Газета ужгородської міської ради і виконкому

Архів за Серпень 2005



№ 35 (343) Ужгород: День Незалежностi

Незалежнiсть України, здобута в 1991 роцi, стала логiчним завершенням боротьби українцiв протягом багатьох столiть за волю i свободу й водночас початком вiдлiку нового часу нової держави.
Iван ЯНКОВИЧ, Ужгород

Цьогорiч 14-ту рiчницю незалежностi України в країнi святкували по-новому. Як вiдзначили у своїх ко-ментарях найвпливовiшi українськi та зарубiжнi засоби масової iнформацiї, керiвництво держави, мiсцевi органи влади намагалися бути ближче до на-роду. Приклад показав Президент, кот-рий, як у днi “помаранчевої” революцiї, був на Майданi — символi карди-наль-них змiн у державi.

Саме на Майданi вiн проголосив про чер-говий кадровий похiд проти тих, хто, пе-реживши перший етап рефор-му-вання влади, пробує керувати по-ста-рому, i закликав громадян до єдностi в розбудовi молодої держави.

Ужгородський мiський голова Вiктор Погорєлов напередодні свята по-бував у трудових колективах мiста та вручив грамоти мiської ради працiвникам, якi зробили найбiльший внесок у роз-будову мiського господарства, змiц-нення правопорядку, та зустрiвся з лiдерами громадських органiзацiй.

Спiльно з керiвниками областi вiд гро-мади Ужгорода мiський голова пок-лав квiти до пам’ятникiв Тарасові Шев-ченку та Августину Волошину, а ввечерi на святковому концертi на площi Пош-товiй привiтав ужгородцiв зi святом, вiдвiдав заходи, присвяченi цiй датi.

I навiть дощ не зiпсував настрiй тим, хто вирiшив вiдзначити День Неза-леж-ностi разом iз громадою мiста пiд час заходiв, органiзованих Ужгородською мiською радою та виконкомом.

(опубліковано в категорії: Загальна)  -  26/08/05, 23:40


Звернення

Кабінет Міністрів України
п. Тимошенко Ю.В.
Копія: Міністерство фінансів України
п. Пинзенику В.М.

Вельмишановна
Юліє Володимирівно !

Ми, депутати Ужгородської міської ради, звертаємося з глибоким занепокоєнням сто-совно попередніх контрольних показників бюджету міста на наступний рік, доведених Міністерством фінансів України.

За попередніми розрахунками Міністерства фінансів України, обсяг доходів загального фонду бюджету міста Ужгорода на 2006 рік обрахований у розмірі 83116,3 тис.грн. та спеціального фонду — на рівні 15282,6 тис.грн.

Вважаємо завищеними показники прогнозних обсягів доходів загального фонду бюджету міста на 7100,0 тис.грн. з таких причин.

Прогнозний обсяг доходів бюджету міста, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, обрахований Міністерством фінансів у розмірі 74627,5 тис.грн., що на 132,1 %, або на 18127,5 тис.грн., більше, ніж очікувані надходження 2005 року, хоча в цілому по місцевих бюджетах Мінфіном прогнозується зростання на рівні 121,9 відсотка.

Прогнозний обсяг доходів бюджету, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, обраховано Міністерством фінансів України в розмірі 8488,8 тис.грн., що на 24,3 % більше, ніж очікувані надходження 2005 року, тоді як у цілому по місцевих бюджетах прогнозується зростання на рівні 108,6 відсотка.

Обсяг делегованих видатків загального фонду бюджету міста на 2006 рік, доведений, згідно з формульним розрахунком, у сумі 67309,0 тис. грн. (без коштів, що передаються до Державного бюджету, — 7318,5 тис.грн.), не дасть можливості в повному обсязі запланувати кошти на виплату заробітної плати, інших захищених статей та оплату енергоносіїв. Так, тільки для повного забезпечення видатків на захищені статті та енергоносії необхідно 94851,9 тис.грн., в т.ч. на виплату заробітної плати — 68953,8 тис.грн.

За нашими розрахунками, видатки загального фонду з урахуванням очікуваної заборгованості на кінець поточного року (в сумі 11000 тис.грн.) повинні скласти 114429,8 тис.грн., тоді як реальні доходи загального фонду прогнозуються на рівні
76616,8 тис.грн.

Враховуючи вищенаведене та з метою недопущення соціальної напруги, переконливо просимо переглянути розрахунки бюджету м.Ужгорода на наступний рік і, замість вилучення з Державного бюджету, передбачити дотацію вирівнювання в сумі 37813,0 тис.грн.

З повагою,
депутати Ужгородської міської ради

(опубліковано в категорії: Місто, Влада, Новини)  -  26/08/05, 23:37


№ 35 (343) Прес-конференція. Меру не дали слово: політичні інтриги чи некомпетентність?

Окрім того, розповів мер, у зв’язку із завершенням будівництва нового транспортного мосту жителі вул. Загорської висловлюють занепокоєння щодо перспективи значного збільшення кількості вантажного транспорту на їхній вулиці. Однак причин для хвилювання нема. Міст стане елементом внутрішньої транспортної системи, і “великоваговикам” буде заборонено його перетинати. Рух вантажного транспорту стане можливим тільки в майбутньому, коли буде побудована дорога до об’їзної біля словацько-українського кордону.

Далі Віктор Погорєлов відповідав на запитання журналістів. Найрезонанснішим з них стало: чому на святкуванні Дня Незалежності в облмуздрамтеатрі минулої неділі мер не виступив і не привітав присутніх?

— Мені дуже неприємно, що так сталося, — відповів міський голова. — Вочевидь, фаховий рівень підготовки організаторів заходу залишає бажати кращого. Ще ніколи такого не було, аби громада, на чиїй території проводиться загальноміське, обласне чи державне свято, не представлялася або головою, або секретарем ради на святкуванні. Це нагадує якусь політичну інтригу.

(опубліковано в категорії: Місто, Влада, Новини, Випадок)  -  26/08/05, 23:36


№ 35 (343) Ати-бати — у солдати!

Про армiю останнiми роками говорять багато i не завжди добре. А найбiльшi суперечки точаться щодо впровадження контрактної служби — як найпрогресивнiшої, найцивiлiзованiшої форми iснування вiйська в державi.
Людмила ОРТУТАЙ, “Ужгород”

Уперше серйозно про впровадження вiйськової служби за контрактом заговорили в 1999 роцi, розповiдає Ужго-родський мiський вiйськовий комiсар Ва-силь Сичевський. Спочатку планувалося повнiстю перейти на цю систему до 2015 року, тепер вирiшено до 2010-го. У 2004 ро-цi розроблено “Державну програму пере-ходу Збройних Сил України до комп-лектування вiйськовослужбовцями, якi проходять службу за контрактом”, а в березнi цього року вийшов Закон України “Про загальний вiйськовий обов’язок i вiй-сь-кову службу”, де питанням контрактної служби придiлено значну увагу. Проте, аналiзуючи теперiшню ситуацiю, вiйськовi констатують: програма запровадження конт-рактної служби наразi буксує. Ужго-родський вiйськовий комiсар спробував проаналiзувати причини в одному кон-кретному регiонi — на Закарпаттi. На його думку, заробiтна плата контрактникiв — а вона сягає 600—700 гривень — не така вже й маленька для молодої людини, котра пiсля шкiльної парти захотiла послужити в армiї. Для сiльської мiсцевостi, примiром, Хмельниччини чи Вiнниччини це непоганi грошi. Але для мешканцiв нашого регiону, чимало з котрих працюють за кордоном, сума не вражаюча. Хоча для хлопцiв з Уж-города та навколишнiх сiл, які мають де жити i пiдхарчуватися, зарплата конт-рактника стає, так би мовити, непоганими кишеньковими грошима. До того ж, держава забезпечує одягом та взуттям. Немiсцевим доводиться трохи складнiше, адже передбачене Законом влаштування до гуртожиткiв наразi не повнiстю спрацьовує та й харчуватися найманець повинен сам.

Нашi захiднi сусiди, зокрема словаки, в цьому напрямi рухаються цiлеспря-мовано. Василь Сичевський розповiдає, що там армiя планомiрно скорочується: спочатку до 38 тисяч, потiм до 25 тисяч i так далi. I з кожним роком збiльшується со-цiальна спрямованiсть реформи. Най-головнiший напрям — висока заробiтна плата, яку отримують i офiцери, i солдати. У нас же, допоки однаковими будуть зарплати контрактникiв та робiтникiв, справа рухатиметься повiльно.

Мiнiстр оборони України поставив завдання: на кiнець цього року мати в частинах об’єднаних сил швидкого реагування до 40 вiдсоткiв солдатiв-контрактникiв, в iнших — до 30. Реально ж, каже Василь Сичевський, це завдання не вико-нується. За 8 мiсяцiв цього року на на контрактну службу прийнято 48 осiб — при завданнi 130. Найохочiше зголошуються стати найманими вiйськовими жiнки, проте, на жаль, кiлькiсть призначених для них посад невелика.

Процеси, що вiдбуваються сьогоднi в армiї, викликають безлiч чуток та iнколи безпiдставних припущень. Скажiмо, як те, що вiдтепер можна буде “вiдкупитися” вiд армiї, за-плативши певну суму грошей. Такого не може бути, каже ужгородський вiйськовий комiсар: загальний вiйськовий обов’язок нiхто не вiдмiняв, тож про будь-якi “вiдмазування” не може бути й мови. З цього приводу нагадав сюжет, який нещодавно пройшов по телебаченню. Йшлося про те, що на гарячому спiймали вiйськового комiсара одного з українських мiст, котрий отримав хабаря за те, аби… взяв хлопця до армiї. Справдi, сьогоднi в суспiльствi iснують зовсiм полярнi при-води для хабарництва, не вiдстає вiд загальної тенденцiї й армiя. I добре, що такi факти не приховуються, можливо, саме вiдкритiсть армiї й допоможе врештi-решт переломити її негативний iмiдж.

Реформування Збройних сил України триває, i головним його завданням є скорочення чисельностi вiйська. Одночасно має покращитись якiсть укомплектування особовим складом, зокрема за рахунок збiльшення кiлькостi контрактникiв. I вже сьогоднi закладається система їхнього стимулювання.

Найголовнiшим вважається те, що служба в армiї взагалi i за контрактом зокрема надає можливiсть пiсля звiльнення працювати в силових структурах: у мiлiцiї, податкових орга-нах, на митницi, в органах безпеки тощо. За контрактом мож-на служити не лише пiсля строкової. Сюди приходять i люди з освiтою, зi спецiальнiстю віком від 19 до 40 рокiв — цей принцип запроваджено з березня цього року. Перед-бачається, що врештi-решт ця категорiя вiйськовослужбовцiв буде високооплачуваною порiвняно з iншими спецiаль-ностями. Вже тепер лiкар, котрий провчився 6 рокiв, має ставку 500 грн., а 20-рiчний контрактник пiсля школи — 600. До 2010 року зарплати пiдвищаться. Планується також зменшити кiлькiсть вiйськових до 100 тисяч чоловiк (зараз 245 тисяч). Тож до кiнця року iз армiї пiде кожен третiй. Зросте питома вага молодшого командного складу, солдатiв. Наразi ж маємо ситуацiю перекинутої пiрамiди, коли керiвникiв бiльше, нiж пiдлеглих. Армiя ж має формуватися знизу. Свiтова практика показує, що найоптимальнiшим є такий стан, коли на одну тисячу молодшого складу припадає 1 генерал.

Окрiм уже згаданих стимулiв, контрактники мають i ряд пiльг. Це стосується, наприклад, отримання безкоштовного житла, санаторно-курортного лiкування, медичного обслуговування, безоплатного проїзду пiд час вiдпустки. Можливо, незабаром у нас, як i в Америцi, контрактники зможуть заробляти собi i на навчання в престижних вузах.

Проте служба за контрактом передбачає не лише привiлеї, а й велику вiдповiдальнiсть. Бажання стати найманим вiйськовим має бути свiдомим. Були прецеденти, коли хлопця “уламували” цiлою родиною, а вiн виявився нездатним до служ-би. У таких випадках доводиться звiльняти з формулю-ванням “за невиконання умов контракту”, а це може вплинути на подальшу долю людини. В iнших випадках — пiсля завершення служби, через хворобу, за сiмейними обставинами тощо — контракт розривається безболiсно.
Детальнiше про умови прийняття на контрактну службу можна довiдатися в Ужгородському об’єднаному мiському комiсарiатi, що по вул. Ш. Петефi, 24. Телефони: 3-40-22 та 3-52-38.

(опубліковано в категорії: Новини, Країна)  -  26/08/05, 23:32


№ 34 (342) Пiдтверджена незалежнiсть

24 серпня ми вчотирнадцяте вiдзначатимемо День Незалежностi. Саме цього дня в 1991 роцi Верховна Рада прийняла Акт про суверенiтет України, а пiзнiше, 1 грудня, абсолютна бiльшiсть населення — 90,32% — висловилася за незалежнiсть, остаточно пiдтвердивши новий статус держави.

Мирослава ГАЛАС, “Ужгород”

Пригадаймо, який дух загальнонацiонального пiднесення панував тодi. Очiкування чогось нового, якихось рiзких змiн на краще просто-таки витало в повiтрi. На жаль, не так сталося, як гадалося. Чи то незалежнiсть, до якої ми прагнули вiками, далася нам дуже легко, практично впала, як снiг на голову, чи через специфiку нашого менталiтету, але економiчного прориву тодi так i не сталося. Навпаки, порушенi мiжреспублiканськi зв’язки вкинули промисловiсть, а за нею й усi сфери життя країни у глибоку кризу.

Слава Богу, все це вже залишилося позаду. Ми потроху викарабкалися з прiрви економiчного занепаду, i настала черга вiдроджувати духовне — вiру в справедливiсть, вiру людей у свою причетнiсть до того, що вiдбувається в державi. Традицiйну українську психологiю “Моя хата скраю — я нiчого не знаю” переломив Майдан. Здається, ми самi не чекали вiд себе такої згуртованостi, самопожертви, витримки, такого вмiн-ня чинити цивiлiзований, мирний, але твер-дий спротив тодiшнiй владi. Ми вистояли i довели, що є єдиною нацiєю. Надзвичайне психологiчне напруження тих днiв вилилося в ейфорiю перемоги, у завищенi очiкування щодо нової владної команди. Перед виборами щедро роздавалися обiцянки, зараз настав час їх виконувати. Це важко. Є об’єктивнi й суб’єктивнi фактори, якi стоять на завадi. I все ж, попри невиправданi сподiвання на те, що пiсля “помаранчевої” революцiї вiдразу зникнуть корупцiя, подвiйна мораль, пересмикування законiв та iншi “пережитки”, ми отримали величезний позитив. Україна вже не та, що ранiше, українцi вiдчули, що разом вони — сила, незрiвнянно вищим став рiвень свободи слова в суспiльствi.

Цьогорiч, святкуючи День Незалежностi, ми вкладатимемо в нього глибший змiст: тепер маємо не лише де-юре, а й де-факто суверенну державу, за яку вiдповiдаємо нарiвнi з владою, котру самi обрали й вiдвоювали. Отож закачаймо рукава i, з тверезим оптимiзмом дивлячись у майбутнє, разом будуймо Україну — таку, якою ми хочемо її бачити!

(опубліковано в категорії: Влада, Новини, Країна)  -  22/08/05, 13:21


№ 34 (342) Ужгород не пасе задніх, Повідомив на прес-конференції міський голова

Про те, як розвивалося місто за останні сім місяців, журналістам у ході прес-конференції розповів міський голова Віктор Погорєлов. Після тривалої перерви у спілкуванні мер Ужгорода поінформував представників мас-медіа про основні напрями діяльності міського керівництва.

Наразі за основними показниками соціально-економічного розвитку Ужгород аж ніяк не пасе задніх і посідає 4-ту сходинку серед міст України. Доволі впевнене зростання обсягів промислового вироб-ництва дало можливість збільшити доходи бюджету порівняно з минулим роком більш як на 16 відсотків, а це — 10,6 млн. грн. Зріс і рівень середньомісячної заробітної плати. Вона нині становить 725 гривень, що на 35% більше, ніж у 2004-му. Непогано виглядає обласний центр і за іншими показниками. Єдине, чим не можна потішитися, це борги населення за спожиті комунальні послуги — загалом 52 млн. грн. Віктор Погорєлов висловив сподівання, що новий порядок погашення боргів за рахунок знецінених заощаджень дасть можливість виправити ситуацію.

Щодо підготовки закладів освіти та охорони здоров’я до зимового періоду та ремонту автошляхів мер Ужгорода запевнив: робиться все можливе. Звичайно, коштів необхідно набагато більше, зазначив мер, однак нам вдалося цьогоріч повністю профінансувати всі заплановані роботи. Це перш за все стосується закладів освіти та медицини.

На непоганому рівні було проведено і літнє оздоровлення дітей. За словами В. Погорєлова, протягом літа було оздоровлено 6901 ужгородських учнів, а це — 51% від їх загальної кількості.

Стосовно дорожньої інфраструктури Віктор Володимирович не тільки пояснив, й у ході організованого об’їзду показав представникам масмедіа, що було зроблено владою за останній період. Так, цього року вже профiнансовано капiтальний ремонт вул. Краснодонцiв (219 тис. грн.), пр. Свободи (206 тис. грн.), нарешті вдалося реконструювати систему зливної каналiзацiї по вул. Гагарiна, несправнiсть якої постiйно призводила до руйнацiї дорожнього покриття. Також вiдремонтовано вул. Руську (500 тис. грн.), проводяться роботи на ряді інших вулиць. Всього за I пiврiччя проведено робiт бiльш нiж на 2 млн. грн. Проблем з дорогами ще вистачає, знову ж таки, грошей обмаль, а вулиць у місті понад 400, зазначив мер.

На завершення Віктор Погорєлов запевнив журналістів, що тримає на особистому контролі підготовку до опалювального сезону, і взимку особливих проблем з подачею тепла виникнути не повинно.

(опубліковано в категорії: Місто, Влада, Новини)  -  22/08/05, 13:18


№ 34 (342) Підготовка до зими. Обсяги виконуваних ЖРЕРами робіт прямо пропорційні оплаті за них

Підготовка житлового фонду до зими — одна з найболючіших проблем для комунальників міста. Та й самі мешканці будинків заклопотані тим, щоб у квартирах, під’їздах було тепло, сухо й затишно. Але одночасно загострилась і ситуація щодо якості послуг по утриманню будинків та прибудинкової території. Основна причина — значна заборгованість населення за житлово-комунальні послуги. Тут мають місце споживацьке ставлення та пасивність мешканців до вирішення питань належного утримання під’їздів, сходових клітин, підвалів, покрівлі, ліфтів, прибудинкової території, дитячих майданчиків тощо.

Олексій МЕГЕЛА, “Ужгород”

Як повідомив голова комунального господарства Уж-города Іван Крайниківський, роботи, які необхідно виконати найближчим часом, розподілені на групи. Але головне завдання — капітальний ремонт житлового фонду — сьогодні виконується активними темпами. На виконання рішення про “…Заходи по підготовці до опалювального сезону 2005—2006 р.р.” житловими та комунальними підприємствами Ужгорода проведено значну роботу з підготовки житлового фонду, об’єктів тепловодопостачання, водовідведення та інших об’єктів міського господарства до осінньо-зимового періоду 2005—2006 років.

Згідно з розробленими заходами, заплановано виконати поточний ремонт систем центрального опaлення в 428 будинках. Станом на 1.08.2005 р. уже виконано ремонтні роботи в 269 будинках, роботи ведуться на 15 об’єктах. Поточний ремонт покрівель заплановано ви-конати у 121 будинку, виконано в 91 будинку. Проведено опоряд-жувальні роботи в 64 під’їздах і ведуться роботи в 9 під’їздах. Крім того, ремонтуються двері під’їздів житлових будинків та повністю замінено 17 дверей.

Певне відставання від графіка проведення поточного ремонту викликане, насамперед, недостатністю коштів на придбання матеріалів. Ситуація далека від ідеальної. Але комунальники все одно намагаються виходити з тих умов, в яких вони опинилися. Що цікаво, у багатьох містах України мешканці після ремонту під’їздів почали краще сплачувати квартплату.

Планом соціально-економічного роз-витку міста на 2005 рік на капітальний ремонт житлового фонду передбачено 3 863,7 тис. грн.
Проплата населення за комунальні послуги дуже низька. У той же час житлово-комунальні підприємства в літній період активно готуються до зими, і обсяги вико-нуваних робіт пропорційно залежать від сплати квартиронаймачів за спожиті пос-луги. Тож кожному жителю багатоповерхівки треба замислитися над тим, що належні умови його квартири взимку будуть залежати від того, наскільки серйозно він поставиться до повної сплати за квартиру влітку. А найкращими платниками, як не дивно, залишаються пенсіонери…

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  22/08/05, 13:17


Ужгород відвідав Генеральний консул Російської Федерації в м. Львові Євген Гузєєв

Пан Гузєєв зайняв посаду у Львові близько місяця тому й одразу виїхав на Закарпаття: подивитися, чи справді цей край такий незвичний, як про нього розповідають вихідці з України, котрі працюють у Міністерстві закордонних справ Російської Федерації. В Ужгороді Генеральний консул зустрівся з міським головою Віктором Погорєловим. У ході зустрічі відзначив, що, не дивлячись на роки дипломатичної роботи в екзотичних Індії, Непалі та Італії, вражений красою та багатою історією Ужгорода. Євгена Гузєєва супроводжувала Тетяна Романова, представник крайового товариства “Русский дом”. Консул розповів, що в Росії діє державна програма підтримки співвітчизників за кордоном, але це більше духовна, ніж матеріальна підтримка. Загалом, за інформацією МЗС, російська діаспора є найчисленнішою в світі і складає близько 50 млн. чоловік. Генеральний консул пробув в Ужгороді три дні, наступною його зупинкою стане смт Ясіня.

(опубліковано в категорії: Влада, Новини)  -  22/08/05, 13:16


№ 34 (342) Наш другий дiм — школа. В освiтнiх закладах мiста закінчується підготовка до нового навчального року

Із середини серпня думки бiльшостi ужгородцiв-батькiв починають набувати цiлком конкретної спрямованості — як краще пiдготувати дитину до школи. Державнi ж мужi мають iнший клопiт, пов’язаний з тим, аби 1 вересня школярi прийшли у свiтлi, чистi, вiдремонтованi класи, аби всi системи шкiл та дитячих садочкiв фукцiонували без збоїв та авралiв.
Людмила ОРТУТАЙ, “Ужгород

В. о. начальника управлiння освiти Ужгородського мiськвиконкому Во-лодимир Огар повiдомив, що станом на 16 серпня всi школи мiста готовi до нового нав-чального року. Звiсно, рiвень цiєї пiдготовки не всюди однаковий. Серед кращих нав-чальних закладiв — ЗОШ №№ 6, 15, 2, гiмназiя, дошкiльних — дитсадки № 39, “Ластiвочка”. Не обiйшлося, звичайно, без проблем, але ситуацiя на сьогоднiшнiй день вирiвнялася. Весь цей час над питанням пiдготовки до навчального року працювала комiсiя, до складу якої ввiйшли працiвники управлiння освiти, мiськвиконкому, санепiдемстанцiї, пожежного нагляду, держ-iнспекцiї по працi, депутатська група.
Взагалi за пiдготовку до наступного навчального року взялися ще в березнi—квiтнi цього року. Почали з найсерйознiшого — капiтальних ремонтiв, масова ж пiдготовча кампанiя розпочалася з 1 липня. На ремонтнi роботи були кинутi всi сили, бiльшiсть директорiв лише вважались у вiдпустцi, а насправдi днювали й ночували у своїх школах. Цьогорiч передбачалося виконати ремонтнi роботи в ЗОШ № 1 (примiщенння), в ЗОШ №№ 3, 12, (системи опалення); в ЗОШ № 7 (будiвлi — школа вiдзначатиме 50-рiччя), в ЗОШ № 5 (каналiзацiї i покрiвлi) тощо. На всi невiдкладнi заходи та аварiйнi роботи були передбаченi кошти. Загалом на ремонт шкiл 1 сiчня цього року з мiського бюджету було видiлено 1 млн. 026 тис. грн. Вперше за декiлька рокiв борг по поточних ремонтах, який залишився з ми-ну-лого року, завдяки мiськiй владi й особисто Вiктору Погорєлову погашений. Борг по ка-пiтальному ремонту частково залишився i на сьогоднi становить лише 49 тисяч гри-вень.
Роботи ще тривають, але є всi пiдстави говорити, що вони будуть закiнченi до 1 вересня.
Цього року кiлькiсть першачкiв буде майже такою, як i минулорiч, повiдомили в мiському управлiннi освiти. За прогнозами, до перших класiв прийде 1000—1 200 дiтей. Освiтяни кажуть, що в кiнцi серпня чимало сiмей повертається з вiдпусток, тож, буває, й 31-го ще несуть заяви. Щодо наповненостi в класах, то вона в середньому задовiльна, але подекуди є проблеми з набором до пер-ших класiв. Зокрема у 18-й та 14-й школах. В iнших — становище бiльш-менш прийнятне: в ЗОШ № 11 — вперше за парти сядуть 30 учнiв, в ЗОШ № 10 — 50, ЗОШ № 1 — 90, в ЗОШ №19, однiй iз найбiльших уж-городських шкiл, — 61.
Пiдручниками школярi забезпеченi таким чином: початковi класи —на 104%, 5—9 — на 90%, 10—11 — на 85%. Оскiльки є проблеми з пiдручниками для 5-х класiв, це питан-ня вирiшується через Мiнiстерство освiти.
Торiк в усiх школах мiста було органiзоване гаряче харчування учнiв 1—4-х класiв. Добра традицiя буде продовжена i цього навчального року.
Ужгородськi школи на сьогоднi повнiстю комп’ютеризованi, а з минулого року в 7 установах уперше пройшла апробацiя електронних посiбникiв. До цiєї роботи було залучено 31-го педагога.
Освiтнi заклади мiста повнiстю забезпеченi кадрами, наших дiтей навчають висококвалi-фiкованi педагоги-професiонали.
КАЛЬКУЛЯЦIЯ
Скiльки коштує першовересень?

Ваш малюк iде в перший клас. Це свято. Але воно вимагає чималих матерiальних затрат. I хоча шкiльнi базари ще не розгорнули свою роботу, на ринках та в магазинах мiста канцтоварiв, одягу та взуття для дiтей вистачає. Отож озброївшись блокнотом i ручкою, йдемо рахувати, у скiльки обiдейться батькам першовересень.
Розпочнемо з ранця. Вибiр їх широкий, цiни — вiд 32 до 72 грн. У нього треба покласти щоденник (1,50—4,95 грн.), зошити (для початку — по 5 у клiтинку та косу лiнiйку — 35—75 коп. за штуку). До речi, лiкарi не радять економити на них, вибираючи найдешевшi, з сiрого паперу, бо контраст мiж написаним i фоном буде слабкий, а це може зiпсувати дитинi зiр. Для зошитiв потрiбна папка з цупкого картону — 3,50 грн. Тепер “нафаршируємо” пенал (4,50 грн.): двi ручки (1,80 грн., дiтям не варто купувати дорожчi), олiвець (до 1 грн.), гумка (60 коп.). Не забудьмо альбом для малювання (1,50—3,40 грн.), фарби (3—12 грн., залежно вiд кiлькостi кольорiв), кольоровi олiвцi (16,50 за 12 кольорiв), фломастери (4,35—17 грн.). Ранець наповнений. Якщо вибирати якiснi, але не найдорожчi речi, вiн “потягне” на 109 грн.
Щодо буденного шкiльного одягу, будемо виходити з того, що дитина його має, але нам треба докупити спортивний костюм (60—65 грн.) i кросiвки (30—35 грн., у магазинi — набагато дорожче). Таким чином, на екiпiровку для фiзкультури запишемо ще 90 грн.
До урочистої лiнiйки дитину потрiбно святково вдягнути. Костюмчик для хлопчика коштує 95—145 грн., бiла сорочечка — 20—25 грн., класичнi черевики — 40—50 грн. Для дiвчинки ошатна сукенка обiйдеться в 100—150 грн., черевички — в 50 грн. Отже, на першовересневий одяг для школярика пiде гривень 180.
I, звичайно, яка лiнiйка без квiтiв для першої вчительки?! Зараз гарний букет коштує 15—20 грн. (правда, до Дня знань квiти мають погану звичку рiзко дорожчати).
Отож у сумi в нас виходить близько 400 гривень. Саме у стiльки вам обiйдеться повне спорядження маленького школярика.

(опубліковано в категорії: Загальна, Місто, Соціум)  -  22/08/05, 13:15


«Sziget-2005»: острів свободи

400 тис. людей — такою є рекордна кількість відвідувачів цьогорічного фестивалю «Sziget», який щоліта проходить у Будапешті. Організатори обіцяли здивувати навіть завсідників фестивалю і , здається, їм це вдалося: більше 60 сцен та наметів з різноманітними розвагами здатні були задовольнити навіть найвибагливіші смаки!

Тетяна ЛІТЕРАТІ, Олексій МЕГЕЛА (фото),
«Ужгород»

Один із найбільших фестивалів Європи щорічно на початку серпня перетворює парк Обудайського острова на грандіозну тусовку людей різного віку і найрізноманітніших музичних уподобань. Цьогоріч фестиваль знову подорожчав (вартість тижневого квитка складала 150 $), тому до Будапешта з кожним роком їде все менше наших співвітчизників. Зате німців, австрійців та італійців на острові не бракувало. Рудий і веселий німецький хлопчина Ніко розповідає за кухлем пива, що «Sziget» — чудове місце відпочинку, бо Угорщина — невідома й цікава, жителі її — завжди доброзичливі, а ціни — прийнятні навіть для не дуже забезпеченої молодої людини. До того ж у рідній Німеччині фестивалів такого рівня просто немає.

На «Sziget» і справді з’їжджаються світові зірки. Цього року на найбільших сценах виступили всім відомі Morcheeba, Sean Paul, Natalie Imbruglia, The Wailers, Korn, Franz Ferdinand, Nick Cave & the Bad Seeds, Obituary, Accept, Sentenced, Saxon тощо. Окрім того, майже безперервно з другої половини дня лунала музика на сценах хіп-хопу, блюзу, джазу, народної музики, в афро-латинському імпровізованому селищі, наметі кришнаїтів. Останнім хочеться висловити окрему подяку. За символічну плату (до скляної скрині кожен повинен вкинути хоча б дрібноту) кришнаїти щодня готують для острів’ян невибагливу, але дуже смачну їжу. Оскільки харчі на фестивалі коштують доволі дорого, а приносити їх на острів з міста суворо заборонено, кришнаїтські пампушки й картопляно-квасолевий суп урятували від голодного знесилення не одну людину. Не встояли перед цією смакотою і ми. Щоправда, трохи прибрехали, коли дівчина в білому вбранні запитала, чи вкинули ми до скрині всі гроші, які в нас є.

Гуляючи островом, можна побачити безліч цікавих речей. В африканському поселенні майже не видно темношкірих людей: під бій барабанів розважаються танцями самі лише білі, а в єврейському наметі кожен бажаючий може звернутися за порадою до рабина, щоправда, коштує ця послуга 10 форинтів. Обудайський острів під час проведення фестивалю перетворюється на повноцінне місто з наметовими поштамтом, супермаркетами, їдальнями. Вулицями острова їздять автомобілі, а подекуди й шикарні автобуси з затемненими вікнами і посиленою охороною – значить, на «Sziget» приїхала чергова зірка. Алеї парку стали велелюдними авеню, де стенди з прикрасами, одягом, взуттям і лотки з їжею переплуталися зі сценами і наметами острів’ян, які де-не-де розбиті просто на тротуарах. Пустує лише один намет – «Ні наркотикам», його зазвичай обходять стороною. Дивно, але суворі охоронці при вході на «Sziget» перевіряють сумки лише на наявність їжі й питва. Все, що знаходять, навіть якщо це пляшка мінеральноїх води , негайно летить у контейнер для сміття. З наркотиками ж значно простіше. Під час концерту The Wailers, живих легенд реггі, які свого часу грали разом із Бобом Марлі, над натовпом стояли клуби диму зі специфічним запахом – і це видавалося тут нормальним явищем.

Не дивно, що надвечір «Sziget» перетворюється просто на якесь збіговисько неконтрольованих людей. Наркотики, алкоголь чи дурман свободи й відпочинку дуже багатьох у буквальному розумінні валять з ніг. То тут, то там попід кущами лежать «перевтомлені» хлопці та дівчата. До них дбайливо підходить молодь із місцевої «швидкої допомоги», нахиляються, перевіряють пульс, намагаються привести до тями. Цікаво було б дізнатися, скількох людей вони отак щодня рятують, та щойно хотіли запитати, як до них підбіг черговий молодик із затуманеними очима й почав жалітися на самопочуття.

Ті, хто щороку бувають на «Sziget-і», радять не вживати ані спиртного, ані наркотичних речовин: занадто багато навкруги речей, на які варто звернути увагу. Адже можна, майже нікуди не відходячи, спостерігати за обличчями тих, хто стрибає з банджо-джампінгу, послухати виступи музикантів на головній сцені, сходити в кіно на “Good Bye Lenin” або подивитися виставу. Приємно вразило те, що, незважаючи на різношерстість публіки, ми не побачили жодної бійки або вияву неповаги. Навіть якщо людина, перепивши пива, випадково зачіпає в натовпі кого-небудь, обов’язково перепрошує, щиро і без злості. Особливо піклуються на фестивалі інвалідами у візках, яких було доволі багато. Незнайомі люди допомагали їм у пересуванні, шанобливо поступалися дорогою, всіляко опікувалися. Не дивно, що саме на «Sziget-і» цього року був поставлений рекорд, зафіксований Асоціацією рекордів Гіннесса — острів’яни, вбравшись у червоне та взявшись за руки, виклали найбільше у світі «живе» зображення серця.

Таким ми побачили цьогорічний фестиваль «Sziget». Багато чого, звісно, залишилося поза нашим полем зору, та це не страшно – тим більше нового побачимо наступного року!

(опубліковано в категорії: Загальна, Новини)  -  16/08/05, 17:05




Реалізація: ALDESIGN WebStudio
базується на WP 1.5 engine | valid XHTML and CSS