Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за 08/07/08



№ 29 (495) Представлення нового керівника міськвідділу міліції не обійшлося без скандалу

Цієї п’ятниці до нас приїхав заступник міністра внутрішніх справ України Олександр Савченко, котрий привіз із собою нового начальника МВ УМВС Ужгорода Віталія Глуховерю. Однак його представлення не обійшлося без ексцесів.

Власне, посаду начальника міськвідділу, як таку згідно з наказом УМВС України, було скасовано. Натомість, зважаючи на “статус Ужгорода як столиці Закарпаття” (так висловився замміністра) введено “заступник начальника УМВС у Закарпатській області, начальник МВ УМВС”. Її зайняв 44-річний дніпропетровчанин Віталій Глуховеря, котрий свого часу очолював Дніпропетровський МВ УМВС, а це за населенням, фактично, пів-Закарпаття. Олександр Ілліч, представляючи нового посадовця, був дуже коректним, ніяких особливих випадів у бік наших правоохоронців не робив, тому справжнім шоком стала наступна різка заява керівника обласного УМВС Віктора Чепака, котрий заявив: призначення незаконне, бо Василь Понзель (тепер уже колишній начальник міськвідділу) перебуває на лікарняному; проігнорована думка обласного керівництва УМВС; якщо це рішення не відмінять — він буде оскаржувати його в суді і т.п. Віктор Чепак навіть звелів підвестися всім, хто підтримує його позицію, а підлеглим, звісно, не залишалося нічого іншого, як устати. Власну точку зору дозволив собі мати тільки заступник начальника УМВС області, новий керівник УБОЗу, про якого протягом двох годин зібрання його шеф кілька разів згадував як про начебто нав’язану з Києва людину.

Слід віддати належне пану Савченку — він виявив неабияку витримку і явно некоректну поведінку підлеглого сприйняв спокійно. Зауважив лише, що той має право на власну думку, але обговорювати ці питання треба було не при повному залі міліціонерів та журналістів. А з приводу звернення до суду, яким загрожував Віктор Іванович, зіронізував: “Ну, якщо це буде мукачівський суд…” А взагалі замміністра порадив: “Не переносьте політику в міліцейські ряди, треба ж комусь і злочинців ловити”.

Пану Глуховері після такого “теплого” прийому можна тільки поспівчувати — на Закарпатті йому доведеться працювати в екстремальних умовах. А тим часом міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк прокоментував усю цю катавасію коротко: “Певно, новопризначений не є людиною “Барви”, тому Чепак і почав обурюватися”.

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада, Новини)  -  08/07/08, 09:20


№ 29 (495) Роботу Ужгородського водоканалу хочуть призупинити … в ім’я здоров’я людей

Не лякайтеся, насправді якість ужгородської води не погіршилася, ніякого бактеріологічного теракту, на щастя, не сталося, от тільки високопоставлений столичний МНСник вирішив, що ряд чисто бюрократичних недоробок Водоканалу на зразок відсутності якоїсь інструкції становить серйозну загрозу життю і здоров’ю людей, а відтак виніс припис 11 липня знеструмити насосно-фільтрувальну станцію та склад хлору й опечатати їх. Те, що місто у такому випадку залишиться без води, він, вочевидь, вважає цілком нормальним і безпечним побічним ефектом.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

Але найсмішніше (якби це не було так сумно), що 90 відсотків із 30 пунктів зауважень, викладених у приписі, безпідставні. Директор КП “Водоканал м. Ужгорода” Юрій Омельяненко розповідає: перевірку підприємства спершу проводив працівник обласного МНС старший лейтенант М., котрий і “відшукав” 30 порушень, навіть не побувавши на всіх об’єктах Водоканалу. Ні Юрій Віталійович, ні інженер з цивільної оборони КП складений акт не підписали і висловили свою незгоду з ним — саме через необ’єктивність. Ніяких приписів з боку МНС у Закарпатській області після цього не надходило. А в травні завітала комплексна перевірка з Києва, причому заступник Головного державного інспектора України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки полковник Тарас Поліщук проводив її, … не відвідавши жодного об’єкта підприємства, окрім адмінбудівлі. Судячи з усього, він просто скористався текстом акту нашого пана М. і виніс, м’яко кажучи, неадекватно суворий припис.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  08/07/08, 09:20


№ 29 (495) Реконструкція Минайського водозабору забезпечить йому дешевшу електроенергію

Про те, що надійшла субвенція з держбюджету в розмірі1,5 грн. (зі співфінансуванням ….з місцевого бюджету) на реконструкцію Минайського водозабору, ми вже повідомляли. Що конкретно робитиметься і які “дивіденди” від цього матимемо — вирішили дізнатися в директора Ужгородського водоканалу Юрія Омельяненка.

Отже, там планується кілька змін. Основне завдання — перевести Минайський водозабір на дешевшу електроенергію І класу. Зараз він користується ІІ класом вартістю 59 коп. за кіловат при тому, що в чинні тарифи закладалася 51 коп. 8 додаткових копійок при споживанні 1 млн. 700 тис. кВт виливаються щомісячно в зайві 136 тис. грн., не враховані в тарифі. Ціни на послуги Водоканалу просто не встигають за здорожчанням електроенергії, та й не тільки її. Тому буде реконструйовано підстанцію радіолокаційної станції, яка отримує струм І класу, дешевший на 12 коп. Трансформатор уже закуплено, до кінця року Минай повністю має перейти на нове джерело енергії. При цьому старе залишиться як запасний варіант на випадок аварій, адже, за правилами, такі об’єкти повинні мати альтернативне енергопостачання (а в нас його останні 1,5 року не виявилося).

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  08/07/08, 09:19


№ 29 (495) Відмовляєтеся укладати договір на вивезення сміття — очікуйте позов до суду

Серед численних запитань, які адресувалися першому заступнику міського голови Володимиру Бобкову під час прес-конференції у середу, більшість стосувалася вивезення сміття, ремонту доріг, переведення на автономні котельні освітніх закладів, на індивідуальне опалення — осель ужгородців. Отже, про все — докладно і по-порядку.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

Контейнери перемістяться ближче до доріг

Володимир Бобков повідомив: парк сміттєзбиральної техніки незабаром оновиться — до 20 липня очікують прибуття двох нових потужних машин вартістю понад 900 тис. грн., куплених за кошти місцевого бюджету. Відповідно під них придбають десь 200 великогабаритних контейнерів, бо об’ємів існуючих півкубових явно не вистачає. Перш за все до кінця серпня заміну проводитимуть на вулиці Грушевського, де ситуація з побутовими відходами найскладніша. До речі, контейнерні майданчики виноситимуть за межі внутріквартальних територій (десь цей процес уже почався), бо в Ужгороді стало настільки багато автомобілів, що сміттєзбиральні спецмашини через них часом просто не можуть дістатися до контейнерів. А оскільки очікувана нова техніка більша за наявну — проблема тільки поглибилася б. Отже, майданчики перемістяться ближче до доріг. Утім це не означає, що вони будуть розташовані далеко від помешкань. До того ж чимало ужгородців цьому тільки зрадіють: вони і так незадоволені близькістю контейнерів з усіма витікаючими наслідками (на вулиці Заньковецької їх навіть самовільно перетягнули на 200 м — далі від багатоповерхівки). Саме ж сміття забиратимуть раніше — приблизно з 5-ї ранку. Володимир Олександрович сподівається, що таке реформування має значно покращити ситуацію, бо нові контейнери зможуть накопичувати більше непотребу, який відтак не висипатиметься за межі баків і не розноситиметься вітром, а 2 нові машини, котрі поділять між КШЕПом та КП “Уж”, підстрахують від випадків, коли одна одиниця техніки вийшла з ладу, — і мало не півміста не можна очистити від сміття (останній такий трапився якраз цього тижня).

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум, Влада)  -  08/07/08, 09:19


№ 29 (495) Василь Сможаник: “Я пройшов шлях від колгоспного пастуха до директора музею”

Василь Федорович Сможаник добре відомий у широких колах інтелігенції Закарпаття. І це не дивно, адже понад 50 років життя працював на ниві культури. Коли знайомишся з біографією пана Василя, дивуєшся, як багато ця людина зробила. Він написав сотні нарисів про творчих діячів краю, майстрів народного мистецтва, про розвиток художньої самодіяльності. Підготував і поширив чимало матеріалів з досвіду роботи художніх колективів та установ культури.

Володимир МИШАНИЧ, Ужгород

— Василю Федоровичу, згадайте, яка найбільш яскрава подія з вашого дитинства вам запам’яталася?

— Назавжди залишилися в пам’яті тяжкі роки життя на Верховині. Особливо під час війни. Після її закінчення стало трохи краще, але все одно було дуже складно. Мій батько загинув у 1939 році. Майже цілий рік, до морозів, я ходив босий. У сім’ї нас було 9 чоловік. Жили бідно, зате дружно. При чехах завели такий порядок, що всі бідні сім’ї були на обліку. Влада виділяла їм одяг, взуття. І ми зітхнули з полегшенням. Але ненадовго…

— Коли відбувся переломний момент у вашій біографії і ви стали на стезю культури?

— У рідному селі Лисичеві я закінчив чотири класи, здобувши початкову освіту. Потім розпочалася війна, яка перервала моє навчання аж до 1945 року. Допомагав удома ґаздувати, випасав худобу. В 1946-му ходив до школи в с. Кушниця. Потім важко захворів на запалення легенів. Після одужання працював на різних роботах у лісі, на будівництві вузькоколійки, пастухом у колгоспі. Згодом знову відновив навчання в селі Лисичеві, де успішно закінчив 7-й випускний клас. Потім вступив до Хустського культосвітнього училища. Вважаю, що це був той крок, який змінив моє подальше життя, його напрям.

(more…)

(опубліковано в категорії: Загальна, Соціум)  -  08/07/08, 09:18




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS