Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за Листопад 2008



№ 49 (515) Заклади освіти з понеділка запрацюють, якщо в приміщеннях буде тепло

Тема опалення так часто фігурує на шпальтах газет, що вже, напевно, набила б оскому, якби не була настільки болючо актуальною. Цього тижня через відсутність тепла не працювало більше половини освітніх закладів міста, що вже казати про холодні квартири. Причина лиха все та ж: населення боргує за спожите тепло, “Уж-тепло” — за газ, а НАК “Нафтогаз України” без повної оплати надавати ліміти на блакитне паливо не збирається.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

Школи й садки — заручники боргів населення

Якщо стосовно медичних закладів проблему тепла уже практично вирішили за рахунок автономних котелень (див. матеріал на стор. 4), то освітянські досі залишаються тією ахіллесовою п’ятою, яка робить місто вразливим перед газовиками. Адже якби не школи й садки, борги населення були б їхнім власним клопотом та головним болем “Уж-тепла”. За нинішніх реалій більше половини з них залишаються на централізованому опаленні, а це дає можливість “Нафтогазу України” тиснути на міську владу, щоб та сплатила за городян. Пам’ятається, пан Дубина з екранів ТБ усю відповідальність за старт опалювального сезону переклав на місцеве керівництво. Мовляв, винні ваші бюджетні організації чи ні, а розрахуватися мусите за все, бо інакше ваші лікарні, школи й садки залишаться холодними. Минулого року таким чином дотиснули й Ужгород, але що з того вийшло? Тоді з нашої казни сто-личним газовикам пішло 3 млн. 400 тис. грн., а цьогоріч ужгородці (вкотре нагадаємо, що бюджетні установи не те що не боргують нічого, а навіть готові платити авансом) станом на жовтень “зависли” уже 9 млн. грн. Тобто люди переконалися: квитанції можна не сприймати всерйоз, рано чи пізно тепло таки дадуть. Керуючись такою логікою, якщо батареї навіть стануть гарячими завдяки якимось неймовірно вдалим переговорам (директор “Уж-тепла” веде їх у Києві тижнями), ці ужгородці не платитимуть і в грудні, січні, а значить, газовий кран нам знову закрутять. Зменшили ж Києву ліміти до критично низької межі тільки за несплачений за другу декаду листопада аванс!

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини)  -  24/11/08, 11:36


№ 49 (515) Сесія. За списання боргу “Уж-тепла” в ДК “Газ України” вимагають “відкат”

Сенсаційну заяву зробив на 55 пленарному засіданні IV сесії Ужгородської міськради мер Сергій Ратушняк, щойно повернувшись зі столиці: аби списати згідно з існуючою постановою Кабміну заборгованість у розмірі 8 млн. грн. з нашого КП “Уж-тепло” (котрому населення винне 9 млн.), від його керівника в ДК “Газ України” попросили “відкат” у розмірі 400 тис. гривень готівкою. При цьому, виявляється, Мукачево давно отримало ліміти на блакитне паливо, маючи 12 млн. грн. заборгованості!

На сесії був присутній представник “Закарпатгазу”, і всі претензії посипалися на нього. Звісно, пояснити такий різний підхід до Ужгорода й Мукачева він не міг, та й реально це поза межами його компетенції. Зате звинувачення у зволіканні з подачею газу автономним котельням, переведеним на баланс міського управління освіти, виявилися за адресою.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  24/11/08, 11:35


№ 49 (515) За газ платитимемо більше із 1 грудня

Постанову про 35-відсоткове підвищення відпускних цін на газ для населення з 1 грудня НКРЕ ухвалила ще наприкінці жовтня. А минулого тижня Мін’юст зареєстрував її, таким чином узаконивши нові ціни на блакитне паливо.

При цьому вони, як і досі, диференціюватимуться за річним обсягом споживання та наявністю або відсутністю в абонента лічильника. Залежно від річного обсягу споживання природного газу абоненту встановлюється певна категорія, а відповідно до неї й ціна на газ, каже Марія Тороній, начальник управління обліку та розрахунків за природний газ ВАТ “Закарпатгаз”.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини, Країна)  -  24/11/08, 11:31


№ 49 (515) Лікарняне містечко на “БАМі” грітиметься автономно

У четвер на вулиці медиків і пацієнтів лікарняного містечка на нашому ужгородському “БАМі” настало свято — там відкрили автономну котельню, котра забезпечуватиме теплом та гарячою водою цілий ряд об’єктів: УЦМКЛ, поліклініку, пологовий будинок, інфекційне відділення обласної лікарні тощо. Старт опалювального сезону в них відтепер не залежатиме ні від боргів городян, ні від примх “Нафтогазу України”.

Пробний запуск тепла відбувся напередодні, а перед офіційним стартом котельні перший заступник міського голови Володимир Бобков розповів історію її зведення. Саме приміщення побудували давно, проте на певному етапі роботи заморозили. Поновили їх минулоріч, причому гроші спершу виділили тільки на сам об’єкт, а вже у 2008-му запланували фінансування і на мережі — на території комплексу замінили практично все, що має стосунок до подачі тепла та гарячої води. Загальний кошторис уже виконаного і того, що залишилося по дрібницях довести до ладу, становить 5 млн. грн. Ця сума частково надійшла з Державного бюджету у вигляді субвенції, частково — з міської казни. Обладнання, до речі, купили енергоощадне: за словами Олександра Шатрова, виконавчого директора фірми-підрядчика “Спіка”, котра ви- грала свого часу конкурс на виконання цих робіт, різниця в температурі води, яка подається в систему, і тої, що повертається, становить усього 3 градуси, тобто втрати тепла мінімальні.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  24/11/08, 11:27


№ 49 (515) Ресторан замість культури? Фахівці виступають проти засилля “кабаків” на території музею

Про ситуацію, що склалася довкола Ужгородського замку, цього тижня в прес-центрі ГО “Нове Закарпаття” розповіли історик та науковець Павло Федака, Почесний громадянин міста Ужгорода Михайло Баник та художник Іван Манайло, син великого закарпатського класика.

За словами Павла Федаки, зараз у музеї значні кошти витрачаються не там, де це мало би бути. Тобто під виглядом ремонтних проводяться аж ніяк не ті роботи, які потрібні замкові. Замість того, щоб ремонтувати головний корпус, який є історичною пам’яткою, всупереч чинному законодавству облаштовуються додаткові приміщення. І в першу чергу ті, де знаходяться два ресторани, каже Павло Федака. Хоча Закон “Про музеї і музейну справу“ категорично забороняє споруджувати на території музею будівлі, які не відповідають його призначенню. А одна з новобудов, за твердженням науковця, є просто ганебною карикатурою. Свого часу на місці нині існуючого ресторану планувалося змонтувати діараму оборони Ужгородського замку князем Лаборцем. Але жодного руху в напрямі створення експозицій чи ремонту залів останнім часом немає. Музейне вмеблювання почав нищити грибок, тому експозиції поспішно здали до фондів. Павло Федака констатував: головний корпус занепадає, ліве крило піддається руйнації. Замок занедбується, а далі, за класичним варіантом, може бути переданий у руки “своїх” людей. Особливо тривожить відсутність сигналізації. Не секрет, що ввечері на територію музею має можливість потрапити маса людей, котрі святкували щось у ресторані. Такий вільний доступ може привабити потенційних зловмисників.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Новини)  -  24/11/08, 11:26


№ 49 (515) Якою буде Україна-2015? Національну стратегію розвитку представляв “Український форум”

Цієї п’ятниці у великому залі Ужгородської міськради відбулося відкрите виїзне засідання ради “Українського форуму”. На ньому репрезентували підготовлену провідними науковцями, політиками й експертами під редакцією Володимира Семиноженка та Валерія Геєця (директора Інституту економіки і прогнозування НАН України) Національну стратегію розвитку “Україна-2015”. Її обговорення розпочалося ще в січні у Києві, а зараз, поступово рухаючись регіонами, дійшло до нас.

Представляти Стратегію приїхав один із її авторів, голова “Українського форуму” академік НАН України Володимир Семиноженко. Послухати його зібралося досить широке коло наших іменитих науковців, були присутні також мер Ужгорода Сергій Ратушняк та високі столичні гості.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Влада)  -  24/11/08, 11:26


№ 49 (515) Влада готує генеральний план оновлення пам’ятних знаків Ужгорода

Нещодавно в одному з інтерв’ю нашій газеті міський голова Сергій Ратушняк наголосив на тому, що зовнішній вигляд Ужгорода змінюватиметься на краще і чи не основну роль у цьому має відіграти оновлення міських пам’ятників, погрудь, меморіальних дощок та місць, де вся ця культурна спадщина розміщена. Як виявилося, з пам’ятниками в місті й справді проблема. Система надання дозволів на розміщення такої архітектурної форми передбачає, що будь-яка організація чи спільнота (культурна, просвітницька, релігійна, певної національної меншини тощо) може подати до міськвиконкому заявку на встановлення в місті пам’ятного знака, а після отримання дозволу ескіз майбутнього творіння повинен пройти затвердження міською науково-художньою радою. Проте більшість спільнот дозвіл отримали і пам’ятний знак встановили, а от про необхідність обговорення ескізу науково-художньою радою просто “забули”.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

Фаховий скульптор, багаторічний член міської науково-художньої ради Василь Олашин розповідає, що наше місто дійсно вже багато років отак самовільно, без погодження професійних митців, розбудовує скульптурні архітектурні форми. Фактично більшість із розташованих в Ужгороді пам’ятних знаків перебуває за межею законності, оскільки встановлення їх не було дозволене міською науково-художньою радою. Чому не звертаються за відповідним дозволом, сказати важко. Можливо, вважають це зайвим, можливо, бояться, що ескіз майбутнього творіння “забракують”, а може, думають, що знести вже готовий пам’ятний знак у влади рука не підніметься. Щодо останнього, помиляються, каже Василь Олашин, адже нещодавно міський голова скликав науково-художню раду, на якій саме це питання й обговорювалося. Загалом рада, до складу якої входять професійні архітектори, скульптори, живописці, майстри прикладного мистецтва, графіки тощо, вирішила розробити далекоглядний генеральний план, що зачіпав би всі куточки Ужгорода й визначав, де та які скульптури слід звести або прибрати.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини)  -  24/11/08, 11:25


№ 49 (515) Німці нині більше стежать за сучасною українською літературою, ніж за своєю, переконався Михайло Рошко, побувавши у Дармштадті

Щойно повернувшись із 8-денної подорожі Європою, поштовхом для якої стала участь у вечорі української та польської культури в Дармштадті, ужгородський прозаїк і науковець Михайло Рошко поспішив поділитися враженнями.

Олена МАКАРА, “Ужгород”

У Дармштадт закарпатці Михайло Рошко та Андрій Любка поїхали на запрошення директора тамтешнього Інституту літератури й культури Крістіан Кляйн та за фінансової підтримки Андрія Сербайла, керівника фракції БЮТ у Закарпатській обласній раді, й Віктора Бедя, ректора Богословської академії. Пані Кляйн улітку відвідала Ужгород і після зустрічі із закарпатськими літераторами висловила побажання побачити наших “джинсовиків” у Німеччині на вечорі української та польської культури. І от 8 листопада за повного залу, близько 80 відсотків глядачів у якому складали німці й 20 — українці, котрі проживають у Дармштадті, Юрій Андрухович, Михайло Рошко та Андрій Любка представляли українську літературу.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  24/11/08, 11:24


№ 49 (515) Кіт Тайсон удруге став найкращим

Любительський конкурс “Міс-кіс-2008” зібрав таку кількість глядачів, що вже через годину після початку виставки квитки по 10 гривень із дорослих та по 5 із дітей були розібрані, як гарячі пиріжки, й організатори відкрили безкоштовний вхід для всіх охочих долучитися до оглядин котячої краси. А оглядати дійсно було що. Коли 16 років тому Падіюн організував перший конкурс, який тоді називався “Мій улюбленець”, участь у ньому взяли всього 7 власників кицьок, цьогоріч же їх зібралося вже 50. Породисті й безпородні, довгошерсті й короткошерсті, вони слухняно терпіли, поки їх перегладять сотні дитячих ручок та сфотографують десятки дорослих.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Ужгород”

Цього року журі вперше оцінювало котів не за чотирма, а п’ятьма номінаціями: безпородні, юніори, породисті короткошерсті, породисті напівдовгошерсті, породисті довгошерсті (номінацію “напівдовгошерсті” додали через велику кількість зареєстрованих відповідних порід). Окрім цих номінацій, журі обирало найкращу “фотокицьку” — журналістам пояснили, що оцінювали представлені світлини не за якістю фото, а знову ж таки за красою зображеної на ній тваринки. Глядачі ж конкурсу могли обирати свого фаворита, для цього вони мали вказати номер та ім’я власника кицьки на своєму вхідному квиткові або запрошенні і вкинути їх у спеціальну урну для голосувань. Узяти участь у конкурсі могла будь-яка здорова кішка віком від трьох місяців, вартість членського внеску цьогоріч складала 20 гривень.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  24/11/08, 11:24


№ 49 (515) Степан Сербайло: “Понад півстоліття в моєму житті пов’язано з футболом”

Незмінність уподобань, яку понад піввіку демонструє ужгородець Степан Сербайло, не може не захоплювати. Ще хлопчаком він закохався у футбол, і його пристрасть до цього динамічного виду спорту не вщухає й досі.

Завдяки своєму захопленню він зумів досягти футбольних висот — 12 років був центральним захисником та півзахисником команд майстрів: ужгородського “Спартака”, а згодом “Верховини”, дрогобицького “Нафтовика” й тернопільської “Ниви”, кілька сезонів відіграв і їхнім капітаном. “Він володів тонким тактичним чуттям, прекрасно вибирав позицію, не розгублювався в складних ситуаціях. Тому й сьогодні симпатики футболу з любов’ю і повагою згадують цього інтелігентного гравця”, — написали про улюбленого футболіста дрогобиччани.

Чимало добрих слів про Степана Івановича можуть сказати і його ужгородські прихильники, а також вихованці із міських СШ № 5, ДЮСШ № 2 і СДЮШОР. Бо він виявився не лише ефективним гравцем, а й талановитим наставником. А ще справедливим арбітром, мудрим керівником і дбайливим господарем. Напевно, тому колеги по СДЮШОР заснували на його честь щорічний дитячо-юнацький турнір із міні-футболу. Нинішній, сьомий, збігся у часі з ювілеєм його “винуватця”, тож цими днями відомий футболіст, тренер і педагог приймає вітання і… роздає подарунки (переможцям турніру).

А ми з цієї нагоди радо поспілкувалися зі Степаном Івановичем на наших “Суботніх зустрічах”.

Олена МАКАРА, “Ужгород”

— Степане Івановичу, як людина, котра багато років віддала футболу, чи можете сказати, що ця гра стала вашим життям?

— Безперечно. Якщо за початок відліку взяти 1952 рік, коли почав виступати в команді юнаків ужгородського “Спартака-2”, то понад півстоліття в моєму житті пов’язано з футболом, бо й нині з ним не пориваю.

— А чому обрали саме футбол?

— За мого дитинства це був найрозвиненіший вид спорту на Закарпатті (зауважу: 2001 року крайовий футбол відзначив 100-річчя). Тут були сильні футбольні традиції, а Закарпаття прославило і український, і радянський футбол загалом. У 1947—1949 роках в Ужгород на ігри приїздили команди вищої ліги і щиро дивувалися, що тут є такі сильні футболісти, — закарпатці вигравали в них. Крім того, в ті часи не було команди майстрів, в якій не грали б наші земляки.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  24/11/08, 11:21




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS