнатися про саму акцію й про те, завдяки чому підпорядкований їй заклад, єдиний із Закарпаття, потрапив до сотні номінантів.

Олена МАКАРА, “Ужгород”

— Метою першої Всеукраїнської громадської акції “Флагман освіти і науки України”, яка проходила під егідою Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України та Академії педагогічних наук України, було гідне представлення позитивного іміджу кращих навчальних та наукових закладів України. Їх обирали за підсумками опитування, проведеного серед органів державного управління, асоціацій, спілок, громадських об’єднань, авторитетних фахівців. До переліку кращих потрапила й наша школа, — розповідає Світлана Георгіївна. — Це висока оцінка нашої діяльності. З самого моменту створення закладу ми працюємо на його позитивний імідж, тому, гадаю, цілком логічним стало визнання ЗОШ № 19 у 2006 році однією зі ста кращих шкіл України та переможцем конкурсу на кращий навчальний заклад у номінації “Школа громадського становлення” 2007-го (та й сама Світлана Ващук разом із Наталією Макарою, директором ліцею “Інтелект”, торік увійшла до сотні кращих директорів шкіл України. — авт.).

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Новини, Країна)  -  22/12/08, 12:50


№ 53 (519) Володимир Тарасюк: “думав, що, вивчившись на інженера-механіка, працюватиму в рідному колгоспі… А став журналістом”

Він сам приніс собі ім’я, народившись у день Святого Миколая. Та оскільки в сім’ї Миколою звали старшого сина, молодшого нарекли Володимиром. Тож пішов по життю під покровительством двох святих.

Вплив “володаря миру” виявився в умінні власноруч будувати свою долю. Він сам колись вирішив, що неодмінно стане журналістом. І досяг цього. Причому нині знаний не лише як майстер пера, а й науковець та громадський активіст. Секретар Закарпатської облорганізації НСЖУ, член виконкому обласного відділення НОК України, заступник голови Асоціації спортивних журналістів Закарпаття, доцент кафедри журналістики, редактор студентського видання “Погляд”, ведучий телепрограми “Спортивний сектор”, переможець Всеукраїнського конкурсу серед спортивних журналістів, до цього близько півсотні грамот, медалі та призи за різні успіхи — його теперішній послужний список. А Святий Микола став для нього прикладом відданого служіння людям, з ним і звіряє свої вчинки.

Цими днями Володимир Тарасюк, котрий з “Ужгородом” майже з дня заснування, подолав 40-річний рубіж. З цієї нагоди ми вирішили поспілкуватися з улюбленим колегою на “Суботніх зустрічах” і “випробувати” його в новій для нього ролі — досі інтерв’ю доводилося брати йому, а нині він відповідає на наші запитання.

Олена МАКАРА, “Ужгород”

— То як почуваєшся в ролі інтерв’юйованого?

— Ця роль для мене незвична, і почуваюся трохи ніяково, оскільки сам звик брати інтерв’ю.

— А скільки ти їх узяв?

— Ой, навіть важко порахувати. Сотні щонайменше, бо активною журналістикою зайнявся ще будучи студентом.

— Своє перше інтерв’ю пам’ятаєш?

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  22/12/08, 12:50




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS