№ 31 (603) Потрібен якісно новий і прогресивний Податковий кодекс

У прес-центрі “Нове Закарпаття” 10 серпня відбулася прес-конференція виконавчого директора ЗРВ АМУ, депутата міської ради Олега Лукші, присвячена обговоренню проекту Податкового кодексу. Її лейтмотивом стала ідея розроблення якісно нового і прогресивного проекту за результатами всенародного обговорення. З обґрунтуванням цієї пропозиції депутат міської ради Олег Лукша виступає на сторінках газети.

Як відомо, Верховна Рада ухвалила Постанову від 15 липня 2010 року “Про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу”, а сам проект опублікований 3 серпня на сайті Мінфіну України та в “Урядовому кур’єрі”. Документ, розроблений Державною податковою адміністрацією України (ДПАУ) та Мінфіном, містить 19 розділів загальним обсягом 495 сторінок. Він не був би винесений на всенародне обговорення, якби не шквал суспільної критики, яка лунала навіть у провладних коридорах.

У будь-якій масштабній публічній кампанії влади, особливо всенародному обговоренні, мінімально необхідними умовами є повна ясність і прозорість ситуації, максимум правдивої й достовірної інформації та виконання таких ключових вимог: а) цілісність і незмінність предмета обговорення впродовж визначеного для цього терміну; б) чіткість та однозначність кінцевої мети й завдань кампанії; в) раціональність та ощадливість використання ресурсів держави і суспільства на проведення кампанії; г) спроможність влади в запланованому часовому проміжку опрацювати й використати результати обговорення; д) наявність законодавчо-нормативного механізму врахування результатів всенародного обговорення; е) ув’язаність та узгодженість пропонованого реформного акту з реформами в інших секторах суспільного життя й державної політики.

Навіть побіжний аналіз центральних ЗМІ та заяв урядовців і політиків, котрі знаходяться при владі (не кажучи вже про оцінки опозиційних кіл), засвідчують, що як мінімум ключові вимоги а, г, д, е не виконуються або ж не будуть досягнуті. Зокрема відносно аполітичні експертні кола України практично одностайні в тому, що виправити скандальний проект Податкового кодексу, який розбурхав українське суспільство, до запланованого терміну - 5 вересня 2010 року - неможливо внаслідок цілої низки причин. І виникає цілком резонне запитання: а навіщо?! Адже цей проект Податкового кодексу абсолютно неспроможний стати локомотивом розвитку економіки. Він не узгоджується з уже прийнятими змінами до Бюджетного кодексу, з іншими реформними концепціями і законами. Отже, проект не відповідає принципу досягнення системності й синергії реформ. Більше того, з позицій інтересів громад проект Податкового кодексу навіть при косметичних правках не вирішує проблем місцевого самоврядування та реформ територіальної публічної влади. Навпаки, він продовжує тенденцію відходу держави від основних принципів Ради Європи на виконання Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Україною, щодо зволікання створення стабільної фінансової основи місцевого самоврядування та децентралізації влади.

Вихід із глухого кута полягає не в тому, щоб “підправити” опублікований проект Податковго кодексу тисячами й тисячами пропозицій, які нікому і ніколи неможливо врахувати. А в тому, щоб результати всенародного обговорення, раз уже механізм їх запущений, були опрацьовані впродовж 3-4 місяців кращими експертами України. І на основі цієї роботи розроблений якісно інший проект Податкового кодексу, на базі якого слід формувати бюджет не 2011-го, а 2012 року, що відповідатиме Конституції і законам України. Лише за такого сценарію розвитку подій є надія на те, що результати всенародного обговорення будуть систематизовані, опрацьовані й використані. Або ж частина з них буде відкинута експертами як така, що не відповідатиме новим концептуальним засадам майбутнього прогресивного Податкового кодексу. Причому контури його концепції якраз і можуть бути намічені в процесі всенародного обговорення.

Актуальність прийняття нового і прогресивного Податкового кодексу більш ніж очевидна не лише громадам в Україні, а й зарубіжним експертам. Наша країна займає у світових рейтингах ганебне 181 місце серед 183 країн за інтеграційною оцінкою сприяння податкового законодавства бізнесу і суспільному розвитку. Тому невипадково, що Україна займає теж ганебне 6 місце і у світовому рейтингу за обсягами тіньової економіки серед 162 країн, пропустивши вперед лише такі країни, як Грузія, Болівія, Азербайджан, Перу й Танзанія. Винесений на обговорення проект Податкового кодексу ще більше сприятиме тінізації економіки країни.

Розробка нового і прогресивного проекту не може бути знову довірена суспільством та державою Мінфіну і ДПАУ. Адже вони вже продемонстрували свою неспроможність до використання системного та стратегічного підходів у процесах розроблення реформ і державотворення в національних інтересах, створивши відверто тенденційний проект кодексу. Саме тому провідну експертну роль у всенародному обговоренні можуть відідгравати лише ті представники місцевих державних фінансових інституцій та ДПІ, які критично й об’єктивно налаштовані в оцінках нинішнього варіанту проекту. На щастя, такі податківці на Закарпатті і в Ужгороді зокрема є, про що засвідчив “круглий стіл”, проведений в Ужгородській міській раді 9 серпня.

Суть пропозицій виконавчої дирекції Закарпатського РВ АМУ до майбутнього проекту якісно нового і прогресивного Податкового кодексу така:

- ув’язати проект Податкового кодексу з уже розробленими проектами реформ адмінстративно-територіального устрою, місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій (принаймні в перехідних положеннях), а також узгодити із Бюджетним кодексом України;

- увести прогресивний податок на нерухомість як основний податок для наповнення бюджетів місцевих рад (можливо, у варіанті плати за землю, на якій розміщена нерухомість). Не вводити жодних пільг та не наділяти ніякі владні структури повноваженнями щодо встановлення пільг;

- ввести податок на розкіш і багатство та передбачити механізм унеможлив-лення уникнення від цього податку;

- ввести норму, за якою частина від податку на прибуток підприємтв (5-10%) може бути СПД добровільно спрямована на доброчинність та підтримку діяльності громадських і благодійних організацій;

- ввести для державних службовців та прирівняних до них категорій працівників обов’язкове декларування як доходів, так і видатків;

- передбачити створення окремих інституцій податкових інспекцій по місцевих податках і зборах, які б мали подвійне підпорядкування, включаючи місцеву раду;

- встановити пряму заборону КМУ чи Мінфіну, іншим органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування надавати будь-які податкові пільги;

- суворо дотримуватися принципу: “Податки платять усі”, вилучивши використання поняття “податкові канікули”;

- чітко визначити весь перелік місцевих податків і зборів, включаючи ринковий збір та комунальний податок. Забезпечити мотивацію місцевої громади у сплаті податків та прозорість бюджетного механізму їх використання і звітності перед громадою;

- зберегти спрощену систему оподаткування та вности в неї зміни лише на основі експертних досліджень та обґрунтованих висновків.

Наведені пропозиції виконавчої дирекції ЗРВ АМУ планується уточнити і доповнити в консультаціях з усіма місцевими радами - членами АМУ на Закарпатті, включаючи відтермінування прийняття Податкового кодексу, але в якісно іншому, новому і прогресивному варіанті, який би увібрав кращі пропозиції всенародного обговорення.

Ось кілька прикладів тих недоречностей у винесеному на обговорення проекті, які найбільше зачіпають інтереси місцевого самоврядування.

Так, плата за землю необґрунтовано віднесена до загальнодержавних податків, хоча за своєю природою мала б належати до місцевих. Причому в Бюджетному кодексі цей вид доходів у повному обсязі вважається власними доходами бюджетів місцевого самоврядування. Отже, в наявності повна розбіжність Податкового і Бюджетного кодексів. Окрім того, орендна плата як складова частина плати за землю відповідає ознакам місцевих по-датків і зборів. Експерти АМУ розглядають цей податок як найбільш перспективний з огляду на можливість розширення його бази та посилення його ролі як регулюючого податку. В нинішньому ж варіанті законопроекту плата за землю є другорядним податком. При цьому ставки податку залишаються низькими. Обчислення їх не прив’язане до розміру мінімальної зарпалати, що утруднює індексацію. Існує значний перелік пільгових категорій, а самі ставки плати за землю не регулюються органами місцевого самоврядування.

З позицій інтересів місцевих громад невиправдано скасовані ринковий збір та комунальний податок. Адже в багатьох малих містах і навіть селищах та селах ринковий збір часто виконує регулюючу, а не фіксальну функцію, компенсуючи затрати на благоустрій тих же ринків та забезпечення на них порядку. Ринковий збір необхідний і при організації виїзної торгівлі.

Існує чимало недоречностей і недоробок та “пільгових витоків” також по податках із власників транспортних засобів, реклами, збору за паркування автомобілів і туристичного збору.

Викликає багато запитань та частина законопроекту, яка стосується змін спрощеної системи оподаткування та сфер діяльності її застосування вкупі із заборонами. Наприклад, абсолютно незрозуміло, чому забороняється застосовувати цю систему там, де вона є найбільш природною: у веденні бухгалтерського обліку та наданні консультаційних послуг, зокрема правових? З іншого боку, так само необґрунтованим є повне звільнення окремих видів діяльності від сплати єдиного податку на 5 років (т. зв. “податкові канікули”). Адже це нівелює сутність усієї спрощеної системи оподаткування.

Введення переліку податків і зборів, якими замінюється єдиний податок, також є повністю необґрунтованим і руйнівним щодо спрощеної системи. Те саме стосується огульного підвищення в кілька разів ставок єдиного податку. Як вважають експерти АМУ, вже краще прив’язувати розміри ставок єдиного податку до розміру мінімальної зарплати.

Як відомо, єдиний податок є джерелом наповнення бюджету розвитку громади. Масовані атаки на спрощену систему оподаткування, приховані в розділах обговорюваного проекту Податкового кодексу, є нічим іншим як цілеспрямованим підривом тієї нетривкої основи, яка служить для оновлення чи реконструкції матеріальної бази об’єктів бюджетної та комунальної сфер міст, селищ і сіл. Тобто фактично підривом спроможності й дієздатності місцевих громад, які змушені будуть постійно просити допомоги в держави через різні програми та субвенції. Хто ж зацікавлений в економічному знищенні спроможного й незалежного місцевого самоврядування в Україні?! Руйнація спрощеної системи оподаткування неминуче призведе також і до різкого зменшення кількості підприємців, які працюють легально, і до збільшення обсягів тіньової економіки. До прикладу, в Ужгороді зареєстровано близько 15 тисяч фізичних осіб - підприємців, що становить близько 40 відсотків від усього працездатного населення міста. Різке зменшення їх кількості непрогнозовано відобразиться на надходженнях до міського бюджету.

Особливу тривогу в суспільстві викликало й те, що в перших варіантах проекту Податкового кодексу, які вносилися до Верховної Ради кілька місяців тому, містилися норми та положення, несумісні з конституційними правами громадян. Вони встановлювали для чиновників неконтрольовані можливості для владних зловживань і переслідувань, включаючи житло й приватну власність громадян. Звісно, з відповідними можливостями для збільшення, а не зменшення корупції в суспільстві. Спротив владного істеблішменту введенню податків на нерухомість (або землю) та на багатство (розкіш) засвідчують: згубні тенденції розшарування українського суспільства на дуже багатих (і владних) та бідних продовжують посилюватись. Ця тенденція ніяк не нівелюється ні чинним, ні планованим “реформним” фіскальним законодавством. Отже, триває перекладання основних бюджетних і фінансових проблем держави на плечі людей із середніми доходами (за українськими мірками) й тих, що знаходяться поблизу межі бідності. Ці факти служать ще одним доводом на користь ідеї створення якісно нового і прогресивного Податкового кодексу в Україні. Бо ініціювання владою активної участі людей у всенародному обговоренні та декоративному “підправленні” 495 сторінок опублікованого проекту, ймовірно, буде використано як підтвердження його громадянської легітимізації та підтримки задля переможного голосування у Верховній Раді коаліцією “тушок”. Незалежно від суті тисяч зауважень і пропозицій, висловлених під час обговорення.

І все ж ідея створення якісно нового Податкового кодексу повинна знайти прихильників навіть у провладних колах як у центрі, так і в регіонах. Адже саме цей законопроект при черговому “реформному” прощупуванні суспільства таки зіштовхується із глибинним масовим опором. І є певна надія на спрацьовування інстинкту самозбереження влади.

№ 31 (603) Проект податкового кодексу України таки дивує

Спочатку про перші враження від прочитаного. Проект Кодексу дивує своєю об’ємністю, адже містить 19 розділів, що охоплюють 367 статей, більшість з яких складаються з підпунктів, методик розрахунку податків, порядку обчислення, таблиць ставок податків і зборів та таблиць їх обчислення. Або візьмемо лише податкові поняття, подані в розділі 1- їх 287. Інші розділи також містять понятійний апарат. А це означає, що до прийняття Кодексу в такому форматі я особисто ставлюся песимістично.

Чому? Буде вкрай важко як бізнесу, так і Податковій адміністрації, Міністерству фінансів та іншим контролюючим органам. Є дуже багато новітніх положень, до яких бізнес просто не встигне підготуватися (Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року). До того ж для виконання багатьох статей у самому Кодексі закріплено цілий масив підзаконних нормативно-правових актів (Положення, Інструкції, Порядок, Правила, Методика тощо), які ще слід розробити уповноваженими на це органами державної влади та управління. Отже, доцільно було б прийнятий Кодекс впроваджувати в життя частинами. Так, у розділі 2 “Адміністрування податків і зборів (обов’язкових платежів)” глави “Перевірки”, “Пеня”, “Відповідальність” можна ввести в дію з 2012 чи 2013 року. При цьому органи державної податкової служби до зазначеного терміну мають активно проводити консультації та роз’яснення відтермінованих частин Кодексу серед платників податків. Останні будуть у курсі того, що їх очікує.

(more…)